17 травня 2024 р. № 400/14426/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаДепартаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України "Лють", вул. Максименка Федора, 21Б, м. Київ, 04075,
провизнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» (далі - відповідач) з вимогами
- визнати протиправною відмову Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» у зарахуванні пільгової вислуги років ОСОБА_1 , командиру роти № 1 батальйону № 4 «Тавр» управління поліції особливого призначення № 2 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції «Лють» спеціальне звання «майор поліції» до його календарної вислуги років та до стажу служби в Національній поліції України.
- зобов'язати Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» здійснити перерахунок та зарахувати ОСОБА_1 , командиру роти № 1 батальйону № 4 «Тавр» управління поліції особливого призначення № 2 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції «Лють», спеціальне звання « майор поліції » відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди з 29.09.2003 - 30.11.2003; 30.11.2003- 09.02.2004; 09.02.2004 - 14.06.2004, 29.05.2017 - 29.07.2017; 29.11.2017 - 25.01.2018; 30.03.2018 - 30.04.2018; 30.04.2018 - 30.05.2018; 29.09.2018 - 10.01.2019; 11.03.2019 - 12.05.2019; 07.08.2019 - 07.10.2019; 10.12.2019- 18.05.2020; 18.05.2020 - 18.07.2020; 18.09.2020 - 04.03.2021; 13.05.2021 - 14.07.2021; 15.11.2021 - 15.01.2022 - в загальній кількості 05 років, 05 місяців, 07 днів.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що згідно з положеннями Порядку № 393 він має право на зарахування до вислуги років для призначення пенсії в пільговому обчисленні періодів з 29.09.2003 - 30.11.2003; 30.11.2003 - 09.02.2004; 09.02.2004 - 14.06.2004 - час проходження служби на посадах дільничного інспектора міліції, оперуповноваженого відділу карного розшуку, 29.05.2017 - 29.07.2017; 29.11.2017 - 25.01.2018; 30.03.2018 - 30.04.2018; 30.04.2018 - 30.05.2018; 29.09.2018 - 10.01.2019; 11.03.2019 - 12.05.2019; 07.08.2019 - 07.10.2019; 10.12.2019 - 18.05.2020; 18.05.2020 - 18.07.2020; 18.09.2020 - 04.03.2021; 13.05.2021 - 14.07.2021; 15.11.2021 - 15.01.2022 - час проходження служби, протягом якого брав участь в антитерористичній операції.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог та вказав, що лист-відповідь відповідача на відповідний адвокатський запит не надавався з метою реалізації положень нормативного акту, не містить обов'язкових правил поведінки та безпосередньо не породжує правових наслідків для позивача, не обов'язковий для виконання. Позивач є діючим працівником поліції («майор поліції») та проходить службу в ДПОП «ОШБ «Лють», календарна вислуга складає 19 років, 06 місяців, 11 днів, відтак призначення пенсії позивачу вирішуватиметесь під час його звільнення зі служби в поліції, а відповідно у позивача відсутнє право на призначення пенсії відповідно до Закону № 2262-ХІІ, оскільки він не звільнений зі служби в поліції. Відповідач фактично не заперечує наявність у позивача вислуги років у пільговому обчисленні у разі такої необхідності та не відмовляє в її зарахуванні до календарної вислуги під час звільнення позивача зі служби в поліції для призначення пенсії. Зазначив, що постанова № 393 та Закон № 2262 можуть бути застосовані для визначення вислуги років саме у випадку призначення пенсії, тоді як позивач на сьогоднішній день проходить службу в поліції, і стаж служби позивача в поліції не є достатнім для призначення пенсії у відповідності до Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Тому, відповідач вважає, що вимога позивача про зарахування до загального стажу пільгових періодів роботи є передчасною, оскільки обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Відповідно до ст.262 КАС України справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
Так, відповідно до довідки ГУНП в Миколаївській області № 1203/14-2023 від 13.04.2023 року, до вислуги років на пільгових умовах зараховуються такі періоди перебування позивача на посадах:
29.09.2003 - 30.11.2003 - дільничний інспектор міліції відділу спеціальної міліції по обслуговуванню ринків Заводського району м. Миколаєва Заводського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області (стаж служби обчислювався з розрахунку 1,5 місяця за кожен місяць служби, на підставі ПКМУ № 1525 від 17.11.2004);
30.11.2003 - 09.02.2004 - дільничний інспектор міліції відділу дільничних інспекторів міліції Заводського районного відділу ММУ УМВС України в Миколаївській області (стаж служби обчислювався з розрахунку 1,5 місяця за кожен місяць служби, на підставі ПКМУ № 1525 від 17.11.2004);
09.02.2004 - 14.06.2004- оперуповноважений відділу карного розшуку Заводського районного відділу ММУ УМВС України в Миколаївській області (стаж служби обчислювався з розрахунку 1.5 місяця за кожен місяць служби, на підставі ПКМУ № 1497 від 16.11.2001).
Відповідно до довідки ГУНП в Миколаївській області № 1185/14-2023 від 12.04.2023 р., зазначені періоди часу відповідно до яких позивач брав участь в Антитерористичній операції - з 29.05.2017 по 15.01.2022 р., з метою виконання службових завдань, згідно наказів, а саме.
29.05.2017 - 29.07.2017 Наказ АТЦ №167 дск від 15.06.2017 та Наказ 214 дск 29.07.2017;
29.11.2017 - 25.01.2018 Наказ АТЦ №340 дск від 01.12.2017 та Наказ АТЦ №25 дск від 25.01.2018;
30.03.2018 - 30.04.2018 Наказ АТЦ №92 дск від 02.04.2018 та Наказ АТЦ №122 дск від 30.04.2018;
30.04.2018 - 30.05.2018 Наказ Командувача об'єднаних сил №8 дск від 08.05.2018 та Наказ Командувача об'єднаних сил №71 дск від 19.07.2018;
29.09.2018 - 10.01.2019 Наказ Командувача об'єднаних сил №142 дск від 11.10.2018 та Наказ Командувача об'єднаних сил №37 дск від 12.02.2019;
11.03.2019 - 12.05.2019 Наказ Командувача об'єднаних сил №97 дск від 23.04.2019 та Наказ Командувача об'єднаних сил №130 дск від 29.05.2019;
07.08.2019 - 07.10.2019 Наказ Командувача об'єднаних сил №225 дск від 14.09.2019 та Наказ Командувача об'єднаних сил №275 дск від 09.11.2019;
10.12.2019- 18.05.2020 Наказ Командувача об'єднаних сил №3 18 дск від 30.12.2019 та Наказ Командувача об'єднаних сил №138 дск від 04.06.2020;
18.05.2020 - 18.07.2020 Наказ Командувача об'єднаних сил №138 дск від 04.06.2020 та Наказ Командувача об'єднаних сил №192 дск від 06.08.2020;
18.09.2020 - 04.03.2021 Наказ Командувача об'єднаних сил №252 дск від 09.10.2020 та Наказ Командувача об'єднаних сил №111 дск від 03.05.2021;
13.05.2021 - 14.07.2021 Наказ Командувача об'єднаних сил №145 дск від 09.06.2021 та Наказ Командувача об'єднаних сил №199 дск від 06.08.2021;
15.11.2021 - 15.01.2022 Наказ Командувача об'єднаних сил №300 дск від 30.11.2021 та Наказ Командувача об'єднаних сил №30 дск від 07.02.2022
Станом на день звернення до відповідача із запитом, позивач продовжував перебувати на службі в Національній поліції України.
15.05.2023 року представник позивач звернувся до відповідача - Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції «Лють» із адвокатським запитом з проханням здійснити перерахунок та зарахувати майору поліції ОСОБА_1 , вислугу в пільговому обчисленні до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, сформовану за періоди проходження служби в органах внутрішніх справ з 29.09.2003 р. по 14.06.2004 р., у загальній кількості 00 років, 04 місяці, 07 днів, вислуги в пільговому обчисленні до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, сформовану за періоди проходження служби в Антитерористичній операції та відсічі збройної агресії російської федерації проти України за період з 29.05.2017 по 15.01.2022 р.
23.05.2023 р. за вих. № 8аз на адвокатський запит була отримана відповідь в якій зазначено що, згідно матеріалів особової справи встановлено, що станом з 01 квітня 2023 р. майор поліції ОСОБА_1 дійсно проходить службу на посаді командир роти № 1 батальйону № 4 «Тавр» управління поліції особливого призначення № 2 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції «Лють», наказ НПУ № 423 о/с від 29.03.2023 р.
Статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено умови призначення пенсій за вислугу років.
У статті 171 цього Закону передбачено, що Порядок обчислення вислуги років для призначення пенсій відповідно до цього Закону особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова № 393 встановлює порядок обчислення стажу (вислуги років) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, який проводиться саме з метою призначення пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» та може бути застосована для визначення вислуги років особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ саме у випадку призначення пенсії за вислугу років.
Оскільки ОСОБА_1 на даний час проходить службу в поліції та рапорту на звільнення не подавав, вимога про зарахування вислуги в пільговому обчисленні до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, з її подальшим перерахунком є передчасною та задоволенню не підлягає. А отже, відсутні підстави для здійснення перерахунку стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, з подальшим установленням надбавки за стаж служби в поліції з урахуванням періоду пільгової вислуги років.
Відмовляючи в зарахуванні вислуги років у пільговому обчисленні до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, відповідач вказує на можливість такого обчислення лише при призначенні пенсії за наявності необхідної календарної вислуги років.
Не погоджуючись з вказаним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень статті 19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Відповідно до частин першої, другої статті 59 Закону № 580-VIII, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Приписи статті 78 Закону № 580-VIII передбачають, що стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Частина друга статті 78 Закону № 580-VIII визначає, що до стажу служби в поліції зараховуються:
1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;
2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;
3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;
4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;
5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;
6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Статтею 12 ч. 1 п. "а" Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
Згідно пунктів "а"-"в" ст. 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються: військова служба; служба в органах внутрішніх справ, поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; час роботи в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України.
За змістом ст. 17-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених вимог затверджено постанову Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. № 393 "Про Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей".
30.01.2024 р. позивачем подано рапорт на ім'я начальника Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють», про звільнення зі служби в НП України у зв'язку із наявною вислугою років станом на 11.01.2024 р. 25 років, 08 місяців 17 днів, з яких календарної вислуги років - 20 років 03 місяці 11 днів, 05 років, 05 місяців 07 днів пільгових, яка є достатньою для призначення пенсії та документального її оформлення, внесення відповідних відомостей до наказу Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції «Лють» «по особовому складу», зарахування пільгової вислуги років у кількості 05 років, 05 місяців 07 днів - до календарної вислуги років - 20 років 03 місяці 11 днів, з подальшим встановленням стажу служби в поліції та відображенням його у послужному списку та призначення пенсії, дозволу на оформлення та подання документів для призначенні пенсії за вислугу років із зарахуванням пільгового стажу в органах внутрішніх справ України, Національної поліції України.
Відповідно до листа направленого позивачу, ДПОП «ОШБ НП Лють» від 08.02.2024 р. № 895-2024 зазначено, що підстави для задоволення рапорту про звільнення та дозволу на оформлення та подання документів для призначенні пенсії за вислугу років із зарахуванням пільгового стажу в органах внутрішніх справ України, АТО - відсутні.
Так, у постанові від 03.03.2021 р. у справі № 805/3923/18-а Верховний Суд дійшов висновку: "... основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон № 2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою № 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку...".
У справі № 480/4241/18 Верховний Суд дійшов висновку про те, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" від 17 липня 1992 р. № 393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" і положенням цього закону не суперечить.
В цій же справі Верховний Суд зробив наступні правові висновки:
"2. Для призначення пенсій за вислугу років за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393.
З метою забезпечення єдності та сталості судової практики Верховний Суд в складі Судової палати Касаційного адміністративного суду відступає від висновків щодо застосування норм права у постановах Верховного Суду від 22.11.2018 р. у справі № 161/4876/17, від 15.08.2019 р. у справі 281/459/17, від 27.03.2020 р. у справі № 569/727/17 та інших, у яких Верховний Суд дійшов висновку про неможливість пільгового обчислення вислуги років та невідповідності в цій частині Порядку № 393 Закону №2262-ХІІ".
В подальшому, зазначений правовий висновок був відображений у постановах Верховного Суду від 13.05.2021 року у справі № 140/1753/19, від 04.06.2021 року у справі № 755/2575/17, від 04.06.2021 року у справі № 761/8515/17, від 08.06.2021 року у справі № 360/3326/18, від 04.08.2021 року у справі № 360/3121/18, від 07.09.2021 року у справі № 761/28991/17, від 08.08.2021 року у справі № 320/4635/20, від 20.10.2021 року у справі № 200/1882/20-а, від 01.11.2021 року у справі № 620/1837/20, та інших.
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 27.06.2018 р. у справі № 750/9775/16-а, де зазначено, що до актів правового регулювання умов і порядку призначення пенсій за вислугу років належать і ті правові акти, які передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, що дає право на призначення й отримання різних видів пенсій та соціального забезпечення.
Ця позиція поширюється як на працюючих поліцейських для цілей обрахунку вислуги років, яка дає право на призначення пенсії згідно Закону № 2262, враховуючи пільгове нарахування стажу, так і на звільнених зі служби в поліції з цією ж метою - п.п. 56-58 постанови Верховного Суду від 22.02.2023 у справі № 320/12166/20).
Таким чином, до вислуги років для призначення пенсії особам, зазначеним у Постанові № 393, відповідні періоди проходження ними служби зараховується на пільгових умовах, у тому числі, періоди проходження служби до 27.07.2011 на посадах, передбачених Постановою № 393, до внесення до неї змін передбаченої Постановою КМУ № 780.
Визначення у Законі № 2262-ХІІ вислуги саме в календарних роках передбачає обов'язкову вислугу усіх календарних днів (365), що в такому випадку і буде становити календарний рік і буде відповідати правилу, закріпленому в частині четвертій статті 17 цього ж Закону, щодо можливості врахування при призначенні пенсії тільки повних років вислуги.
Таким чином, передбачена Законом № 2262-ХІІ календарна вислуга, це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік 365 календарних днів, календарний місяць 30 календарних днів).
В свою чергу, передбачені статтею 17 ? Закону № 2262-ХІІ пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку 393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років.
З урахуванням наведеного, надзвичайно важливого значення набуває необхідність належного з'ясування судом питання щодо того, про захист яких саме прав особи пред'явлено позов.
Доцільно зауважити, що адміністративне судочинство спрямоване на захист уже порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, а для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що в зв'язку з прийняттям суб'єктом владних повноважень рішення, вчиненню ним дій чи допущенням бездіяльності порушуються права позивача. Захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Неможливо зобов'язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії чи утриматись від вчинення певних дій, оскільки відсутні факти порушення прав позивача в майбутньому.
Зважаючи на те, що позивач 30.01.2024 р. звернувся до відповідача із заявою про оформлення та подання документів для призначення пенсії за вислугу років із зарахуванням пільгового стажу, та йому 08.02.2024 р. було відмовлено у задоволенні рапорту у відповідача виникло зобов'язання зарахувати позивачу до календарної вислуги років, яка дає право на пенсію, вислугу років в пільговому обчисленні, а отже в зв'язку з прийняттям суб'єктом владних повноважень такого рішення, були порушені права позивача на реалізацію права на пенсійне забезпечення, яким в зарахуванні пільгової вислуги років було відмовлено.
Тим більш відповідач у листі від 08.02.2024 констатував відсутність у позивача права на призначення такої пенсії та, як наслідок, відсутність підстав для оформлення необхідних документів та складення розрахунку вислуги років для призначення пенсії.
Зазначена правова позиція узгоджується з постановою Верховного Суду від 22.02.2023 р. у справі № 320/12166/20.
За змістом статей 17, 65 Основного Закону України громадяни України, які захищають Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України, виконують конституційно значущі функції, тож держава повинна надавати їм і членам їхніх сімей особливий статус та забезпечувати їх додатковими гарантіями соціального захисту відповідно до частини п'ятої статті 17 Конституції України як під час проходження служби, так і після її закінчення; щодо осіб, на яких покладено обов'язок захищати Україну, її незалежність та територіальну цілісність, та членів їхніх сімей частиною п'ятою статті 17 Конституції України встановлено особливий соціальний захист, який не обмежено умовами й рівнем, визначеними у статті 46 Основного Закону України (абзаци другий, третій пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018, абзац одинадцятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) від 25 квітня 2019 року № 1-р(II)/2019).
Конституційний Суд України в Рішенні від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 наголосив на тому, що організаційно-правові та економічні заходи, спрямовані на забезпечення належного соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей, пов'язані не з втратою працездатності, безробіттям або відсутністю достатніх засобів для існування (стаття 46 Конституції України), а з особливістю виконуваних ними обов'язків щодо забезпечення однієї з найважливіших функцій держави - захист суверенітету і територіальної цілісності України (частина перша статті 17 Основного Закону України); потреба в додаткових гарантіях соціального захисту цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (абзаци шостий, сьомий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини).
Конституційний Суд України в аспекті частини п'ятої статті 17 Конституції України також наголошував, що держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов'язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов'язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності; невиконання державою соціальних зобов'язань щодо ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", підриває довіру до держави (абзац другий пункту 5 мотивувальної частини Рішення від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018).
Окрім того, Конституційний Суд України у Рішенні від 23 грудня 2022 року № 3-р/2022 звернув увагу на те, як витлумачено поняття юридичної визначеності в міжнародних актах та документах, згідно з якими, зокрема, „юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були зрозумілими й точними, а також, щоб їхньою метою було забезпечення передбачності ситуацій та правовідносин; юридична визначеність також означає, що держава загалом повинна додержувати взятих на себе зобов'язань щодо людей або виконувати їм обіцяне [поняття „виправданого (леґітимного) очікування"]" [Доповідь про правовладдя, ухвалена Європейською Комісією «За демократію через право" (Венеційська Комісія) на її 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25-26 березня 2011 року), перше речення § 46, § 48]; принцип правомірних (легітимних) очікувань, за тлумаченням Венеційської Комісії, виражає ідею, що „органи публічної влади повинні не лише додержуватися приписів актів права, а й своїх обіцянок та пробуджених [у особи] очікувань» [спеціальне Дослідження Венеційської Комісії «Мірило правовладдя», CDL-AD(2016)007, пункт II.B.5.61]. Отже, юридичну визначеність в аспекті поняття правомірних (легітимних) очікувань слід розуміти не лише як право особи розраховувати на розумну та передбачну стабільність приписів актів права, чітке розуміння юридичних наслідків застосування таких приписів, а також як право особи на розумні очікування щодо послідовності та цілісності законотворчої діяльності Верховної Ради України як єдиного органу законодавчої влади в Україні.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на службі в органах внутрішніх справ, визначає Закон № 2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 6 ст.1 3 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Таким чином, відповідач безпідставно відмовив позивачу у перерахунку та зарахуванні позивачу до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди з 29.09.2003 - 30.11.2003; 30.11.2003- 09.02.2004; 09.02.2004 - 14.06.2004 - час проходження служби на посадах дільничних інспекторів міліції, підрозділі карного розшуку - у загальній кількості 00 років, 04 місяці, 07 днів в пільговому обчисленні, підпункту «в» пункту 3 Порядку № 393 які дають право на зарахування 1,5 місяця за кожен місяць служби;
з 29.05.2017 - 29.07.2017; 29.11.2017 - 25.01.2018; 30.03.2018 - 30.04.2018; 30.04.2018 - 30.05.2018; 29.09.2018 - 10.01.2019; 11.03.2019 -12.05.2019; 07.08.2019 - 07.10.2019; 10.12.2019- 18.05.2020; 18.05.2020 - 18.07.2020; 18.09.2020 - 04.03.2021; 13.05.2021 - 14.07.2021; 15.11.2021 - 15.01.2022 - час проходження служби в зоні АТО у загальній кількості 05 років, 01 місяць, 00 днів в пільговому обчисленні, відповідно до підпункту «а» пункту 3 Порядку № 393 які дають право на зарахування 3 місяця за кожен місяць служби, а в загальній кількості 05 років, 05 місяців, 07 днів в пільговому обчисленні (00 років, 04 місяці, 07 днів + 05 років, 01 місяць, 00 днів), що підтверджується довідками ГУНП в Миколаївській області № 1203/14-2023 від 13.04.2023 р., № 1185/14-2023 від 12.04.2023 р. чим порушив права та законні інтереси позивача.
Крім того, вислуга позивача в календарному та пільговому обчисленні на час подання рапорту про звільнення та дозволу на оформлення та подання документів для призначенні пенсії за вислугу років із зарахуванням пільгового стажу в органах внутрішніх справ України, АТО складає 25 років, 08 місяців 17 днів що є достатнім для оформлення його пенсійних прав відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" та призначення пенсії за вислугу років на підставі Закону № 2262-XII.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач має право на врахування у календарну вислугу років пільгову вислугу у загальній кількості 05 років, 05 місяців, 07 днів за час проходження служби в органах внутрішніх справ, АТО (ООС) та відсічі збройної агресії російської федерації проти України під час перебування на службі в Національної поліції.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат судом не вирішувалось, так як позивач на підставі ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення інших судових витрат сторони суду не подали.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» ( вул. Максименка Федора, буд. 21«б», м. Київ, 04075, ідентифікаційний код 45013109 ) задовольнити.
2. Визнати протиправною відмову Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» у зарахуванні пільгової вислуги років ОСОБА_1 , командиру роти № 1 батальйону № 4 «Тавр» управління поліції особливого призначення № 2 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції «Лють» спеціальне звання «майор поліції» до його календарної вислуги років та до стажу служби в поліції.
3. Зобов'язати Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» здійснити перерахунок та зарахувати ОСОБА_1 , командиру роти № 1 батальйону № 4 «Тавр» управління поліції особливого призначення № 2 Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції «Лють» спеціальне звання «майор поліції» відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди з 29.09.2003 - 30.11.2003; 30.11.2003- 09.02.2004; 09.02.2004 - 14.06.2004, 29.05.2017 - 29.07.2017; 29.11.2017 - 25.01.2018; 30.03.2018 - 30.04.2018; 30.04.2018 - 30.05.2018; 29.09.2018 - 10.01.2019; 11.03.2019 - 12.05.2019; 07.08.2019 - 07.10.2019; 10.12.2019 - 18.05.2020; 18.05.2020 - 18.07.2020; 18.09.2020 - 04.03.2021; 13.05.2021 - 14.07.2021; 15.11.2021 - 15.01.2022 - в загальній кількості 05 років, 05 місяців, 07 днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Мельник