20 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/22193/23 пров. № А/857/3220/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Онишкевича Т.В., Сеника Р.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року у справі № 380/22193/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій,-
суддя в 1-й інстанції -Кузан Р.І.,
час ухвалення рішення - 28.12.2023 року,
місце ухвалення рішення - м. Львів,
дата складання повного тексту рішення - не зазначено,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області щодо невиплати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) нарахованої, але не виплаченої/не одержаної у зв'язку зі смертю, пенсії її чоловіка ОСОБА_3 в сумі 167 449,51 грн;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену/не одержану у зв'язку зі смертю, пенсію її чоловіка ОСОБА_3 в сумі 167 449,51 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.04.2022 у справі № 380/3114/22 відповідач здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_3 з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №10542 від 25.10.2021. Відповідно до інформації, наданої відповідачем, заборгованість з недоотриманої пенсії ОСОБА_3 становить 167 449,51 грн. Позивачка є вдовою ОСОБА_3 . На момент смерті ОСОБА_3 йому не було виплачено перераховану відповідачем на виконання рішення суду пенсію в сумі 167449,51 грн. На запит приватного нотаріуса відповідач повідомив, що обчислена на виконання судового рішення доплата до пенсії не включається до складу спадщини та може бути виплачена особі за умови покладення судом зобов'язання здійснити таку виплату. Позивачка вважає бездіяльність відповідача щодо невиплати їй нарахованої ОСОБА_3 пенсії протиправною, а тому звернулась до суду з цим позовом.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року у справі № 380/22193/23 позовні вимоги задоволено частково.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області виплатити ОСОБА_2 донараховану пенсію померлого чоловіка - ОСОБА_3 в розмірі 167449 (сто шістдесят сім тисяч чотириста сорок дев'ять) грн 51 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
Рішення суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на нього апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального так і процесуального права.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.04.2022 у справі № 380/3114/22 Головним управлінням пенсійного фонду України у Львівській області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_3 з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №10542 від 25.10.2021. Доплата з 01.04.2019 по 31.08.2022 на виконання рішення суду становить 167449,51 грн. Вказує, що виплата сум нарахованих на виконання рішення суду, здійснюється за наявності відповідного цільового фінансування з Державного бюджету України в порядку черговості виплат, що визначається датою набрання рішенням законної сили.
Просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року у справі № 380/22193/23 та відмовити у задоволенні позовних вимог.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи частково позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка, як дружина ОСОБА_3 , яка проживала з ним на день його смерті, має право на виплату їй неодержаних її чоловіком у зв'язку з його смертю нарахованої суми пенсії 167449,51 грн.
Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_3 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримував пенсію, призначену відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.04.2022 у справі № 380/3114/22 позов ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії, задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не проведення ОСОБА_3 перерахунку та виплати з 01.04.2019 пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №10542 від 25.10.2021 про розмір грошового забезпечення за посадою, відповідною(аналогічною) останній штатній посаді ОСОБА_3 станом на 05.03.2019 року з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №10542 від 25.10.2021 року про розмір грошового забезпечення за посадою, відповідною (аналогічною) останній штатній посаді ОСОБА_3 станом на 05.03.2019 з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премії, з урахуванням виплачених сум.
На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.04.2022 у справі № 380/3114/22 відповідачем проведено перерахунок пенсії ОСОБА_3 з 01.04.2019 відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №10542 від 25.10.2021, розмір доплати з 01.04.2019 по 31.08.2022 становить 167449,51 грн.
Листом від 26.09.2022 № 1300-5308-8/87449 повідомлено позивача про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.04.2022 у справі № 380/3114/22. Вказаним листом повідомлено ОСОБА_3 про те, що доплата пенсії на виконання судового рішення за період з 01.04.2019 по 31.08.2022 становить 167449,51 грн. Вказані обставини також підтверджуються розрахунком на доплату пенсії за пенсійною справою № ХВ54029, копія якого наявна в матеріалах справи.
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, про що зазначено у свідоцтві про право на спадщину за законом, виданого 10.08.2023 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Бєлопольською І.Р.
У відповідь на запит приватного нотаріуса Ірини Бєлопольської від 07.03.2023 №10/02-14 щодо недоотриманої пенсії, що належала померлому ОСОБА_3 , Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області листом від 23.03.2023 повідомило, що пенсія за січень 2023 року ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 перерахована у філію - Львівське обласне управління АТ "Ощадбанк" для зарахування на його рахунок. Недоотримана пенсія ОСОБА_3 відсутня. Доплата пенсії, яка обчислена на виконання судового рішення, не включається до складу спадщини та може бути виплачена особі за умови покладення судом зобов'язань в частині виплати пенсії, яка була нарахована померлому.
Не погодившись з бездіяльністю відповідача щодо невиплати їй нарахованої померлому чоловіку позивачки ОСОБА_3 пенсії в сумі 167449,51 грн, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.
З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 61 Закону №2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Зміст статті 61 Закону №2262-ХІІ узгоджується з положеннями Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Так, за змістом статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Наведене вище дає підстави для висновку, що Закон №2262-ХІІ визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються за процедурою, визначеною статтею 61 Закону №2262-ХІІ.
Як встановлено судом, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.04.2022 у справі № 380/3114/22 набрало законної сили за життя померлого ОСОБА_3 , нарахування було проведене, однак не виплачено 167449,51 грн., позивачка має право на отримання згідно з статтею 1227 ЦК України суми пенсії, які були нараховані, однак не виплачені в сумі 167449,51 грн.
При цьому, сумами пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, слід вважати і суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя, внаслідок неправомірних дій органу Пенсійного фонду України, який не виконав у добровільному порядку судове рішення, що набрало законної сили, і яким пенсійний орган було зобов'язано провести нарахування та виплату підвищення до пенсії.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 13.12.2018 у справі №2-а-1710/11, від 14.02.2019 у справі №2-а-2727/11/2209, від 07.03.2019 у справі №617/7748/12, від 08.08.2019 у справі №127/2-а-11792/11, від 05.08.2020 по справі № 673/393/19.
Отже, позивачка згідно з частиною 1 статті 61 Закону № 2262-ХІІ, як дружина, яка проживала з ним на день його смерті, має право на виплату їй неодержаних її чоловіком у зв'язку з його смертю нарахованої суми пенсії.
Відповідно до положень статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Щодо способу захисту порушеного права, то суд вважає за необхідним вказати, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникало б необхідності повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.
Порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір розподілу не підлягає.
Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року у справі № 380/22193/23 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк
судді Т. В. Онишкевич
Р. П. Сеник
Повне судове рішення складено 20.05.24