Справа № 420/14156/24
16 травня 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Дубровна В.А, перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, до Державної податкової служби України про визнання протиправними дії та бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправними та скасування рішень, стягнення моральної шкоди,
встановила:
До суду з позовом звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (далі - відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2), у якому мовою оригіналу просить :
- "визнати судом протиправними бездіяльність і дії відповідачів, протиправними рішення відповідачів - ГУ ДПС і ДПС (в т.ч. їх фахівців-виконавців, посадових осіб, виконуючих обов'язки посадових осіб) про яких зазначено в позові, які мають відношення до порушень зазначених в позові, в т.ч. протиправними навмисне і свідоме знехтування, ухилення і само відсторонення, ухилення від реагування на мої, позивача, звернення про звільнення від податку на землю як пенсіонерку за віком, про Запит відомостей, інформацій, пояснень, на неналежне реагування на заяву до ГУ ДПС про здійснення звірки розбіжності протиправно, у відсутність законних підстав нарахованої суми МПЗ і сформування ППР щодо МПЗ; за явне і навмисне, свідоме нехтування фактичними обставинами і достовірні відомості; за навмисне і свідоме знехтування доказів, поданих позивачем до відповідачів, які мають значення на користь позивача, навіть на звільнення позивача від протиправно нарахованої суми МПЗ, протиправного обов'язку плати суми МПЗ, за прикривання важливих відомостей, навіть запитуваних; за навмисне і свідоме унеможливлення встановлення фактичних обставин, за неправильне встановлення правовідносин, незастосування законів і положень ПКУ, які підлягають застосуванню, про які зазначено в позові (список не вичерпний)". ( пункт 3 прохальної частини позову)
- визнати рішення відповідачів, зокрема ГУ ДПС, в т.ч. лист-відписку ГУ ДПС протиправними, безпідставними, не, відповідними фактичним обставинам, сформовані, складені і винесені з грубими порушеннями, у відсутність законних підстав, винесені і сформовані у супереч законодавству, Конституції, верховенству права, в супереч ПКУ, не правильно визначенням правовідносин, маніпулюючи обставинами, без врахування усіх підстав, критеріїв і обставин, необхідних для прийняття рішення, які мають значення для формування рішень відповідачів, від яких залежить сума МПЗ на зменшення суми МПЗ, які підлягають врахуванню, які мають значення на мою користь, позивача, ОСОБА_1 ; протиправно, у відсутність законних підстав, без врахування усіх підстав і обставин, нарахованої загальної суми МПЗ до власників земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь за 2022р., які не можуть оставатися в силі, не мають законної сили і дію і скасувати рішення відповідачів з дня формування, складання і винесення, а саме наступні: а) ППР (податкове повідомлення-рішення) ГУ ДПС від 27.07.2023р. №2793676-24/15-05 щодо суми МПЗ (мінімального податкового зобов'язання за земельну ділянку) за 2022 р. в розміру - 3 523,53грн.; б) лист-відписку ГУ ДПС від 02.02.2024р. №3307/15-32-24-09-06 щодо звернення з заявою про здійснення звірки розбіжності суми МПЗ; в) рішення ДПС від 29.03.2024р. №9010/6/99-00-06-01-03-06 про залишення скарги без розгляду, не відповідну фактичним обставинам, винесене протиправно, безпідставно без з'ясування обставин. ( пункт 4. 1) прохальної частини позову)
- " також Рішенням суду звільнити позивача, ОСОБА_1 , від плати податку на землю, згідно ПКУ, як пенсіонерку за віком; звільнити позивача від зобов'язань платника протиправно, у відсутність законних підстав нарахованої суми МПЗ, звільнити від виконання протиправного ППР від 27.07.2023р. №2793676-24/15-05 щодо протиправної суми МПЗ за 2022р. в розміру - 3 523,53грн.( пункт 2) прохальної частини позову)
- "зобов'язати відповідачів, зокрема ГУ ДПС невідкладно виконати певні, необхідні дії, комплекс дій, які супроводжують реальне, ефективне виконання рішень суду і вжити відповідні, необхідні, дієві заходи і у встановлений судом 3-х деннний строк направляти позивачу звіт про виконані дії з супровідним листом, з повідомленням про вручення, з завіреними читабельними відповідними доказами, рішеннями відповідачів з метою ефективного, реального виконання рішень суду по захисту І відновленню позивача, ОСОБА_1 , пенсіонерки за віком, законних прав, свобод, інтересів, волі, права власності у вигляді грошових коштів, честі і гідності, порушені відповідачами, зокрема ГУ ДПС, а саме наступні дії і заходи, без яких не можливе ефективне, реальне виконання рішень суду: винести нові рішення відповідачами, якими: скасувати ними їх протиправні рішення, відповідно рішень суду, винести рішення відповідачами, зокрема ГУ ДПС, яким звільнити позивача, ОСОБА_1 від плати податку на землю, згідно ПКУ, як пенсіонерку за віком; звільнити позивача від зобов'язань платника протиправно, у відсутність законних підстав нарахованої суми МПЗ, звільнити від виконання протиправного ППР від 27.07.2023р. №2793676-24/15-05 щодо суми МПЗ за 2022р. в розміру - 3 523,53грн., здійснити відповідні корегування, внести в електронному і в письмовому носіях відповідні достовірні відомості, видалити з системи, з електронного і письмових носіїв безпідставний, протиправний, не відповідний фактичним обставинам протиправне зобов'язання плати суми МПЗ за 2022р. в розміру - 3 523,53грн., внести достовірні відомості і докази про те, що позивач є пенсіонеркою за віком і згідно ПКУ підлягає і звільнена від податку на землю, про те, що перерахований 18% ПДФО в розміру - 2 624,40грн. з отриманого доходу з єдиної земельної ділянки, яка за нею обліковується (фактично з орендної плати), які входять до складу МПЗ, які впливають на загальну суму МПЗ, які мають вплив на зменшення суми МПЗ (на що надані докази до суду і відповідачам декілька разів), та інші. Зазначити і попередити в рішенні судом відповідачів - ГУ ДПС І ДПС у разі знехтування і не виконання рішень суду у встановлений судом термін, у відсутність звіту у встановлений законом термін тягне для відповідачів негативні наслідки тягне за собою відповідальність, в т.ч накладанням штрафу на начальника ГУ ДПС та інших осіб окремо з кожного, половина з них згідно законодавства перераховуються на користь Державі, а половина на користь позивача. При повторному, тобто у подальшому після закінчення строку у встановлений вже судом термін штраф подвоюється. При тому за невиконання рішення і за відсутність звіту це різні, окремі суми штрафу" ( пункт 3) прохальної частини позову)
- " звільнити судом і зобов'язати відповідачів, зокрема ГУ ДПС, винести невідкладно відповідне рішення про звільнення позивача, пенсіонерку за віком, від податку на земельну ділянку, яка єдина і за нею обліковується, оскільки згідно законодавства, ПКУ, пенсіонери за віком звільнені від податку на землю, задовольнити відповідну заяву позивача подану до ГУ ДПС, і зареєструвати відповідно, внести в електронному і у письмовому носіях важливу відомість і врахувати, в т.ч. в подальшому". ( пункт 5. прохальної частини позову)
- "винести судом рішення, яким відшкодувати на користь ОСОБА_1 , одним платежем, в повному обсязі в термін в 10-ти денний (десятиденний) календарний день з дати винесення судом рішення суму виплати відшкодування моральної шкоди, заподіяної відповідачами, зокрема ГУ ДПС (протиправними бездіями, діями, і рішеннями, які є протиправними, безпідставними, не відповідними фактичним обставинам, винесені і сформовані у відсутність законних підстав з дня формування, не підлягають виконанню з дня формування, не мають юридичної сили на існування і дію, винесені і сформовані в супереч законодавству, Конституції, верховенству права, вимогам податкового кодексу України (ПКУ), з порушенням норм законодавства, ПКУ, та інших законів, винесені без врахування усіх підстав і обставин. від яких залежить сума МІ ІЗ, які входять до складу МПЗ, які мають вплив на визначення суми МІГ), які підлягають врахуванню, які мають значення на Білецької з незаконним зобов'язанням платити подвійне оподаткування, незаконно посягаючи на власність позивача у вигляді грошових коштів, залишаючи без засобів існування, явно з допущенням здійсненням геноциду по відношенню до позивача. у порушення моїх законних, основоположних, конституційних, гарантованих прав, свобод, інтересів, права власності у вигляді грошових коштів, честі і гідності. Прошу відшкодувати без будь - яких обчислень, тобто + суму будь-якого податку, який може підлягати сплаті з суми яка утворилася (+ вирахувані податки та інші відрахування з суми, як) належить для відшкодування на користь позивача), тобто звільнити позивача від належних обчислень з суми, яку належить для відшкодування моральної шкоди на користь позивача, а саме відшкодувати станом на квітень 2024р. не менш: в іноземній валюті, в Євро відшкодувати не менше: 22 000. 00 Євро (двадцять дві тисяча Євро). У національній валюті в грн. сума відшкодування моральної шкоди еквівалентно до іноземної валюти, до Євро по курсу не менше - 42.40 грн. за 1 Євро по Національному банку України відшкодувати не менше: 932 800.00 грн. (дев'ятсот тридцять дві тисячі вісімсот грн.). На день виплати, фактичного розрахунку з позивачем на користь позивача суму виплати відшкодування моральної шкоди валютні курси Національного банку України Прошу розраховувати еквівалентно (в співвідношенні, за курсом) за 1 Євро не менше - 42,40 грн., який був встановлений на дату складання позову і позовних вимог, в разі якщо на день виплати курс буде встановлений більш ніж - 42,40 грн. за 1 Євро, то розрахувати за курсом встановленим Національним банком України. При винесенні рішення у травні 2024 р., то прошу відшкодувати суму виплати моральної шкоди на користь позивача, ОСОБА_1 , заподіяної відповідачами, зокрема ГУ ДПС, (їх незаконними без діями, протиправними діями і протиправними рішеннями) станом на травень 2024р. В іноземній валюті в Євро станом на травень 2024р. Прошу відшкодувати: 32 630.00 Євро (тридцять дві тисяча шістсот тридцять Євро). В національній валюті в грн. сума відшкодування моральної шкоди еквівалентно до іноземної валюти, до Євро по курсу не менше - 42,40 грн. за 1 Євро по Національному банку України становить не менше: 71 600 грн. (сімдесят одна тисяча дев'ятсот шістдесят грн.) ( пункт 6. 1) прохальної частини позову)
- "винести рішення судом, визнати простроченням у відсутності виконання рішення суду про відшкодування позивачу, моральної шкоди у встановлений судом строк та відшкодувати на користь позивача, ОСОБА_1 , у подальшому в повному обсязі одним платежем прострочену суму виплати моральної шкоди, заподіяної відповідачами, зокрема ГУ ДПС (їх незаконними без діями, протиправними діями і рішеннями, які зазначені в позові і в позовних вимогах), відшкодувати з моменту прострочення до повного відшкодування на користь позивача, ОСОБА_1 , з врахуванням за кожен день прострочення, а саме шляхом нарахування штрафних санкцій на усю суму належну до виплати позивачу на користь позивача, в залежності від місяця в якому буде винесено судом рішення, в подальшому з моменту прострочення суми виплати зі збільшенням за кожен день прострочення по 0,02% пені щоденних на усю суму яка утворилася (належну до виплати позивачу) + 3% на усю суму по дату повного розрахунку з позивачем на користь позивача суми відшкодування моральної шкоди, при тому, Прошу відшкодувати без будь - яких обчислень, тобто + суму будь-якого податку, який може підлягати сплаті з суми яка утворилася (+ вирахувані податки та інші відрахування з суми, яку належить для відшкодування на користь позивача), тобто звільнити позивача від належних обчислень з суми, яку належить для відшкодування моральної шкоди на користь позивача. Розрахунок прострочення суми виплати відшкодування моральної шкоди на користь позивача, заподіяної відповідачами, зокрема ГУ ДПС за формулою: 8 = 8о х (1 +2%)п + 3%" (пункт 6. 2) прохальної частини позову);
- "стягнути судом на користь позивача, ОСОБА_1 з відповідача ГУ ДПС одним платежем в повному обсязі в терміни в 5-тиденний (п'ятиденний) робочий день або в 8-миденний (восьмиденний) календарний день з дати винесення СУДОМ рішення суми виплати за явно понесені позивачем обов'язкові витрати через відповідачів, зокрема ГУ ДПС (в період досудового з'ясування обставин і врегулювання спору і в період оскарження в суді протиправну бездіяльність, протиправні дії, протиправні, безпідставні, не відповідні фактичним обставинам, не підлягаючі виконанню з дня формування, винесені у відсутність законних підстав рішень відповідачів, винесені без врахування усіх підстав і обставин, від яких залежить сума МПЗ, які входять до складу МПЗ, які мають вплив на визначення суми МПЗ, які підлягають врахуванню, які мають значення на мою, позивача, ОСОБА_1 , користь, з незаконним зобов'язанням платити подвійне оподаткування, незаконно посягаючи на власність позивача у вигляді грошових коштів), стягнути з урахуванням наступних критеріїв: Коефіцієнта інфляції (через здешевлення, знецінення грошей), що підлягає неустойка у вигляді: 3% інфляційних (річних), 20% штрафу що утворився у відповідача борг перед позивачем за явно і очевидно понесені витрати позивачем через відповідача і 0,02% пені щоденних за прострочення основної суми перед позивачем за понесені позивачем неминучі витрати через відповідача, тобто розрахунок здійснити відповідачем за формулою: Б = 8о х (1 + 2%) п + 3%, при тому стягнути з відповідачів без будь - яких обчислень + суму будь-якого податку, який може підлягати сплаті з суми яка утворилася (+ вирахувані податки та інші відрахування з суми, яку належить для відшкодування на користь позивача), належні обчислення стягнути з відповідача - ГУ ДПС, стягнути станом на квітень 2024р. в розмірі не менше: 16 887.30 грн. (шістнадцять тисяч вісімсот вісімдесят сім 30 грн.) Сума виплати за явно понесені позивачем обов'язкові витрати через відповідача для стягнення з відповідача на користь позивача, ОСОБА_1 , підлягає і Прошу стягнути в наступні місяці зі збільшенням в залежності в який місяць буде винесено рішення суду з врахуванням індексу інфляції, встановленою КМУ та в залежності від понесених додаткових обов'язкових витрат, які я змушена буду нести через відповідачів.( пункт 7. 1) прохальної частини позову);
- " стягнути на користь позивача, ОСОБА_1 , з відповідача ДВС одним платежем в повному обсязі в разі прострочення, при простроченні за кожен день прострочення з початку моменту прострочення, прострочену суму виплати за явно понесені позивачем неминучі витрати через відповідачів, зокрема відповідача ГУ ДПС, з дня закінчення строку для виплати відповідачем позивачу, а саме в терміни в 5-ти денний (п'ятиденний) робочий день або в 8-мидневного (восьмиденний) календарний день з дати винесення судом рішення. за кожен день прострочення до моменту повного Фактичного розрахунку відповідачем з позивачем на користь позивача, з метою гарантованого і ефективності виконання рішення суду перед позивачем, а саме шляхом нарахування штрафних санкцій на усю суму належну до виплати відповідачем позивачу на користь позивача в залежності від місяця в якому буде винесено судом рішення в подальшому зі збільшенням за кожен день прострочення по 0,02% пені щоденних на усю останню прострочену, що утворилася у відповідача суму боргу, належну до виплати відповідачем позивачу + 3% на всю суму по дату повного розрахунку відповідача з позивачем, при тому, Прошу стягнути без будь - яких числень + суму будь-якого податку, який може підлягати сплаті з суми яка утворилася (+ вирахувані податки та інші відрахування з суми, яку належить для відшкодування на користь позивача), належні обчислення стягнути з відповідача ГУ ДПС, зробити за рахунок відповідача ГУ ДПС. Розрахунок прострочення виплати за формулою: Б = 8о х (1 + 2%) п + 3%. Визнати судом простроченими суми по відшкодуванню на користь позивача, в разі не виконання рішень суду з 5-го (з п'ятого робочого) дня або з 8-го (з восьмого календарного) дня з дати винесення судом рішень (з дати отримання рішень суду), винесених на користь позивача в рамках справи по моєму, позивача, позову, то підлягають для відшкодування на користь позивача як прострочені суми з врахуванням штрафних санкцій у ті ж встановлені судом терміни до повного виконання рішень суду на користь позивача" (пункт 7. 2) прохальної частини позову);
- " дати судом відповідну оцінку відповідачам, зокрема ГУ ДПС, особам, про які зазначені в позові, які мають відношення до протиправного, безпідставного у відсутність законних підстав, нарахування суми МПЗ, до складання, формування І винесення протиправних рішень відповідачів щодо протиправної суми МПЗ, за явне введення в оману позивача, за ускладнення і заплутування обставин, про які викладено в моєму позові, явним, очевидним, навмисним і свідомим незаконним без діям і діям, за перекручування обставин, відомостей, за прикривання важливих відомостей, навіть запитуваних, застосування обману, за неналежне реагування на звернення, за нехтування абсолютно відсутність, реагування на заяви і клопотання, само відсторонення у порушення законодавства від своїх прямих обов'язків, які мають істотне значення на мою користь; за те, що позбавили, обмежили, порушили права, за перешкоджання на реалізацію прав для захисту своєчасно прав, для того щоб дізнатися, бути повідомленою своєчасно про важливе, і досі, відсутні, абсолютно відсутнє реагування щодо звільнення мене від податку на землю як пенсіонера за віком, відсутнє, реагування щодо надання відповіді на звернення з запитом на інформації, докази, документи, відомості, на обґрунтування законності нарахувань, за навмисне і свідоме унеможливлення встановлення фактичних обставин, за явне і навмисне, свідоме нехтування фактичними обставинами і достовірні відомості, за явне навмисне і свідоме знехтування, ухилення і залишення поза увагою подані позивачем до відповідачів тверді визначальні докази, мої переконливі, аргументи, доводи, пояснення, які мають значення на користь позивача, навіть на звільнення позивача від протиправно нарахованої суми МПЗ, протиправного обов'язку плати суми МПЗ; за навмисне неправильне визначення правовідносин, за не застосування, знехтування законів, також положень ПКУ, які підлягають застосуванню; та інше, про які мною викладено в моєму позові; а також за наміри, без дії і дії відповідачів, які навмисно і свідомо направлені на порушення моїх прав, свобод, інтересів, права власності у вигляді коштів, явно навмисно і свідомо направлені на протиправне заволодіння моїми грошима, під виглядом обов'язку платити суму МПЗ, вважаю недобросовісно користуючись положенням контролюючого органу, службовим станом і місцем фахівця відповідачів, на незаконне посягання на мою власність у вигляді грошових коштів (фактично моєї пенсії, яка і без того катастрофічно не достатня і катастрофічно не забезпечує моє життя), які я сприймаю і вважаю здійснення з боку відповідачів геноциду по відношенню до мене, через яких я змушена звернутися до суду, які змусили мене відчувати шок, стрес, змусили мене страждати і продовжує тривалий період, які спричинили мені шкоди різного роду, в т.ч. і моральну, зауважень багато, список не вичерпний". (пункт 8 прохальної частини позову).
В позовній заяві позивач зазначає про те, що вона постраждала « внаслідок здійсненого з боку відповідачів геноциду по відношенню до неї, через яких вона змушена звернутися до суду, які змусили відчувати шок, стрес, змусили її страждати і продовжує тривалий період, які спричинили її шкоди різного роду, в т.ч. і моральну, зауважень багато, список не вичерпний", оскільки відповідачі крім іншого « …. за відсутності законних підстав, без врахування усіх підстав і обставин, нарахованої загальної суми МПЗ до власників земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь за 2022 р., які не можуть оставатися в силі, не мають законної сили і дію і скасувати рішення відповідачів з дня формування, складання і винесення, а саме наступні: а) ППР (податкове повідомлення-рішення) ГУ ДПС від 27.07.2023р. №2793676-24/15-05 щодо суми МПЗ (мінімального податкового зобов'язання за земельну ділянку) за 2022р. в розміру - 3 523,53грн.; б) лист- відписку ГУ ДПС від 02.02.2024р. №3307/15-32-24-09-06 щодо звернення з заявою про здійснення звірки розбіжності суми МПЗ; в) рішення ДПС від 29.03.2024р. № 9010/6/99-00-06-01-03-06 про залишення скарги без розгляду тощо.
Отже, зі змісту позову є зрозумілим, що фактичною підставою для звернення до суду з вказаним позовом є прийняття Головним управлінням Державної податкової служби в Одеській області податкового повідомлення-рішення від 27.07.2023р. №2793676-24/15-05, якими позивачу визначена сума податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за податковий період 2022 рік в сумі 3523,53 гривень.
Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху.
Ознайомившись з адміністративним позовом та доданими до нього документами, суддя вказує про таке.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів, які мають своїм завданням справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина 1 статті 2 КАС України).
Пунктом 8 частини першої статті 4 КАС України передбачено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Отже, підставою для звернення до суду із позовом є порушення прав, свобод та інтересів позивача рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. У свою чергу, законодавством визначено вичерпний перелік форм захисту прав позивача.
Згідно з приписами частини першої статті 5 КАС України щодо способів судового захисту, які кореспондують з положеннями частини другої статті 245 КАС України щодо повноважень суду при вирішенні справи, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
При цьому, вимога про визнання протиправними дії чи бездіяльності, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положення є передумовою для застосування інших способів захисту порушеного права (зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідок протиправності дії чи бездіяльності.
Частиною першою статті 160 КАС України визначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
В силу положень пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Суд звертає увагу позивача, що під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко, лаконічно і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи в межах позовних вимог.
Зважаючи на наведені приписи процесуального закону суд звертає увагу на те, що позовна заява є офіційною формою звернення до адміністративного суду за вирішенням публічно-правового спору, відповідно має відповідати встановленим до неї вимогам щодо її змісту.
У контексті розгляду позовної заяви позивача, яка містить 71 ( семдесят одну) сторінку її тексту, а прохальна частина з урахуванням клопотань/заяв/вимог з різних процесуальних питань складає 8 ( вісім) сторінок тексту позовної заяви, суд вважає за необхідне пояснити, що зміст позовної заяви має бути достатньою мірою сприйнятливим для прочитання як умови для розуміння (уяснення) позову, зокрема позовних вимог, а головне - для вирішення питань, які перелічені в частині першій статті 171 КАС України, з якими процесуальний закон пов'язує можливість відкриття провадження у справі.
Позовна заява, з якою звернувся позивач, не дозволяє вирішити цих питань, з огляду на манеру його письма, у якій викладена (оформлена) позовна заява.
Водночас треба зауважити, що суд не може основувати свої рішення на здогадках (припущеннях) про те, кого автор вказує у позові, зокрема, мовою автора «в т.ч. їх фахівців-виконавців, посадових осіб, виконуючих обов'язки посадових осіб», та зміст заявлених до них позовних вимог, чим вони обґрунтовані та чим підтверджуються.
Отже, ці та інші вимоги до позовної заяви є обов'язковими, але обов'язок щодо їх виконання покладений на позивача як ініціатора звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 по справі №640/7310/19 зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Суд зауважує, що акт державного чи іншого органу це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших публічно-правових відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Згідно пункту 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
При цьому, залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативно-правові і такі, що не мають нормативно-правового характеру, тобто індивідуальні.
Правовий акт індивідуальної дії це виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків, чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований. До того ж, обов'язковою ознакою як нормативно-правового, так і правового акту індивідуальної дії, є юридичний характер, тобто обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта (суб'єктів), дотримання якого забезпечується правовими механізмами.
Обов'язковою ознакою акту індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.
Таким чином, до адміністративних судів можуть бути оскаржені лише рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі, на виконання делегованих повноважень.
Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язків характер.
Як вбачається з прохальної частини позову, то позивач просить визнати протиправними та скасувати лист-відписку ГУ ДПС від 02.02.2024 р. № 3307/15-32-24-09-06 щодо звернення з заявою про здійснення звірки розбіжності суми МПЗ а також рішення ДПС від 29.03.2024р. №9010/6/99-00-06-01-03-06 про залишення скарги без розгляду, які не є актами у розумінні статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим не може бути предметом судового розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Крім того, відповідно до частини п'ятої статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Відповідно до п. 4 Постанову Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 №4 позивач повинен зазначити у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно, з яких міркувань він виходить, визначаючи розмір моральної шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Окрім того, у пунктах 28, 29 постанови від 03.03.2021 у справі №640/6853/19 Верховний Суд погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що ненадання позивачем обґрунтованого розрахунку заявленої до відшкодування моральної шкоди свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам статті 160 КАС України (зокрема, пункту 3 частини п'ятої цієї статті), що є підставою для залишення позовної заяви без руху, а не усунення відповідного недоліку тягне за собою правовий наслідок у вигляді повернення позовної заяви позивачу.
Правовий висновок аналогічного змісту викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.05.2021 у справі №9901/360/20.
Водночас, під обґрунтованим розрахунком суми, що стягується, слід розуміти визначення грошового еквіваленту факту заподіяння моральної шкоди залежно від характеру і обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних і т.д.), які зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалість, можливість відновлення і т.д.) і з урахуванням інших обставин.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 01.10.2020 по справі № 9901/313/20.
Отже, позивачем у позовній заяві не дотримано вимог пунктів 3 та 5 частини 5 статті 160 КАС України, зокрема, не наведено обґрунтований розрахунок суми моральної шкоди, яку позивач просить стягнути, та не надано доказів на підтвердження їх розміру, зокрема, в частині відшкодування моральної шкоди станом на квітень 2024 р. в сумі, не менше 22 000, 00 Євро або по курсу національної валюти - 932 800.00 грн., та станом на травень 2024 р. в сумі, не менше 32 630.00 Євро або по курсу національної валюти - 71 600 грн.
Крім того, заявляючи вимоги про стягнення моральної шкоди, позивач не обґрунтовує причинно-наслідковий зв'язок між оскаржуваними рішеннями, діями, бездіяльністю і розміром заявлених моральних втрат.
З наведених міркувань суд вважає, що позовна заява, яку позивач подав до суду , не відповідає вимогам, які встановлені у статті 160, 161 КАС України, що у значенні частини першої статті 169 КАС України є підставою залишити її без руху та надати її автору час для того, щоб викласти позовну заяву, яка б відповідала вищевказаним вимогам КАС України та правовій позиції Верховного Суду.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на викладене, позовна заява відповідно до ч.1 ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.
Керуючись ст. ст. 160, 169, 171, 172 КАС України,
ухвалила:
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 ( п'яти) днів з дня вручення даної ухвали, а саме, надавши нову редакцію позовної заяви, яка відповідала вимогам статей 5 та 160 КАС України, а також обґрунтований розрахунок заявленої до відшкодування моральної шкоди.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя В.А. Дубровна