про залишення позовної заяви без руху
17 травня 2024 р. № 400/4575/24
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Величко А.В., ознайомившись з позовною заявою
за позовомВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,
доПервомайського відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), пров. Бебюш Капон, 16, м. Первомайськ, Миколаївська обл., Первомайський р-н, 55213,
провизнання протиправними та скасування постанов від 19.04.2024 року ВП №№74792213, 74792252, 74792184, 74792227, 74792242, 74792265, 74792198,
Військова частина НОМЕР_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Первомайської відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними та скасування постанов від 19.04.2024 року ВП №№74792213, 74792252, 74792184, 74792227, 74792242, 74792265, 74792198.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши даний позов, суд вважає, що він не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.
Так, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною другою статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою судовий збір складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України» на 2024 рік з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3 028,00 грн.
Судом встановлено, що позивачем заявлено вимоги майнового характеру - скасування постанов від 19.04.2024 року ВП №№74792213, 74792252, 74792184, 74792227, 74792242, 74792265, 74792198, а саме про стягнення виконавчого збору.
Отже, сума судового збору за подання вказаного позову становить 3360,00 грн. Однак, позивач не надав суду доказів сплати судового збору, натомість у позові міститься клопотання позивача, в якому він просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі.
Вирішуючи клопотання позивача, суд виходить з наступного.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".
Так, ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;
2) позивачами є:
- військовослужбовці;
- батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
- одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
- члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
- особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір").
З аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5 цього Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Що ж до самих умов, визначених статтею 8, то вони диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням.
Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.
Встановлений статтею 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.
Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі № 0940/2276/18.
Крім того, відстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення сплати судового збору, згідно з частиною 1 статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або ускладнення у здійсненні оплати судового збору, виходячи з вимог статей 72-77 КАС України покладаються на особу, яка звертається з відповідним клопотанням.
Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.
Визначення майнового стану сторони є оціночним поняттям та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану.
Натомість, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження неможливості сплати судового збору.
Позивач не зазначає, за яких умов у нього з'явиться можливість сплатити судовий збір після прийняття рішення у справі, враховуючи відсутність коштів.
Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача.
Таким чином, позивачу належить сплатити судовий збір у розмірі 3360,00 грн.
Як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати постанови від 19.04.2024 року ВП №№74792213, 74792252, 74792184, 74792227, 74792242, 74792265, 74792198 про стягнення з боржника виконавчого збору.
Згідно частини 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
При цьому, відповідно до частини 1, 2 статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
З оскаржуваної постанови вбачається, що Первомайським відділом державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) прийнято постанови про стягнення з боржника виконавчого збору 19.04.2024 року.
В той же час позовна заява, яка надійшла до суду 16.05.2024 року, позивачем було надано до відділення поштового зв'язку для відправлення до Миколаївського окружного адміністративного суду поштовим зв'язком лише 07.05.2024 року, про що свідчить штам поштового відділення зв'язку, який наявний на конверті, в якому надійшов до суду адміністративний позов, тобто з пропуском десятиденного строку для звернення до адміністративного суду визначеного частиною другою статті 287 КАС України.
В свою чергу, клопотання про поновленого строку позивачем до позовної заяви не додано. Як не додано і доказів поважності причин пропуску строку для звернення до адміністративного суду.
Відповідно до частин першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Разом з тим, оскаржувані постанови до позовної заяви не додано.
Отже, позивачу необхідно надати оскаржувані рішення суб'єкта владних повноважень.
Згідно ч. 1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Виявлені недоліки мають бути усунені позивачем шляхом надання до суду:
- докази доплати судового збору у розмірі 3360,00 грн;
- заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази, підтверджуючі поважність причин пропуску строку для звернення до адміністративного суду;
- оскаржувані рішення.
За таких обставин, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суддя доходить висновку, що позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.
У відповідності до приписів статті 169 КАС України у разі не усунення вищевказаного недоліку позовна заява буде повернута позивачеві.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
1. У задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, відмовити.
2. Позовну заяву військової частини НОМЕР_1 залишити без руху.
3. Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху подати до Миколаївського окружного адміністративного суду докази доплати судового збору у розмірі 3360,00 грн; заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази, підтверджуючі поважність причин пропуску строку для звернення до адміністративного суду; оскаржувані рішення.
4. У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
5. Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Величко