Справа № 560/21187/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Петричкович А.І.
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
20 травня 2024 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. В грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив:
1.1. Визнати протиправною відмову головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
1.2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 згідно записів у Трудовій книжці, довідки переліку робочих місць «Кам'янець-Подільській ТЕЦ і ТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» від 20.01.2000, архівної довідки Кам'янець-Подільської міської ради від 27.04.2023 періоди роботи з 13.11.2000 по 20.10.2005 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
1.3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 23.03.2023.
2. В обґрунтування позовних вимог вказав, що звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 та надав пакет необхідних документів. Рішенням від 22.05.2023 відмовлено в призначенні пенсії за ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи. Зазначає, що його пільговий стаж 8 років 4 місяці, тому має право на пільгову пенсію відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
3.1. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 22.05.2023 № 222550014007 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
3.2. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 з 13.11.2000 по 20.10.2005 до пільгового стажу, та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 24.03.2023.
3.3. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3.4. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1073,60 (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок) гривень за рахунок асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.
4. Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, не погоджуючись з вказаним рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
5. Відповідач вказав, що до пільгового стажу не враховано періоди роботи з 13.11.2000 по 30.09.2004 та з 01.10.2004 по 20.10.2005, оскільки відсутні довідки, уточнюючі пільговий характер роботи.
ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
6. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 15.05.2023 позивач звернувся до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-VI.
7. При зверненні за призначенням пенсії ОСОБА_1 надав довідку, уточнюючу пільговий характер роботи, видану КП «Міськтепловоденергія» від 27.03.2023 №01-10/521, відповідно до якої позивач з 15.07.2014 по 13.01.2019 працював на посаді слюсаря з ремонту устаткування котельних цехів. Крім того, надав довідку від 27.03.2023 №01-10/522, видану КП «Міськтепловоденергія», у якій зазначено, що атестація робочих місць на підприємстві проведена та затверджена наказами про результати атестації робочих місць від 16.12.2010 №175 - вперше та від 20.12.2017 №01-18/36 - вдруге.
8. Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 22.05.2023 № 222550014007 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в зв'язку відсутністю необхідного пільгового стажу роботи 7 років 6 місяців (при зверненні за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 у віці 57 років), про що позивача повідомлено листом головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 23.08.2023 №2200-0304-8/77172.
9. Згідно записів трудової книжки від 08.02.1988 серії НОМЕР_1 та архівної довідки від 27.04.2023 №743/05-03 позивач працював: - з 13.11.2000 по 30.09.2004 на посаді слюсаря з ремонту парогазотурбінного устаткування на підприємстві «Кам'янець-Подільськтеплокомуненерго»; - з 01.10.2004 по 20.10.2005 на посаді слюсаря з ремонту парогазотурбінного устаткування в ЗАТ «Тепловодоенергія».
10. До пільгового стажу відповідачем не враховано вищезазначені періоди, оскільки відсутні довідки, уточнюючі пільговий характер роботи.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
11. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
12. Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України “Про пенсійне забезпечення” від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
13. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення чоловіками 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці (6 років 3 місяці), за наявності передбаченого страхового стажу пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону (60 років) чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
14. Відповідно до ст. 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом (до 01.01.2004 року).
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
15. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
16. Згідно з ч. 1 ст. 62 Закону №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
17. Згідно з пунктами 1-2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
18. У пункті 3 Порядку №637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
19. Таким чином, лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
20. Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (далі - Порядок №442), та Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 №41, передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
21. За змістом пунктів 8 та 9 Порядку №442 відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінсоцполітики разом з МОЗ. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
22. Зміст наведених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
23. При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
24. Так, на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
25. Тобто, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах з шкідливими та важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця та/чи порушено норми законодавства при її проведенні, у тому числі, але не виключно, оформленні документів щодо неї, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком №2.
26. Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі 520/15025/16-а.
27. Посилання апелянта на неможливість включення до пільгового стажу спірних періодів праці позивача в зв'язку з відсутністю уточнюючих довідок є безпідставними, оскільки наявний трудовий стаж позивача повний робочий день на роботах з шкідливими і важкими умовами праці, підтверджено записами в трудовій книжці, яка є основним документом.
28. Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 23 вересня 2021 року № 227/4273/16-а, зазначивши, що "(…) уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці".
29. Таким чином, вказані відповідачами підстави для не зарахування до пільгового стажу за Списком №2 періодів роботи позивача у спірному випадку не можуть бути визначальними обставинами, які обумовлюють право позивача на пільгову пенсію.
30. З врахуванням вищенаведеного, ОСОБА_1 має необхідний пільговий стаж (понад 7 років 6 місяців) необхідний для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 22.05.2023 № 222550014007 є протиправним і підлягає скасуванню.
31. Згідно з положеннями пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
32. Як наслідок, слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з 24.03.2023, тобто з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку (57 років), адже звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення позивачем пенсійного віку.
33. З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову, підстав для задоволення апеляційних скарг колегія суддів не вбачає.
V. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
34. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
35. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
36. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
37. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
38. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.