20 травня 2024 року № 320/29760/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач), в якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, встановленому статтею 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2022 та 2023 роки з подальшим нарахуванням та виплатою;
стягнути з Головного управління Пенсійною фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 та 2023 роки відповідно до статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі трьох мінімальних пенсій віком, з урахуванням виплачених сум з 2022 року та з урахуванням зміни розміру мінімальної пенсії за віком за період перерахунку та в подальшому нараховувати та виплачувати відповідно до статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідачем протиправно не проведено перерахунок виплаченої разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 та 2023 роках у розмірі меншому, ніж це передбачено у статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.09.2023 відкрито провадження в адміністративній справі №320/29760/23 та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити, зазначивши, що при проведенні перерахування коштів на виплату щорічної разової допомоги діяв в межах своїх повноважень та відповідно до чинного законодавства і ніяким чином не порушив права та законні інтереси позивача.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 21.06.2018, у зв'язку з чим має право на отримання одноразової грошової допомоги до 05 травня відповідно до статті Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Вважаючи, що таку допомогу за спірні роки йому було виплачено у розмірі, меншому за визначений статтею 14 Закону №3551, позивач звернувся до відповідача із заявою, однак відповіді на своє звернення позивач так і не отримав.
Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян врегульовані, насамперед, приписами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон №3551-XII). Цей Закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
01.01.1999 набрав чинності Закон № 367-ХІV, яким статтю 14 Закону № 3551-XII доповнено частиною в такій редакції: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком».
Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28.12.2014 № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 зазначене положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК України визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Таким чином, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 відновлено дію частини п'ятої статті 12 Закону №3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV, згідно з якою «Щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього СРСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, виплачується разова грошова допомога у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком, іншим учасникам війни - у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком».
Водночас відповідно до Додатку до Порядку використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» №540 від 07.05.2022 (далі - Постанова № 540), разова грошова допомога до 5 травня у 2022 році виплачується учасникам бойових дій у розмірі 1491 грн, тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено частиною п'ятою статті 12 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV.
Отже, на час виплати позивачу у 2022 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон № 3551-XII і Постанова № 540.
Виходячи із визначених у частині четвертій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2022 році слід застосовувати не Постанову № 540, а Закон № 3551-XII, який має вищу юридичну силу.
За таких обставин, позивач має право на одержання разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону № 1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким законом є Закон України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Тобто, при обчисленні суми щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідач має виходити з розміру мінімальної пенсії за віком, що відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеному законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Оскільки разова грошова допомога за 2022 рік виплачена позивачу у меншому розмірі, ніж передбачено частиною п'ятою статті 12 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV, суд доходить висновку про порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі.
Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною в рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.09.2019 у справі № 440/2722/20, яке постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 залишено без змін.
Крім того, судом враховуються висновки Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, які викладені у постанові від 13.06.2023 по справі № 560/8064/22, у якій Верховний Суд відступив від висновків викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів цієї самої палати від 01.12.2022 у справі № 580/2869/22, та зазначив, що оскільки на час виплати позивачу у 2022 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли положення статті 13 Закону №3551-XII і Порядку № 540, які по-різному визначають розмір виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, з огляду на положення частини 3 статті 7 КАС України, якою визначаються загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни у 2022 році слід застосовувати не Порядок № 540, а Закон № 3551-XII, який має вищу юридичну силу та є спеціальним законом у цій сфері відносин.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.07.2023 у справі №500/3447/22.
У той же час, відповідно до пункту 2 Порядку №540 установлено наступне:
1) виплата щорічної разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань (далі - грошова допомога), здійснюється у 2022 році у розмірах не менше, ніж у 2021 році;
2) виплата грошової допомоги у 2022 році здійснюється:
органами Пенсійного фонду України - особам, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 р., шляхом включення у відомості (списки) на виплату пенсій;
структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад - особам, які не перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 р., шляхом перерахування коштів на спеціальні рахунки військових частин, установ і організацій за місцем їх служби, а особам, які не є військовослужбовцями, поліцейськими, особами начальницького та рядового складу, - на поточні рахунки таких осіб в уповноважених банках.
Судом встановлено, що разова грошова допомога до 5 травня за 2022 рік у розмірі 1491,00 грн. була нарахована та виплачена ГУ ПФУ в Запорізькій області позивачу, як особі, яка перебуває на обліку територіальних органах Пенсійного фонду України та якій призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 року, шляхом включення у відомості (списки) на виплату пенсій.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено у 2022 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 1 січня 2022 року в сумі 1934 грн.
Отже, розмір разової грошової допомоги до 5 травня учаснику бойових дій у 2022 році становить 5 802,00 грн (1934 грн х 3). З урахуванням виплачених позивачу суми 1491,00 грн, сума недоотриманих позивачем коштів становить 4 311,00 грн.
За таких обставин, суд доходить висновку про протиправну бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, встановленому статтею 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2022 рік.
Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення суми недоотриманих позивачем грошових коштів за 2022 рік, суд вказує про наступне.
Так, при розгляді цієї справи судом встановлений факт протиправних дій відповідача, який знаходиться у безпосередньому причинному зв'язку з негативними наслідками для позивача, пов'язаними з неотриманням останнім належних йому сум грошової допомоги.
Суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
За вказаних обставин наявні підстави для застосування пункту 6 частини 2 статті 245 КАС України шляхом стягнення з відповідача щорічної разової грошової допомоги відповідно до розміру, передбаченому частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 № 367-ХІV за вирахуванням фактично виплачених сум.
Отже, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне стягнути з Головного управління Пенсійною фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі трьох мінімальних пенсій віком, з урахуванням виплачених сум з 2022 року відповідно до статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Разом із цим, стосовно позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача недоплаченої грошової допомоги до 05 травня, як учаснику бойових дій, у розмірі за 2023 рік, суд зауважує, що Законом України від 20.03.2023 №2983-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань» частину 5 статті 12 Закону №3551-XII викладено в наступній редакції:
«Щороку до Дня Незалежності України учасникам війни виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Отже, після внесення вказаних змін державою запроваджена інша разова грошова виплата - до Дня Незалежності України, яка виплачується у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Вказані положення Закону України від 20.03.2023 №2983-IX неконституційними не визнавалися, з огляду на що підлягають застосуванню на всій території України.
Як зазначено у пояснювальній записці до Закону України № 2983-IX від 20.03.2023, з метою засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, пропонується у законах України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань замінити дату та вид виплати разової грошової допомоги ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань».
З огляду на зазначене, суд вважає, що вказані виплати (до 5 травня та до Дня Незалежності України) є різними виплатами, запровадженими на різних умовах. Більш того, про те, що вказані виплати є різними видами виплат прямо зазначено у пояснювальній записці до Закону України № 2983-IX від 20.03.2023.
Судом встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України № 754 від 21.07.2023, на виконання норми частини 5 статті 12 Закону №3551-XII (в редакції Закону України № 2983-IX від 20.03.2023), затверджений Порядок здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі - Порядок № 754).
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку № 754 грошова допомога виплачується до 24 серпня 2023 р. в такому розмірі: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1000 гривень.
Отже, виплата щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік мала здійснюватися у розмірі, що встановлений Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2023 № 754.
При цьому, суд вважає помилковим твердження позивача про те, що в нього є право на отримання щорічної одноразової грошової допомоги до Дня Незалежності за 2023 рік за аналогією допомоги до 5-го травня у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, з тих підстав що це різний вид допомоги, а тому позивач помилково ототожнює допомогу до Дня Незалежності із допомогою до 5-го травня.
Крім того, після внесення змін до частини 5 статті 12 Закону №3551-XII Законом України № 2983-IX від 20.03.2023, вказана норма вже не містить такого розміру виплати, як три мінімальні пенсії за віком.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
У той же час, суд зауважує, що формулювання позовних вимог в частині зобов'язати в подальшому нараховувати та виплачувати грошову допомогу не підлягає задоволенню, оскільки має на меті вчинення дій на майбутнє, а суд вирішує спір щодо правовідносин, які вже виникли. Суд захищає порушене право, а не те, яке можливо може бути порушене у майбутньому.
Щодо вимоги позивача про допущення до негайного виконання рішення суду, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Отже, для можливості допустити до негайного виконання повинно передувати присудження відповідних сум виплат з Державного бюджету України. Однак суд наголошує, що у спірних правовідносинах предметом спору є перерахунок одноразової щорічної грошової допомоги, а не щомісячних виплат, що унеможливлює вирахувати щорічну грошову допомогу у межах суми стягнення за один місяць. Таким чином, відсутні підстави для допущення до негайного виконання рішення суду в даній справі.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки позивач в силу приписів статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення ним інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, суду не надано, судові витрати розподілу та стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, встановленому статтею 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2022 рік.
Стягнути з Головного управління Пенсійною фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік відповідно до статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі трьох мінімальних пенсій віком, з урахуванням виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.