Справа № 420/13149/24
20 травня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород - Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Білгород-Дністровський РВП Головного управління Національної поліції в Одеській області, про визнання протиправною та скасування постанови,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород - Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Білгород-Дністровський РВП Головного управління Національної поліції в Одеській області, про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Білгород - Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород - Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Балінської Лариси Валеріївни про відкриття виконавчого провадження № 74603138 від 02.04.2024 року.
Ухвалою суду від 06.05.2024 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначав, що не погоджується із прийняттям постанови головного державного виконавця Білгород - Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород - Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Балінської Лариси Валеріївни про відкриття виконавчого провадження №74603138 від 02.04.2024 та просить суд її скасувати оскільки постанова від 14.07.2022 №БАБ №672925 про накладення адміністративного стягнення з ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення повинна була бути пред'явлена до виконання з 24.07.2022 по 14.10.2022, а не 01.04.2024 направлена на виконання. За таких обставин, на думку позивача, враховуючи те, що у встановлений законом строк постанова до виконання не звернута, то на підставі ч.1 ст.303 КУпАП вона не підлягає виконанню та державний виконавець повинен був її повернути стягувачу.
13.05.2024 до суду від Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород - Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач вказав, що не погоджується із позовними вимогами позивача та просить суд відмовити у задоволенні позову. Відповідач вважає, що твердження позивача стосовно пропуску строку пред'явлення виконавчого документа на примусове виконання є хибним, так як стягувачем пред'явлено виконавчий документ своєчасно, що підтверджується супровідним листом Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області від 10.08.2022 за вих.№ 63/13190, згідно якого направлено на примусове виконання постанову БАБ №672925 від 14.07.2022 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області. Тобто, як вказав представник відповідача, не сплинуло й встановленого трьохмісячного терміну для подачі на примусове виконання, як передбачено ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження». З урахування викладеного представник відповідача вважає, що доводи позивача стосовно необхідності застосувати норму ст. ЗУ «Про виконавче провадження», що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо, пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання є необґрунтованим. Додатково представник відповідача зазначив, що згідно ст.13 ЗУ «Про виконавче провадження» порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом. У випадку, який суд розглядає порушення процедури не було, тому пропущені строки вчинення виконавчих дій та прийняття рішення не є підставою для їх скасування. Разом з цим, відповідно до пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», доповненого Законом України від 15 березня 2022 року №2129-ІХ, який набрав чинності з 26 березня 2022 року, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Таким чином, на думку представника відповідача, вимоги позивача про визнання протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Балінської Лариси Валеріївни про відкриття виконавчого провадження №74603138 від 02.04.2024 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Учасники справи повідомлялися про день та час розгляду справи, однак у судове засідання представники сторін не з'явились.
Керуючись положеннями ч.9 ст.205 КАС України судом продовжено розгляд справи у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Білгород-Дністровським районним відділом поліції надіслано на адресу начальника відділу державної виконавчої служби Б-Дністровського міськрайонного управління юстиції супровідним листом від 10.08.2022 №63/13190, у порядку ст.308 КУпАП, постанову у справі про адміністративне правопорушення для стягнення з громадянина ОСОБА_1 штрафу в розмірі 6800грн. Додаток: постанова у справі про адміністративне правопорушення: серія БАБ №672925, №672924, №672924 від 14.07.2022.
Постановою головного державного виконавця Білгород - Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород - Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Балінської Лариси Валеріївни відкрито виконавче провадження № 74603138 від 02.04.2024 року з виконання постанови Білгород Дністровського РВП ГУНП в Одеській області №БАБ №672925 від 14.07.2022, про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 6800,00грн.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно п.6 ч.1 ст.3 Закону № 1404-VIII, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Відповідно до вимог ч.ч.1,3 ст.4 Закону № 1404-VIII, у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов'язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов'язаний мати таку печатку.
Виконавчий документ може бути видано у формі електронного документа відповідно до законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги». Порядок пред'явлення до виконання виконавчих документів, виданих у формі електронного документа, визначається Міністерством юстиції України.
Згідно п.п. 1, 2, 6 ч. 4 ст. 4 Закону № 1404-VIII, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання; виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 Закону № 1404-VIII, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Пунктом 1 частини 1, частини 5 статті 26 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Як встановлено судом, Білгород-Дністровським районним відділом поліції надіслано до відділу державної виконавчої служби Б-Дністровського міськрайонного управління юстиції супровідний лист від 10.08.2022 №63/13190 у порядку ст.308 КУпАП постанову у справі про адміністративне правопорушення для стягнення з громадянина ОСОБА_1 штрафу в розмірі 6800грн. Додаток: постанова у справі про адміністративне правопорушення: серія БАБ №672925, №672924, №672924 від 14.07.2022.
Згідно вказаної постанови Білгород Дністровського РВП ГУНП в Одеській області №БАБ №672925 від 14.07.2022, позивачем отримано вказану постанову, про що свідчить його підпис, дата набрання законної сили постанови -24.07.2022.
При цьому, постанова про накладення адміністративного стягнення на позивача не є предметом розгляду даної справи, а тому, питання щодо правомірності накладення на позивача адміністративного стягнення не досліджується у даній справі.
Водночас, позивач вважає, що державним виконавцем протиправно відкрито виконавче провадження з примусового виконання наведеної постанови про накладення адміністративного стягнення, оскільки пропущено трьохмісячний строк для пред'явлення до примусового виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.
У відповідності до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення (ч. 1 ст. 303 КУпАП).
За встановлених обставин, з урахуванням того, що постанова про накладення адміністративного стягнення направлена стягувачем до виконавчої служби листом від 10.08.2022 №63/13190, доводи позивача про те, що не було підстав для відкриття виконавчого провадження щодо її примусового виконання, спростовуються встановленими судом обставинами.
При цьому, ч.5 ст13 Закону № 1404-VIII встановлено, що за порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом. Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.
Враховуючи викладене, а також відсутність доказів сплати позивачем адміністративного стягнення до відкриття виконавчого провадження №74603138, суд приходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Білгород - Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород - Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Балінської Лариси Валеріївни про відкриття виконавчого провадження № 74603138 від 02.04.2024 року.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 287,382 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. 287 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.О. Танцюра
.