20 травня 2024 р. № 400/1649/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2
до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, яка полягає у неприйнятті рішення про звільнення з військової служби ОСОБА_1 на підставі поданого рапорту, зобов'язання прийняти рішення (наказ) про звільнення ОСОБА_1 з військової служби на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач допустив протиправну бездіяльність та не розглянув його рапорт про звільнення з військової служби, оскільки він інвалід ІІ групи та згоду на проходження військової служби не надавав.
Відповідач відзив суду не надав. Ухвалу суду від 21.02.2024 про відкриття провадження у справі отримав через е-суд 22.02.2024.
Відповідно до ст. 262 КАС України справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд дійшов висновку:
Наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 19 червня 2023 року № 273 ( по особовому складу) ОСОБА_1 призначено на посаду командира 5 навчального взводу - викладача 2 навчальної роти 4 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 29 червня 2023 року № 186, ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу частини на посаду командира 5 навчального взводу-викладача 2 навчальної роти 4 навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 прийняв.
Згідно довідки до акта огляду МСЕК серія 12 ААБ № 409736, ОСОБА_1 з 14 травня 2020 року встановлено З групу інвалідності, захворювання пов'язане із захистом Батьківщини.
Згідно довідки до акта огляду МСЕК серія 12 ААВ № 303681, ОСОБА_1 з 23 травня 2022 року встановлено 2 групу інвалідності безстроково, захворювання пов'язане із захистом Батьківщини.
Позивач у позові зазначив, що ним не надавалася згода на призив на військову службу, військову службу останній проходить не за місцем свого проживання, тому він звернувся із рапортом до свого безпосереднього начальника про звільнення з військової служби на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу ».
Але безпосередній командир позивача відмовився погоджувати даний рапорт і направляти його для вирішення питання щодо звільнення ОСОБА_1 з військової служби за вищезазначеними обставинами, тому 20 листопада 2023 року, позивач для надання правової допомоги у вирішенні питання щодо його звільнення звернувся до адвоката ОСОБА_2
15 грудня 2023 року на адресу військової частини НОМЕР_1 рекомендованим листом авокатом ОСОБА_2 був направлений адвокатський запит, в якому адвокат просив розглянути поданий рапорт позивачем про звільнення з військової служби. Разом з запитом повторно було подано рапорт про звільнення з військової служби разом з документами, що
підтверджується описом документів до рекомендованого листа.
Згідно роздруківки статусу відстеження лист з рапортом та документами долучених до нього були вручені відповідачу 26.12.2023 року
Рапорт позивача військовою частиною у встановленому законом порядку не розглянуто, питання про звільнення позивача з військової служби не вирішено.
Відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Разом з цим, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні, в Україні" введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У зв'язку з введенням воєнного стану, введено тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану. Воєнний стан в Україні триває й наразі.
Відповідно до частини третьої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок військову службу» № 2232-ХІІІ військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходжень військової служби, виконання військового обов'язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах визначених цим Законом (частина п'ята статті 1 Закону № 2232-ХII).
Частиною першою статті 2 Закону № 2232-ХІІ встановлено, що військова служба - є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я віком громадян України (за винятком випадків визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, й незалежності та територіальні цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу робити стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до абзацу третього частини шостої статті 2 Закону № 2232-ХІІ до видів військової служби належить військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Згідно з ч.5 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543 призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин.
Відповідно до ст.23 Закону України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані:
Особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в абзацах четвертому - дванадцятому частини першої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою і тільки за місцем проживання.
Відповідно до ч.4 ст.23 Закону України « Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах передбачених цією статтею.
Згідно з статтею 14 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Згідно з підпунктом 2 пункту 225 розділу XII Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженому Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (далі Положення № 1153/2008) звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється:
Звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється:
2) під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п'ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу":
у військових званнях до підполковника (капітана 2 рангу) включно за всіма підставами - командирами корпусів та командувачами військ оперативних командувань і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них;
Пунктом 233 розділу XII Положення № 1153/2008 передбачено, що: військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово- обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
Інструкція про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 28.12.2016 № 735 розділом І передбачено, що ця Інструкція визначає порядок розгляду, реєстрації, приймання, узагальнення та аналізу звернень військовослужбовців, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України, а також інших громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які законно перебувають на території України (далі - громадяни), у структурних підрозділах апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, інших органів військового управління, з'єднаннях, військових частинах, військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини), а також визначає порядок контролю за його дотриманням.
ІІІ. Розгляд звернень громадян
1. Посадові особи органів військового управління, військових частин під час розгляду звернень громадян зобов'язані уважно вникати в їх суть, у разі потреби вимагати у виконавців матеріали їх перевірки, направляти працівників на місця для перевірки викладених у зверненні обставин, застосовувати інші заходи для об'єктивного вирішення поставлених автором звернення питань, з'ясовувати та приймати рішення про усунення причин і умов, які спонукають авторів скаржитись.
2. Рішення, які приймаються за зверненнями, мають бути мотивованими та ґрунтуватися на нормах законодавства. Посадова особа, визнавши заяву такою, що підлягає задоволенню, зобов'язана забезпечити своєчасне й правильне рішення, а в разі визнання скарги обґрунтованою - негайно вжити заходів щодо поновлення порушених прав громадян.
4. Термін розгляду пропозицій, заяв та скарг обчислюється з дня, наступного за днем, з якого починається строк (таким днем є день їх надходження та реєстрації в органі військового управління, військовій частині), до дня направлення заявнику відповіді на його звернення. Якщо останній день терміну розгляду звернення припадає на неробочий день, то останнім днем терміну вважається перший після нього робочий день.
Термін розгляду пропозицій, заяв та скарг обчислюється від дня їхньої реєстрації у структурному підрозділі Міністерства оборони України, відповідальному за організацію розгляду звернень громадян.
5. Звернення розглядаються і вирішуються в термін не більше одного місяця від дня їх надходження, ураховуючи вихідні, святкові та неробочі дні, а ті, які не потребують додаткового вивчення та проведення перевірки за ними, - невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх отримання.
Якщо в місячний термін розв'язати порушені у зверненні питання неможливо, то керівник відповідного органу військового управління, командир військової частини або особа, що тимчасово виконує його обов'язки, установлює термін, потрібний для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 днів.
6. Звернення вважається вирішеним, якщо розглянуто всі поставлені в ньому питання, прийнято обґрунтоване рішення та вжито потрібних заходів щодо його виконання і заявника повідомлено про результати розгляду звернення і прийняте рішення.
7. Відповідь за результатами розгляду звернення обов'язково дається тим органом військового управління, військовою частиною, які його отримали і до компетенції яких входить розв'язання порушених у зверненні питань, за підписом керівників або осіб, яким право ставити підпис надано відповідним керівником органу військового управління, командиром військової частини.
8. Рішення про відмову в задоволенні вимог або прохань, викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на чинне законодавство і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. При цьому вказуються заходи, які вживались органом військового управління, військовою частиною для перевірки цього звернення. Якщо давалася усна відповідь, то складається відповідна довідка, яка додається до матеріалів перевірки звернення.
У реєстраційно-контрольній картці фіксується, що про наслідки перевірки заявника повідомлено під час особистої бесіди.
9. У разі якщо за результатами розгляду звернення даються письмові та усні відповіді, робиться відповідний запис у реєстраційно-контрольних картках та в документах справи на вільному від тексту місці останнього аркуша (крім місця, призначеного для підшивки) або в окремій довідці.
10. Органи військового управління розглядають звернення громадян без стягнення за це плати.
Згідно трекінгу Укрпошти відправлення від 15.12.2023 було отримано відповідачем 26.12.2023, але доказів надання відповіді сторони суду не надали.
Оскільки Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України строк розгляду рапорту про звільнення з військової служби не передбачений, суд вважає за можливе застосувати субсидіарне законодавство- Інструкцію про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 28.12.2016 № 735 , якою передбачено розгляд звернень військовослужбовців у місячний строк. Строк розгляду рапорту закінчився 26.01.2024. Тому суд вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність та не розглянув рапорт позивача у місячний строк з дня його отримання.
Позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність, яка полягає у неприйнятті рішення про звільнення з військової служби ОСОБА_1 на підставі поданого рапорту суд вважає за можливо задовольнити частково та визнати протиправну бездіяльність відповідача щодо не розгляду рапорту про звільнення.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача прийняти рішення (наказ) про звільнення ОСОБА_1 з військової служби на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», то суд їх вважає передчасними, оскільки рапорт позивача по суті не розглянутий та відповідачем взагалі не вирішено питання про задоволення або відмову у задоволенні рапорту позивача.
Крім того, суд зазначає, що позивач до позову не надав суду рапорт та в позові не заначив підстави для звільнення зі служби передбачені Законом України « Про військовий обов'язок і військову службу» його, як військовослужбовця, а не Законом України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», який передбачає перелік осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Військовослужбовець та військовозобов'язаний- це різні правові статуси особи-громадянина України, для яких чинним законодавством передбачені перелік підстав для не призову на військову службу під час мобілізації та підставі звільнення з військової служби.
Відповідач відзив суду не надав, не довів суду належними та допустимими докази, що діяв правомірно, тому позов належить задовольнити частково.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо не розгляду рапорту про звільнення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ), отриманого 26.12.2023.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) розглянути рапорт ОСОБА_1 про звільнення його з військової служби на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу ( АДРЕСА_4 ,РНОКПП НОМЕР_4 ) та надати йому відповідь.
В решті позову відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Т. О. Гордієнко