Справа №760/11178/24
1-кс/760/5121/24
15 травня 2024 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_2 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024100090000178 від 16.01.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 194 КК України, -
До Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_2 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024100090000178 від 16.01.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 194 КК України.
У клопотанні поставлене питання про накладення арешту на майно, вилучене 08.05.2024 в ході проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 що належить на праві власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- стартовий пакет мобільного оператора « НОМЕР_1 « до спец пакету PSP 1238885;
- стартовий пакет мобільного оператора «ВФ У країна« до спец пакету PSP 1238876;
- оригінал постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_4 до спец пакету PSP 1238882; ??
- дві медичні маски до спец пакету PSP1238887; ??
- сумку чорного кольору до спец пакету ЕХР 0316477; ??
- кофту чорного кольору до спец пакету ЕХР 0446712; ??
- куртку чорного кольору до спец пакету WAR 1869389 ?куртку чорного кольору до спец пакету WAR 1869390;
??- три пари взуття чоловічого, чорного кольору до спец пакету WAR 1869391; ??
- коробку від мобільного телефону « Iphone 14» до спец пакету PSP 3216753;
??- мобільний телефон «Iphone 14» до спец пакету PSP 1238884;
- ??квитанцію про сплату ЖКХ на ім'я ОСОБА_3 , як власника квартири до спец пакету PSP 3216752.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не відповідає вимогам ст.ст. 170, 171 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до положень ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено :
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
У клопотанні поставлене питання про накладення арешту на майно, вилучене 08.05.2024 в ході проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 що належить на праві власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- стартовий пакет мобільного оператора « НОМЕР_1 « до спец пакету PSP 1238885;
- стартовий пакет мобільного оператора «ВФ У країна« до спец пакету PSP 1238876;
- оригінал постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_4 до спец пакету PSP 1238882; ??
- дві медичні маски до спец пакету PSP1238887; ??
- сумку чорного кольору до спец пакету ЕХР 0316477; ??
- кофту чорного кольору до спец пакету ЕХР 0446712; ??
- куртку чорного кольору до спец пакету WAR 1869389 ?куртку чорного кольору до спец пакету WAR 1869390;
??- три пари взуття чоловічого, чорного кольору до спец пакету WAR 1869391; ??
- коробку від мобільного телефону « Iphone 14» до спец пакету PSP 3216753;
??- мобільний телефон «Iphone 14» до спец пакету PSP 1238884;
- ??квитанцію про сплату ЖКХ на ім'я ОСОБА_3 , як власника квартири до спец пакету PSP 3216752.
Прокурор зазначає, що вилучені речі та документи, відповідно до вимог ст.84 КПК України, можуть бути використані як доказ у даному кримінальному провадженні для встановлення фактів та обставин, що згідно ст.91 КПК України, підлягають доказуванню.
Постановою про визнання предметів в якості доказів, слідчим у кримінальному провадженні вищезазначені речі та документи визнано речовими доказами.
Разом з тим, ні в клопотанні прокурора, ні в постанові про визнання речовим доказом, не обґрунтовано, які саме ознаки речових доказів містить вказане майно та для доведення яких саме обставин вони будуть використані в даному кримінальному провадженні як речові докази, що позбавляє можливості слідчого суддю перевірити відповідність зазначеного в клопотанні майна критеріям ст. 98 КПК України, а іншої мети клопотання прокурора не містить. Постанова про визнання майна речовим доказом є суто формальною, і в ній не зазначено, яке саме доказове значення для кримінального провадження воно має.
Згідно ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
За таких обставин, оскільки клопотання подано без додержання вимог ст. 171 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне повернути його особі, яка його подала на підставі ч. 3 ст. 172 КПК України для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 170, 171, 173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_2 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024100090000178 від 16.01.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 194 КК України, повернути особі, яка його подала та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1