Провадження № 2-а/760/761/24
Справа № 760/2282/24
20 травня 2024 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва в складі головуючого судді - Зуєвич Л.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (участі) учасників справи (в письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (адреса реєстрація: АДРЕСА_1 ; адреса листування: АДРЕСА_2 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ: 40108646; адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3; e-mail: public@patrol.police.gov.ua) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Рух справи
30.01.2024 до Солом'янського районного суду міста Києва надійшов вказаний адміністративний позов, в якому позивач просить суд:
- поновити строк на оскарження постанови серії ЕАС № 6964664 від 10.05.2023 про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, яка винесена інспектором роти № 2, батальйону № 1 УПП в Черкаській області Рижак Андрієм Володимировичем про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн відносно ОСОБА_1 ;
- скасувати постанову серії ЄАС № 6964664 від 10.05.2023 про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, яка винесена інспектором роти № 2, батальйону № 1 УПП в Черкаській області Рижак Андрієм Володимировичем про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП);
- провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП України закрити за відсутності події і складу правопорушення.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2024 для розгляду зазначеного позову визначено суддю Зуєвич Л.Л. Справу фактично передано судді по реєстру 01.02.2024.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва 02.02.2024 відповідний позов прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмового провадження).
Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України /далі - КАС України/).
Обґрунтування позову
В позові, зокрема, вказується, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 6964664 від 10.05.2023 складеною інспектором роти № 2 УПП в Черкаській області Рижак А.В. накладено адміністративне стягнення в розмірі 340,00 грн та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Як вказується у позові, згідно з даною постановою позивача було визнано винним в тому, що 10.05.2023 о 23 год. 01 хв., керуючи автомобілем «Skoda Octavia А5 Elegance» д.н.з. НОМЕР_1 (вірний номерний знак НОМЕР_2 ) не виконав вимогу дорожнього знаку 3.21, чим порушив п. 8.4.в ПДР України.
З винесеною постановою позивач не згоден, вказуючи, що обставини, викладені у постанові про адміністративне правопорушення, не відповідають дійсності, а подія і склад правопорушення відсутні.
На думку позивача, оскаржувана постанова винесена без врахування та належної перевірки всіх обставин справи щодо наявності чи відсутності в діях позивача складу правопорушення, за яке законом передбачено адміністративну відповідальність, не наведено доказів на яких ґрунтується висновок про вчинення правопорушення, факт порушення заснований на припущеннях.
Позивач вважає, що відповідач під час розгляду справи допустив порушення:
- ст. 251 КУпАП оскільки відсутні докази, які б свідчили про порушення позивачем, як водієм, ПДР України;
- ст. 268 КУпАП, оскільки при розгляді справи працівником поліції було проігноровано клопотання позивача про залучення адвоката для надання ним юридичної допомоги;
- ст. 280 КУпАП, оскільки відповідач при розгляді справи про адміністративне правопорушення не з'ясував чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винен позивач в його вчиненні, чи підлягає він адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не було враховано те, що позивач вину не визнав та зазначав, що водієм був не він;
- ст. 283 КУпАП, оскільки постанова не містить вірні дані транспортного засобу, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (номерний знак не відповідає дійсному).
Щодо правової позиції відповідача
28.02.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому Департамент просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с. 75-86).
Як вказується у відзиві, 09.05.2023 о 23 год. 01 хв. інспектор роти № 2 батальйону управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Рижак Андрій Володимирович (далі - поліцейський) разом з інспектором роти № 2 батальйону УПП в Черкаській області ДПП старшим лейтенантом поліції Чубенком Дмитром (далі разом - поліцейські) несли службу по забезпеченню публічної безпеки і порядку шляхом патрулювання на службовому автомобілі та виконував службові обов'язки відповідно повноважень передбачених Законом України «Про Національну поліцію». В цей час поліцейські стали свідками того, як позивач в м. Черкаси по вул. Надпільна, 605, керуючи автомобілем SKODA OCTAVIA А5 ELEGANCE (д.н.з. НОМЕР_2 ), не виконавши вимогу дорожнього знаку 3.21 "В'їзд заборонено", здійснив рух на зустріч потоку транспорту по вулиці Надпільна, яка є вулицею з одностороннім рухом, чим порушив п. 8.4.в) ПДР України. Після чого, на підставі ч. 1 ст. 35 ЗУ "Про Національну поліцію", автомобіль SKODA OCTAVIA А5 ELEGANCE (д.н.з. НОМЕР_2 ) було зупинено.
Також, у відзиві зазначається, що поліцейські згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» звертаючись до позивача, який, як було встановлено, був за кермом автомобіля та керував вказаним транспортним засобом, представилися, згідно ч. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» проінформував про зазначене порушення ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Надалі, поліцейський згідно п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» та п. 2.4 ПДР оголосив законні вимоги щодо пред'явлення посвідчення водія та реєстраційного документу на транспортний засіб. Позивач вів себе підозріло та мав явні ознаки алкогольного сп'яніння. Після встановлення особи, позивач почав наполягати на тому, що автомобілем керувала його дружина, а не він. Почувши аргументи поліцейських, що вони бачили, як жінка пересіла з пасажирського сидіння на водійське вже після того, як позивач вийшов із салону автомобіля зі сторони водія та те, що подія фіксувалася та фіксується на відереєстратори, позивач почав тікати з місця події. Поліцейські наздогнали правопорушника та застосували до нього фізичну силу і спецзасіб «кайданки». Проходити огляд на стан сп'яніння на місці за допомогою приладу «Драгер» позивач відмовився та його було доставлено іншим екіпажем, який прибув на допомогу, до медичного закладу для освідування на стан сп'яніння. Позивач там також відмовився проходити відповідний огляд.
Зі слів відповідача, доставивши позивача на місце вчинення правопорушення, після перевірки документів поліцейський згідно вимог ст. 279 КУпАП, з врахуванням ст. 280 КУпАП, здійснив розгляд справи про адміністративне правопорушення, при цьому роз'яснив позивачеві права та обов'язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.
У відзиві звертається увага на те, що спочатку позивач факт вчинення правопорушення не заперечував та пояснював тим, що не місцевий, не помітив дорожні знаки та здійснив зустрічний рух по дорозі з одностороннім рухом. Але потім, зрозумівши, що йому інкримінуватимуть алкогольне сп'яніння, почав заперечувати факт керування транспортним засобом.
Наголошується, що жодних письмових заяв та/або клопотань ні до початку, ні під час розгляду адміністративної справи від позивача не надходило, лише повідомив, що хоче скористатись правовою допомогою, на що поліцейський не заперечував. Проте позивач сам відмовився телефонувати адвокату та потім почав говорити, що адвокат потрібен не йому, а дружині.
У відзиві стверджується, що розглянувши справу, поліцейський відповідно до ст. 258 КУпАП з дотриманням вимог ст. 283 КУпАП з врахуванням ч. 2 ст. 33 КУпАП, ст. 251 КУпАП, ст. 252 КУпАП виніс постанову серії ЕАС № 69646649 за ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно позивача та наклав стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. Надалі поліцейський згідно ст. 285 КУпАП ознайомив позивача зі змістом постанови по справі про адміністративне правопорушення проте позивач відмовився від отримання копії постанови та ставити свій підпис, про що в постанові була зроблена відповідна відмітка поліцейським. Також, позивачу було роз'яснено зміст ст.ст. 307, 308 КУпАП, щодо порядку виконання постанови про накладення штрафу та ст. 289 КУпАП, щодо порядку оскарження постанови. Також, відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 457613 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Щодо посилань позивача на відсутність події і складу правопорушення, відповідач зауважує на тому, що вони спростовуються наданими відеозаписами правопорушення та спілкування з позивачем, де чітко видно (відеофайл «сlіp-0», запис починаючи з 00 хв. 21 сек) що зі сторони водійського місця виходить саме позивач, а не інша особа, тим більше жіночої статі. Окрім того, між зупинкою транспортного засобу (момент, коли вимкнулися фари сигналів гальмування) і початком виходу позивача з салону сплинуло всього 2 секунди, що спростовує твердження позивача, про те, що не він керував транспортним засобом. При цьому, в проміжку між цими 2-ма секундами (відеофайл «сlіp -0», запис починаючи з 00 хв. 19 сек. по 00 хв. 21 сек.) видно, що в салоні автомобіля не відбувається ніякого руху та/або переміщення між людьми.
Також, відповідач наголошує, що після виходу з автомобіля позивач веде розмову, як водій даного авто, а не як пасажир: вибачається за порушення, бо не місцевий і заблукав (відеофайл «сlіp-2», починаючи з 25 сек. запису).
Щодо невірно вказаного номерного знаку автомобіля, яким керував позивач, відповідач зазначає, що поліцейський, заповнюючи електронну постанову, помилково вказав цифри номерного знаку як «5163», замість коректних «5153».
Проте, на думку відповідача, оскільки з наданих відеозаписів вбачається, яким саме автомобілем керував позивач, то така технічна помилка в постанові не спростовує в його діях складу адмінправопорушення.
Щодо посилань позивача на те, що поліцейським не вжито жодних дій щодо надання позивачу можливості скористатися правом на правову допомогу, відповідач зауважує на тому, що на відео чітко видно, як відповідач роз'яснив позивачеві права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, зокрема право на юридичну допомогу фахівця в галузі права (відеофайл «сlіp -3», починаючи з 01 год. 14 хв. 00 сек. запису). Як видно з відеозапису, жодного клопотання та/або заяви від позивача не надходило. Лише після закінчення розгляду справи та роздрукування оскаржуваної постанови (відеофайл «сlіp-3», починаючи з 01 год. 17 хв. 20 сек. запису) позивач говорить, що потрібен адвокат. І то не йому, а дружині (відеофайл «сlіp -3», починаючи з 01 год. 18 хв. 40 сек. запису). Таким чином, позивачеві ніхто не відмовляв та не позбавляв можливості (кайданки з нього було знято) скористатися юридичною допомогою адвоката шляхом виклику його на місце події або в телефонному режимі.
Крім того, відповідач наголошує, що позивачеві було надано докази правопорушення та керування ним транспортним засобом (відеофайл «сlіp-1», починаючи з 00 год. 15 хв. 30 сек. запису та з 00 год. 28 хв. 00 сек).
Щодо заяв сторін
28.02.2024, разом з відзивом на позов, відповідачем подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з посиланням на те, що позивач пропустив строк звернення до суду без поважних причин (69-74).
Суд зауважує, що ухвалою від 02.02.2024 про відкриття провадження у даній справі позивачу було вирішено поновити строк на звернення до суду з відповідним позовом.
Наразі суд не вбачає правових підстав для задоволення вказаного клопотання відповідача для залишення позовної заяви без розгляду.
27.02.2024 через систему «Електронний суд» до суду надійшла заяву представника позивача про ознайомлення з матеріалами справи (а.с. 62-63).
Відповідна заява судом була задоволена, проте заявником дій для її реалізації вчинено не було.
21.03.2024 до суду надійшла заява представника позивача (а.с. 127-128) в якій він просить суд направити сканкопії чи фотокопії відзиву на позову засобами електронного зв'язку чи за допомогою сервісу «Електронний суд».
Суд звертає увагу на те, що до відзиву на позов додано докази направлення його копії відповідачу у справі на адресу, вказану позивачем у позові (а.с. 123).
Натомість у суду відсутній встановлений процесуальним законом обов'язок направлення відзиву на позов.
У разі необхідності, позивач (його представник) мав можливість ознайомитись з матеріалами справи, проте користуючись своїми правами на власний розсуд відповідних дій не вчинив.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.
10.05.2023 інспектор Управління патрульної поліції в Черкаській області Рижак Андрій Володимирович склав постанову серії ЕАС № 6964664 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (а.с. 8, 88), за змістом якої 09.05.2023 об 23:01, у м. Черкаси по вул. Надпільна, 605, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем SKODA OCTAVIA А5 ELEGANCE (д.н.з. НОМЕР_1 ), не виконав вимогу дорожнього знаку 3.21 "В'їзд заборонено", чим порушив п. 8.4.в) ПДР України, за яке ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.
У зв'язку з зазначеним на позивача накладено штраф у розмірі 340,00 грн.
У п. 7 вказаної постанови - «до постанови додаються» зазначено: «Відео реєстратора».
До відзиву відповідачем долучено, зокрема два диски з відеозаписами з відео реєстратора та бодікамери (а.с. 67).
Судом оглянуто відеозаписи на таких дисках, якими підтверджено обставини, викладені у відзиві на позов.
За змістом п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Частиною 4 статті 9 КАС України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
За змістом ч. 3 ст. 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Оскільки завданням адміністративного судочинства є встановлення адміністративним судом у справі об'єктивної істини та правильного застосування норм матеріального та процесуального права, для цього КАС України покладає на суд обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для правильного з'ясування всіх обставин справи, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Дієвість адміністративного судочинства залежить від того, на скільки повно і всебічно будуть підтверджені доказами обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (див. постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.02.2024 у справі № 480/9736/21, адміністративне провадження № К/990/8645/23).
В силу принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі вжив усі передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.
Як вбачається з Єдиного реєстру судових рішень, постановою Придніпровського районного суду міста Черкаси від 30.05.2023 у справі № 711/3030/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та притягнуто його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу (https://reyestr.court.gov.ua/Review/111189065).
При цьому, за змістмо такої постанови суду встановлено, що 09.05.2023 року о 23.01 год. м. Черкаси, вул. Надпільна 604, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку водій відмовився під відео фіксацію д/к НОМЕР_3 , чим порушив п.2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 08.05.2024 у справі № 711/3030/23 постанову Придніпровського райсуду міста Черкаси від 30.05.2023, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишено без змін, а апеляційну скаргу захисника Прядки В.М. - залишено без задоволення (https://reyestr.court.gov.ua/Review/118985819).
Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ч. 3 ст. 2 КАС України встановлено критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, ж - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до Закону України "Про дорожній рух" єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР України).
Згідно з п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 1.9. ПДР України передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Заборонний знак 3.21 «В'їзд заборонено» забороняє в'їзд усіх транспортних засобів з метою:
• запобігання зустрічному руху транспортних засобів на ділянках доріг з одностороннім рухом;
• запобігання виїзду транспортних засобів назустріч загальному потоку на дорогах, позначених знаком 5.8 ;
• організації відокремленого в'їзду і виїзду на майданчиках, що використовуються для стоянки транспортних засобів, майданчиках відпочинку, автозаправних станцій тощо;
• запобігання в'їзду на окрему смугу руху, при цьому знак 3.21 повинен застосовуватись разом з табличкою 7.9;
• запобігання в'їзду на дороги, що безпосередньо простягаються у межах прикордонної смуги до державного кордону і не забезпечують пересування до встановлених пунктів пропуску через державний кордон (крім сільськогосподарської техніки, інших транспортних засобів і механізмів, задіяних у провадженні відповідно до законодавства і за наявності відповідних на те законних підстав сільськогосподарської діяльності або інших робіт, ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків, а також транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Держприкордонслужби, ДМС, ДФС, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції і органів прокуратури під час виконання оперативних та службових завдань).
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Визначення доказів в справі про адміністративне правопорушення та їх перелік регламентований ст. 251 КУпАП, а саме: доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Як вбачається зі змісту оскарженої постанови, факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП, підтверджується відеозаписом з відеореєстратора.
Такий відеозапис судом досліджено, обставини вчинення позивачем відповідного правопорушення таким відеозапсиом підтверджено (а.с. 67).
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
При цьому провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України).
Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у ст. 3 Конституції України.
При цьому, ст. 62 Конституції України регламентує, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Судом встановлено, що матеріалами даної конкретної справи не спростовано вчинення позивачем адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим у суду відсутні розумні сумніви щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, у зв'язку з яким щодо нього складено оскаржену постанову.
У даній справі наведені позивачем обставини та докази не доводять, що він не керував транспортним засобом, а також порушення його прав в процесі притягнення до адміністративної відповідальності.
Крім того, суд бере до уваги правову позицію викладену у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22.05.2020 у справ № 825/2328/16, за змістом якої: «порушення процедури прийняття рішення суб'єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.
Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов'язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).
Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом».
З урахуванням зазначеного у сукупності суд приходить висновку, що вимоги позивача не знайшли свого підтвердження в процесі судового розгляду, а тому у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.
З огляду на те, що суд дійшов висновку про відмову у позові, судові витрати позивача у справі покладаються на нього ж.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 72-78, 90, 139, 241-247, 255, 257, 269, 286 КАС України, ст.ст. 7, 9, 18, 251, 256, 268, 276, 286-289, 293 КУпАП, ст. 62 Конституції України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Л. Л. Зуєвич