Справа № 420/7131/24
20 травня 2024 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника Головного управління Національної поліції в Одеській області про залишення позову без розгляду по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (вул. Єврейська, 12, м. Одеса, 65014) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі ГУ НП), в якому позивачка просить суд:
- визнати протиправними дії ГУ НП щодо відмови у скасуванні наказу ГУ НП від 04.04.2023 року №368 (по особовому складу) про звільнення капітана поліції його - ОСОБА_1 , з посади начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №4 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеської області в порядку виконання накладеного дисциплінарного стягнення та призначення на посаду інспектора цього сектору;
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП від 04.04.2023 №368 (по особовому складу) про звільнення капітана поліції його - ОСОБА_1 , з посади начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №4 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеської області в порядку виконання накладеного дисциплінарного стягнення та призначення на посаду інспектора цього сектору;
- зобов'язати ГУ НП поновити капітана поліції його - ОСОБА_1 , на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №4 Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області з 04.04.2023 року з виплатою різниці в грошовому забезпечені.
Ухвалою суду від 11.03.2024 року позов залишено без руху, надано строк на усунення недоліків позову.
Ухвалою суду від 22.03.2024 року поновлено позивачу строк звернення до суду з цим позовом, відмовлено ГУНП в задоволенні заяви про залишення позову без розгляду, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
12.04.2024 року за вхід. №ЕС/15122/24 до суду від представника ГУ НП надійшло клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п.8 ч.1 ст.240 КАС України, оскільки позивачем пропущене строк звернення до суду з цим позовом.
В обґрунтування вказаної позиції представник відповідача посилається на ухвалу суду від 22.03.2024 року про відкриття провадження, у якій зазначено, що «Враховуючи предмет спірних правовідносин, що стосується питань проходження публічної служби, з метою забезпечення доступу до правосуддя та дотримання необхідного балансу між правами позивача та відповідача, суд вважає можливим поновити позивачу строк звернення до суду з даним позовом, прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі».
Представник відповідача вважає такі підстави для поновлення строку звернення до суду з цим позовом неповажними, та зазначає, що у позивача відсутні будь-які фактичні обставини, які вплинули на його невчасне звернення до суду з цим позовом. Отже висновок суду про наявність підстав для поновлення позивачу строку звернення є передчасним, у зв'язку з чим просить залишити позовну заяву без розгляду.
Розглядаючи клопотання про залишення позову без розгляду, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для його задоволення, враховуючи наступне.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.4 ст.31 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
В електронних матеріалах справи, які містяться в автоматизованій системі діловодства спеціалізованого суду, наявна копія наказу ГУ НП від 04.04.2023 року №368 о/с про реалізацію дисциплінарного стягнення, на яку наявний підпис позивача про ознайомлення з наказом 12.04.2023 року. З цим позовом позивач звернувся 03.03.2024 року через підсистему «Електронний суд» (позов зареєстровано судом 04.03.2024 за вхід. №7109/24).
Водночас, судом встановлено, що 04.05.2023 року позивач звертався до суду з позовом про оскарження наказу ГУ НП від 30.03.2023 №797 про накладення дисциплінарного стягнення, який рішенням суду від 16.08.2023 по справі №420/9987/23, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2023, визнано протиправним та скасовано.
Однак судом по справі №420/9987/23 відмовлено у задоволенні позовних вимог про поновлення на посаді, оскільки наказ ГУ НП від 04.04.2023 №368 о/с, яким реалізовано оскаржуваний наказ від 30.03.2023 №797 про накладення дисциплінарного стягнення, в судовому порядку не оскаржено, і цей наказ є чинним.
Таким чином, наразі наявне рішення суду, яке набрало законної сили, яким встановлено факт неправомірності наказу ГУ НП від 30.03.2023 №797, що реалізовано (приведено в дію) оскаржуваним наказом від 04.04.2023 №368 о/с, тобто звільнено позивача з посади начальника сектору, та призначено на посаду інспектора вказаного сектору.
Отже спірні правовідносини фактично стосуються повного захисту порушених прав позивача, факт порушення яких вже встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.
Згідно з ч.1 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до абз.15 п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 07.05.2002 №8-рп/2002 право на судовий захист як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина передбачає і конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя; відсутність такої можливості обмежує це право, яке за змістом ч.2 ст.64 Конституції України не може бути обмежено навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч.1 ст.2 КАС України).
В даному випадку заявлені позовні вимоги стосуються реалізації легітимної мети ефективного захисту прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 від порушень з боку ГУ НП суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) та Європейської комісії з прав людини.
Згідно сталої практики ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція), необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
Зокрема, у рішенні від 04.12.1995 року у справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні від 13.01.2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28.10.1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.
«Право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява №48778/99), та Україна, як держава-учасниця Конвенції, повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Отже, виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, залишення без розгляду адміністративного позову з формальних підстав пропуску строку унеможливить доступ особи до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.
Враховуючи встановлені обставини, з метою забезпечення легітимної мети, передбаченої ч.1 ст.2 КАС України, суд вважає, що підстави для задоволення клопотання ГУ НП про залишення позову без розгляду - відсутні.
Керуючись ст.ст. 120, 122, 168, 240, 248 КАС України, суд,-
Відмовити в задоволенні клопотання представника Головного управління Національної поліції в Одеській області про залишення позову без розгляду по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (вул. Єврейська, 12, м. Одеса, 65014) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили у порядку ст. 256 КАС України.
Копію ухвали суду направити учасникам справи.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.
Суддя Е.В.Катаєва