20 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/7031/23 пров. № А/857/24743/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.
суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року, ухвалене суддею Костецьким Н.В. у м. Львові у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у справі №380/7031/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення дій,-
06 квітня 2023 року позивач - ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до відповідачів - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якому просила визнати протиправним і скасувати рішення відділ призначення пенсій Управління пенсійного забезпечення, надання житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії (на заміну рішення про призначення пенсії) від 10.11.2022 № 134850007900; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області поновити виплату пенсії, починаючи з 08.11.2022.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаними рішенням суду, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що рішення ухвалене з неповним з'ясуванням обставин справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове про відмову у задоволення позову.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та відзиву на неї, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що в зв'язку з підтвердженням страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, позивач 16.03.2022 звернулась до сервісного центру ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком (Список №1) та підтверджуючими документами. Вказана заява була задоволена та позивачу була призначена пенсія за віком по Списку №1 з 30.03.2022.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 10.11.2022 прийнято рішення №134850007900 про відмову у призначенні пенсії (на заміну рішення про призначення пенсії). Вказане рішення обґрунтоване наступним: «Необхідний страховий стаж роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1, визначений пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", становить не менше 19 років. Необхідний пільговий стаж роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1, визначений пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", становить не менше 04 років. Оскільки до ЕПС долучені пільгові довідки від 06.03.2014 № 201 та № 209 філії "Пісочне" ТОВ "ВКФ Декор", то було прийнято рішення від 30.03.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Станом на дату звернення зазначене підприємство є ліквідованим тому підтвердження пільгового стажу розглядає Комісія з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії. Таким чином, на момент звернення право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відсутнє. Повернутись до розгляду питання призначення пенсії можливо після розгляду Комісії.».
Позивач, вважаючи таке рішення протиправним, звернулась до суду з вимогою про його скасування та за захистом свого порушеного права на належне пенсійне забезпечення.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.
За приписами частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсійні правовідносини регулюються Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058- IV), який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
Статтею 1 Закону №1058-ІV встановлено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Статтею 5 Закону №1058-IV передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, визначених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до частини першої ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV, в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту другого частини першої статті 49 Закону №1058-ІV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:
1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
3) у разі смерті пенсіонера;
4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;
5) в інших випадках, передбачених законом.
Частиною другою цієї статті визначено, що поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.
Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку рішення суб'єкта владних повноважень щодо відповідності визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судом першої інстанції достовірно встановлено, що позивач 16.03.2022 звернулась до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою та необхідним пакетом документів для призначення пенсії за віком на пільгових умовах (Список №1). Рішенням відповідача від 30.03.2022 позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах. При цьому, відповідач не висловив жодних застережень до поданих позивачем документів на підтвердження наявності у неї права на пенсію на пільгових умовах.
В подальшому рішенням на заміну рішення про призначення пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення від 10.11.2022 №134850007900 про відмову у призначенні пенсії
Водночас системний аналіз наведених нормативно-правових актів дає підстави зробити висновок про те, що припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення і лише з підстав визначених статтею 49 Закону №1058, однак оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 10.11.2022 №134850007900 про відмову у призначенні пенсії (на заміну рішення про призначення пенсії) не містить посилань на ст. 49 Закону № 1058-IV та належного законодавчого обґрунтування висновку відповідача про необхідність відмовити позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах (фактично скасувати раніше призначення). Пенсійний орган у рішенні не вказав, яка з обставин, визначених ст.49 №1058-IV, стала підставою для припинення виплати пенсії позивачу.
Скаржником - Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області також не доведено наявності зазначених у ст. 49 Закону № 1058-IV підстав для припинення виплати пенсії позивачу.
Щодо покликань скаржника на непідтвердження наявності у позивача пільгового стажу, що не дає позивачу право на призначення пенсії на заявлених умовах, та на те, що одним із основних документів для визначення права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах є довідка, що видається підприємством, де працювала особа, за умови, що ця довідка відповідає встановленій формі, суд зазначає таке.
Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника визначає Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 за №1231/13105 (пункт 1 цього Порядку).
Відповідно до п.3 цього Порядку, підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.
Водночас, слід зазначити, що відповідно до ч.1 ст.62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 3 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження стажу роботи приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Відповідно до п. 10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що надає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 року №383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими та важкими умовами праці подаються: трудова книжка з оформленими належним чином записами про займану посаду та період виконуваної роботи; виписка із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці, та у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п.20 Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Призначаючи позивачу пенсію на пільгових умовах, ГУ ПФУ у Львівській області не було висловлено застережень щодо відсутності у трудовій книжці позивача даних про безпосередню зайнятість протягом повного робочого дня у виробництві зі шкідливими умовами праці, відтак суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання відповідачів на неможливість включення до пільгового стажу спірних періодів праці позивача в зв'язку з відсутністю уточнюючих довідок є безпідставними, оскільки наявний трудовий стаж позивача повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, підтверджено записами в трудовій книжці, яка є основним документом.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 23 вересня 2021 року № 227/4273/16-а, зазначивши, що "(…) уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці".
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції поділяє висновки суду першої інстанції про невідповідність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії від 10.11.2022 №134850007900 (на заміну рішення про призначення пенсії) критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, визначених ч.2 ст. 2 КАС України, що має наслідком його скасування, а також погоджується із тим, що належним способом відновлення порушеного права позивача на пенсійне забезпечення є визначення пенсійному органу - Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області зобов'язання вчинити кореспондуючі цьому праву дії.
Слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Доводами апеляційної скарги не спростовуються висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваних рішень.
Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу розглянуто судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Керуючись статтями 242, 308, 309, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року у справі № 380/7031/23 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. В. Глушко
судді О. І. Довга
І. І. Запотічний