20 травня 2024 року № 320/21012/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві
Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (далі - відповідач 2), в якому з урахуванням уточненої позовної заяви просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №047250017348 від 27.04.2023 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, передбаченої статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до загального стажу роботи ОСОБА_1 періоди роботи з 19.04.1983 по 22.07.1988, з 26.07.1988 по 23.12.1991, з 24.12.1991 по 25.07.2001, з 01.08.2001 по 31.07.2002, які зазначені в дублікаті трудової книжки ОСОБА_1 серія НОМЕР_1 від 29.04.1996;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 20.04.2023 про призначення їй пенсії за віком, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 19.04.1983 по 22.07.1988, з 26.07.1988 по 23.12.1991, з 24.12.1991 по 25.07.2001, з 01.08.2001 по 31.07.2002, які зазначені в дублікаті трудової книжки ОСОБА_1 серія НОМЕР_1 від 29.04.1996.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішення відповідача 1, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії, з огляду на наявність у позивача правових підстав для призначення пенсії.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 відкрито провадження в адміністративній справі №320/21012/23 та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач 1 у письмовому відзиві на позов заперечив проти заявлених позовних вимог, вказав про недостатність у позивача страхового стажу для призначення пенсії.
Відповідач 2 у відзиві на позов вказав про відсутність у позивача права на виплату пенсії. Крім того, вказано про відсутність протиправних дій зі сторони відповідача 2.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №047250017348 від 27.04.2023 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком, оскільки заявник не набув необхідного страхового стажу.
Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Тобто, право на отримання пенсії в Україні є конституційним правом громадянина України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон №1058).
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону №1058 починаючи з 01.01.2018 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 39 років.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 4 ст. 24 вказаного Закону страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
До набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» спірні правовідносини регулював Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі Закон № 1788).
Положеннями ч. 1 ст. 56 вказаного Закону було передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до ст. 62 Закону 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється КМУ.
Згідно з п.п. 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пункт 3 Порядку № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637(надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто надання уточнюючої довідки необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулась до відповідача 1 із заявою про призначення пенсії за віком долучивши дублікат трудової книжки серія НОМЕР_1 від 29.04.1996.
Так, з трудової книжки вбачається, що з 19.04.1983 по 22.07.1988 року позивач працювала завідуючою виробництва на підприємстві АОТТ «Торгово производственное предприятие»; з 26.07.1988 по 23.12.1991 року позивач працювала на підприємстві «ОРС-2 Главднепрострой»; з 24.12.1991 по 25.07.2001 року позивач працювала в «CAO «Полис»; з 01.08.2001 року по 31.07.2002 року позивач працювала в ООО «Тасимекс».
Таким чином, позивач належним чином підтвердив стаж роботи за спірний період.
Суд зауважує, що при цьому будь-яких зауважень з боку відповідача 1 щодо записів, зроблених в дублікаті трудової книжки, не висловлено.
Всі записи в трудовій книжці позивача виконані послідовно, не містять суперечливих відомостей про періоди страхового стажу та узгоджуються між собою.
З огляду на викладене, слід дійти висновку, що відповідачем протиправно не було зараховано до трудового стажу позивача періоди трудової діяльності відповідно до дубліката трудової книжки серія НОМЕР_1 від 29.04.1996, що свідчить про протиправність рішення відповідача 1 №047250017348 від 27.04.2023 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком та як наслідок зобов'язання відповідача 1 зарахувати до загального стажу роботи позивача спірні періоди роботи, які зазначені в дублікаті трудової книжки ОСОБА_1 серія НОМЕР_1 від 29.04.1996 та зобов'язання відповідача 1 повторно розглянути заяву позивача.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1073,60 грн, тому ці витрати слід присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №047250017348 від 27.04.2023 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, передбаченої статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до загального стажу роботи ОСОБА_1 періоди роботи з 19.04.1983 по 22.07.1988, з 26.07.1988 по 23.12.1991, з 24.12.1991 по 25.07.2001, з 01.08.2001 по 31.07.2002, які зазначені в дублікаті трудової книжки ОСОБА_1 серія НОМЕР_1 від 29.04.1996.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 20.04.2023 про призначення їй пенсії за віком, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 19.04.1983 по 22.07.1988, з 26.07.1988 по 23.12.1991, з 24.12.1991 по 25.07.2001, з 01.08.2001 по 31.07.2002, які зазначені в дублікаті трудової книжки ОСОБА_1 серія НОМЕР_1 від 29.04.1996.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1073 грн. (одна тисяча сімдесят три) 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.