Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відкриття провадження у справі
20 травня 2024 року Справа №200/2616/24
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича ознайомившись з позовною заявою та клопотанням представника позивача про поновлення строку звернення до суд з адміністративним позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 )
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії
Позивач, ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Посвалюк Вікторію Володимирівну, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та невиплати позивачу в повному розмірі індексації грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018р. по 01.03.2021р. та з 01.05.2021р. по 01.02.2023р. із застосуванням щомісячної індексації - різниці у розмірі 3886,85грн., за березень 2021р. - 2758,41грн., квітень 2021р. - 1295,62грн., лютий 2023р. - 1388,16грн. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати і виплатити позивачу відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення” щомісячну індексацію - різницю у розмірі 3886,85 грн. щомісячно за періоди з 01.03.2018р. по 01.03.2021р. та з 01.05.2021р. по 01.02.2023р., а також, за березень 2021р. - 2758,41грн., квітень 2021р. - 1295,62грн., лютий 2023р. - 1388,16грн. із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.
Позивача звільнено від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”.
01 травня 2024 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк не більше десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху на усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою.
Приймаючи означену ухвалу суд виходив з того, що позов подано до суду поза межами строку встановленого ч. 1 ст. 122 КАС України та статті 233 Кодексу Законів про працю України в частині позовних вимог з 01.08.2022 року по 01.02.2023 року.
При цьому, суд відхилив доводи представника позивача із посиланням на те, що письмового повідомлення або інших документів, які б свідчили нараховані та виплачені позивачу відповідачем за період проходження військової служби при його виключенні зі списку особового складу військової частини не надано, а відповідь на адвокатський запит представником позивача було отримано 24.04.2024 року.
Суд дійшов висновку, що про порушення своїх прав позивач мав дізнатись у день звільнення не отримавши від відповідача письмового повідомлення про виплати нараховані та виплачені при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні), принаймні виявити зацікавленість у визначенні правильності проведеного з ним остаточного розрахунку у розумні строки.
Щодо доводів представника позивача стосовно визначення дати, коли позивач дізнався про порушення свого права, з покликанням на листи відповідача 20.02.2024р., суд дійшов висновку, що вказана дата (20.02.2024р.) свідчить виключно про час, коли позивач почав вчиняти дії направлені на реалізацію свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру грошового забезпечення, а є лише фактично штучно створеною новою часовою передумовою звернення з позовом до суду.
Посилаючись на ч. 2 ст. 233 КЗпП України, представник позивача вказав, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116), тому строк звернення до суду з позовною заявою не порушено.
Суд з такими доводами сторони позивача не погодився, оскільки у цьому випадку слід урахувати, що норма ч. 2 ст. 233 КЗпП України є бланкетною та містить посилання на приписи ст. 116 КЗпП України, якою, зокрема, визначено, що суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати, яким є день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок, якщо працівник в день звільнення не працював.
Доказів того, що позивач у день звільнення не працював, представником позивача не надано, тому про порушення своїх прав позивач мав дізнатись у день звільнення не отримавши від відповідача письмового повідомлення про виплати нараховані та виплачені при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні), принаймні виявити зацікавленість у визначенні правильності проведеного з ним остаточного розрахунку у розумні строки.
Також, представник позивача просив суд урахувати, що позивач є діючим військовослужбовцем, який приймає участь в захисті Батьківщини, що підтверджується довідкою № 242 від 17.04.2024 року.
Згідно довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 17.04.2024 року № 241, виданої Військовою частиною НОМЕР_1 , позивач з 14.06.2023 по 30.10.2023 , з 28.11.2023 по 20.02.2024, з 06.03.2024 по 12.03.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військового агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області, м. Часів Яр.
Суд дійшов висновку, що участь позивача у бойових діях та безпосереднє перебування позивача у м. Часів Яр Донецької області, яке віднесено до території на, якій ведуться активні бойові дії з 24.02.2022, відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 затвердженого Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, може бути визнано поважною причиною пропуску строку звернення до суду з позовною заявою, за умови надання відповідного клопотання з огляду на наступне.
Згідно ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Поряд із цим, згідно ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, позов залишається без руху.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Приписами п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 171 КАС України установлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до приписів ч.ч. 1-3 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Водночас, відповідно до ст. 8 КАС України, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Виходячи із системного аналізу наведених норм процесуального закону, є очевидним, що у разі пропуску позивачем строку звернення до суду з позовною заявою, за умови неподання позивачем клопотання про поновлення такого строку, у суду відсутні повноваження щодо його поновлення з власної ініціативи без відповідного клопотання, оскілки це надає необґрунтовані процесуальні переваги одній із сторін.
Вважаючи строк звернення до суду не пропущеним, сторона позивача при зверненні до суду з адміністративним позовом не подала заяви про поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6, 8 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України, у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Позовні та інші заяви, скарги та інші визначені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Особливості використання електронного цифрового підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Абзацом другим підпункту 15.16 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті “Голос України” та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС).
В газеті "Голос України" від 04.09.2021 № 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох таких підсистеми (модулів) ЄСІТС: "Електронний кабінет"; "Електронний суд"; підсистема відеоконференцзв'язку.
З урахуванням статті 253 Цивільного кодексу України підсистеми "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистема відеоконференцзв'язку офіційно розпочали функціонування 5 жовтня 2021 року.
Відповідно до п. 10 Положення про ЄСІТС, адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС у добровільному порядку.
Пункт 17 Положення про ЄСІТС визначає, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до пункту 25 Положення про ЄСІТС процесуальні та інші документи, пов'язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду виключно з використанням підсистеми "Електронний суд".
Ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху від 01 травня 2024 року представником позивача отримано 01 травня 2024 року о 20:45 год, згідно довідки про доставку електронного листа до електронного кабінету представника позивача в підсистемі ЄСІТС «Електронний кабінет».
Станом на 20 травня 2024 року недоліки позовної заяви, визначені ухвалою суду від 01 травня 2024 року про залишення позовної заяви без руху, не усунено, вимоги ухвали не виконано.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п.п. 1, 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, а також у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Відтак, в частині позовних вимог за період з 01 серпня 2022 року по 01 лютого 2023 року позовна заява підлягає поверненню, відповідно до приписів ч. 2 ст. 123 КАС України, п.п. 1, 9 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Згідно ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Щодо іншої частини позовних вимог суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що спір виник із публічно-правових відносин, належить до юрисдикції Донецького окружного адміністративного суду та має розглядатись у порядку адміністративного судочинства.
Позовна заява подана з додержанням вимог статей 159-161 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні підстави, визначені статтями 169-170 КАС України для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі, тому підлягає прийняттю до провадження та розгляду судом.
Відповідно до ч. 2, 6 ст. 12 та ст.ст. 257-261, ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що дана справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Керуючись ст.ст. 5, 6, 12, 121, 122, 123, 160, 161, 169, 257-262 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Повернути позивачу позовну заяву в частині позовних вимог про: визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та невиплати позивачу в повному розмірі індексації грошового забезпечення за періоди з 01.08.2022 року по 01.02.2023 року із застосуванням щомісячної індексації - різниці у розмірі 3886,85 грн, за лютий 2023р. - 1388,16 грн, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати і виплатити позивачу відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення” щомісячну індексацію - різницю у розмірі 3886,85 грн. щомісячно за періоди з 01.08.2022 року по 01.02.2023 року, а також, за лютий 2023 року - 1388,16 грн із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.
Прийняти до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі № 200/2616/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про: визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та невиплати позивачу в повному розмірі індексації грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018р. по 01.03.2021р. та з 01.05.2021р. по 31.07.2022р. із застосуванням щомісячної індексації - різниці у розмірі 3886,85 грн, за березень 2021р. - 2758,41 грн, квітень 2021р. - 1295,62 грн, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати і виплатити позивачу відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення” щомісячну індексацію - різницю у розмірі 3886,85 грн. щомісячно за періоди з 01.03.2018р. по 01.03.2021р. та з 01.05.2021р. по 31.07.2022р., а також, за березень 2021р. - 2758,41грн., квітень 2021р. - 1295,62грн., із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.
Справу призначити до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Адміністративна справа розглядатиметься Донецьким окружним адміністративним судом у складі судді Кониченко О.М. одноособово.
Зобов'язати відповідача у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали, подати до суду відзив на позовну заяву з доказами на його підтвердження з одночасним надісланням (наданням) його копії та доданих до нього документів позивачу.
Роз'яснити сторонам, що неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішить справу за наявними матеріалами.
Запропонувати позивачу у п'ятиденний строк з дня отримання відзиву подати до суду відповідь на відзив з одночасним направленням його копії відповідачу.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для можливості подання до суду заперечень, з одночасним направленням його копії позивачу.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає, крім випадку відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності, а також у частині щодо повернення позовної заяви у частині позовних вимог.
Роз'яснити сторонам, що, беручи до уваги Рекомендації Ради суддів України від 02.03.2022, тимчасово до припинення або скасування воєнного стану введеного Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX:
- на час існування небезпеки для учасників провадження, пов'язаної з перебуванням останніх у приміщенні Донецького окружного адміністративного суду, судові засідання за особистої участі учасників судового процесу не проводяться;
- сторони по справі та інші громадяни мають право надсилати документи, що стосуються розгляду судових справ, без особистого прибуття до приміщення суду: через особистий кабінет в системі «Електронний суд» або у разі неможливості надсилання через систему «Електронний суд» - електронною поштою на е-mail: inbox@adm.dn.court.gov.ua (з обов'язковим підписанням всіх документів кваліфікованим електронним підписом).
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України -http://court.gov.ua/fair/sud0570.
Суддя О.М. Кониченко