20 травня 2024 року Справа № 280/4330/24 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сіпака А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (м. Мелітополь, військова частина НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у незастосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року N»704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" при обчисленні в період з 12.07.2021 року по 22.02.2023 року включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням Позивача, а саме невизначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 вищевказаної постанови;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) провести перерахунок грошового забезпечення та доплатити ОСОБА_1 за період з 12.07.2021 року по 31.12.2021 року включно належні Позивачу з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, обчисленого із розмірів посадового окладу 4720,00 грн. на місяць та окладу за військовим званням 1540,00 грн. на місяць, визначених з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 15.12.2020 року № 1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01.01.2021 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року включно належні позивачу з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, обчисленого із розмірів посадового окладу 5160.00 грн. на місяць та окладу за військовим званням 1690,00 грн. на місяць, визначених з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 02.12.2021 року N° 1928-ІХ«Про Державний бюджет України на 2022 рік.» на 01.01.2022 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, за період з 01.01.2023 року по 22.02.2023 року включно належні Позивачу з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, обчисленого із розмірів посадового окладу 5580.00 грн. на місяць та окладу за військовим
званням 1830.00 грн. на місяць, визначених з урахуванням пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 03 листопада 2022 року №2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01.01.2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, за період з 12.07.2021 року по 22.02.2023 року включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошової допомоги для оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення, обчисленого із розмірів посадовою окладу позивача в період з 12.07.2021 року по 31.12.2021 року 4720,00 грн., з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року 5160,00 грн., з 01.01.2023 року по 22.02.2023 року 5580,00 грн. та розміру окладу за військове звання в період з 12.07.2021 року по 31.12.2021 року 1540,00 грн., з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року 1690,00 грн., з 01.01.2023 року по 22.02.2023 року 1830,00 грн. визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 15.12.2020 року № 1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01.01.2021 року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, встановленого Законом України від 02.12.2021 року № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022 року, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, встановленого Законом України від 03 листопада 2022 року №2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01.01.2023 року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти за період з 12.07.2021 року по 31.12.2021 року включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми підйомної допомоги у розмірі місячного грошового забезпечення, обчисленого із розмірів посадовою окладу позивача в період з 12.07.2021 року по 31.12.2021 року 4720,00 грн. та розміру окладу за військове звання в період з 12.07.2021 року по 31.12.2021 року 1540,00 грн. визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 15.12.2020 року № 1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти;
встановити в порядку ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судовий контроль за виконанням рішення суду.
За приписами ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, суддя дійшов висновку про те, що зазначену позовну заяву необхідно повернути позивачу, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Приписи частини 1 статті 57 КАС України визначають, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до ч. 4 ст. 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" № 5076-VI від 05.07.2012 року (далі по тексту Закон України № 5076-VI).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону України № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Таким чином, судові органи чітко відокремлені від інших органів державної влади.
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України № 5076-VI документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, може бути зокрема ордер.
Частиною 2 ст.26 Закону України № 5076-VI ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Згідно з підпунктом 15.4 пункту 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №36 від 17.12.2012 року ордер має містити зокрема назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності, відповідно до статті 19 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі Назва органу, в якому надається правова допомога.
Отже, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено конкретну назву суду.
Суддею встановлено, що до позовної заяви, поданої до суду за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" додано ордер серія СВ № 1084355 від 08.04.2024, який у графі назва органу, у якому надається правова допомога містить запис «У підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності, органах державної влади, органах місцевого самоврядування, судах всіх інстанцій».
Таким чином, адвокат Шкабура В.В., як представник позивача в цій справі, не надав належного ордера на підтвердження своїх повноважень, а саме: всупереч вимогам законодавства до суду подав ордер, у якому не зазначено конкретної назви суду, в якому надається правова допомога. Тобто, адвокат не мав права на підпис позовної заяви.
Аналогічна правова позиція визначена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2019 року по справі №9901/847/18 та Верховним Судом у постановах від 11.12.2019 року по справі № 345/2054/18, від 21.04.2020 у справі №910/10156/17, в ухвалі від 21.09.2020 року по справі № 922/1308/20, в ухвалі від 21 квітня 2021 року по справі № 920/7/20, в ухвалі від 26 серпня 2021 року по справі № 911/2259/19.
Також суддею враховано позицію Верховного Суду зазначену в постанові від 17 серпня 2020 року по справі № 911/2636/19, в якій зазначено, що на сьогодні існує дві постанови, в яких Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок, що в разі надання адвокатом правової допомоги в суді в ордері має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду. При цьому, Велика Палата Верховного Суду не визнає ордер документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, якщо в графі "Назва органу, в якому надається правова допомога" зазначено, що адвокат надає правову допомогу: 1) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності і підпорядкування (справа № 990/847/18), 2) у всіх органах, установах, організаціях та підприємствах, а також судах у всіх без винятку справах (справа № 9901/939/18). Крім того, вказано, що Велика Палата Верховного Суду не відступала від висновку, викладеного у постанові від 03.07.2019р. у справі № 9901/939/18. Також, зазначено, що правова позиція, що сформульована Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 14.11.2019р. у справі № 910/1669/19, не застосовується у цій справі, оскільки в ній суд не посилався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 9901/939/18, висновки якої враховуються при перегляді цієї справи. Верховним Судом вказано, що визначення підстави для повернення апеляційної скарги - відсутність в ордері назви конкретного суду є правильним.
Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до п. 3 ч.4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
З огляду на викладене, суддя доходить висновку про наявність правових підстав визначених п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України для повернення позовної заяви.
При цьому, слід зазначити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, що передбачено ч.8 ст. 169 КАС України.
На підставі викладеного та керуючись п. 3 ч. 4 ст. 169, ст.ст. 248, 256, 293, 295 КАС України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 (м. Мелітополь, військова частина НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - повернути позивачу.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя А.В. Сіпака