Справа № 580/2143/24 Суддя (судді) першої інстанції: Лариса ТРОФІМОВА
20 травня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 - керівника релігійної організації "Парафія Нерукотворенного Образа Господа Іісуса Христа Черкаської єпархії Української Православної Церкви" на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 01 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 - керівника релігійної організації "Парафія Нерукотворенного Образа Господа Іісуса Христа Черкаської єпархії Української Православної Церкви" до Черкаської обласної державної адміністрації, державного реєстратора Штрика Євгена Анатолійовича про визнання протиправними дій, протиправності та скасування індивідуального акта,-
В лютому 2024 року ОСОБА_1 - керівника релігійної організації "Парафія Нерукотворенного Образа Господа Іісуса Христа Черкаської єпархії Української Православної Церкви" звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Черкаської обласної державної адміністрації, державного реєстратора Штрика Євгена Анатолійовича про про визнання протиправними дій, протиправності та скасування індивідуального акта.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 01 березня 2024 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 - керівника релігійної організації "Парафія Нерукотворенного Образа Господа Іісуса Христа Черкаської єпархії Української Православної Церкви" до Черкаської обласної державної адміністрації, державного реєстратора Штрика Євгена Анатолійовича про визнання протиправними дій, протиправності та скасування індивідуального акта.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить дану ухвалу скасувати, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.
З огляду на те, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, проте у судове засідання не з'явилися, колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311, ч.2 ст. 313 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
У відповідності до ст.308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у відкритті провадження у справі.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що характер спірних відносин пов'язаний з реалізацією позивачем майнових прав та з урахуванням суб'єктного складу підлягає розгляду за правилами господарського судочинства України.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується виходячи з наступного.
Так, зі змісту позову вбачається, що позивач звернувся до суду в зв'язку з незаконним, на його думку, рішенням відповідача про державну реєстрацію внесення змін до установичх документів юридичної особи Релігійної організації "Парафія Нерукотворенного Образа Господа Іісуса Христа Черкаської єпархії Української Православної Церкви".
Вирішуючи питання про належність спору до юрисдикції адміністративних судів, колегія суддів враховує правові висновки Великої палати Верховного Суду, зокрема, постанови від 14.03.2018 справа №396/2550/17 (72850788), від 21.03.2018, справа №802/1792/17-а (73054799), від 17.04.2018 справа №815/6956/15, від 22.08.2018, справа №805/4505/16-а (76673384), від 11.12.2018 справа №826/12968/17 (78977534), 06.02.2019 справа №826/19262/16 (79834966).
Велика Палата Верховного Суду в подібних правовідносинах щодо оскарження реєстраційних дій, висловила позицію, за якою неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Колегія суддів звертає увагу на те, що позивач не погоджується з рішенням відповідача про державну реєстрацію внесення змін до установичх документів юридичної особи Релігійної організації "Парафія Нерукотворенного Образа Господа Іісуса Христа Черкаської єпархії Української Православної Церкви".
Таким чином, зміст позовних вимог, підстави позову свідчать, що характер спірних відносин пов'язаний з реалізацією позивачем майнових прав та з урахуванням суб'єктного складу підлягає розгляду за правилами господарського судочинства України.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
На підставі вище зазначеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції та з огляду на встановлення судом належності спору до юрисдикції господарських судів, слід відмовити у відкритті провадження у справі.
Колегія суддів дійшла висновку, що суддею суду першої інстанції винесено законне, обґрунтоване рішення з врахуванням норм чинного законодавства і не знаходить підстав для його скасування.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним та є таким, що не відповідають обставинам справи.
Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з додержання норм процесуального та матеріального права, в зв'язку з чим вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 311, 312, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - керівника релігійної організації "Парафія Нерукотворенного Образа Господа Іісуса Христа Черкаської єпархії Української Православної Церкви" - залишити без задоволення, а ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 01 березня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Л.В. Бєлова
А.Ю. Кучма