Справа № 420/14755/24
20 травня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Завальнюк І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним адміністративним позовом, в якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Херсонській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення за період з дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України зазначеної хвороби, та протягом 30 днів з дня відміни цього карантину, у розмірі до 50% від грошового забезпечення, пропорційно відпрацьованому часу під час виконання службових обов'язків в умовах безпосереднього контакту з населенням;
зобов'язати Головне управління Національної поліції в Херсонській області здійснити відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення за період з дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України зазначеної хвороби, та протягом 30 днів з дня відміни цього карантину, у розмірі до 50% від грошового забезпечення, пропорційно відпрацьованому часу під час виконання службових обов'язків в умовах безпосереднього контакту з населенням;
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Херсонській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01 грудня 2015 року по 01 листопада 2017 року;
зобов'язати Головне управління Національної поліції в Херсонській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 01 листопада 2017 року.
Розглянувши позовну заяву, суддя дійшов висновку, що остання належить до залишення без руху з наступних підстав.
У адміністративному позові зазначено, що ОСОБА_1 проходить службу в Головному управління Національної поліції в Херсонській області.
Однак до позову додано заяву про поновлення строку на звернення до суду із даними вимогами, згідно з якою позивача звільнено зі служи в ГУ НП в Херсонській області, проте не зазначено коли.
Таким чином, матеріали адміністративного позову містить суперечливу інформацію та не містять жодних доказів або дійсного проходження позивачем служби в ГУ НП в Херсонській області, або його звільнення звідти, що не дає можливості суду перевірити своєчасність звернення до суду із даними вимогами.
Частиною 1 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи згаданим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 статті 122 КАС України).
Частиною 1 статті 233 КЗпП України встановлено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Частиною 2 цієї ж статті визначено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду із заявою, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, в межах кожної конкретної справи, суд повинен надати оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Отже, позивачу необхідно привести у відповідність адміністративний позов та заяву про поновлення строку на звернення до суду із даними вимогами, надавши належним чином засвідчені докази на підтвердження відповідних обставин, які містяться в позовних матеріалах.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, керуючись ст. 169 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху, надавши десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення зазначених вище недоліків.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Завальнюк