20 травня 2024 рокуСправа №160/30557/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 047150022377 від 08.06.2023 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 31.05.2023 на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 31.05.2023 ОСОБА_1 звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. За результатами розгляду її заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було прийнято рішення № 047150022377 від 08.06.2023 про відмову у призначенні пенсії. Відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення не враховано наявність у позивача пільгового стажу за Списком № 2 - 22 роки 09 місяців 25 днів. Крім того, відповідач вказав про недосягнення позивачем пенсійного віку 55 років. Позивач вважає протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у призначенні їй пенсії, оскільки станом на час звернення за призначенням пенсії вона мала необхідний стаж та досягла віку, необхідного для призначення пенсії за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020.
Ухвалою суду від 24.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи, витребувано у відповідача докази, які постановлено надати суду у строк для подання відзиву.
21.12.2023 через систему «Електронний суд» надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову. Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог, зазначив, що 31.05.2023 ОСОБА_1 звернулася із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». На момент звернення із заявою позивач досягла віку 51 рік. Її загальний страховий стаж становив 31 рік 10 місяців 20 днів, у тому числі за Списком № 1 - 05 років 08 місяців 26 днів, за Списком № 2 - 22 роки 09 місяців 25 днів. У призначенні пенсії було відмовлено рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 047150022377 від 08.06.2023 у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не досягла пенсійного віку 55 років, та відсутністю достатнього пільгового стажу за Списком № 1 - 07 років 06 місяців. Правовідносини щодо визначення права пільгову пенсію за віком регламентуються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 (справа № 1-5/2018 (746/15) має враховуватись при призначенні пенсії на пільгових умовах, право на яке виникло до 11.10.2017, тобто на вказану дату має бути досягнуто віку, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». Станом на 11.10.2017 позивач досягла віку 45 років. Крім того, відповідач зазначив, що прийняття рішення за результатами розгляду поданих заявником документів є дискреційними повноваженнями пенсійного органу, тому позивачем обрано неналежний спосіб захисту права шляхом зобов'язання відповідача призначити їй пенсію. Разом з відзивом відповідачем надано суду копії матеріалів з пенсійної справи позивача.
25.12.2023 надійшло клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи копії трудової книжки позивача та доказів надіслання відзиву позивачеві.
Станом на час розгляду справи відповідь на відзив та заперечення до суду не надійшли. Частиною четвертою статті 159 КАС України передбачено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до відділу обслуговування громадня № 12 (сервісного центру) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою від 31.05.2023 про призначення пенсії за віком.
Заяву ОСОБА_1 було прийнято і зареєстровано 31.05.2023 за № 2763, що підтверджується копією розписки-повідомлення спеціаліста Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. У розписці зазначено, що до заяви ОСОБА_1 від 31.05.2023 було додано, зокрема, її трудову книжку серії НОМЕР_1 та довідку, що визначає право на пенсію на пільгових умовах № 1451-243.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 047150022377 від 08.06.2023 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком. У рішенні наведено положення п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якого на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначено, що вік заявниці становить 51 рік, загальний страховий стаж - 31 рік 10 місяців 20 днів, у тому числі за Списком № 1 - 05 років 08 місяців 26 днів. За результатами доданих до заяви документів до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1987 до 03.10.1990, оскільки відсутні номер і дата видачі диплома. Визначено дату, з якої заявниця матиме право на пенсію, - 22.11.2025.
Підставу відмови у призначенні позивачу пенсії не конкретизовано. Оскаржуване рішення не містить відомостей про стаж позивача, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 або підстави для незарахування періодів роботи позивача за Списком № 2 до її пільгового стажу. Не зазначено і про неврахування доданих до заяви про призначення пенсії документів, зокрема, довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 1451-243 від 07.02.2023, виданої Публічним акціонерним товариством «АрселорМіттал Кривий Ріг». Зі змісту рішення № 047150022377 від 08.06.2023 вбачається, що фактично питання щодо наявності підстав для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідачем не вирішувалося.
За таких обставин оскаржуване рішення не відповідає критерію обґрунтованості. Як зазначено у відзиві, у призначенні пенсії ОСОБА_1 відмовлено через недосягнення нею пенсійного віку 55 років та відсутність достатнього пільгового стажу за Списком № 1 - 07 років 06 місяців.
Копію рішення направлено позивачу відділом обслуговування громадян № 12 (сервісним центром) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з повідомленням № 0400-010215-8/81804 від 08.06.2023.
Трудова книжка ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , заповнена вперше 04.10.1990, містить, зокрема, такі записи:
запис № 6 - 29.04.1993 прийнята сортувальником-здавачем металу 1-го розряду до сортувально-прокатного цеху № 2 Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь» (розпорядження № 2 від 29.04.1993);
запис № 7 - 10.05.1993 переведена прибиральником гарячого металу 1 розряду до сортувально-прокатного цеху № 2 (розпорядження № 529 від 27.05.1993);
запис № 9 - 04.02.1999 звільнена у зв'язку з переведенням до Криворізького державного заводу «Криворіжсталь-прокат» (розпорядження № 81 від 04.02.1999);
запис № 10 - 05.02.1999 прийнята сортувальником-здавачем металу 1-го розряду за переведенням до сортувально-прокатного цеху № 2 Криворізького державного заводу «Криворіжсталь-прокат» (розпорядження № 24 від 05.02.1999);
запис № 12 - 17.01.2000 переведена оператором поста управління (розпорядження № 444 від 23.02.2000).
Згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 1451-243 від 07.02.2023, виданою Публічним акціонерним товариством «АрселорМіттал Кривий Ріг» ОСОБА_1 , її пільговий стаж за Списком № 1 становить 05 років 08 місяців 27 днів, за Списком № 2 - 22 роки 09 місяців 25 днів, що підтверджено атестацією робочих місць: наказ № 525 від 09.12.1994, наказ № 417 від 20.03.2000, наказ № 300 від 18.04.2005, наказ № 349 від 02.04.2010, наказ № 347 від 30.03.2015, наказ № 315 від 30.03.2020, лист про продовження дії раніше проведених атестацій робочих місць за умовами праці № 003/07-1-229 від 11.06.2009. Підставою для видачі довідки зазначено такі документи: особова картка, штатний розклад, результати атестації робочих місць.
У розрахунку стажу позивача (форма РС-право) також містяться відомості про загальний страховий стаж позивача, періоди її роботи за Списком № 1 та за Списком № 2.
Відповідачем наявність у позивача загального страхового стажу 31 рік 10 місяців 20 днів, стажу за Списком № 1 - 05 років 08 місяців 26 днів та за Списком № 2 - 22 роки 09 місяців 25 днів не заперечується.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
У преамбулі Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон № 1788-XII) зазначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Згідно з пунктом «б статті 13 Закону № 1788-XII (в редакції, чинній до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VІІІ від 02.03.2015 (далі - Закон № 213-VІІІ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Статтею 13 Закону № 1788-XII було передбачено зменшення пенсійного віку для чоловіків і жінок відносно загального пенсійного віку (60 років для чоловіків і 55 років для жінок), з урахуванням різниці між пенсійним віком у чоловіків і жінок на 10 років для працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, та на 5 років для працівників, зайнятих повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці; зменшення пенсійного віку та стажу для чоловіків і жінок стосовно загального пенсійного віку з урахуванням різниці між пенсійним віком у чоловіків і жінок на 5 років.
Отже, за змістом вищенаведеної норми пенсія за віком на пільгових умовах є особливим видом пенсії, яка призначається конкретній особі на підставі наявного страхового стажу, залежить від праці такої особи в особливих умовах певно визначений час, призначення якої має відбуватись при досягненні нижчого пенсійного віку.
Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності 01.04.2015, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.
09.07.2003 ухвалено Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-ІV).
Підстави призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників визначені ст. 114 Закону № 1058-IV (у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).
Так, відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
03.10.2017 Верховною Радою України було ухвалено Закон № 2148-VIII, який набрав чинності 11.10.2017, що доповнив Закон № 1058-ІV розділом XIV-1, який містить пункт 2 частини 2 статті 114, відповідно до якого на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За приписами статті 12 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Таким чином, з 01.10.2017 правила призначення пенсій за Списком № 2 почали регламентуватись одночасно двома абсолютно ідентичними законами, а саме: пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII у редакції Закону № 213-VIII від 02.03.2015 та пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV від 09.07.2003 в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017.
Такий стан правового регулювання існував до ухвалення Конституційним Судом України рішення від 23.01.2020 № 1-р/2020 у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII.
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 Конституційний Суд України визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно Конституційний Суд України встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
У зв'язку з цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2021 у справі № 360/3611/20 дійшла висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
Враховуючи наведене, рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії позивачу є протиправним та підлягає скасуванню.
При вирішенні зазначеного спору судом враховано правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у зразковій справі № 360/3611/20, які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищенаведене, а також, що дана справа є типовою, беручи до уваги правову позицію, висловлену в постановах Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду в зразковій справі № 360/3611/20, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими.
З огляду на неналежне виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області його повноважень щодо розгляду заяви позивача від 31.05.2023, що потягло за собою порушення прав позивача, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати оскаржуване рішення № 047150022377 від 08.06.2023, та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІІ, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020, починаючи з 31.05.2023 - дати її звернення із заявою про призначення пенсії.
На переконання суду, зобов'язання органу призначення пенсії призначити позивачу пенсію з дати її звернення з відповідною заявою є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Більше того, суд звертає увагу, що жодних інших перешкод та/або недотримання процедури звернення із заявою про призначення пенсії, аніж вирішених в судовому порядку, відповідачем не наведено, а тому суд дійшов висновку, що позивачем виконані всі передбачені законодавством умови для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Такий спосіб захисту матиме наслідком дотримання судом основних принципів здійснення судочинства, не є втручанням у дискреційні повноваження органу пенсійного фонду, оскільки судом під час розгляду справи та відповідачем під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії не було встановлено інших підстав для відмови у призначенні пенсії, ніж досліджені та спростовані судом під час розгляду справи.
З системного аналізу матеріалів справи, наведених норм законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Як встановлено з матеріалів справи, позивачем за подання до суду позовної заяви сплачено судовий збір в сумі 1073,60 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 0.0.3314512636.1 від 19.11.2023.
Відповідно до статті 139 КАС України суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1073,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 047150022377 від 08.06.2023 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 з 31.05.2023 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІІ, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427.
Повний текст рішення складено 20.05.2024.
Суддя В.В. Рянська