Справа № 420/14188/24
20 травня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Самойлюк Г.П., вивчивши позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, стягнення коштів,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати дії ОСОБА_1 протиправними щодо завдання збитків державі, в особі військової частини НОМЕР_1 під час проходження військової служби в частині нанесення шкоди по продовольчій службі на загальну суму 15985 грн. 08 коп. (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять гривень 08 копійок);
- стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 завдану шкоду в розмірі 15985 грн. 08 коп. (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять гривень 08 копійок) по продовольчій службі, яка встановлена службовими розслідуваннями, за результатами яких видані накази командира військової частини НОМЕР_1 від 15.01.2019 року № 103 та від 25.11.2019 року № 2182.
Ухвалою від 13.05.2024 року адміністративний позов залишено без руху, позивачу наданий строк на усунення недоліків позову.
14.05.2024 року до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позову.
В обґрунтування поважності причин строку звернення до суду позивачем заначено, що до 05.12.2018 року, військова частина НОМЕР_1 , при поданні позовів керувалась нормами цивільного судочинства. Відповідно до ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до ст. 4 Закону України “Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі” особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди.
Крім того, відповідач зазначає, що особовий склад та представники юридичної служби військової частини НОМЕР_1 постійно залучались для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях внаслідок чого із об'єктивних причин не було можливості належним чином організовувати позовну роботу в інтересах військової частини НОМЕР_1 у строки, визначені КАС України, перебуваючи не у пункті постійної дислокації частини, без можливості доступу до всіх необхідних документів, які б потрібні були для обґрунтування позовних вимог. Також, однією із причин пропуску строку звернення до суду є неналежне виконання попередніми начальниками юридичної служби військової частини НОМЕР_1 своїх функціональних обов'язків в частині організації та ведення претензійної і позовної роботи, що підтверджується наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 29.05.2021 року № 1092, виданого за результатами проведеного службового розслідування.
Згідно ч.1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Позивачем у позові зазначено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 19.12.2018 № 2833 було призначено службове розслідування, за результатами якого на підставі Акту службового розслідування видано наказ командира військової частини НОМЕР_1 «Про результати службового розслідування за фактом незаконного витрачання продуктів харчування» від 15.01.2019 року №103.
Службовим розслідуванням встановлено, що відповідно до рапорту ТВО заступника командира військової частини НОМЕР_1 з тилу - начальника тилу майора ОСОБА_2 . вх. №17320 від 19.12.2018 року було виявлено факт незаконного витрачання продуктів харчування, а саме: військовослужбовці, які знаходились на лікуванні та отримували харчування у шпиталях, а також військовослужбовці, які самовільно залишили військову частину - не знімались з харчування у військовій частині.
Завдання державі збитків по продовольчій службі ОСОБА_1 , як зазначено позивачем, підтверджується матеріалами службового розслідування, за результатами якого командиром військової частини НОМЕР_1 був винесений наказ № 2182 від 25.11.2019 року.
За загальною нормою КАС України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто позивачу достовірно стало відомо про завдання збитків державі під час винесення наказу №2182 від 25.11.2019 року, проте до суду позивач звернувся лише 09.05.2024 року, тобто с пропуском тримісячного строку звернення до суду.
Суддя вважає за можливе застосувати правову позицію Верховного суду, викладену у постанові від 02.06.2022 року у справі №420/3612/20, відповідно до якої колегія суддів дійшла висновку, що у даній категорії справ строк звернення до суду складає три місяці.
Крім того, суддя не приймає до уваги доводи позивача, що введення на території України воєнного стану є підставою для визнання поважною причини пропуску строку звернення до суду, з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
У постанові від 10.11.2022 року у справі № 990/115/22 Велика Палата Верховного Суду вказала, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.
Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об'єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.
Натомість, позивачем у вказаній заяві не наведено обставин та не надано доказів, які існували та об'єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій, пов'язаних з введенням на території України воєнного стану, а також не надано жодних доказів на підтвердження вказаних обставин.
Верховний Суд вирішуючи питання про поновлення строку на касаційне провадження з посиланням на воєнний стан виклав правову позицію (ухвала від 04.05.2022 року справа №420/18244/21) відповідно до якої саме лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання касаційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до Верховного Суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення військового стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання касаційної скарги.
Таким чином, неможливість участі в адміністративному процесі суб'єкта владних повноважень під час воєнного стану повинно бути пов'язано з наявністю об'єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному здійсненню відповідних процесуальних дій.
Враховуючи недоведеність заявником існування об'єктивно непереборних обставин, які унеможливили своєчасне звернення до суду з цими вимогами, суд визнає неповажними зазначені заявником в заяві причини пропуску строку звернення.
Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження сплати судового збору в встановленому розмірі.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу, якщо заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з ч.5,6,8 ст.169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом
При таких обставинах в силу п.1 ч.4 ст.169 КАС України позов підлягає поверненню.
Керуючись ст.169, 248 КАС України, суддя
Визнати неповажними зазначені Військовою частиною НОМЕР_1 причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про визнання протиправними дій стягнення коштів - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом
Ухвала набирає законної сили у порядку ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. ст. 293-295 КАС.
Суддя Г.П. Самойлюк