Ухвала від 20.05.2024 по справі 200/2498/24

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

20 травня 2024 року Справа №200/2498/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Логойди Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з позовом, що подана в адміністративній справі за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обмеження йому з 01.03.2023 року сумою 1500 грн. розміру збільшення пенсії, перерахованої з метою її індексації згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01.03.2023 року перерахунок та виплату мені ОСОБА_1 пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1 - 7 цієї постанови, максимальним (граничним) розміром 1500 грн.

Позов обґрунтовував тим, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувач пенсії за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

З 01.03.2023 року відповідачем на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» було проведено перерахунок його пенсії з урахуванням коефіцієнта збільшення 1,197. Однак, на підставі п. 10 цієї ж Постанови при такому перерахунку розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії обмежено сумою 1500 грн.

Про вказані обставини дізнався з листа відповідача від 07.02.2024 року № 0500-0203-8/12281 та доданих до нього протоколів в його пенсійної справи.

Вважав, що таке обмеження суперечить положенням законодавства, зокрема Конституції України, Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та порушує його пенсійні права, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.04.2024 року у вказаній адміністративній справі відкрито провадження; вирішено справу розглянути суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні (ст. 263 КАС України)).

Позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом.

Заяву обґрунтовував тим, що про порушення своїх пенсійних прав (обмеження розміру збільшення пенсії в результаті перерахунку пенсії сумою 1500 грн.) дізнався з відповіді відповідача від 07.02.2024 року № 0500-0203-8/12281 (на свій запит щодо виконання судового рішення у справі № 200/4094/22) та доданих до нього протоколів в його пенсійної справи.

Про ці обставини не міг дізнатися раніше, оскільки після перерахунку розмір його пенсії не зменшився, а навпаки збільшився.

У зв'язку з наведеним, просив поновити строк звернення до суду з позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Іліан проти Туреччини» вказано, що правило встановлення обмежень до суду з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звернути увагу на обставини справи.

Викладені в клопотанні обставини ґрунтуються на відповідних нормах права та підтверджені відповідними доказами.

У зв'язку з наведеним та враховуючи обставини справи суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом поважними.

Керуючись ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя Т.В. Логойда

Попередній документ
119136648
Наступний документ
119136650
Інформація про рішення:
№ рішення: 119136649
№ справи: 200/2498/24
Дата рішення: 20.05.2024
Дата публікації: 22.05.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (30.10.2024)
Дата надходження: 13.06.2024
Предмет позову: визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії,