17 травня 2024 року Справа № 280/2207/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 під 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 01.02.2023 по 25.02.2023 у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 під 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 01.02.2023 по 25.02.2023 у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень.
Позовну заяву подав та підписав представник позивача адвокат Луговий Б.В., на підтвердження повноважень наданий ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АР №1166643 від 07.03.2024.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що за період з 01 лютого 2023 року по 25 лютого 2023 року позивачу не була виплачена додаткова винагорода, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 під 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану». Позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 18 березня 2024 року ухвалено: визнати поважною причину пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та поновити позивачу пропущений строк звернення до суду у цій справі; відкрити провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії; призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи; витребувати у Військової частини НОМЕР_1 належним чином засвідчені (всі наявні) копії: витяг з журналу бойових дій Військової частини НОМЕР_1 (за книгою обліку №17/окп/т) за період з 01.02.2023 по 13.02.2023; витяг з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №23 від 18.01.2023; витяг з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №68 від 14.02.2023 в частинах, що стосуються ОСОБА_1 , інші відомості про безпосередню участь позивача в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і отримання збройної агресії за період з 01.02.2023 по 13.02.2023, з наданням відповідних підтверджуючих документів, а саме: бойовий наказ (бойове розпорядження), журнал бойових дій (вахтовий журнал), рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), довідки, встановлено Додатком №1 до Окремого доручення №912/з/29 від 23.06.2022 зразка, про безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за період з 01.02.2023 по 13.02.2023.
Відповідачу копія ухвали про відкриття провадження та копія позовної заяви з додатками доставлені в його електронний кабінет, також надіслані засобами поштового зв'язку та отримані адресатом 29.03.2024.
Крім того, судом здійснено направлення копії ухвали про відкриття провадження та копії позовної заяви на адресу електронної пошти відповідача, яка зазначена у позовній заяві.
Враховуючи, що судом вчинено всі необхідні та достатні дії для повідомлення відповідача про судовий розгляд даної справи відповідно до положень статей 124-131 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), наявні підстави вважати, що відповідач вважається таким, що повідомлений про судовий розгляд належним чином.
Відповідач правом подати до суду відзив на позовну заяву не скористався.
Частиною 6 статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Таким чином, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
ОСОБА_1 з 25.12.2022 по 10.11.2023 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді стрільця-помічника гранатометника 3 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти 1 мотопіхотного батальйону.
З 11.11.2023 по 18.02.2024 позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .
Позивач наказом від 18.02.2024 №48, з 18 лютого 2024 року звільнений з військової служби на підставі абзацу 13 підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військову службу та військовий обов'язок», тобто, у зв'язку із перебуванням на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років.
З 01.02.2023 по 13.02.2023 позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області, що підтверджується довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 26.09.2023 №17131.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 31.03.2023 №7196 про результати службового розслідування, первинної медичної картки, довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 03.05.2023 №7919, витягу з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 (за книгою обліку № 17/окп/т) від 13.02.2023, 13.02.2023 під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Бахмут Донецької області, внаслідок артилерійського обстрілу з боку противника позивач отримав акубаротравму, обмороження стопи.
Позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КНП Балаклійської міської ради Харківської області «Балаклійська клінічна багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» у період з 14.02.2023 по 25.02.2023, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №1197 неврологічне відділення.
15 березня 2024 року, 20 регіональна BJIK (витяг з протоколу №1047 від 15 березня 2024 року) відмінила довідку ВЛК в/ч НОМЕР_3 від 12.04.2023 №1303 в частині визначення причинного зв'язку з травми та прийняла, нову постанову відповідно до якого «стан після вибухової травми (13.02.2023): акубаротравми у вигляді хронічної правобічної нейросенсорної приглухуватості зі сприйняттям шепітної мови 5 м правим та 6 м лівим вухом. Обмороження II ступеня І пальця правої стопи, І-ІІІ ступеня лівої стопи (13.02.2023), без порушення функції нижніх кінцівок. Згідно наказу МОЗ України №370 від 04.07.2007, травма легкого ступеню, - ТРАВМА, ТАК ПОВ'ЯЗАНА ІЗ БАТЬКІВЩИНИ».
За період з 01 лютого 2023 року по 25 лютого 2023 року позивачу не була виплачена додаткова винагорода, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України 28.02.2022 №168.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не виплати додаткової винагороди, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) визначено основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлено єдину систему їх соціального захисту, гарантовано військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та врегульовано відносини у цій галузі.
Відповідно до частини 1 статті 1-2 Закону №2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
Згідно з частинами 1, 3, 4 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Згідно із частиною першою статті 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (частина друга статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 від 30.08.2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - постанова №704), яка набрала чинності з 01.03.2018 року.
Пунктом 2 постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 3 постанови №704 передбачено, що виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Пунктом 8 постанови №704 установлено, що умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.
На виконання постанови №704 наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 року за №745/32197, затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України (далі - Порядок №260), який застосовується з дня набрання чинності постановою №704.
Згідно з пунктом 2 розділу I Порядку №260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
Пунктом 8 розділу I Порядку №260 визначено, що грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.
Грошове забезпечення виплачується:
щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий;
одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).
Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).
Грошове забезпечення командиру військової частини виплачується за місцем перебування на грошовому забезпеченні на підставі наказу вищого командира за підпорядкованістю.
Згідно з положеннями пункту 14 розділу I Порядку №260 грошове забезпечення, не виплачене своєчасно або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування приписано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Указами Президента України строк дії режиму воєнного стану неодноразово продовжувався.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята Постанова №168, пунктом 1 якої (далі - Постанова №168) в редакції від 21.01.2023 було установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Порядок №260 доповнено новим розділом XXXIV (Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану) згідно з Наказом Міністерства оборони № 44 від 25.01.2023 (застосовується з 01 лютого 2023 року).
Відповідно до пункту другого цього розділу, на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:
100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):
під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;
із здійснення польотів у районах ведення воєнних (бойових) дій, ведення повітряного бою;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії;
на території противника (в тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);
з вогневого ураження повітряних (морських) цілей противника;
з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;
кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);
у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів;
з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.
Підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Судом встановлено, що 26.09.2023 Військовою частиною НОМЕР_1 видана довідка №17131 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до якої, позивач дійсно в період з 18.01.2023 по 13.02.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Бахмутському районі Донецької області, підстава: журнал бойових дій військової частини НОМЕР_1 (за книгою обліку №17/окп/т) за 13.02.2023, наказ командира військової частини НОМЕР_1 №23 від 18.01.2023, наказ командира військової частини НОМЕР_1 №68 від 14.02.2023.
Враховуючи наведені вище положення нормативно-правових актів та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позивач має право на нарахування та виплату йому додаткової винагороди у спірному періоді з 01.02.2023 по 13.02.2023 з розрахунку 100000,00 грн на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 під 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Доказів протилежного або виплати додаткової винагороди у належному розмірі за вказані періоди відповідачем не надано.
Щодо позовної вимоги про виплату додаткової винагороди, встановленої постановою №168 від 28.02.2022, у період з 13.02.2023 по 25.02.2023, суд вказує таке.
П.1 Постанови №168 (в редакції від 21.01.2023) встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включаються особи, зазначені у цьому пункті, у тому числі ті, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
З аналізу наведеної норми Постанови №168 вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
При цьому, Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, пов'язаних із пораненням, одержаним при захисті Батьківщини або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода.
Як встановлено з матеріалів справи, 13.02.2023 під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Бахмут Донецької області, внаслідок артилерійського обстрілу з боку противника позивач отримав акубаротравму, обмороження стопи.
Позивач перебував на стаціонарному лікуванні у КНП Балаклійської міської ради Харківської області «Балаклійська клінічна багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» у період з 14.02.2023 по 25.02.2023, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №1197 неврологічне відділення.
15 березня 2024 року, 20 регіональна BJIK (витяг з протоколу №1047 від 15 березня 2024 року) відмінила довідку ВЛК в/ч НОМЕР_3 від 12.04.2023 №1303 в частині визначення причинного зв'язку з травми та прийняла, нову постанову відповідно до якого «стан після вибухової травми (13.02.2023): акубаротравми у вигляді хронічної правобічної нейросенсорної приглухуватості зі сприйняттям шепітної мови 5 м правим та 6 м лівим вухом. Обмороження II ступеня І пальця правої стопи, І-ІІІ ступеня лівої стопи (13.02.2023), без порушення функції нижніх кінцівок. Згідно наказу МОЗ України №370 від 04.07.2007, травма легкого ступеню, - ТРАВМА, ТАК ПОВ'ЯЗАНА ІЗ БАТЬКІВЩИНИ».
Отже, з вищенаведеного вбачається, що позивач перебував на лікуванні з 14.02.2023 по 25.02.2023 після отриманої травми 13.02.2023, пов'язаної із захистом Батьківщини.
Суд зазначає, що обидві вищевказані умови дотримані та підтверджуються довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), а також наявними в матеріалах справи випискою з медичної карти хворого, витягом з протоколу №1047 від 15 березня 2024 року.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позивач має право на отримання збільшеної до 100000 грн винагороди протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, після отриманої травми, пов'язаної із захистом Батьківщини.
Враховуючи вищевикладене, бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди у спірному періоді, слід визнати протиправною, а порушені права позивача поновити, зобов'язавши відповідача нарахувати та виплатити позивачу належні йому суми додаткової винагороди.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення позову.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору в силу приписів Закону України «Про судовий збір», питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Керуючись ст.ст. 241-246, 255, 262 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 під 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 01.02.2023 по 25.02.2023 у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 під 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 01.02.2023 по 25.02.2023 у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень:
- з 01.02.2023 по 13.02.2023 з розрахунку 100000,00 грн на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби),
- з 14.02.2023 по 25.02.2023 з розрахунку 100000,00 грн на місяць пропорційно часу його перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ),
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , військова частина НОМЕР_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).
Повне судове рішення складено 17.05.2024.
Суддя Б.В. Богатинський