Ухвала
Іменем України
04 грудня 2007 грудня
Справа № 2-7/1041.1-2005
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сотула В.В.,
суддів Плута В.М.,
Щепанської О.А.,
секретар судового засідання Запорожець Т.О.
за участю представників сторін:
позивача: Стиранка І.Є., дов. № 1 від 10.01.2007 (ВАТ "Пансіонат "Море");
відповідача: Чурочкін А.Б., дов. № 2454/9/10-014 від 03.12.2007 (ДПІ у місті Алушті Автономної Республіки Крим);
відповідача: не з'явився (Відділення державного казначейства м. Алушта),
прокурор : - не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дугаренко О.В.) від 18 липня 2005 року у справі № 2-7/1041.1-2005
за позовом відкритого акціонерного товариства "Пансіонат "Море"
(вул. Набережна, 25,Алушта,98500)
до Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим (вул. Леніна 22-а,Алушта,98500)
і відділення державного казначейства м. Алушта Автономної Республіки Крим
(вул.. 60 років СРСР,16, м.Алушта, 98500)
за участю прокурора Автономної Республіки Крим
(вул. Севастопольська, 21,Сімферополь,95000)
про стягнення 391385,29 грн.
Відкрите акціонерне товариство "Пансіонат "Море" звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до ДПІ у М. Алушта, відділення Державного казначейства у м. Алушта Автономної Республіки Крим про стягнення 391 385, 29 грн. відсотків за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість.
Позовні вимоги мотивовані абзацом п'ятим підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно до якої, суми, не відшкодовані платникові податків протягом місяця, наступного після надання декларації, вважається бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються відсотки на рівні ста двадцяти відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом терміну її дії, включаючи день погашення.
В ході розгляду справи позовні вимоги неодноразово уточнювались.
В останній редакції позивач просив стягнути з державного бюджету України суму відсотків за прострочення бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 18 985, 68 грн.
Рішенням господарського суду АР Крим від 18.07.2005 року (суддя Дугаренко О.В.) позов задоволено частково, стягнено з державного бюджету України на користь ВАТ "Пансіонат "Море" 18 985,68 грн. відсотків за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість. В іншій частині провадження у справі припинено (арк.с. 93-96 т.2).
Рішення обґрунтовано тим, що у зв'язку з простроченням податковим органом строків відшкодування бюджетної заборгованості за деклараціями за січень, травень, червень, липень, серпень 2001 року , відповідно до підпункту 7.7.3 пункту 7 статті 7 Закону України Закону України «Про податок на додану вартість», платник податків має право на стягнення відсотків на бюджетну заборгованість за період з 23.10.2002 року до 27.12.2002 року.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.10.2005 року (колегією суддів у складі: Голика В.С. - головуючий, Котлярової О.Л., Латиніна О.А.) апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим залишено без задоволення, рішення Господарського суду АР Крим від 18.07.2005 року - без змін.(арк.с. 124-126, т.2).
Суди першої та апеляційної інстанцій розглянули дану справу за правилами господарського судочинства.
Не погоджуючись з рішенням місцевого та постановою апеляційного господарських судів у даній справі, відповідачем було подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.06.2007 року у відкритті касаційного провадження відмовлено з огляду на те, що оскарження судових рішень у даній справі має бути здійснено у порядку господарського судочинства.
Враховуючи правову позицію Вищого адміністративного суду України, Державна податкова інспекція у м. Алушті звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просила рішення господарського суду АР Крим від 18.07.2005 року і постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.10.2005 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ВАТ "Пансіонат "Море", посилаючись на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема, підпункту 7.7.5 пункту 7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Постановою Вищого господарського суду України від 01.11.2007 (арк.с.155-158 ,т.2) постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.10.2005 була скасована, з передачею справи до Севастопольського апеляційного господарського суду для нового розгляду, в порядку пункту 6 розділу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.11.2007 в порядку, встановленому статтею 190 Кодексу адміністративного судочинства України, було відкрите апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у місті Алушта, здійснені всі необхідні дії з підготовки справи до розгляду.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.11.2007 була закінчена підготовка справи до апеляційного розгляду, справа була призначена до апеляційного розгляду на 04.12.2007 року .
Представник відділення державного казначейства м. Алушта в засідання апеляційної інстанції не з'явився, про розгляд справи відповідач був повідомлений належним чином, клопотань про відкладення судового засідання не заявляв.
Прокуратура АР Крим також не забезпечила явку свого представника в судове засідання.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити рішення суду першої інстанції від 18.07.2005 -без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянув адміністративну справу в межах апеляційної скарги в порядку, встановленому статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Як слідує із обставин справи, відкрите акціонерне товариство "Пансіонат "Море" на протязі 2001 року подало до податкового органу декларації по податку на додану вартість за січень, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2001 року.
По вищеназваним податковим деклараціям Державна податкова інспекція у місті Алушта провела тематичні документальні перевірки правильності заявлених до відшкодування із бюджету сум податку на додану вартість, які оформлені актами від 28.01.2001, 08.05.2001, 07.06.2001, 12.09.2001, 01.11.2001.
Результатами перевірки порушень чинного законодавства України встановлено не було.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.12.2002 по справі № 2-20/1468-2002 стягнуто із державного бюджету України на користь позивача 1143385,00 грн. основного боргу по бюджетній заборгованості (арк.с. 11-13т.1). Ця постанова в касаційному порядку не скасована.
Предметом даної справи № 2-7/1041.1-2005 є стягнення суми відсотків 18985,00 грн. за період з 23.10.2002 до 27.12.2002 за прострочку відшкодування бюджетної заборгованості у розмірі 391385,29 грн., яка стягнута на підставі вищевказаного судового акту.
При прийнятті оскаржуваного рішення від 18.07.2005 про задоволення позовних вимог частково в сумі 18985,68 грн. відсотків за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість, суд першої інстанції керувався підпунктом 7.7.3 пункту 7 статті 7 Закону України Закону України « Про податок на додану вартість» № 168/97 -ВР від 03.04.1997, згідно якого платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.
Факт прострочки відшкодування бюджетної заборгованості відповідач не заперечує, що також підтверджується банківською випискою від 27.12.2002 (а.с. 14, т. 1).
Державна податкова інспекція у місті Алушта в апеляційній скарзі оскаржує рішення суду першої інстанції по даній справі у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
За думкою податкового органу, оскільки на час перевірки правильності заявлених до відшкодування із бюджету сум податку на додану вартість позивачем не була надана проектно-кошторисна документація, неможливо було встановити об'єм податку на додану вартість, підлягаючий відшкодуванню із бюджету, а також розмір відсотків за прострочку відшкодування податку на додану вартість.
Зазначені доводи відповідача визнаються судовою колегією безпідставними.
Як вказано вище в постанові, право платника податків на бюджетні відшкодування по деклараціям за січень, березень-вересень 2001 року визнано постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.12.2002 по справі № 2-20/1468-2002 та підтверджено висновками експерта (а.с. 84-89, т.1), згідно якого первинними документами суми податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню ВАТ «Пансіонат «Море» з бюджету на підставі підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», підтверджуються.
Враховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції від 18.07.2005 по справі № 2-7/1041.1-2005 про стягнення за період з 23.10.2002 до 27.12.2002 відсотків за прострочку відшкодування бюджетної заборгованості у розмірі 18985,68 грн. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відповідача - без задоволення.
Керуючись статтями 24, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 липня 2005 року у справі № 2-7/1041.1-2005 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя В.В.Сотула
Судді В.М. Плут
О.А. Щепанська