про повернення позовної заяви в частині вимог
20 травня 2024 року м. ДніпроСправа № 360/419/24
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши позовну заяву адвоката Литвин Олени Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
26.04.2024 до Луганського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява адвоката Литвин Олени Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач), в якій просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.03.2023 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 01.03.2023 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
Ухвалою суду від 29.04.2024 позов залишено без руху, запропоновано позивачу протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду заяву про поновлення строків звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку звернення до суду та доказами поважності вказаних причин або уточнену позовну заяву конкретизувавши позовні вимоги з мотивів викладених в ухвалі.
На виконання вимог ухвали суду від 29.04.2024 позивачем надано заяву про поновлення строку звернення до суду в якій з посиланням на воєнний стан, запроваджений в Україні у зв'язку зі збройною агресією російської федерації, відсутністю зв'язку з Луганським окружним адміністративним судом та переїздами просить поновити строк.
Дослідивши матеріали позовної заяви, оцінивши докази в їх сукупності, суд зазначає таке.
Частиною першою статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені встановлюються судом.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту наведених норм слідує, що для звернення до адміністративного суду з позовом встановлено шестимісячний строк і цей строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд зазначає, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Необхідно зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Суд уважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Предметом розгляду цієї справи є правомірність (протиправність) припинення позивачу нарахування з 01.03.2023 доплати до пенсії у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 № 713.
Так, Кабінет Міністрів України 14.07.2021, з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб, ухвалив постанову № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі - Постанова №713), пунктом 1 якої установив з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону №2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ станом на 01.03.2018, щомісячну доплату у сумі 2000,00 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262-ХІІ.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту. У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000,00 грн. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000,00 грн, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру. Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом № 2262-ХІІ, починаючи з 01.07.2021.
Тобто, доплата у сумі 2000,00 грн передбачена Постановою № 713 встановлена для певної категорії пенсіонерів, зокрема, пенсіонерів органів внутрішніх справ.
З матеріалів справи встановлено, що позивач отримує пенсію за вислугу років, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 , дата видачі 28.09.2011, як пенсіонер МВС України.
Суд зазначає, що пенсія за вислугу років виплачується не пізніше останнього числа відповідного місяця (стаття 52 Закону № 2262).
Позовні вимоги та їх обґрунтування вказують на неотримання щомісячної доплати з 01.03.2023, до відповідача представник позивача звернулась з адвокатським запитом лише 01.12.2023 (зареєстрований відповідачем 04.12.2023), а позовну заяву до суду подано 26.04.2024 (дата формування документа в системі «Електронний суд»).
Суд наголошує, що доплата до пенсії, стосовно якої виник спір, є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує.
Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації, з яких складових складаються виплати, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів була розрахована та виплачена відповідна виплата.
Суд звертає увагу, що Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі № 816/197/18, від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах. Зазначила, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою. Отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а дійшла висновку, що норми статей 51, 55 Закону України № 2262-ХІІ (щодо не обмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
З наведеного, у спірних правовідносинах доплата до пенсії у сумі 2000,00 грн відповідно до Постанови № 713 пенсійним органом була припинена, відтак приписи частини третьої статті 51 Закону № 2262 у цій справі не підлягають застосуванню.
Подібна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 05.03.2024 у справі №300/5476/22, від 21.02.2024 у справі №240/27663/23, від 08.05.2024 у справі № 400/11403/23.
Суд зазначає, що отримання листа відповідача № 1200-0201-8/24629 від 05.12.2023 не змінює моменту, з якого позивача дізнався, чи повинен був дізнатись про порушення відповідачем своїх прав.
Суд бере до уваги, що обставина, на підставі якої позивач звернувся до суду (невиплата доплати в сумі 2000 грн) продовжує існувати і на час звернення позивача до суду.
Щодо заявлених причин пропуску звернення до суду, суд зазначає таке.
У постанові від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків щодо звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд також у постановах від 27.03.2023 у справі № 160/14362/21, від 16.02.2023 у справі № 640/7964/21, від 18.01.2023 у справі № 160/21195/21.
У пункті 59 ухвали від 13.09.2022 у справі № 990/102/22, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 08.12.2022, Верховний Суд зазначив, що обставина повномасштабного вторгнення РФ на територію України могла унеможливити дотримання встановленого законом процесуального строку, однак поважними такі причини можна визнати лише за умови надання до суду належних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск строку.
Окрім цього, суд також звертає увагу на зміст постанови Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 761/28821/20, де наголошувалось на тому, що за усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною. Верховний Суд у вищевказаній постанові відзначав, що саме лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження (поновлення).
В постанові від 16.02.2023 у справі № 640/4426/22 Верховний Суд також вказав, що сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об'єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій. При оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об'єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
Водночас, позивачем та його представником не наведено у заяві про поновлення строку звернення до суду жодних обставин, які об'єктивно перешкоджали позивачу реалізувати своє право у межах визначеного процесуального строку. Позивач як на причину поновлення строку звернення до суду посилається виключно на само по собі введення воєнного стану, втім не наводить будь-яких доводів про те, що пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з введенням воєнного стану.
Крім того, вказуючи на відсутність зв'язку з судом з 24.02.2022, представник позивача зазначила про отримання виконавчого листа в адміністративній справі № 360/7485/21 саме 09.02.2023, що свідчить про не відповідність наведених обставин.
З матеріалів позову та доданих документів встановлено, що позивач почав вживати заходи щодо свого соціального захисту (перерахунку пенсії за рішенням суду) з 09.02.2023, а до суду з даним позовом представник позивача звернулась лише 26.04.2024.
Позивач не наводить обставин того, де він перебував з того часу і в подальшому, в яких умовах та які обставини перешкоджали йому звернутися до суду у визначений законом строк, лише надавши довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 10.04.2017 (до 24.02.2022).
Наведені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду причини пропуску строку не можуть вважатися поважними, оскільки як вже було неодноразово наголошено вище, згадані виплати мають щомісячний характер і про їх припинення, зменшення чи нарахування у неправильному розмірі позивачу мало бути відомо не пізніше неотримання/отримання вперше такої виплати у межах спірного періоду.
Оскільки у заяві про поновлення процесуального строку не наведено підстав для неможливості реалізації своїх процесуальних прав та унеможливив його своєчасне звернення до адміністративного суду, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення з даним позовом в частині позовних вимог з 01.03.2023 до 26.11.2023.
Згідно з частинами першою і другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що підстави, наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду, не є поважними, тому позовну заяву в частині вимог щодо визнання протиправними дії та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 01.03.2023 до 26.10.2023 щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови №713, слід повернути особі, яка її подала.
Керуючись статтями 123, 169, 243, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд
У задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду відмовити.
Позовну заяву адвоката Литвин Олени Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 в частині вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.03.2023 до 26.10.2023 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 01.03.2023 до 26.11.2023 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", повернути особі, яка її подала через пропуск строку звернення до суду.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Т.В. Смішлива