09 травня 2024 рокуСправа № 140/395/23 пров. № А/857/5460/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Гудима Л.Я., Курильця А.Р.,
при секретарі судового засідання - Гладкій С.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 березня 2023 року (суддя Димарчук Т.М., м.Луцьк),-
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області (далі - ГУНП) в якому просив:
визнати протиправним та скасувати наказ від 28.12.2022 №2024/в «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ІТТ №2 ГУ НП у Волинській області та вжиття заходів запропонованих дисциплінарною комісією» в частині, що стосується позивача - поліцейського ізолятора тимчасового утримання №2 ГУНП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (далі - Наказ №2024/в, Посада відповідно);
визнати протиправним та скасувати наказ від 29.12.2022 №482 о/с «По особовому складу» (далі - Наказ №482 о/с);
зобов'язати поновити на службі в поліції Посада, старшого сержанта поліції ОСОБА_1 ;
стягнути середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з розрахунку 518, 41 грн середньоденного заробітку, починаючи з 30.12.2022 по день поновлення на службі.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17 березня 2023 року у задоволені позову відмовлено (далі - Рішення суду).
Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить скасувати оскаржуване рішення, та прийняти нове, яким позов задовольнити.
В доводах апеляційної скарги вказує, що провівши службове розслідування дисциплінарна комісія порушила вимоги частини другої статті 14 Закону України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - Закон №2337-VIII; Дисциплінарний статут відповідно) за приписами якої службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків, бо дисциплінарна комісія не з'ясувала всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, не встановила вину, ступінь тяжкості дисциплінарного проступку, не встановила розмір заподіяної шкоди.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а Рішення суду - без змін (далі - Постанова суду).
Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у ході службового розслідування встановлені самостійні факти діянь, які містять ознаки дисциплінарного проступку. Одночасно, суди попередніх інстанцій зазначили, що рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 хоч і прийнято на підставі встановлених обставин, у тому числі, які стосуються складання адміністративних протоколів за статтями 124, 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), проте ґрунтується на самостійних правових підставах. Діяння, зафіксовані у висновку службового розслідування, у своїй сукупності свідчать про вчинення позивачем дисциплінарного проступку у виді порушення службової дисципліни.
Постановою Верховного Суду (далі - Суд) від 29 січня 2024 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Зуба В.В. задоволено частково. Постанову суду скасовано, а справу №140/395/23 направлено на новий розгляд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Приймаючи вищенаведену постанову, цей Суд вказав, що судом апеляційної інстанцій не було розглянуто клопотання сторони позивача щодо долучення до справи доказів, а також допит свідків, що може мати значення для правильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судами попередньої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ОСОБА_1 у період з 04.09.2010 до 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ (далі - ОВС), а з 07.11.2015 до 29.12.2022 - у Національній поліції України (далі - НП). Одночасно, у період з 03.02.2021 до 29.12.2022 позивач перебував на Посаді.
14.12.2022 до ГУНП надійшов рапорт начальника СОЗДМТТО ГУНП майора поліції ОСОБА_2 про організацію проведення службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни ОСОБА_1 .
Відповідно до наказу ГУНП «Про призначення та проведення службового розслідування» від 14.12.2022 №912 (далі - Наказ №912) створено дисциплінарну комісію з числа працівників та наказано провести службове розслідування з метою перевірки факту можливого порушення службової дисципліни поліцейським ізолятора тимчасового тримання №2 ГУНП старшим сержантом поліції ОСОБА_1 .
Як вбачається із висновку службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками поліції ІТТ №2 ГУНП від 26.12.2022 (далі - Висновок), дисциплінарна комісія, провівши службове розслідування у формі письмового провадження за фактом дорожньо-транспортної пригоди за участю ОСОБА_1 , яке відбулось 13.12.2022 на проїзній частині у АДРЕСА_1 та за фактом невиходу на службу без поважних причин, а також з інших питань, встановила наступне.
13.12.2022 о 20:42 год до чергової служби відділу організації несення служби у місті Ковель управління патрульної поліції у Волинській області зі служби « 102» надійшло повідомлення від ОСОБА_3 , який повідомив, що 10 хвилин тому трапилась дорожньо-транспортна пригода, а саме водій в'їхав у авто заявника і втік з місця події. Вказав, що це був бус червоного кольору з номерним знаком НОМЕР_1 , водій який вчинив ДТП був одягнений у поліцейську форму, після вчинення ДТП втік з місця пригоди.
На місце події було направлено екіпаж групи реагування патрульної поліції, яким було встановлено, що 13.12.2022 близько 20:32 год, водій транспортного засобу Volkswagen Transporter, д.н.з. НОМЕР_2 (далі - ТЗ), (як згодом було встановлено - ОСОБА_1 ), не був уважний, не слідкував за дорожньою обстановкою та її зміною, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення із транспортним засобом Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням громадянина ОСОБА_3 , після чого самовільно залишив місце пригоди. У результаті ДТП тілесних ушкоджень ніхто не отримав, обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження. На місці події було опитано ОСОБА_3 , який підтвердив вищевказану послідовність подій.
У подальшому, стосовно ОСОБА_1 працівниками ГУНП Департаменту патрульної поліції НП було складено протоколи про адміністративні правопорушення серії ААД №241673 від 20.12.2022 за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) і серії ААД №241673 від 20.12.2022 за статтею 122-4 КУпАП, та відповідно для прийняття рішення по вказаних матеріалах 22.12.2022 їх було направлено до Ковельського міськрайонного суду Волинської області.
У ході проведення службового розслідування також було встановлено, що ОСОБА_1 в момент вчинення адміністративних правопорушень, перебував поза службою в однострої, з вогнепальною зброєю та спецзасобами.
До того ж, в ході проведення службовою розслідування було встановлено, що у період з 13.12.2022 до 14.12.2022 позивач проходив дводенні навчально-тренувальні збори на базі Територіального центру ГУНП (село Сокиричі, вулиця Солдатська, 1). Про необхідність прибуття у вказані дні на навчальні збори позивач був ознайомлений, що також ним не заперечується.
Натомість, 14.12.2022 не прибув о 08:30 на вказані збори, а приїхав лише о 13:30 год. Одночасно, зі слів безпосереднього начальника позивача ОСОБА_4 , який у своєму поясненні зазначив, що ОСОБА_1 фактично ввів в оману його так як о 06:30 год 14.12.2022 позивач зателефонував до нього та повідомив, що їде із міста Камінь-Каширський у місто Ковель, де ймовірно звернеться до лікарів так як почуває себе погано. Однак, лікарняний позивач відкрив лише 15.12.2022.
За результатами службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 вчинив порушення службової дисципліни, дії, що підривають авторитет Національної поліції, невиконання обов'язків поліцейського встановлених пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII), пунктів 1, 2, 4, 6, 13 частини третьої статті 1 розділу 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), пункту 1 розділу 2 «Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 01.11.2016 №1179 (далі - ПЕП), вимог пунктів 12.1, 13.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів від 10.10.2001 №1306 (далі - ПДР), нехтуванні вимогами керівних вказівок Національної поліції та ГУНП у Волинській області щодо дотримання належної транспортної дисципліни працівниками поліції, які керують службовими або приватними транспортними засобами, що виразилося у вчиненні дій, які містять ознаки адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачена статтею 124 КУпАП (порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна) та 122-4 КУпАП (залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні), окрім цього не виконані вимоги пункту 4 статті 40 глави 3 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП), частини другої статті 91 Закону України «Про Національну поліцію», наказу ГУНП від 25.06.2021 №747 «Про затвердження внутрішнього розпорядку дня працівників ГУ НП у Волинській області», наказу НП від 30.07.2016 №654 «Про затвердження внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державних службовців та працівників апарату центрального органу управління поліції», що затверджує внутрішній розпорядок дня поліцейських, державних службовців та працівників апарату центрального органу поліції, керівних вказівок Національної поліції України та ГУНП щодо дотримання законності та службової дисципліни, порушення нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, що виразилося у порушенні внутрішнього розпорядку дня поліцейського, невиході на службу без поважних причин 14.12.2022.
За змістом Висновку службового розслідування, вивченням причин і умов, які сприяли згаданим порушенням службової дисципліни з боку ОСОБА_1 встановлено, що вони стали можливими унаслідок особистої недисциплінованості, ігнорування останнім вимог чинного законодавства та нормативних документів, що регламентують його діяльність як поліцейського.
Дисциплінарна комісія рекомендувала за порушення службової дисципліни до Посада, старшого сержанта поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади.
На підставі Висновку ГУНП виданий Наказ №2024/в.
Наказом №482о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту) частини першої статті 77 Закону №580-VIII.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом №580-VIII.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Згідно з пунктами 1, 2, 4 частини першої статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я.
Частиною першою статті 64 Закону №580-VIII передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Нормативно-правовим актом, який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження, є Дисциплінарний статут.
Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону №580-VIII, зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Пунктом 1 розділу І ПЕП визначено, що ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Підпунктом 1 пункту 1 розділу ІІ ПЕП закріплено, що під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Пунктом 1 розділу ІІ ПЕП закріплено, що під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики.
З наведених положень слідує, що працівник поліції в особистій поведінці у службовий та позаслужбовий час повинен дотримуватись Конституції України, законів України та Статуту, Присяги поліцейського.
В частині першій статті 19 Закону №580-VIII зазначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Згідно з статтею 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Як передбачає стаття 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до частин першої-третьої статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Враховуючи наведені приписи, підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у порушенні поліцейським службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, наказів Національної поліції України, Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників, а так само у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Приписами статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування. Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Положеннями статті 15, 16 Дисциплінарного статуту визначено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
З аналізу вищенаведених норм слідує, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі недотримання чи неналежного дотримання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно - щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Висновок службового розслідування повинен містити повне та об'єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку, тобто повинні бути встановлені обставин, за яких особа скоїла дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до пункту 4 статті 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках: прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Щодо факту не прибуття ОСОБА_1 14.12.2022 на службу для проходження навчальних зборів для поліцейських зведеного загону ГУНП на базі Територіального центру ГУНП (с.Сокірці) відповідно до наказу ГУНП від 16.11.2022 №1694/в, то апеляційним судом встановлено наступне.
Так, на службу у вигляді навчальних зборів ОСОБА_1 мав прибути 14.12.2022 о 8:30 год. Разом з тим, як вказано у Висновку з 08:30 по 13.30 останній був відсутній з невідомих причин, чим порушив правила внутрішнього трудового розпорядку, про що було складено відповідні рапорти керівниками позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .
Водночас, згідно пояснень самого апелянта 14.12.2022 близько 06:30 хв через погане самопочуття він зателефонував своєму безпосередньому керівнику ОСОБА_4 і повідомив, що у нього температура. ОСОБА_4 дав свою усну згоду на те, щоб ОСОБА_1 поїхав до лікаря на прийом. Однак, через те, що за вказівкою начальника сектору організації та забезпечення діяльності місць тимчасового тримання осіб ГУНП ОСОБА_2 за позивачем 14.12.2022 прибули його колеги ОСОБА_5 і ОСОБА_6 щоб доправити його до тренінгового центру, ОСОБА_1 не мав змоги поїхати до лікаря та був доправлений за місцем служби.
Згідно довідки Державної установи «Територіального медичного об'єднання МВС України по Волинській області про тимчасову непрацездатність поліцейського №1318 позивач з 15.12.2022 по 19.12.2022 перебував на амбулаторному лікуванні.
Водночас, як видно із направлення на експрес-тест для визначення антигенна коронавірусу від 15.12.2022, дане тестування було проведено 15.12.2022 о 10:15 год. Проте, як зазначено у вказаному направленні дата захворювання проставлена 13.12.2022, тобто з цієї дати у позивача були певні симптоми поганого самопочуття, що і стали причиною для проходження вказаного тесту, який однак виявився негативним.
В світлі викладеного необхідно звернути увагу і на те, що допитай в якості свідка в судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_4 начальник ізолятора тимчасового тримання №2 ГУНП, як керівник ОСОБА_1 , також підтвердив те, що позивач дійсно 14.12.2022 повідомляв про своє погане самопочуття та намір звернутися до лікаря. Такі ж пояснення ним було надано і під час службового розслідування.
Також допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 повідомив, що 13.12.2022 ОСОБА_1 після робочого дня за його спостереженнями почувався не дуже добре, однак чи скаржився він на погане самопочуття згадати не може.
Відтак, резюмуючи, апеляційний суд дійшов висновку, що факт неявки позивача-апелянта 14.12.2022 з 08:30 по 13:30 на службі спростовується обставинами його поганого самопочуття та необхідністю відвідин лікаря для проходження відповідного обстеження. Про таку необхідність та можливу відсутність на службі позивач повідомляв свого безпосереднього керівника ОСОБА_4 та це йому було достовірно відомо, згідно його показів у судовому засіданні та письмових пояснень наданих під час службового розслідування. Також вказаний факт (поганого самопочуття) підтверджено і показами свідка ОСОБА_7 .
Таким чином, апеляційний суд не може визнати обґрунтованою одну із причин звільнення ОСОБА_1 , що наведена у Висновку, а саме порушення внутрішнього розпорядку, відсутність на роботі більше ніж три години, так як така відсутність спричинена поважними причинами, що були відомі керівництву позивача.
Суд першої інстанції, цих обставин не врахував та не дав їм належної оцінки, що відповідно має наслідком зміну судового рішення, з мотивів викладених вище.
Відповідно до частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Відносно ж факту порушення позивачем ПДР за статтею 124 КУпАП у вигляді порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна та статтею 122-4 КУпАП, що виразилось у залишенні водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, то апеляційним судом встановлено таке.
Постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10 березня 2023 року у справі №159/5253/22, залишеною без змін постановою Волинського апеляційного суду від 5 квітня 2023 року, визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та призначено йому покарання у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. Визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП та призначено йому покарання у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн. На підставі статті 36 КУпАП визначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне адміністративне стягнення в межах санкції статті 122-4 цього ж Кодексу у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн.
Відтак, в цій частині апеляційний суд погоджується з висновками службового розслідування щодо того, що допустивши вчинення вказаних адміністративних правопорушень ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок не сумісний із подальшим проходженням служби в поліції, а його поведінка, в тому числі під час даної події, зокрема вчинення ДТП та втеча з місця пригоди є такою, що не відповідає вимогам, які пред'являються до професійних та моральних якостей поліцейського тата дискредитує звання поліцейського, підриває рівень довіри громадян до Національної поліції України загалом та, зокрема, й авторитет поліцейського як уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, яка служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.
Поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства до поліції, не тільки під час виконання службових обов'язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивної репутації органів поліції.
При цьому суттєвою обставиною, за якої вчинений дисциплінарний проступок, є воєнний стан, коли на поліцейського покладено додаткові повноваження.
Верховний Суд у постанові від 02.10.2018 у справі №815/4463/17 сформував правову позицію, згідно з якою в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Верховний Суд у постанові від 14.04.2021 у справі №320/3085/20 зазначив, що працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту. Тобто, поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості, які є несумісними із подальшим проходженням служби.
Вказаної поведінки позивачем у розглядуваному випадку дотримано не було.
Враховуючи вищезазначене, аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд першої інстанції у відповідній частині дійшов висновку, що факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду. Встановлені у висновку службового розслідування обставини були достатніми для висновку про порушення позивачем службової дисципліни.
Інші доводи апелянта, наведених вище висновків суду не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного рішення суду.
Керуючись статтями 308, 311, 315-317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 березня 2023 року змінити, виклавши мотивувальну частину рішення суду в редакції цієї постанови. В решті рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 березня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді Л. Я. Гудим
А. Р. Курилець
Повне судове рішення складено 20 травня 2024 року.