20 травня 2024 рокуСправа №160/27338/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження (у письмовому проваджені) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною діяльність, скасування довідки та зобов'язання вчинити певні дії -
ОСОБА_1 звернувся Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій позивач, з урахуванням уточнення від 07.11.2023, просить:
-визнати протиправною діяльність Відповідача в частині необ'єктивного визначення придатності до проходження військової служби ОСОБА_1 ;
-скасувати Довідку Військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 № 1585 від 26 липня 2023 року щодо визначення придатності до проходження військової служби солдата ОСОБА_1 ;
-зобов'язати Військово-лікарську комісію військової частини НОМЕР_1 провести повторний об'єктивний огляд військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він проходить службу за мобілізацією у Військовій частині НОМЕР_2 та має військове звання «солдат». 26.07.2023 довідкою ВЛК Військової частини НОМЕР_1 від 26.07.2023 №1585 солдата ОСОБА_1 було визнано придатним до військової служби. Позивач не погоджується з таким висновком ВЛК та вказує, що під час проходження медичного огляду Військово-лікарською комісією Військової частини НОМЕР_1 лікарем офтальмологом ВЛК ОСОБА_2 було прийнято рішення про обмежену придатність до військової служби солдата ОСОБА_1 . Проте, довідка ВЛК Військової частини НОМЕР_1 №1585 від 26.07.2023 містить формулювання, яке протирічить положенням наказу Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, рішення про придатність солдата ОСОБА_1 до військової служби прийнято на підставі ст.39в, 42в графи ІІ Розкладу хвороб (Додаток №1 до Наказу МО України від 14.08.2008 №402). ВЛК Військової частини НОМЕР_1 проігнорувала наявність у солдата ОСОБА_1 астигматизму (ст.30 Розкладу хвороб) обох очей та відповідний висновок лікаря-офтальмолога від 13.07.2023. Позивач зазначає, що первинно такий діагноз було встановлено ще 11.10.2022 під час огляду в медичному центрі сучасної офтальмологічної допомоги ТОВ «Ваш Зір», що підтверджується консультативним висновком спеціаліста №142298. 21.07.2023 зазначений діагноз було підтверджено КФ КП «Дніпропетровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня», що підтверджується консультативним висновком спеціаліста. Зважаючи на викладене, а також той факт, що ст.30 Розкладу хвороб передбачено визначення придатності до військової служби в разі наявності такого захворювання як астигматизм, ігнорування військово-лікарською комісією Військової частини НОМЕР_1 висновку лікаря-офтальмолога від 13.07.2023 є порушенням конституційних прав, свобод та охоронюваних законом інтересів громадянина України. Також, позивач зазначає, що картка обстеження та медичного огляду військовослужбовця Військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_1 містить корегування та виправлення, що є неприпустимим для такого роду документів. Таким чином, позивач зазначає, що є всі підстави стверджувати, що медичний огляд Військово-лікарською комісією Військової частини НОМЕР_1 проведено поверхнево, а прийняте нею рішення необґрунтоване, що зумовило звернення до суду.
Ухвалою суду від 24.10.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову.
07.11.2023 позивачем усунено недоліки позову, подано позовну заяву (уточнену) щодо складу відповідачів та позовних вимог.
Ухвалою суду від 13.11.2023 прийнято до розгляду позовну заяву (уточнену) та відкрито провадження в адміністративній справі №160/27338/23; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Ухвалою суду від 15.01.2024 постановлено перейти до розгляду адміністративної справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 09.02.2024.
Цією ж ухвалою суду витребувано у відповідача - Військової частини НОМЕР_1 докази з їх документальним підтвердженням на обґрунтування правових підстав для прийняття рішення, що оскаржується (довідки військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 № 1585 від 26 липня 2023 року щодо визначення придатності до проходження військової служби солдата ОСОБА_1 ).
Копія ухвали суду разом із судовими повістками про виклик в суд надіслані сторонам.
07.02.2024 відповідачем подано відзив, в якому зазначає про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне. Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я. У разі наявності сумніву щодо правильності висновку позаштатної Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 щодо придатності до військової служби, військовослужбовець має право звернутись до регіональної військово-лікарської комісії або Центральної військово-лікарської комісії для перегляду відповідного висновку. Згідно з підпунктом 2.3.4 та 2.3.5 пункту 2.3 розділу І Положення № 402 Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України. Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку. У свою чергу, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду. Додатково, в Положенні № 402 не визначено порядку оскарження довідок позаштатної військово-лікарської комісії (військової частини НОМЕР_1 ). До того ж, згідно пункту 22.12 глави 22 Розділу II Положення № 402, постанова ВЛК про ступінь придатності військовослужбовця до військової служби чинна протягом 12 місяців з моменту проведення медичного огляду ВЛК. У разі погіршення стану здоров'я позивач має право звернутися по команді до вищестоящого командування з рапортом про направлення на обстеження, лікування чи проведення медичного огляду ВЛК для визначення ступеню придатності до військової служби. За таких обставин, підстави для задоволення позову відсутні.
До відзиву відповідачем долучено витребувані судом докази.
Підготовче засідання 09.02.2024 не відбулось через оголошення повітряної тривоги в містах України, в тому числі місті Дніпрі та Дніпропетровській області. Наступне підготовче засідання призначено на 27.02.2024.
26.02.2024 представником позивача адвокатом Дорош С.А. подано заяву про перенесення судового засідання у зв'язку із отриманням відзиву без додатків.
У підготовче засідання 27.02.2023 представники сторін не з'явились, підготовче засідання було відкладено до 05.03.2024 за клопотанням позивача.
29.02.2024 відповідачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів направлення відзиву позивачу.
29.02.2024 від Військової частини НОМЕР_1 надійшло клопотання про перенесення засідання на іншу дату у зв'язку із зайнятістю уповноваженого представника в іншому засіданні.
Підготовче засідання 05.03.2024 не відбулось через оголошення повітряної тривоги в містах України, в тому числі місті Дніпрі та Дніпропетровській області. Наступне підготовче засідання призначено на 14.03.2024.
14.03.2024 представником позивача адвокатом Дорош С.П. подано відповідь на відзив, в якій зазначив не погодження з позицією відповідача, оскільки ним не обґрунтовано свої заперечення. Представник позивач вказує, що висновок ВЛК, викладений в довідці №1585 від 26.07.2023, про придатність позивача до військової служби, не відповідає положенням профільних нормативних актів, які стосуються охорони здоров'я військовослужбовців. Твердження відповідача про те, що відсутність механізму оскарження довідки ВЛК, безграмотні. За таких обставин, відзив є намаганням відповідача уникнути відповідальності за вчинені неправомірні дії щодо позивача.
У підготовче засідання 14.03.2023 представник позивача не з'явився, представник відповідача у засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував. Зазначив, що відповіді на відзив не отримував, бажає ознайомитись з відповіддю та надати заперечення.
У підготовчому засідання 14.03.2023 оголошено перерву до 28.03.2024 для надання відповідачу часу для підготування заперечень на відповідь позивача.
14.03.2024 представник відповідача отримав в суді копію відповіді на відзив, про що свідчить розписка, що міститься в матеріалах справи.
Ухвалою суду від 14.03.2024 продовжено строк підготовчого провадження.
25.03.2024 представником позивача адвокатом Дорош С.П. подано клопотання про перенесення дати судового засідання у зв'язку із його зайнятістю у судовому засіданні в кримінальній справі.
28.03.2024 відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив позивача.
У підготовче засідання 28.03.2024 представник позивача не з'явився, представник відповідача у засіданні наголосив, що подав заперечення з доказами відправлення позивачу. Щодо строків подання заперечень відповідачем зазначено, що обґрунтує поважність пропуску строків.
Судом відкладено підготовче засідання до 08.04.2024.
У підготовче засідання 08.04.2024 з'явились представники сторін. Представник позивача наполягав на задоволенні позову. Представник відповідача надав пояснення щодо пропуску строку на подання заперечень.
Усною ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання без видалення до нарадчої кімнати у задоволенні клопотання представника відповідача про поновлення строків для подання заперечень на відповідь на відзив відмовлено через не зазначення представником поважних причин пропуску такого строку, у зв'язку із чим заперечення відповідача не прийняті судом через порушення строків їх подання.
У підготовчому засіданні судом поставлено на розгляд питання щодо можливості закінчення підготовчого провадження. Проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті та вирішення цього питання у письмовому провадженні сторони не заперечували.
Ухвалою суду від 09.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 30.04.2024.
22.04.2024 від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі, в якому зазначає, що в картці обстеження та медичного огляду №1585 у військовослужбовця ОСОБА_1 виявлений астигматизм обох очей з показником 1,5D. Такий же висновок зроблено у Постанові ВЛК, оформленою довідкою військово-лікарської комісії №1585 від 26 липня 2023 року. Пункт г) статті 30 Розкладу хвороб Положення №402, в якому передбачено придатність до військової служби з показниками астигматизму будь-якого виду з різницею рефракції у двох головних меридіанах більше 2,0 дптр і до 3,0 дпт. У позивача астигматизм обох очей з показником 1,5 дптр. За вказаних обставин, порушень Положення №402 з боку ВЛК не було. Відповідач також зазначає, що огляд військовослужбовців проводиться лікарями, які в свою чергу оформлюють цей огляд записом у картці обстеження та медичного огляду. Запис лікаря офтальмолога у картці обстеження та медичного огляду про обмежену придатність військовослужбовця не є остаточним рішенням ВЛК стосовно придатності чи непридатності позивача, оскільки таке рішення відповідно до пункту 20.1 розділу ІІ Положення №402 приймаються колегіально, більшістю голосів та оформлюється Постановою ВЛК. Виходячи з вказаного, підстави для задоволення позовної заяви відсутні, оскільки оспорювана постанова ВЛК прийнята у відповідності до Розкладу хвороб Положення №402 та відповідає чинному законодавству України.
У призначений для розгляду справи час 30.04.2024 прибули представники сторін. Судове засідання не відбулось у зв'язку із оголошенням повітряної тривоги в м. Дніпрі та Дніпропетровській області. Від представників сторін надійшли заяви про подальший розгляд справи без їх виклику.
Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (пункт 10 частини першої статті 4 КАС України).
З огляду на викладене, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, подальший розгляд справи судом вирішено здійснювати у порядку письмового провадження.
Враховуючи, що розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, фіксування судового засідання відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.
Частиною четвертою статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з частиною п'ятою статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого 26.10.2002 Саксаганським РВ Криворізького УМВС України у Дніпропетровській області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; має статус учасника бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_4 від 08.06.2015); проходить військову службу по мобілізації у Військовій частині НОМЕР_2 з квітня 2019 року.
Відповідно до первинної медичної картки форми 100 військовослужбовець Військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 , 23.04.2023 о 12:50 госпіталізований з діагнозом «Пошкодження зв'язкового апарату правого ступневого суглоба. Порушення функції ходьби».
За виписним епікризом з медичної карти стаціонарного хворого №1359 Військово-медичного клінічного центру Північного регіону позивач у період з 24.04.2023 по 25.04.2023 перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні з діагнозом: «закрите пошкодження капсульно-зв'язкового апарату правого гомілково ступневого суглоба з вираженим набряком та больовим синдромом».
Відповідно до виписки із медичної картки стаціонарного хворого №23П13915/500, виданої КП «Криворізька міська клінічна лікарня №2» КМР, позивач у період з 08.06.2023 по 21.06.2023 перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні судинної хірургії з діагнозом: «гострий тромбофлебіт глибоких вен правої нижньої кінцівки».
10.07.2023 Військовою частиною НОМЕР_2 видано направлення № 3886 на медичний огляд солдата ОСОБА_1 військово-лікарською комісією з метою визначення придатності для проходження військової служби (попередній діагноз: «Гострий тромбофлебіт вен правої нижньої кінцівки. Закрите пошкодження капсульно-зв'язкового апарату правого гомілково-ступневого суглобу. Вегето-судинна дистонія. Змішаний астигматизм, рефракційна амбліопія, макулопатія»).
У період з 11.07.2023 по 24.07.2023 Військово-лікарською комісією Військової частини НОМЕР_1 проведено медичний огляд солдата за мобілізацією ОСОБА_1 , 1986 р.н., за результатами якого складено довідку ВЛК №1585 від 26.07.2023.
Згідно із довідкою ВЛК Військової частини НОМЕР_1 від 26.07.2023 №1585 постановлено діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): «Гіпертонічна хвороба І стадії. СН-0. Варикозна хвороба вен правої нижньої кінцівки без тромбофлебіту у вигляді незначного больового синдрому з незначним порушенням функції правої нижньої кінцівки. Наслідок перенесеного гострого тромбозу глибоких вен правої гомілки (червень 2023 р.) у вигляді ре каналізації. ХЛВН-ІІ правої гомілки. Захворювання, ТАК, Пов'язане з проходженням військової служби. Астигматизм обох очей легкого ступнею (OD/OS=1,5D/1,5D). Захворювання, НІ, не пов'язане з проходженням військової служби. На підставі статті 39в, 42в графи ІІ Розкладу хвороб - придатний до військової служби.».
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо необ'єктивного визначення придатності до проходження військової служби, а відтак протиправною довідку Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 №1585 від 26.07.2023, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Згідно із положеннями частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 5 статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ).
Статтею 1 Закону №2011-XII передбачено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Турбота про збереження та зміцнення здоров'я військовослужбовців - обов'язок командирів (начальників). На них покладається забезпечення вимог безпеки при проведенні навчань, інших заходів бойової підготовки, під час експлуатації озброєння і військової техніки, проведення робіт та виконання інших обов'язків військової служби (абзац 2 частини перша статті 11 Закону №2011-XII).
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 12.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ у редакції на час виникнення спірних відносин).
Згідно з частиною першою статті 1 Закону №2232-XI захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частина друга статті 1 цього Закону).
За змістом частини третьої статті 1 Закону № 2232-XI військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частин першої, третьої та шостої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Одним із видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов'язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України (частина 13 статті 2 Закону № 2232-XI).
Виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 14 статті 2 Закону №2232-ХІ).
За змістом статті 3 цього Закону правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За змістом абзацу 13 частини першої статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Згідно із частиною другою статті 4 Закону №3543-XII встановлено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
У відповідності до частин п'ятої, шостої та восьмої статті 4 Закону №3543-XII вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення. Рішення про проведення відкритої мобілізації має бути негайно оголошене через засоби масової інформації. З моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та на час розгляду справи не припинений не скасований.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Згідно з частиною шостою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України.
Відповідно до частини десятої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 року за №1109/15800 (далі - Положення №402 в редакції на час спірних відносин).
Відповідно до пункту 1.1. глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Згідно із пунктом 1.2. глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза - це:
медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);
визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;
установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Серед основних завдань військово-лікарської експертизи, згідно з пунктом 1.3. глави 1 розділу І Положення №402, є:добір громадян України, придатних за станом здоров'я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України; визначення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть; визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби у зв'язку з їх звільненням.
Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 визначено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази (пункт 2.2 глави 2 розділу І Положення №402).
Відповідно до пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402 Центральна військово-лікарська комісія (ЦВЛК) є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.
Усі штатні ВЛК Збройних Сил України безпосередньо підпорядковуються начальнику ЦВЛК.
ЦВЛК має право, зокрема, оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; залучати головних медичних фахівців Міністерства оборони України, лікарів-спеціалістів Національного військово-медичного клінічного центру та інших військових лікувальних закладів, спеціалістів інших спеціальностей, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для вирішення питань військово-лікарської, лікарсько-льотної експертизи; направляти у військові лікувальні заклади на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби), військовозобов'язаних, резервістів, працівників; запитувати від військових, цивільних лікувальних закладів, військових частин, військових комісаріатів і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи; розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.
Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Відповідно до підпункту 2.6.1. пункту 2.6. глави 2 розділу І Положення №402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК високомобільних десантних військ; ВЛК військових комісаріатів; ВЛК територіального центру комплектування (далі - ВЛК ТЦК); ВЛК цивільного лікувального закладу з правами госпітальної ВЛК.
Позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (у гарнізонних, госпітальних ВЛК не менше ніж три лікарі, в інших ВЛК і ЛЛК - терапевта, хірурга, невропатолога, окуліста, стоматолога, оториноларинголога, психіатра) і секретаря з середньою медичною освітою. До складу ВЛК (ЛЛК) можуть призначатися лікарі інших спеціальностей (підпункт 2.6.2. пункту 2.6. глави 2 розділу І Положення №402).
Відповідно до підпунктів 2.6.10. - 2.6.11. пункту 2.6. глави 2 розділу І Положення №402 позаштатні ВЛК здійснюють службове листування через діловодство військових лікувальних, цивільних лікувально-профілактичних закладів, військових частин, при яких ці комісії утворені. Забезпечення позаштатних ВЛК медичною технікою та майном, медичними приладами, інструментами, медикаментами, господарським інвентарем, меблями, речовим майном і канцелярським приладдям, виділення їм приміщення і забезпечення комунальними послугами покладається на військові лікувальні, цивільні лікувально-профілактичні заклади, військові частини, при яких ці комісії утворені.
Документи позаштатних ВЛК скріплюються гербовою печаткою військового лікувального, цивільного лікувально-профілактичного закладу, військової частини, при яких ці комісії утворені.
Відповідно до підпунктів 2.7.1. - 2.7.4. пункту 2.7. глави 2 розділу І Положення №402 госпітальна ВЛК створюється у військовому госпіталі, на госпітальному судні, у цивільному лікувально-профілактичному закладі, де обстежуються і лікуються військовослужбовці. На особливий період госпітальна ВЛК створюється в усіх військових санаторіях. Організація проведення військово-лікарської експертизи у військовому лікувальному закладі покладається на начальника закладу.
Гарнізонна ВЛК створюється при клініках амбулаторно-поліклінічної допомоги, поліклініках військових лікувальних закладів Міністерства оборони України.
На воєнний час при армійських тилових запасних військових частинах можуть бути створені гарнізонні ВЛК. На них покладається огляд військовослужбовців, а також огляд поповнення, яке поступає у ці військові частини, і контроль за організацією огляду військовослужбовців у військових частинах і батальйонах (командах) осіб, які одужують.
На госпітальну (гарнізонну) ВЛК покладається, зокрема: проведення медичного огляду осіб, указаних у пункті 1.2 розділу I Положення (крім допризовників), з метою визначення ступеня придатності до військової служби та в інших випадках, указаних у пункті 1.4 розділу II Положення.
Госпітальна (гарнізонна) ВЛК має право приймати постанови відповідно до цього Положення.
Медичний огляд військовослужбовців регламентується положеннями глави 6 розділу ІI Положення №402.
Відповідно до пункту 6.1 глави 6 розділу ІІ Положення №402 направлення на медичний огляд проводиться:
а) військовослужбовців строкової служби: командирами військових частин, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комісарами, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, а осіб, які перебувають на обстеженні та лікуванні у цивільному лікувально-профілактичному закладі психіатричного профілю, крім того, - головними лікарями цих закладів;
б) військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби): прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами
Пунктом 6.4 глави 6 розділу II Положення №402 визначено, що у разі виявлення під час обстеження або лікування у військовому лікувальному закладі у військовослужбовця захворювання, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), які зумовлюють у мирний час непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатність до військової служби у мирний час, обмежену придатність у воєнний час (пункти «а», «б» статей Розкладу хвороб, без індивідуальної оцінки), у воєнний час - непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, ці особи направляються на медичний огляд для встановлення ступеня придатності до військової служби за рішенням начальника військового лікувального закладу на підставі подання начальника лікувального відділення, у якому обстежується (лікується) військовослужбовець, про що робиться запис в історії хвороби (медичній книжці), який завіряється підписом начальника військового лікувального закладу.
За змістом пункту 6.8 глави 6 розділу II Положення №402 на осіб, які проходять медичний огляд амбулаторно, заводиться Картка обстеження та медичного огляду, при стаціонарному огляді - історія хвороби.
Огляд військовослужбовців обов'язково проводиться хірургом, терапевтом, невропатологом, окулістом, оториноларингологом (військовослужбовців-жінок - гінекологом), а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Обов'язково виконуються загальні аналізи крові та сечі, ЕКГ-дослідження, флюорографічне дослідження органів грудної клітини. Потребу в додатковому обстеженні визначають лікарі за медичними показаннями.
Відповідно до пункту 6.9. глави 6 розділу II Положення №402 при медичному огляді військовослужбовців метод індивідуальної оцінки придатності їх до військової служби повинен застосовуватись у кожному випадку. ВЛК враховує їх вік, освіту, військовий фах, підготовку, досвід, фактичну працездатність, спрямованість до подальшого проходження військової служби, думку командування і начальника медичної служби військової частини, викладені у службовій та медичній характеристиках, та можливість подальшого проходження військовослужбовцем військової служби на посаді, яка найбільше відповідає стану його здоров'я.
Згідно із пунктом 6.10. глави 6 розділу II Положення №402 медичний огляд військовослужбовців, які отримали захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії), з метою визначення ступеня придатності до військової служби проводиться при визначеному лікарсько-експертному наслідку (результаті) захворювання, травми (поранення, каліцтва, контузії).
Визначений наслідок (результат) захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва - це такий стан здоров'я, коли результати обстеження та лікування дають підстави ВЛК (ЛЛК) винести постанову про ступінь придатності до військової служби (служби за військовою спеціальністю), а подальше лікування не призведе до відновлення придатності до військової служби.
Згідно з пунктом 1.1. глави 1 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови).
Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема: військовослужбовців до військової служби; військовослужбовців до військової служби за військовою спеціальністю.
Відповідно до пункту 1.2. глави 1 розділу ІІ Положення № 402 постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Пунктом 20.1. глави 20 розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов'язані дотримуватися вимог Положення.
Голова або члени ВЛК відповідають за прийняте рішення та видачу документів про встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв).
За змістом пункту 20.3. глави 20 розділу ІІ Положення №402 при медичному огляді військовослужбовців та інших контингентів ВЛК приймаються постанови такого змісту:
а) «Придатний»: до військової служби; до військової служби за контрактом; до військової служби у військовому резерві; для підготовки до участі у ММО; до участі у ММО; до служби (роботи) у миротворчому персоналі; до навчання у ВВНЗ ______ (вказати назву ВВНЗ); тощо.
б) «Непридатний»: до військової служби з виключенням з військового обліку; до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час (На воєнний час приймається постанова: «Обмежено придатний до військової служби»); до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців (постанова приймається у воєнний час); тощо.
Постанова «Непридатний до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців» приймається на воєнний час на підставі статей 7, 11, 12г, 13д, 24, 37, 44, 48, 56, 59, 65, 72, 81 Розкладу хвороб у випадках, коли для відновлення придатності (обмеженої придатності) до військової служби необхідний термін від 6 до 12 календарних місяців.
в) «Потребує»: звільнення від виконання службових обов'язків на ___ календарних днів; відпустки за станом здоров'я на ___ календарних днів; звільнення від виконання службових обов'язків за станом здоров'я на термін, необхідний для оформлення звільнення, але не більше 30 календарних днів; лікування (реабілітації) у _______(вказати лікувальний заклад та орієнтовний термін лікування (реабілітації); тощо;
г) «Обмежено придатний до військової служби».
Одночасно з постановою ВЛК в індивідуальному порядку з урахуванням військової спеціальності, займаної посади, віку, роботи, що фактично виконується, пристосованості до неї того, хто пройшов медичний огляд, у постанові у довільній формі вказується, які види служби та роботи протипоказані цій особі. Особи, визнані обмежено придатними до військової служби, - непридатні до служби у високомобільних десантних військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах. Військовослужбовці, визнані обмежено придатними до військової служби, придатні до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах.
З метою медичної та соціальної реабілітації зазначені особи можуть бути переоглянуті госпітальними (гарнізонними) ВЛК ВМКЦ, але не раніше ніж через 3 роки після прийняття постанови про обмежену придатність до військової служби.
ґ) «Тимчасово непридатний».
д) у зв'язку з нетранспортабельністю переїзд до (вказати місцевість) ____________ протипоказаний (постанова приймається тільки щодо членів сімей військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби)).
е) Протипоказань до виходу в море на підводному човні (надводному кораблі) немає.
є) «На підставі статті ____ графи _____ Розкладу хвороб та графи _____ ТДВ «____» вихід у море на підводному човні (надводному кораблі) протипоказаний.
Пунктом 20.4. глави 20 розділу ІІ Положення №402 передбачено, що за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку непридатності до військової служби або обмежену придатність осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає одну з таких постанов: «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час»; «обмежено придатний до військової служби».
За статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає одну з таких постанов: «обмежено придатний до військової служби»; «придатний до військової служби».
У воєнний час за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає постанову «придатний до військової служби», за винятком статей 2-в, 4-в, 5-в, 12-в, 13-в, 14-в, 17-в, 21-в, 22-в.
Отже, серед основних завдань військово-лікарської експертизи є визначення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, а також визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби, для проведення якої створюються військово-лікарські комісії (ВЛК). До позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать гарнізонні ВЛК, на які покладається проведення медичного огляду осіб військовослужбовців з метою визначення ступеня придатності до військової служби та які мають право приймати постанови відповідно до Положення №402.
Судом встановлено, про що відсутність спір між сторонами, позивач є військовослужбовцем, на час спірних відносин проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 , призваний на військову службу до лав ЗСУ з квітня 2019 року.
За направленням Військової частини НОМЕР_2 № 3886 від 10.07.2023 на медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби Військово-лікарською комісією Військової частини НОМЕР_1 у період з 11.07.2023 по 25.07.2023 проведено медичний огляд солдата ОСОБА_1 та постановлено діагноз та постанову, оформлену довідкою ВЛК від 26.07.2023 №1585, згідно із якою на підставі статті 39в, 42в графи ІІ Розкладу хвороб позивач був визнаний придатним до військової служби.
У межах спірних правовідносинах позивач наполягає, що постанова ВЛК, що викладена у довідці від 26.07.2023 №1585, є протиправною, оскільки під час проведення медичного огляду відповідачем не було проведено всебічного огляду та вивчення стану його здоров'я, не проаналізовано його медичні документи, не прийнято до уваги висновки лікаря-офтальмолога від 13.07.2023 про його обмежену придатність до військової служби, а також те, що діагноз «астигматизм обох очей» був встановлено ще 11.10.2022 під час огляду в медичному центрі сучасної офтальмологічної допомоги ТОВ «Ваш Зір», що підтверджується відповідним консультативним висновком спеціаліста №142298, а тому висновки ВЛК за результатами такого медичного огляду не є об'єктивними.
Однак, такі доводи позивача не знайшли свого підтвердження та є безпідставними, виходячи з наступного.
Суд звертає увагу, що оскаржуваною постановою позивача визнано придатним до військової служби за висновком Військово-лікарської комісії.
За нормами Положення №402 постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК.
З матеріалів справи вбачається прийняття висновку про придатність позивача до військової служби всіма членами комісії, наявність окремих думок голови або членів комісії не встановлено.
Щодо доводів позивача про неврахування встановленого діагнозу «астигматизм обох очей» (ст.30 Розкладу хвороб), відповідного висновку лікаря-офтальмолога від 13.07.2023 та висновку лікаря-офтальмолога про його обмежену придатність до військової служби, а також поверхневе вивчення стану здоров'я, суд зауважує, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Відповідного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі №806/526/16, який підлягає застосуванню в силу положень частини п'ятої статті 242 КАС України.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Згідно з висновками Верховного Суду, наведених у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі №810/5009/18, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Поряд з цим, судом враховано, що згідно із карткою обстеження та медичного огляду №1585 солдата ОСОБА_1 , в ній вбачається проходження військовослужбовцем медичного огляду терапевтом, хірургом, невропатологом, офтальмологом, отоларингологом, дерматовенерологом, психіатром, стоматологом, ангіохірургом (тобто спеціалістом в області лікування органів кровоносної системи (вен, артерій, лімфатичних проток тощо), проходження ЕхоКГ-дослідження, УЗД судин - доплерографії судин нижніх кінцівок, ультразвукового дослідження екстракраніальних судин
За результатами медичного обстеження спеціалістами: за висновком терапевта - діагноз гіпертонічна хвороба І ст. придатний до військової служби (21.07.2023); за висновками хірурга - наслідки перенесеного гострого тромбофлебіту глибоких вен правої гомілки (червень 2023 р.), ХЛВН-ІІ правої гомілки, придатний до військової служби (19.07.2023); за висновком невропатолога - здоровий, придатний до військової служби; за висновком офтальмолога - міопічнийастигматизм обох очей до 1,5, обмежено придатний до військової служби (13.07.2023); за висновком ЛОР - скарг не має, придатний до військової служби (13.07.2023); за висновком дерматовенеролога - скарг не має, придатний до військової служби (13.07.2023); за висновком психіатра - без психічних розладів, придатний до військової служби (13.07.2023); за висновком стоматолога - здоровий, придатний до військової служби (11.07.2023); за висновком ангіохірурга - наслідки тромбофлебіту правої МПВ; кожний спеціаліст ВЛК записав дату огляду, висновок і скріпив особистою печаткою із зазначенням свого прізвища та ініціалів.
Висновок у медичній картці обстеження та медичного огляду №1585 про придатність до військової служби зроблений на підставі статті 39в, 42в графи ІІ Розкладу хвороб, що відповідає висновку у довідці ВЛК від 26.07.2023 №1585.
Згідно із карткою обстеження та медичного огляду №1585 висновок ВЛК про придатність до військової служби прийнято всіма членами ВЛК без зауважень.
При цьому, наявними у справі доказами не підтверджено не врахування висновків офтальмолога, оскаржувана довідка ВЛК містить відомості про наявність у солдата ОСОБА_1 астигматизму у діоптріях, вказаних лікарем-офтальмологом картці обстеження та медичного огляду позивача.
Крім того, довідка ВЛК Військової частини НОМЕР_1 від 26.07.2023 №1585 за формою та змістом відповідає Додатку 4 до Положення №402, підписана головою ВЛК підполковником медичної служби ОСОБА_3 , секретарем ВЛК солдатом ОСОБА_4 та скріплена гербовою печаткою у встановленому порядку.
З огляду на викладене, з урахуванням наведених норм права та встановлених обставин, порушень процедури проведення військово-лікарської експертизи ВЛК Військової частини НОМЕР_1 з метою визначення ступеню придатності позивача до військової служби в межах спірних відносин не встановлено, а позивачем не надано доказів, які б свідчили про порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення ВЛК.
Суд також звертає увагу, що у разі наявності сумніву у позивача щодо правильності висновку стосовно ступеня його придатності до військової служби, він не обмежений у праві звернення до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду відповідної постанови ВЛК.
Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України Центральну військово-лікарську комісію визначено керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України, на яку покладається, зокрема, розгляд скарг з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України; надано право, серед іншого, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.
Однак, позивачем не надано доказів звернення до ЦВЛК у встановленому законодавством порядку із скаргою з питань військово-лікарської експертизи, в тому числі щодо перегляду висновку ВКЛ Військової частини НОМЕР_1 про придатність його до військової служби, відповідних доказів матеріали справи не містять.
З приводу посилань представника позивача, які стосуються його медичного огляду спеціалістом в Медичному центрі сучасної офтальмологічної допомоги ТОВ «Ваш Зір», здійсненого 11.10.2022, суд зауважує, що предметом розгляду у даній справі є довідка військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 від 26.07.2023 №1585, тому суд не може надавати оцінку аргументам, які не стосуються предмету спору.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати позицію суб'єкта владних повноважень, якщо заперечує її обґрунтованість.
Натомість в даному випадку позивачем не підтверджено належними доказами обставин, якими обґрунтовує заявлені вимоги, та не доведено неправомірності рішення, що оскаржується.
За таких обставин, враховуючи те, що в ході розгляду даної справи судом не було встановлено допущення з боку відповідача порушень вимог чинного законодавства, які б стосувались саме процедури проведення медичного огляду позивача та оформлення його результатів у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи викладене, на підставі оцінки поданих доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи та системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позов не є обґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст.ст.9,72-90,242-246, 250, 255, 295Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ; місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною діяльність, скасування довідки та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.М. Бухтіярова