20 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/8591/23 пров. № А/857/3089/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Онишкевича Т.В., Сеника Р.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року у справі № 300/8591/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дії та бездіяльності протиправними,
суддя (судді) в суді першої інстанції - Боршовський Т.І.,
час ухвалення рішення - не зазначено,
місце ухвалення рішення - м. Івано-Франківськ,
дата складання повного тексту рішення - не зазначено,
ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , позивач) звернувся в Івано-Франківський окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі також ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування позивачу доплати до пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з 01.06.2023 провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із включенням щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн. згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що йому призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Вказав, що на виконання рішення у справі № 300/2765/20 від 17 грудня 2020 року відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача та з 01.01.2022 року припинено нарахування і виплату щомісячної доплати у розмірі 2 000 грн. Разом з тим, як стверджує позивач, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захисту окремих категорій осіб» він має право на отримання пенсії з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. .Не погоджується з позицією відповідача щодо відмови у виплаті такої доплати у зазначеному розмірі, оскільки, на думку позивача, рішенням суду від 17 грудня 2020 року у справі № 300/2765/20 відновлено виплату пенсії позивача у належному розмірі, а тому немає підстав стверджувати, що після виконання рішення суду розмір пенсії збільшився. Вважаючи у зв'язку із цим свої конституційні права та гарантії на належний соціальний захист порушеними та такими, що потребують захисту, позивач звернувся до суду з даним позовом. Просив позов задовольнити повністю.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000 гривень, установленої на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.06.2023 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій апелянт зазначає, що постанова суду прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу вказує, що постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01 липня 2021 року встановлено щомісячну доплату до розмірів пенсій в сумі 2000 грн. особам, яким призначено пенсію до 01 березня 2018 року відповідно до статей 13, 21, 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Вказує, що така доплата враховується під час подальших підвищень розмірів цих пенсій, та у разі коли пенсія особам переглядалася/перераховувалась після 01 березня 2018 року, щомісячна доплата не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії такого перегляду/перерахунку збільшився менш ніж на 2000 грн., однак, якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду/перерахування не досягала 2000 грн., щомісячна доплата встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру. Апелянт звертає увагу на те, що пенсія позивачу переглядалась, а саме було здійснено перерахунок пенсії на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі № 300/2765/20 від 17 грудня 2020 року, під час якого основний розмір пенсії збільшився більше ніж на 2000 грн., то щомісячна доплата, після виконання рішення суду не виплачується. З урахуванням викладеного в апеляційній скарзі, апелянт просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження згідно положень статті 311 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
ГУ ПФУ в Івано-Франківській області на виконання вимог статті 63 Закону № 2262-XII, Постанов № 704 та № 103 перерахувало розмір пенсії позивача з 01.01.2018. Після перерахунку основний розмір пенсії склав 4807,04 грн.
З 01.07.2021 позивачу як особі, що отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону № 2262-ХІІ призначену до 01.03.2018, призначена доплата до пенсії в сумі 2000 грн. на підставі норм Постанови Кабінет Міністрів України від 14 липня 2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Зважаючи на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/12704/18 (щодо визнання нечинним пункт 3 Постанови №103) та рішення Верховного Суду у зразковій справі № 160/8324/19 (щодо необхідності видані оновлених довідок про розмір грошового забезпечення із врахуванням щомісячних додаткових його видів за показниками станом на 05.03.2019 для перерахунку пенсії з 01.04.2019) уповноважений орган в інтересах позивача видав нову довідку (за показниками станом на 05.03.2019 року), яку позивач долучив до заяви про перерахунок пенсії.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.12.2020 у справі № 300/2765/20 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення (як основних, так і додаткових видів і премії) станом на 05.03.2019 року, з урахуванням раніше виплачених сум. Отже, суд підтвердив право позивача на перерахунок його пенсії за поданою ним в індивідуальному порядку заявою з відповідною довідкою про розмір грошового забезпечення за показниками станом на 05.03.2019 з 01.04.2019.
Виконання вказаного судового рішення проведено відповідачем 01.01.2022, що підтверджується протоколом про перерахунок пенсії від 26.12.2023. Так, відповідач перерахував розмір пенсії позивача за період з 01.04.2019. При такому перерахунку, для визначення розміру пенсії, враховувало відомості про розмір грошового забезпечення за відповідною/прирівняною посадою позивача на підставі Постанови № 704 станом на 05.03.2019. Після перерахунку пенсії позивача з розміру грошового забезпечення за відповідною посадою станом на 05.03.2019, основний розмір пенсії позивача зріс з 4807,04 грн. до 9497,49 грн.
До цього, з 01.12.2021 позивачу як особі, якій пенсія за вислугу років на підставі Закону № 2262-ХІІ призначена до 01.03.2018, нараховувалася доплата до пенсії в сумі 2000 грн. на підставі норми абзацу першого пункту 1 Постанови Кабінет Міністрів України від 14 липня 2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Після вказаного перерахунку відповідач з 01.01.2022 не нарахував та не виплатив позивачу доплату до пенсії на підставі Постанови № 713. Такі дії відповідач обґрунтував тим, що після перерахунку на виконання рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.12.2020 у справі № 300/2765/20 основний розмір пенсії позивача зріс на суму, що перевищує 2000 грн., тому припинено виплату доплати.
Позивач, вважаючи протиправною відмову відповідача щодо не здійснення виплати йому щомісячної доплати в розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», відтак звернувся до суду із цим позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.12.2020 у справі №300/2765/20, яке набрало законної сили, ГУ ПФУ в Івафно-Франківській області здійснило перерахунок пенсії позивача на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № 9/1/292 від 08 лютого 2021 року. Суд першої інстанції вказує, що оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений відповідачем року на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 грн. відповідно до постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови № 713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01 березня 2018 року. Суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність дій відповідача по припиненню з 01 січня 2022 року нарахування і виплати позивачу щомісячної доплати у розмірі 2000 грн., передбаченої Постановою КМУ № 713 від 14.07.2021 року «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
За правилами частини 1 статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Так, спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону №2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
На реалізацію частини 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до пункту 1 цього Порядку пенсії, призначені відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Водночас 14 липня 2021 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (надалі Постанова № 713).
У преамбулі Постанови № 713 зазначено, що ця постанова прийнята з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб.
Пунктом 1 Постанови № 713 установлено з 1 липня 2021 р. особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 р. відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 р., щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 р., розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 р. або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 р., щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 1 липня 2021 року.
Відтак із наведених приписів слідує, що Постановою № 713 для осіб, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 р., встановлено щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій.
Водночас абзацом 3 пункту 1 Постанови № 713 обумовлено, що вказана доплата не виплачується у разі коли пенсія переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 р., крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. У такому випадку щомісячна доплата встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачеві виплачувалась передбачена Постановою № 713 щомісячна доплата в сумі 2000 гривень з 01 липня 2021 року, проте після проведеного перерахунку пенсії позивача, здійсненого на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.12.2020 року у справі № 300/2765/20, з 01.01.2022 року відповідно до абзацу 3 пункту 1 Постанови № 713 йому припинено виплату щомісячної допомоги, оскільки після здійсненого перерахунку розмір пенсії збільшився більш як на 2000 грн.
Ключовим питанням для правильного вирішення цієї справи є з'ясування того чи застосовні положення абзацу 3 пункту 1 Постанови № 713 під час перерахунку пенсії, здійсненого на виконання судового рішення.
Так, встановлюючи з 01 липня 2021 року щомісячну доплату в сумі 2000 гривень тим особам, пенсію яким призначено до 01 березня 2018 року відповідно до Закону № 2262-ХІІ, Кабмін у пункті 1 Постанови № 713 передбачив, що така щомісячна доплата повинна враховуватись під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ.
При цьому, положення Закону № 2262-ХІІ та Порядку № 45 пов'язують перерахунок пенсій із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або введення для нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
Колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що у розумінні абзацу 3 пункту 1 Постанови № 713 під переглядом (перерахунком) пенсій мається на увазі перегляд або перерахунок пенсій, що здійснений органом Пенсійного фонду саме на виконання вимог Закону № 2262-ХІІ (у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або введення для нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення), але аж ніяк на виконання судового рішення.
На користь таких висновків вказує та обставина, що здійснення перерахунку пенсії на виконання судового рішення свідчить про відновлення прав заявника у зв'язку із порушенням таких в даному випадку пенсійним органом, а тому безпідставно стверджувати, що правила абзацу 3 пункту 1 Постанови № 713 застосовні і в тому випадку, якщо перегляд (перерахунок) пенсії відбувся на виконання судового рішення.
Більше того, Кабінет Міністрів України, приймаючи Постанову № 713, не міг (та й не повинен) передбачити того, що пенсія особам буде перераховуватися (переглядатися) на виконання рішення суду, що додатково свідчить про те, що розумінні абзацу 3 пункту 1 Постанови № 713 йдеться про перерахунок (перегляд) пенсій, що здійснюється в порядку, що передбачений нормативно-правовими актами, а не на виконання рішень судів.
Таким чином, після 01 березня 2018 року перерахунок пенсії позивача проводився на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.12.2020 року у справі № 300/2765/20, яким відповідача було зобов'язано привести пенсію позивача до встановленого чинним законодавством розміру (здійснити перерахунок на підставі оновленої довідки), і нового перерахунку пенсії позивача з підстав, визначених Законом № 2262-ХІІ, відповідач не проводив.
Тобто, в даному випадку мало місце поновлення прав позивача на отримання належного розміру пенсії, що була призначена до 1 березня 2018 року, а не проведення перерахунку пенсії у розумінні абзацу 3 пункту 1 Постанови № 713, який, на переконання суду, полягає у перерахунку, проведеному не з метою усунення порушення права особи на належний розмір пенсії, а в перерахунку у зв'язку із зміною будь-яких складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
А тому, оскільки після 01 березня 2018 року перерахунок пенсії позивача проводився на виконання судового рішення з метою захисту порушених прав позивача, тому пенсійним органом протиправно припинено виплату позивачеві щомісячної доплати, що передбачена Постановою № 713.
Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо припинення виплати позивачу з 01 січня 2022 року щомісячної доплати в сумі 2000 гривень відповідно до Постанови № 713 є протиправними.
З приводу вимоги зобов'язального характеру, то варто врахувати наступне.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними.
Водночас, згідно з пунктом 10 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд керується принципом ефективності захисту такого права, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом.
З огляду на те, що суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо припинення виплати позивачеві щомісячної доплати в сумі 2000 гривень з 01 січня 2022 року, а тому судом першої інстанції правильно зазначено, що відповідача слід зобов'язати поновити з 01 січня 2022 року виплату позивачеві щомісячної доплати в сумі 2000 гривень відповідно до Постанови № 713.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про повне задоволення позовних вимог.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії , параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні Петриченко проти України (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 січня 2024 року у справі № 300/8591/23 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк
судді Т. В. Онишкевич
Р. П. Сеник
Повне судове рішення складено 20.05.24