20 травня 2024 року м. Житомир справа № 240/1862/24
категорія 108020200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Контакт" до Тернопільської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "Контакт" із позовом до Тернопільської митниці Державної митної служби України, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати видане Тернопільською митницею Держмитслужби України рішення про коригування митної вартості товарів від 14.12.2023 №UA403070/2023/000263/2;
- визнати протиправною і скасувати видану Тернопільською митницею Держмитслужби України картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 14.12.2023 №UA403070/2023/000392.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем, з метою імпорту товару на територію України, подано до Тернопільської митниці Державної митної служби України митну декларацію для митного оформлення товару. На підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною договору разом з митною декларацією декларант надав митниці необхідні і достатні документи, які підтверджують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Однак, митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2023/000263/2 від 14.12.2023 на підставі інформації, наявної в митному органі. У зв'язку з винесеним рішенням відповідачем була прийнята картка відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Позивач вважає рішення про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки на підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення було подано усі необхідні документи на підтвердження митної вартості товару.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 19.03.2024 об 11 год. 00 хв.
Також, ухвалою суду від 15.02.2024 витребувано у Тернопільської митниці Державної митної служби України копію ЕМД UA204130/2023/7170 від 27.09.2023 і №UA206020/2023/22551 від 24.11.2023.
На виконання ухвали суду про витребування доказів 21.02.2024 на електронну адресу суду представником Тернопільської митниці Державної митної служби України подано клопотання про долучення доказів.
28.02.2024 на електронну адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Аргументуючи свої заперечення зазначає, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та містять розбіжності, а тому у митного органу виник сумнів щодо достовірності заявленої декларантом митної вартості товару. З урахуванням викладеного вважає, що рішення про коригування митної вартості №UA403070/2023/000263/2 від 14.12.2023 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення винесені на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами Митного кодексу України та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення, тому обставини для їх скасування відсутні.
01.03.2024 позивачем подано відповідь на відзив.
Судове засідання призначене на 19.03.2024 не слухалось у зв'язку із надходженням від позивача клопотання про відкладення розгляду справи. Наступне судове засідання призначено на 02.04.2024 об 10 год. 30 хв.
Протокольною ухвалою суду від 02.04.2024 закрито підготовче провадження і призначено адміністративну справу до розгляду по суті на 30.04.2024 об 11 год. 00 хв.
30.04.2024 протокольною ухвалою суд, без виходу до нарадчої кімнати, заслухавши думку сторін, перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Частиною п'ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що на виконання зовнішньоекономічного контракту №KSA-161111 від 11.11.2016, укладеного між компанією Xiamen Mastone Eguipment Co. (Китай) та Приватним підприємством "Контакт" (Україна), згідно із рахунком-проформою №KSA-2307 від 15.07.2023, рахунком-фактурою (інвойс) №UAS-230705U2 від 01.08.2023 позивачем на митну територію України ввезено товари.
12.12.2023 позивачем було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ №23UA403070006074U0, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення наступні товари:
Товар 1: "Каменерізальні верстати в комплекті з інструментом, нові: Верстат окантовочний, модель MAS-1 -2 к-та: потужність 15-18 кВт, максимальний робочий розмір різки 3200х2000х180 мм, габаритні розміри: 6000х5000х2800 мм. Верстат для різки колон, модель MAS-22 - 1 к-т, потужність 11 кВт, габаритний розмір: 3050х1050х1400 мм. Призначені для різання каменю. Не військового призначення та неподвійного використання. Верстати - Xiamen Mastone Eguipment Co., Ltd, Китай".
Товар 2: "Інструменти з недорогоцінних металів: полотна дискових металевих пил без робочих сегментів з абразивного матеріалу: діам. 1600 мм-20 шт. Призначені для використання на каменерізальних верстатах. Виробник - Xiamen Mastone Eguipment Co., Ltd, Китай".
Товар 3: "Вакуумний захват для кам'яних плит: на 3 захвата (присоски) - 5 к-тів, на 4 захвата (присоски) - 2 к-та. Всього - 7 комплектів. Являють собою вакуумні захвати (присоски) за допомогою яких відбувається вакуумне зчеплення з вантажем, який переміщується. Призначені для утримання, фіксації, переміщення кам'яних плит. Не військового призначення, та неподвійного використання. Виробник - Xiamen Mastone Eguipment Co., Ltd, Китай".
Товар 4: "Вироби з чорних металів: Рейки направляючі до каменерізальних верстатів нові, масою погонного метра більше 36 кг, довжиною 4,7 м - 14 шт. Призначенні для використання в каменерізальних верстатах. Не військового призначення. Виробник - Xiamen Mastone Eguipment Co., Ltd, Китай".
До митної декларації, як встановлено з інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи:
- пакувальний лист №UAS-230705U2 від 01.08.2023;
- рахунок-проформа №KSA-2307 від 15.07.2023;
- рахунок-фактура (інвойс) №UAS-230705U2 від 01.08.2023;
- коносамент №MAEU 231429228 від 27.09.2023;
- накладна УМВС №2151057299 від 26.11.2023;
- супровідний документ Т1 №23PL322080NS6ADC07 від 17.11.2023;
- декларація про походження товару №UAS-230705U2 від 01.08.2023;
- бухгалтерський документ, що підтверджує вартість товару - бухгалтерська довідка від 27.11.2023;
- прейскурант (прайс-лист) виробника товару №б/н від.01.07.2023;
- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №В-3519 від 15.11.2023 з додатками;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №6 від 04.04.2022;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №7 від 05.07.2022;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №KSA-161111 від 11.11.2016;
- заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належить до товарів, що підлягають державному експортному контролю №б/н від 12.12.2023;
- інші некласифіковані документи-скоригована митна декларація №403030/2022/019267 від 23.10.2023;
- судове рішення у справі цивільної, господарської або адміністративної юрисдикції №240/25571/22 від 22.03.2023;
- судове рішення у справі цивільної, господарської або адміністративної юрисдикції №240/25573/22 від 22.01.2023;
- судове рішення у справі цивільної, господарської або адміністративної юрисдикції №240/7958/23 від 14.06.2023;
- копія митної декларації країни відправлення №370820230000524955 від 25.09.2023.
В подальшому, у зв'язку з тим, що позивачем документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, митницею 13.12.2023 електронним повідомленням направлено декларанту вимогу про надання додаткових документів.
На вимогу митного органу декларантом надано відповідачу листи-пояснення №1 від 13.12.2023, в якому позивач зазначив про те, що до ВМД були надані документи:
- прайс лист б/н від 15.07.2023;
- переклад експортної декларації КНР №370820230000524955 від 25.09.2023.
Банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, та інші платіжні документи не надані, тому що згідно умов оплати, вказаних в проформі-інвойсі №KSA-2307 від 15.07.2023: "100 % суммы Проформ Инвойса будут заплачены в течении 100 рабочих дней после выгрузки товара на склад Покупателя".
Транспортування вантажу, згідно умов контакту (DAP-Тернопіль) здійснювалось відправником, який не зобов'язаний надавати додаткові транспортні документи, що свідчать про вартість доставки та умови оплати за неї. Вартість доставки включена у вартість товару.
Страхування вантажу не проводилось, що зазначено в доповненні до контракту №7 від 05.07.2023.
Більше додаткової інформації надано не буде.
Надалі, 14.12.2023 Тернопільською митницею Держмитслужби України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2023/000263/2 та картку відмови у прийомі митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403070/2023/000392.
Вважаючи таке рішення та картку відмови протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом за захистом порушеного права.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VI від 13.03.2012 (далі - МК України).
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Відповідно до ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Отже, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни договору (угоди), що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.
Згідно з частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 встановлений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Крім того згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.
Так, за змістом оскаржуваного рішення, підставами для здійснення відповідачем спірного коригування митної вартості стало те, що оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору від 11.11.2016 №KSA-161111. Декларантом надано до митного оформлення: прайс-лист від 01.07.2023 №б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки DAP Тернопіль, що обмежує конкурентність; експертний висновок Житомирської Торгово-Промислової палати від 15.11.2023 №В-3519, що визначає ринкову вартість обладнання на підставі цін, які склалися на аналогічне обладнання на ринку за кордоном без врахування витрат на навантаження, транспортування, страхування до кордону які мають враховуватися при визначені митної вартості та й стосується він лише каменерізального окантовочного верстата в комплекті з інструментом моделі MAS-1; згідно пункту 7 зовнішньоекономічного договору від 1.11.2016 №KSA-161111 продавець має надати покупцеві свідоцтво про форму Походження товарів - даний документ до митного оформлення не надавався; в поданих до митного оформлення товаросупровідних документах, а саме в супровідному документі Т' зазначено лише один класифікаційний код 82023900, а в копії митної декларації країни відправлення зазначено класифікаційні коди, які відрізняються від задекларованих кодів в митній декларації від 12.12.2023 №23UA403070006074U0. За результатами проведеної консультації з декларантом відповідно до положень частини 4 ст.57 Митного кодексу України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статтею 58 Митного кодексу України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не мое бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості товару: Товар 1 згідно ЕМД від 27.09.2023 №UA204130/2023/7170 на рівні 2,1901 дол США/кг., (6597,5 USD/шт.) (умови поставки - СРТ, Виробник: Китай, Товар - Верстати пиляльні: Верстат пиляльний ); Товар 3 згідно ЕМД від 24.11.2023 №UA206020/2023/22551 на рівні 1,81 дол США/кг., (умови поставки СРТ, Виробник: Китай, Товар - Хомут для кріплення труб метал, шпилька).
Проаналізувавши зазначені підстави для коригування митної вартості, слід зазначити наступне.
Щодо посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на те, що "прайс-лист від 01.07.2023 №б/н містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки DAP Тернопіль, що обмежує конкурентність, суд зазначає, що прайс-лист - це нормативно-виробниче практичне і (або) довідкове видання, що містить систематизований перелік матеріалів, виробів, обладнання, виробничих операцій, послуг із зазначенням цін, а іноді коротких характеристик.
Прайс-лист, прайс або ж прейскурант це перелік товарів з урахуванням їхніх характеристик та ціни. В українському законодавстві відсутнє правове регулювання форми прайс-листа.
Прайс-лист стосується всіх учасників ринку «за замовчуванням». Наданий Декларантом прайс-лист не містить даних, які б давали підстави зробити висновок про те, що ціна в ньому індивідуальна і не є актуальною для всіх інших учасників ринку, зворотне відповідачем доведено не було.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що документи, подані позивачем до митного органу з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, відповідають переліку документів, встановлених ч. 2 ст. 53 МК України та не містять розбіжностей.
Крім того, згідно експертного висновку Житомирської ТПП від 15.11.2023 за №В-3519 ринкова вартість обладнання в 4-х одиницях, що надійшло на адресу ПП "Контакт" без ПДВ на 15.11.2023 становить: 1 011 794 (один мільйон одинадцять тисяч сімсот дев'яносто чотири) грн. 41 коп. або за курсом Національного банку України 36,3171 доларів становить 27 860 доларів.
При цьому, згідно ст.11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість, а експертні документи, видані торгово-промисловими палатами є обов'язковими для застосування на всій території України.
Суд зазначає, що відповідач не наділений повноваженнями здійснювати оцінку висновку, що наданий Житомирською торгово-промисловою палатою .
Разом з тим, відповідно до Правил Інкотермс-2010 згідно з базисом DAP (Delivered At Place - Поставка в місце призначення), Продавець несе ризики за вантаж до моменту його доставки в місце призначення. Умова може застосовуватися до будь-якого способу перевезення.
За умовами DAP вантажовідправник передає товар одержувачу готовим до розвантаження в кінцевому пункті призначення. Всі транспортні витрати лягають на Продавця, у той час як митне оформлення (для імпорту) оплачує Покупець.
За таких обставин транспортні витрати Продавця не включаються до вартості товару і не впливають на його митну вартість. При цьому Продавець не зобов'язаний повідомляти Покупця про свої понесені витрати та документально їх підтверджувати.
Отже, доводи відповідача щодо заявлення декларантом в митній декларації неповних та недостовірних відомостей про митну вартість та числових значень її складових є необґрунтованими.
Суд звертає увагу, що відповідач не вказує, які саме складові митної вартості не підтверджено документально.
Разом з тим, суд зазначає, що позивачем правомірно задекларовано в митній декларації умови поставки DAP Тернопіль. Він не зобов'язаний був включати в митну вартість імпортованого товару транспортні витрати Продавця та підтверджувати їх відповідачу.
Також, позивач не зобов'язаний був сплачувати і страхування товару, оскільки згідно додатку №7 від 05.07.2023 до контракту KSА-161111 від 11.11.2016 страхування не передбачено.
Всі витрати по перевезенню товару поніс Продавець. Страхування товару при цьому не здійснювалось, що підтвердив Продавець у листі від 13.12.2023 за №1.
Щодо посилань відповідача на відсутність свідоцтва про форму походження товарів, виготовлене продавцем, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до п. 7 "Необхідні документи" зовнішньоекономічного контракту від 11.11.2026 за №KSA-161111 визначено: 1) комерційний інвойс в оригіналі; 2) коносамент в оригіналі; 3) упакувальний лист в оригіналі; 4) свідоцтва про форму походження товарів, виготовлене продавцем.
Митний кодекс України у ч. 2 та 3 ст. 53 не передбачає свідоцтва про форму походження товарів, виготовлене продавцем як документ, що підтверджує заявлену митну вартість товару.
Отже, відсутність свідоцтва про форму походження товарів, виготовлене продавцем не може бути підставою для коригування митної вартості товару, оскільки останній не є основним документом відповідно до частини 2 статті 53 МК України.
Щодо неспівпадіння в митній декларації країни відправлення кодів товарів з кодами в митній декларації, наданій позивачем до митного оформлення, суд зазначає, що дані щодо кодів товару жодним чином не впливають на недостовірність визначення задекларованої позивачем митної вартості товару. Окрім того, код товару в митній декларації країни відправлення вказується експортером, а декларантом для митного оформлення в Україні визначаються коди згідно з законодавством України, і оскільки законодавча база України не приведена у відповідність з системою загальновизнаних норм міжнародного права, класифікаційні коди країн відправників можуть відрізнятися від кодів України, а тому відмінність кодів не можна вважати за розбіжність.
Отже, суд не приймає до уваги вказані доводи відповідача.
З урахуванням вказаного, суд приходить до висновку, що митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.
Вимоги частин третьої-четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів.
Суд при цьому зазначає, що матеріали справи не містять, а відповідачем не наведено належних та достатніх аргументів з приводу того, що подані позивачем документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товару, чи є недостатніми для визначення митної вартості товару за основним методом (ціною договору).
За таких обставин суд критично оцінює позицію відповідача щодо наявності у поданих декларантом документах розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості.
Судом встановлено, що за основу для коригування митної вартості придбаного позивачем товару за резервним методом митним органом взято інформацію щодо вартості товару: Товар 1 згідно ЕМД від 27.09.2023 №UA204130/2023/7170 на рівні 2,1901 дол США/кг., (6597,5 USD/шт.) (умови поставки - СРТ, Виробник: Китай, Товар - Верстати пиляльні: Верстат пиляльний ); Товар 3 згідно ЕМД від 24.11.2023 №UA206020/2023/22551 на рівні 1,81 дол США/кг., (умови поставки СРТ, Виробник: Китай, Товар - Хомут для кріплення труб метал, шпилька).
Таке застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 08.02.2019 у справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).
Разом з тим, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Також не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості без врахування індивідуальних ознак товару, що безумовно впливає на митну вартість вказаного товару.
Суд наголошує, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення (подібного, а не аналогічного товару) не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості.
Тобто застосування вказаного методу без наявності відповідних висновків щодо оцінки вартості оцінюваного та взятого для порівняння товару не може вказувати на об'єктивність та правомірність такого методу митного оцінювання товару. У даному випадку зазначених висновків митним органом наведено не було.
Між тим, як свідчить зміст рішення про коригування митної вартості товарів від 14.12.2023 за №UA403070/2023/000263/2, у ньому зазначено про неможливість застосування методів визначення митної вартості у зв'язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості.
При цьому обов'язком митного органу у разі незгоди із заявленою декларантом митною вартістю є проведення консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та послідовний вибір методів з обґрунтуванням причин неможливості застосування кожного з попередніх методів.
Окрім того, витребування митним органом додаткових документів має відбуватися у випадку наявності обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей.
Як встановлено судом, в поданих декларантом документах відсутні ознаки підробки, вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар, та підтверджують можливість визначення митної вартості за першим методом (ціною договору).
Суд наголошує, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Аналогічна правова позиція викладене Верховним Судом у постанові від 19 лютого 2019 року у справі №805/2713/16-а.
Оскільки, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 14.12.2023 за №UA403070/2023/000263/2 є необґрунтованим та безпідставним.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення Тернопольської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості №UA403070/2023/000263/2 від 14.12.2023 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403070/2023/000392 від 14.12.2023 є необґрунтованими і підлягають скасуванню.
Наведене, у свою чергу зумовлює наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Що стосується відшкодування витрат на правничу допомогу, то судом враховується, що відповідно до ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).
Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Судом встановлено, що на момент вирішення питання про розподіл судових витрат позивачем надано суду: угоду про надання професійної правничої допомоги від 19.01.2024, акт надання адвокатських послуг від 22.01.2024, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, платіжну інструкцію №22 від 23.01.2024 на суму 12 000,00 грн., ордер на надання правничої (правової) допомоги №1076553 від 19.01.2024 та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №541.
Отже, оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи, враховуючи предмет спору, конкретні обставини справи, суть наданих послуг, суд вважає, що заявлений до відшкодування їх розмір (12 000,00 грн) є надмірним.
На думку суду, аналіз фактичних обставин справи, збір доказів та узгодження правової позиції не має безпосереднього впливу на результат та входить до процесу складання позовної заяви. Тому, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п'ятою статті 134, частиною дев'ятою статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне зменшити витрати на правничу допомогу до 5 000,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача.
Також, як встановлено судом з матеріалів справи, позивачем за подання даного позову сплачено судовий збір в сумі 6 056,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №21 від 19.01.2024.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на задоволення позову та приписи ст. 139 КАС України, на користь позивача належить стягнути понесені ним судові витрати, а саме: судового збору в сумі 6 054,00 грн. та судові витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Тернопольської митниці Державної митної служби України.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд -
вирішив:
Адміністративний позов Приватного підприємства "Контакт" (вул. Іршанська, 3, оф.20, смт Нова Борова, Житомирська обл., Житомирський р-н, 12114. РНОКПП/ЄДРПОУ: 13559654) до Тернопільської митниці Державної митної служби України (вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46004. РНОКПП/ЄДРПОУ: 43985576), про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови - задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати рішення Тернопільської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA403070/2023/000263/2 від 14.12.2023.
Визнати протиправною і скасувати картку відмови Тернопільської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403070/2023/000392 від 14.12.2023.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопольської митниці Державної митної служби України на користь Приватного підприємства "Контакт" судовий збір в сумі 6 054 (шість тисяч п'ятдесят чотири) грн. 00 коп та судові витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.Г. Попова
20 травня 2024 р.