20 травня 2024 року Справа № 280/1800/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Тетерюк Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166; код ЄДРПОУ ВП 44118663)
до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення податкового боргу,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач, ГУ ДПС у Запорізькій області) до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якій позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить суд стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 кошти у сумі податкового боргу 34 836,44 грн., з яких:
- 32 188,12 грн з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11010500 на р/р UA878999980333119341000008479) ГУК у Зап.обл/ТГм.Запоріжжя /11010500, код одержувача 37941997 в Казначейство України (ЕАП);
- 2 648,32 грн з військового збору, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 18050400 на р/р UА068999980313070137000008001) ГУК у Зап.обл/Запорізька обл/11011001, код одержувача 37941997 в Казначейство України (ЕАП).
В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що станом на день складення позову за відповідачем обліковується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 32 188,12 грн та військового збору в розмірі 2 648,32 грн. Платнику податків направлено податкову вимогу про сплату боргу, однак сума податкового боргу самостійно не сплачена, у зв'язку з чим контролюючий орган звертається до суду на виконання наданих Податковим кодексом України (далі - ПК України) повноважень. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 04.03.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
У відповідності до вимог ч.6 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддею здійснений запит про зареєстроване місце проживання відповідача, за результатами якого встановлено, що ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою суду від 20.03.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
На зареєстровану в установленому порядку адресу місця проживання відповідача судом направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 20.03.2024, яка повернулась за зворотною адресою з причин “адресат відсутній за вказаною адресою”. Крім того, судом розміщено оголошення про розгляд справи на офіційному веб-порталі судової влади України (електронний ресурс: https://adm.zp.court.gov.ua/sud0870/pres-centr/news2/).
Протягом строків, встановлених частиною 1 статті 261 КАС України, відповідачем відзив не подано.
25.04.2024 відповідач засобами Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи подав до суду клопотання про долучення доказів, в якому просить під час розгляду справи врахувати, що заборгованість зі сплати військового збору відсутня. Також під час розгляду справи просить врахувати, що заборгованість зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування (за 2021 рік) становить 21 563,64 грн.
Ухвалою суду від 13.05.2024 відмовлено в прийнятті до розгляду заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог.
Ухвалою суду від 13.05.2024 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів.
Ухвалою від 13.05.2024 витребувано у позивача докази по справі.
17.05.2024 представник позивача надав до суду докази на виконання ухвали суду від 13.05.2024.
На підставі наявних у суду матеріалів встановлено такі обставини.
13.04.2022 ОСОБА_1 подала до ГУ ДПС у Запорізькій області Податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2021 рік, в якій самостійно задекларувала податкове зобов'язання з податку на доходи з фізичних осіб в сумі 32 146,20 грн, а також податкове зобов'язання з військового збору в сумі 2678,85 грн (а.с.7).
За даними інтегрованої картки платника податків з податку на доходи фізичних осіб, з 01.08.2022 у відповідача виникла заборгованість, крім іншого, в сумі 32 146,20 грн внаслідок несплати самостійно задекларованого податкового зобов'язанні відповідно до Податкової декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік, яка станом на дату звернення до суду не погашена. Крім того, нарахована пеня в розмірі 41,92 грн.
Крім того, з 01.08.2022 та станом на дату звернення до з даним позовом, з урахуванням переплати в сумі 30,53 грн, у відповідача була наявна заборгованість з військового збору в сумі 2 648,32 грн, відповідно до Податкової декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік. Разом із тим, за даними довідки про заборгованість, наданої позивачем до суду, на момент розгляду справи заборгованість складає 0,00 грн (а.с.46).
Судом також встановлено, що на податкову адресу платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення направлено податкову вимогу форми “Ф” № 0048471-1305-0828 від 10.08.2021, про наявність станом на 09.08.2021 податкового боргу у сумі 21 563,64 грн. До податкової вимоги додано детальний розрахунок суми податкового боргу. Податкова вимога повернулась без вручення з відміткою “за закінченням терміну зберігання” (а.с.8).
У зв'язку з несплатою відповідачем податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, самостійно задекларованого платником в Податковій декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік, протягом граничних строків, позивач звернувся до суду з даним позовом на виконання наданих ПК України повноважень.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України (тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, вважається податковим боргом.
Тобто виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання протягом установленого строку.
Згідно з пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
За приписами ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визначається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку і сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
У силу п.36.1 ст.36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим кодексом, законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 ПК України).
Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 56.11 ст.56 ПК України визначено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Згідно з п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 179.1 ст.179 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
Згідно з п.179.7 ст.179 ПК України фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
За змістом п.58.3 ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Відповідно до п.42.5 ст.42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п.59.3 ст.59 ПК України).
Відповідно до п.59.4 ст.59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з п.59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до пп.129.1.2 п.129.1 ст.129 ПК України нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.
Підпунктом 129.3.1 п.129.3 ст.129 ПК України визначено, що нарахування пені закінчується: 129.3.1. у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.
Судом встановлено, що контролюючим органом нараховано відповідачу пеню в сумі 41,92 грн у зв'язку з порушенням граничного строку сплати грошового зобов'язання у відповідності до пп.129.1.3 п.129.1 ст.129 ПК України, що відображено в облікових даних платника податків.
Судом також встановлено, що контролюючий орган виконав обов'язок та направив відповідачу податкову вимогу. Суму податкового боргу відповідачем повністю погашено не було, у зв'язку із чим податкова вимога повторно не надсилалась.
Суд звертає увагу, що податкова вимога була направлена контролюючим органом за адресою: АДРЕСА_3 , ця адреса також вказана як податкова адреса платником самостійно в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік від 13.04.2022.
При цьому, за даними Єдиного державного демографічного реєстру, відповідач зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , з 22.12.2022.
Відповідно до пункту 45.1 статті 45 ПК України платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Пунктом 70.7 статті 70 ПК України установлено, що фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Наказом Міністерства фінансів України від 29 вересня 2017 року №822 затверджено Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (зареєстроване в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2017 року за №1306/31174) (далі - Положення №822), розділом IX якого регламентовано порядок подання заяви про зміну даних, які вносяться до облікової картки та повідомлення.
Згідно з пунктом 1 розділу IX Положення №822 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки або Повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви за формою №5ДР (додаток 12) або заяви за формою №5ДРП (додаток 13) відповідно.
Пунктом 4 розділу IX Положення №822 передбачено, що внесення змін до Державного реєстру та окремого реєстру Державного реєстру здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою заяви за формою №5ДР або заяви за формою №5ДРП до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). У разі звернення до будь-якого контролюючого органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п'яти робочих днів.
З огляду на викладене, процедура внесення змін до Державного реєстру та даних облікової картки пов'язується саме з виконанням фізичною особою як платником податків свого обов'язку щодо звернення до контролюючого органу із відповідною заявою за формою №5ДР.
Верховний Суд в постанові від 29.01.2024 у справі № 200/1185/21-а сформулював правовий висновок, відповідно до якого на платника податку (фізичну особу) покладено обов'язок із повідомлення контролюючого органу про зміну ним свого місця проживання/місцезнаходження (податкової адреси), а невиконання такого обов'язку позбавляє його можливості посилатися на обставини невручення йому відповідних документів, якщо такі документи були направлені на визначену при взятті на облік податкову адресу. Надіслані контролюючим органом рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкові повідомлення-рішення та/або податкова вимога на податкову адресу платника податків, яка відповідає даним Державного реєстру та облікової картки, вважаються врученими також у разі неможливості вручення адресату такого відправлення після проставлення поштовим органом відповідної відмітки з датою та причиною невручення. Однак, цей наслідок не може бути поширений на випадок, коли відповідні податкові документи були направлені контролюючим органом за адресою, яка не є адресою місця проживання (податковою адресою) фізичної особи, у тому числі повідомленою нею на виконання вимог пункту 70.7 статті 70 ПК України, або останнього відомого її місцезнаходження/перебування.
Оскільки податкову вимогу направлено за податковою адресою відповідача, а також за відсутності доказів того, що відповідач повідомляв контролюючий орган про зміну податкової адреси з 22.12.2022, суд дійшов висновку, що податкова вимога вважається врученою належним чином.
Посилання відповідача на те, що заборгованість з податку на доходи фізичних осіб за 2021 рік становить 21 563,64 грн є помилковими, оскільки вказана сума є заборгованістю з відповідного податку за попередні періоди згідно з податковою декларацією від 27.04.2021, та виникла до 01.08.2022, що вбачається з даних інтегрованої картки платника податків станом на 02.08.2021 та на 01.08.2022.
Водночас, з 01.08.2022 недоїмка попередніх періодів (за податковою декларацією про майновий стан і доходи від 27.04.2021) в розмірі 21 563,64 грн була збільшена на суму недоїмки 32 146,20 грн за податковою декларацією від 13.04.2022.
12.07.2023 відповідачем сплачено суму податку в розмірі 3000 грн, 03.08.2023 відповідачем сплачено суму податку в розмірі 760 грн, разом із тим, вказані суми зараховано в рахунок погашення заборгованості попередніх періодів, що не вплинуло на розмір податкового боргу, заявленого до стягнення у даній справі.
Доказів погашення заборгованості в сумі 32 146,20 грн за податковою декларацією за 2021 рік до суду не надано.
Відповідно до п.87.1 ст.87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Суд відхиляє посилання відповідача на наявність надміру сплачених податкових платежів як на джерело самостійної сплати грошових зобов'язань, оскільки, відповідно до абзаців 3-5 пункту 87.1 статті 87 ПК України сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:
а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);
б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу.
До матеріалів справи не надано доказів наявності у відповідача надміру сплачених сум податку на доходи фізичних осіб.
Крім того, як встановлено з доданих відповідачем до матеріалів справи копій заяв, направлених на адресу ГУ ДПС у Запорізькій області, відповідач просив зарахувати надміру сплачені кошти єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (70710010000) в рахунок погашення існуючої заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Водночас, предметом стягнення у даній справі є податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, щодо якого відповідач відповідної заяви не подавав.
Згідно з п.87.11 ст.87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено наявність у відповідача податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 32 188,12 грн., водночас, судом також встановлено, що податковий борг з військового податку з підстав, заявлених у даному позові, відсутній, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Позивачем не надано доказів понесення витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, у зв'язку з чим розподіл судових витрат не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 205, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 кошти в сумі податкового боргу 32 188,12 грн (тридцять дві тисячі сто вісімдесят вісім гривень 12 коп.) з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11010500 на р/р UA878999980333119341000008479) ГУК у Зап.обл/ТГм.Запоріжжя /11010500, код одержувача 37941997 в Казначейство України (ЕАП).
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - Головне управління ДПС у Запорізькій області, місцезнаходження: 69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ ВП 44118663.
Відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Повне судове рішення складено 20.05.2024.
Суддя М.О. Семененко