29.11.2007 Справа № 19/183(18/44)-07
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий -суддя Голяшкін О.В. (доповідач),
судді -Герасименко І.М., Ясир Л.О.,
секретар судового засідання -Лазаренко П.М.,
за участю представників сторін:
від позивача -Гайворонська Н.В., довіреність від 24 вересня 2007 року б/н;
від відповідача -Романов П.М., довіреність від 01 січня 2007 року № 125; Пащук В.В., довіреність від 17 вересня 2007 року № 838;
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства страхової компанії “ДАСК» з іноземними інвестиціями, м.Дніпропетровськ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02 листопада 2007 року у справі № 19/183(18/44)-07
за позовом Закритого акціонерного товариства страхової компанії “ДАСК» з іноземними інвестиціями, м.Дніпропетровськ
до Державного підприємства “Придніпровська залізниця», м.Дніпропетровськ
про визнання договору діючим та зобов'язання виконувати договір, -
29 грудня 2006 року позивач -ЗАТ страхова компанія “ДАСК» звернувся до господарського суду з позовом до відповідача ДП “Придніпровська залізниця», в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив суд визнати агентський договір (договір доручення) від 19 жовтня 2005 року № АУ 069 ПР/НФ-051686/НЮ діючим до 31 грудня 2007 року та зобов'язати відповідача виконувати цей договір.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02 листопада 2007 року у справі № 19/183(18/44)-07 (суддя Петренко І.В.) в задоволенні позову ЗАТ СК “ДАСК» відмовлено.
При прийнятті рішення суд виходив із недоведеності факту невиконання відповідачем умов договору та правомірності відмови відповідача від договору доручення на підставі ст.1008 ЦК України.
Не погодившись з вищезазначеним рішенням, позивач -ЗАТ СК “ДАСК», звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом норм матеріального права, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
У скарзі позивач вказує про неправомірність віднесення судом спірного договору, який є агентською угодою, до договору доручення, а також зазначає, що підстави для припинення вказаного договору відсутні, і оскільки жодна із сторін за місяць до закінчення терміну його дії не заявила в письмовому вигляді про намір розірвати договір, він вважається продовженим на наступний рік.
Відповідач -ДП “Придніпровська залізниця», проти викладених в апеляційній скарзі доводів заперечує, рішення господарського суду вважає законним, просить залишити його без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити. У поданому відзиві зазначає про припинення договору на підставі ст.1008 ЦК України як договору доручення.
Вислухав пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
19 жовтня 2005 між позивачем -ЗАТ СК “ДАСК» (страховик) та відповідачем -ДП “Придніпровська залізниця» (страховий агент) укладений агентський договір (договір доручення) № АУ 069 ПР/НФ-051686/НЮ, за умовами якого страховик приймає на себе зобов'язання по страхуванню пасажирів (застрахованих осіб), що відправляються зі станцій Криворізької дирекції залізничних перевезень, а страховий агент діє від імені та за дорученням страховика і виконує частину його страхової діяльності в сфері вищезазначеного виду страхування, перелік якої вказаний у цьому договорі. Страховий агент є представником страховика і діє в його інтересах за комісійну винагороду на підставі цього договору (п.п.1.1, 1.2 договору) /а.с.5-7 т.1/.
Відповідно до п.п.7.1 та 7.2 договору, договір набуває чинності з 01 січня 2006 року і діє до 31 грудня 2006 року. У випадку, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії договору не заявляє в письмовому вигляді про намір розірвати договір, він вважається пролонгованим на наступний термін. Договір не може бути розірваний в односторонньому порядку до закінчення терміну його дії.
Як вбачається із матеріалів справи, станом на 01 грудня 2006 року сторонами вимог про розірвання договору не заявлялося.
13 грудня 2006 року позивач отримав від відповідача лист від 12 грудня 2006 року за вих.№ Н-21/1949, в якому ДП “Придніпровська залізниця» заявило про намір розірвати договір по страхуванню пасажирів /а.с.8 т.1/. У своїй відповіді позивач ЗАТ СК “ДАСК» листом від 26 грудня 2006 року за вих.№ 417 зазначив про неприпустимість односторонньої відмови від договору та продовження строку його дії до 31 грудня 2007 року /а.с.9 т.1/.
27 грудня 2006 року позивачем отриманий лист відповідача від 26 грудня 2006 року за вих.№ Н-21/2026 про розірвання та відмову залізниці з 01 січня 2007 року від агентського договору (договору доручення) з посиланням на ст.1008 ЦУК України /а.с.10 т.1/. Листом від 28 грудня 2006 року за вих.№ 422 позивач зазначив про свою незгоду з одностороннім розірванням договору /а.с.11 т.1/.
Листом від 16 лютого 2007 року за вих.№ НЗК-8/208 відповідач повідомив позивача про свою відмову від договору від 19 жовтня 2005 року № АУ 069 ПР/НФ-051686/НЮ, у зв'язку з чим ДП “Придніпровська залізниця» вважатиме вказаний договір припиненим через місяць з дня отримання позивачем даного листа. Вказаний лист отримано уповноваженим представником позивача 20 лютого 2007 року /а.с.113 т.1/.
Сторонами в судовому засіданні підтверджено, що з 21 березня 2007 року відповідачем ДП “Придніпровська залізниця» припинено виконання зобов'язань по агентському договору (договору доручення) від 19 жовтня 2005 року № АУ 069 ПР/НФ-051686/НЮ /а.с.109 т.1/.
З висновком господарського суду про відмову в задоволенні позову погодитись не можна.
Згідно ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.525 ЦК України, ст.188 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороннє розірвання господарських договорів не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судова колегія вважає невірним висновок господарського суду про віднесення спірного договору від 19 жовтня 2005 року № АУ 069 ПР/НФ-051686/НЮ до договору доручення та про правомірність односторонньої відмови відповідача від договору на підставі ст.1008 ЦК України.
Згідно ч.1 ст.1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
Отже, виходячи визначення договору доручення, його предметом є вчинення повіреним від імені та за рахунок довірителя певних дій з метою створення, зміни або припинення у останнього цивільних прав чи обов'язків.
Разом з тим, як вбачається із змісту спірного договору від 19 жовтня 2005 року № АУ 069 ПР/НФ-051686/НЮ його предметом є страхування позивачем пасажирів залізничного транспорту відповідно до Положення про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, затвердженого постановою КМ України від 14 серпня 1996 року № 959, та виконання страховим агентом (відповідачем) від імені та за дорученням страховика частини його страхової діяльності в сфері вищезазначеного виду страхування.
При цьому до обов'язків страхового агента, згідно розділу 3 договору, віднесено виконання від імені та за дорученням страховика частини його страхової діяльності, здійснення збору страхових платежів у розмірах, що розраховуються відповідно до встановлених постановою КМУ від 14 серпня 1996 року № 959 тарифів, прийняття страхових платежів від пасажирів і перерахування їх страховикові, надання страховику інформації щодо кількості відправлених пасажирів та кількості зібраних та перерахованих страхових платежів, а також видача застрахованим особам страхового полісу.
Таким чином, за умовами вказаного договору відповідач -ДП “Придніпровська залізниця», як страховий агент, надає страховику посередницькі послуги при здійсненні позивачем -ЗАТ СК “ДАСК» страхової діяльності.
Відповідно до ч.1 ст.295 ГК України комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.
Згідно ч.1 ст.297 ГК України за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок.
Укладений сторонами договір від 19 жовтня 2005 року № АУ 069 ПР/НФ-051686/НЮ за своїм предметом, змістом та умовами відповідає положенням ст.ст.295, 297 ГК України і за своєю правовою природою є агентським договором.
Як встановлено ст.305 ГК України, відносини, що виникають при здійсненні комерційного посередництва (агентської діяльності) у сфері господарювання, регулюються цим Кодексом, іншими прийнятними відповідно до нього нормативно-правовими актами, що визначають особливості комерційного посередництва в окремих галузях господарювання. У частині, не врегульованій нормативно-правовими актами, зазначеними у цій статті, до агентських відносин можуть застосуватися відповідні положення Цивільного кодексу України, якими регулюються відносини доручення.
Отже, як визначено законом, застосування до відносин агентської діяльності (комерційного посередництва) положень Цивільного кодексу України, що регулюють відносини доручення, допускається лише у випадку, якщо спірні відносини не врегульовані нормами Господарського кодексу України.
Проте, питання припинення агентського договору чітко врегульовані ст.304 ГК України, яка встановлює, що агентський договір припиняється за угодою сторін, а також у разі: відкликання повноважень комерційного агента суб'єктом, якого він представляє, або відмови комерційного агента від подальшого здійснення комерційного посередництва за договором, укладеним сторонами без визначення строку його дії; вибуття однієї із сторін договору внаслідок її припинення або смерті; виникнення інших обставин, що припиняють повноваження комерційного агента або суб'єкта, якого він представляє. У разі відкликання повноважень комерційного агента суб'єкт, якого представляє комерційний агент, повинен сповістити його про припинення договору не менш як за один місяць, якщо більш тривалий строк не передбачений договором. У разі усунення (закінчення) обставин, що призвели до припинення повноважень комерційного агента, ці повноваження за згодою сторін можуть бути поновлені.
З урахуванням вищевикладеного застосування до даних відносин положень ст.1008 ЦК України щодо припинення договору доручення є безпідставним, а одностороння відмова відповідача від договору є неправомірною.
Судова колегія визнає невірним посилання суду першої інстанції в рішенні про відмову в задоволенні позову на положення ч.7 ст.15 Закону України “Про страхування», якою передбачено, що страхові агенти діють на підставі договору доручення із страховиком. Вказаний Закон містить загальні положення щодо регулювання відносин страхування і не забороняє укладення інших угод, в тому числі агентських договорів, при здійсненні посередницької діяльності у сфері страхування.
Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, якою визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч.3 ст.6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Укладення агентської угоди відповідало вимогам Положення про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 1996 року № 959 в редакції, яка діяла на момент укладення спірного договору.
Так, відповідно абз.1, 7 п.3, п.5 Положення у вказаній редакції передбачалось, що страховий платіж по обов'язковому особистому страхуванню утримується з пасажира транспортною організацією, яка має агентську угоду із страховиком; страхові платежі, одержані від пасажирів, перераховуються транспортними організаціями страховикам, які одержали ліцензію на здійснення обов'язкового особистого страхування в Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг та уклали агентську угоду з цими організаціями; відносини між транспортними організаціями та страховиками щодо страхування пасажирів і водіїв визначаються укладеними між ними агентськими угодами та договорами страхування.
Термін “агентська угода» було замінено на термін “договір доручення» постановою КМУ від 20 квітня 2007 року № 640, проте сторонами відповідних змін до агентського договору (договору доручення) від 19 жовтня 2005 року № АУ 069 ПР/НФ-051686/НЮ не вносилось, а тому його положення є чинними.
Виходячи з вищенаведеного, оскільки у відповідності з п.7.1 договору сторонами не заявлено за місяць до закінчення терміну дії договору у письмовому вигляді про намір розірвати договір, він вважається пролонгованим на наступний термін.
Відповідачем не надано доказів розірвання договору в порядку, встановленому ст.188 ГК України, а тому договір від 19 жовтня 2005 року № АУ 069 ПР/НФ-051686/НЮ вважається діючим до 31 грудня 2007 року.
Також, судова колегія не погоджується з висновком господарського суду про відсутність підстав для звернення позивача з даним позовом з посиланням на те, що права його не порушені, а факт невиконання відповідачем умов договору не доведений.
Згідно ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Як встановлено ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі -підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Направлені відповідачем ДП “Придніпровська залізниця» на адресу позивача листи від 12 грудня 2006 року за вих.№ Н-21/1949 та від 26 грудня 2006 року за вих.№ Н-21/2026, а також опубліковане залізницею оголошення про проведення конкурсу на обов'язкове страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті /а.с.12-13 т.1/ свідчать про намір відповідача ухилитись від виконання агентського договору. Також, є встановленим факт припинення відповідачем з 21 березня 2007 року виконання зобов'язань за договором від 19 жовтня 2005 року № АУ 069 ПР/НФ-051686/НЮ.
Вищевказаними діями відповідача порушуються право позивача, у зв'язку з чим позивач обґрунтовано звернувся з позовом до господарського суду і порушене право підлягає захисту.
Оскільки відповідач неправомірно відмовився від договору та безпідставно ухилився від виконання договірних зобов'язань, його необхідно спонукати до виконання умов договору.
З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги ЗАТ СК “ДАСК» є обґрунтованими та доведеними і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Рішення господарського суду, у зв'язку з невідповідністю викладених у рішенні висновків обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Господарські витрати у справі підлягають покладенню на відповідача.
Керуючись ст.ст.103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства страхової компанії “ДАСК» з іноземними інвестиціями задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02 листопада 2007 року у справі № 19/183(18/44)-07 скасувати.
Позов задовольнити.
Визнати агентський договір (договір доручення) від 19 жовтня 2005 року № АУ 069 ПР/НФ-051686/НЮ діючим до 31 грудня 2007 року.
Зобов'язати Державне підприємство “Придніпровська залізниця» виконувати агентський договір (договір доручення) від 19 жовтня 2005 року № АУ 069 ПР/НФ-051686/НЮ.
Стягнути з Державного підприємства “Придніпровська залізниця» на користь Закритого акціонерного товариства страхової компанії “ДАСК» з іноземними інвестиціями витрати по сплаті держмита в сумі 85 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн., витрати по розгляду апеляційної скарги в сумі 42 грн.50 коп.
Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Головуючий О.В.Голяшкін
Судді І.М.Герасименко
Л.О.Ясир