13 травня 2024 року Справа №160/6064/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/6064/24 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ: 21910427) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
05 березня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 , із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14 та у розмірі 1,197;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», починаючи з 01.03.2022, та здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», починаючи з 01.03.2023.
Позовна заява обґрунтована посиланнями на порушення порядку проведення індексації розміру пенсії позивача. Зазначає, що в 2022 році та в 2023 році його пенсія мала бути проіндексована шляхом застосування відповідного коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, однак відповідач протиправно замість цього застосував до позивача збільшення пенсії на сталу величину (135 грн та 100 грн).
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/6064/24 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/6064/24 та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
25 квітня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив, який надійшов від представника відповідача в системі «Електронний Суд». Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі та зазначає, що позивач з 15.05.2020 року отримує пенсію, показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2017-2019 рік застосовано у розмірі 7763,17 грн. Проіндексований згідно вимог законодавства показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якого сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії станом на 01.10.2017 року (за 2014-2016 роки) складає: 3764,40 грн * 1,17*1,11*1,11*1,14*1,197=7404,239, що є нижчим ніж відповідний показник, застосований при призначенні пенсії позивачу (7763,17 грн).
У відповідності до ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 15.05.2020 року отримує пенсію за віком у відповідності до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Листом від 26.12.2023 року №0400-010304-8/210601 відповідач повідомив, що для обчислення пенсії позивача враховується показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017-2019 роки - 7763,17 грн. Під час проведення індексацій пенсії в 2022 та 2023 роках визначено випадки, коли пенсії не підвищуються, а тому до них застосовується щомісячна доплата до пенсії у сталому розмірі 135 грн та 100 грн відповідно.
В розрахунку пенсії позивача вказано, що в ході індексації 2022-2023 років його до пенсії встановлено надбавку 135 грн та 100 грн.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо неналежного проведення індексації пенсії позивача, позивач звернуся до суду з цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд зазначає наступне.
Згідно абз. 1, 2, 4 ч. 2 ст. 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - показник середньої заробітної плати).
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Відповідно до п. 4 розділу XV Закону №1058-IV у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 року №124 (далі - Порядок).
За п. 1 Порядку ним відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Згідно п. 2 Порядку Перерахунку підлягають пенсії, обчислені відповідно до Закону №1058-IV.
Відповідно до п. 3 Порядку перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли:
- по 31 грудня включно року, що передує року, в якому проводиться перерахунок, крім тих, які на дату проведення перерахунку переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на умовах, визначених абзацом третім частини третьої статті 45 Закону (за зверненнями, які надійшли з 1 січня року, в якому проводиться перерахунок);
- в період з 1 січня року, в якому проводиться перерахунок, до дати, з якої проводиться перерахунок, обчислені відповідно до статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі відшкодування фактичних збитків.
За п. 4 Порядку розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.
Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.
Згідно з п. 5 Порядку у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Пенсії, які призначені відповідно до Закону та розмір яких не підвищено відповідно до пункту 4 цього Порядку, абзаців першого, другого цього пункту, з урахуванням абзаців першого, третього частини першої, частини другої статті 28, абзацу другого пункту 4-1 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону, пункту 4 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 3 жовтня 2017 р. № 2148-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій”, а також з урахуванням щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, що виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 р. № 265 “Деякі питання пенсійного забезпечення громадян” (Офіційний вісник України, 2008 р., № 25, ст. 785), щороку підвищуються за рішенням Кабінету Міністрів України в межах бюджету Пенсійного фонду України. Підвищення встановлюється в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, і враховується під час подальших перерахунків пенсії.
Відповідно до п. 7 Порядку збільшений відповідно до цього Порядку показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, застосовується:
- під час проведення наступних перерахунків пенсій, переведення з одного виду пенсії на інший (крім умов, визначених абзацом третім частини третьої статті 45 Закону);
- під час обчислення пенсії відповідно до статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі відшкодування фактичних збитків
Індексація пенсій в 2022 році проведена на підставі постанові Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022 року №118 (далі - Постанова №118).
За п. 1 Постанови №118 встановлено, що з 1 березня 2022 року: перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році” (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14.
Згідно п. 4 Постанови №118 встановлено, що з 1 березня 2022 р. до пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2021 р. включно, які не підвищуються з 1 березня 2022 р. згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році” (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), щомісячну доплату до пенсії в розмірі 135 гривень, яка виплачується додатково до встановленої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 р. № 127 “Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році” (Офіційний вісник України, 2021 р., № 17, ст. 679) щомісячної доплати до пенсії, в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Індексація пенсій в 2023 році проведена на підставі постанові Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 року №168 (далі - Постанова №168).
За п. 1 Постанови №168 встановлено, що з 1 березня 2023 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році” (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197.
Відповідно до п. 6 Постанови №168 встановлено, що з 1 березня 2023 р. до пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2022 р. включно, які не підвищуються з 1 березня 2023 р. згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році” (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100 гривень, яка виплачується додатково до щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 р. № 127 “Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році” (Офіційний вісник України, 2021 р., № 17, ст. 679) та пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968), в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.
Передусім суд зауважує, що матеріали справи підтверджують існування обставин, на які посилався позивач як на підставу для звернення до суду - в ході проведення щорічних індексацій позивачу не збільшено показник середньої заробітної плати, натомість встановлено відповідні щомісячні доплати. Отже, позивач мав правові підстави для звернення до суду з цим позовом, оскільки стверджувані ним обставини підтверджено розрахунками пенсії позивача та визнано самим відповідачем, в зв'язку з чим суд надає таким обставинам правову оцінку по суті.
Оскільки позивач серед підстав позову посилався на протиправність Порядку в цілому суд зазначає наступне.
Зміст нормативного правила, передбаченого в абз. 1 ч. 2 ст. 42 Закону №1058-IV зводиться до того, що визначено періодичність та спосіб проведення перерахунків пенсії, який забезпечує проведення індексації - 01 березня шляхом збільшення однієї з розрахункових величин, які використані у формулі розрахунку розміру пенсії (ст. 27, 40 Закону №1058-IV). Тобто, перерахунок здійснюється не шляхом збільшення добутку в такій формулі (коли на коефіцієнт підвищення множиться розмір пенсії), а шляхом збільшення одного з множників в такій формулі, що в свою чергу тягне за собою і збільшення кінцевого розміру пенсії в цілому.
В свою чергу абзац 3 цієї статті визначає спосіб здійснення вищевказаного збільшення - використовується коефіцієнт, розмір якого визначається відповідним чином (далі - коефіцієнт збільшення).
Абзац 4 цієї статті є бланкетною нормою, якою делеговано уряду право визначати розмір та порядок збільшення показника середньої заробітної плати.
На виконання цієї норми прийнято Порядок, положення якого і зумовили існування цього спору.
За змістом п. 3 Порядку, в аспекті цієї справи, пенсія позивача підлягає перерахунку в 2022 році та в 2023 році, оскільки призначена в 2020 році (що відповідає умові «по 31 грудня включно року, що передує перерахунку»).
Пункт 4 Порядку відображає зміст п. 2 ст. 42 Закону №1058-IV, а також визначає порядок визначення коефіцієнту підвищення.
Пункт 5 Порядку є одним з визначальних нормативних положень в цій справі. Попри те, що Порядок є нормативно-правовим актом, який визначає порядок проведення перерахунку пенсій, яким забезпечується їх індексація в цілому, тобто - спрямований на періодичне застосування, він також створює індивідуальне правило поведінки для перерахунку пенсій саме в 2019 році (перший рік застосування оновленого способу проведення індексації). Так, передбачено, що в 2019 році коефіцієнт збільшення застосовується до визначеного показника середньої заробітної плати - станом на 01.10.2017 року. Також встановлено, що наступні перерахунки проводяться шляхом застосування кожного нового коефіцієнта збільшення до вже збільшеного (завдяки попереднім коефіцієнтам збільшення) показника середньої заробітної плати.
Слід підкреслити, що як ч. 2 ст. 42 Закону №1058-IV, так і Порядок у п. 5 передбачають правило, за яким збільшується «показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії», а не показник «середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії». Тобто, законодавець свідомо в рамках одного закону, а також послідовно (відображено як в ст. 42 Закону №1058-IV, так і в Порядку та постановах про індексацію (Постанова №118, Постанова №168) розрізняє середню заробітну плату для цілей призначення пенсії (обчислюється за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії) та показник середньої заробітної плати для цілей індексації такої пенсії (обчислюється наростаючим підсумком з 01.10.2017 року шляхом множення на коефіцієнти збільшення). При цьому перша величина має разове застосування лише під час призначення пенсії, а друга величина використовується неодноразово та у формулі розміру пенсії позивача згодом замінює першу.
Абзац третій пункту 5 Порядку є не менш важливою нормою права, що регулює спірні правовідносини, адже прямо передбачає існування ситуацій, коли в результаті перерахунку за п. 4 Порядку пенсія не збільшиться, в зв'язку з чим встановлює порядок дій для такого випадку. Саме це загальне правило втілено у п. 4 Постанови №118 та п. 6 Постанови №168, про що судом буде вказано далі.
Пункт 7 Порядку повторює зміст абзацу другого п. 5 Порядку із конкретизацією випадків застосування відповідного правила.
У п. 1 Постанови №118 визначено коефіцієнт збільшення для 2022 року, а у п. 4 визначено розмір доплати для випадків, коли пенсія не підвищується згідно з Порядком. Тотожні за змістом положення містяться у п. 1, 6 Постанови №168 для 2023 року.
В аспекті доводів позовної заяви суд, з урахуванням вищевказаного, зазначає наступне.
Позивач вказував, що Порядок не передбачає правила про те, що перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли по 31 грудня року, що передує року, в якому проводиться перерахунок, однак це правило міститься у п. 3 Порядку.
Доводи позивача про те, що положення Порядку та Постанови №168 (вочевидь і Постанови №118 також) є протиправними з огляду на невідповідність ч. 2 ст. 42 Закону №1058-IV судом відхиляються, оскільки нічого з вищевикладеного змісту положень Порядку по-перше, не виходить за межі врегулювання «порядку збільшення показника середньої заробітної плати» (визначення якого делеговано уряду абз. 4 ч. 2 ст. 42 Закону №1058-IV та прямо втілено в нормах Порядку), а по-друге - не суперечить абз. 1-3 ч. 2 ст. 42 Закону №1058-IV.
Так, Порядок прямо визначає процедуру збільшення показника середньої заробітної плати, а Постанови №118 та Постанови №168 (у відповідних частинах) безпосередньо втілюють такі процедури.
Позивач уточнив, що вбачає протиправність у тому, що Порядок у п. 4 запровадив вихідний розмір показника середньої заробітної плати з 01.10.2017 року, а ст. 42 Закону №1058-IV не згадує цю дату. Водночас, абзац четвертий цієї статті дозволяє уряду визначати порядок перерахунку, а питання вихідної величини для обчислень очевидно стосується саме порядку проведення перерахунку. Окремо слід враховувати, що Порядок, Постанова №118 та Постанова №168 у відповідних частинах наразі є чинними правовими актами, а тому підлягають застосуванню в силу принципу законності (ст. 19 Конституції України).
Відповідно, відхиляються судом і похідні доводи позивача про суперечність Порядку та ст. 42 Закону №1058-IV, оскільки нормативні положення першого нормативно-правового акту видано не всупереч, а на виконання та для реалізації нормативних положень другого нормативно-правового акту.
Також позивач використовував порівняння для ілюстрації своєї правової позиції. Суд відхиляє порівняння із виходом на пенсію в 2019 році та в 2020 році, оскільки реальними та конкретними числовими значеннями такі приклади не підкріплені, а також з огляду на те, що такі особи є об'єктами різного правового регулювання виходячи саме з різних обставин (що стосуються призначення пенсії), в той час як дискримінація передбачає відмінне ставлення за тотожних обставин та правового регулювання. Також зміна правового регулювання апріорі передбачає, що існуватиме категорія осіб, до яких правило поведінки не було застосовано раніше, а також категорія осіб, які потрапили вже під оновлене правове регулювання.
Посилання на пенсіонерів, які отримують пенсію згідно Закону №2262-ХІІ, судом також відхиляється, оскільки Порядок не регулює перерахунок пенсії таких осіб, а пункти 1-2 Постанови №118 та Постанови №168 передбачають різні способи перерахунку пенсій порівнюваних категорій осіб.
В цьому аспекті справи суд звертає увагу, що обґрунтовуючи протиправність поведінки відповідача щодо позивача останній фактично оспорював спосіб правового врегулювання спірних правовідносин, акцентуючи увагу на стверджуваних проявах неоднакового ставлення. Водночас, суд захищає порушені права, а не корегує правовий статус осіб на основі доводів загального характеру про неоднакове правове становище.
Повертаючись до фактично вчинених щодо позивача дій суд констатує, що матеріалами справи підтверджується, а сторонами не заперечується, що при виході на пенсію позивачу визначено показник середньої заробітної плати 7763,17 грн, який позивач в цій справі не оспорює.
Також сторонами не заперечувалося, що показник середньої заробітної плати, обчислений згідно Порядку, починаючи з 01.10.2017 року (3764,40 грн) та помножений на коефіцієнти збільшення згідно Порядку (2019 рік - 1,17), постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 року (2020 рік - 1,11), постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 року №127 (2021 рік - 1,11), Постанови №118 (2022 рік - 1,14), Постанови №168 (2023 рік - 1,197) складав 7405,03 грн, тобто - був менший ніж такий показник при призначенні пенсії позивачу (7763,17 грн).
Більш детально вказані розрахунки мають наступний вигляд:
1) з 1 березня 2019 року 4404,35 грн. (3764,40 грн*1,17 = 4405,35 грн);
2) з березня 2020 року 4888,83 грн. (3764,40 грн*1,17*1,11 = 4888,83 грн);
3) з 1 березня 2021 року 5426,60 грн. (3764,40 грн*1,17*1,11* 1,11 = 5426,60 грн);
4) з 1 березня 2022 року 6186,32 грн. (3764,40 грн*1,17*1,11*1,11*1,14 = 6186,32 грн);
5) з 1 березня 2023 року 7405,03 грн. (3764,40 грн*1,17*1,11*1,11*1,14*1,197 = 7405,03 грн).
Відповідно, пенсія позивача дійсно підлягала перерахунку, однак отримана величина, за рахунок якої мала змінитися (в сторону збільшення) формула визначення розміру пенсії позивача, була меншою, ніж відповідна величина (показник середньої заробітної плати), яка вже використана у формулі розміру пенсії позивача. При цьому перерахунок фактично проведено, що підтверджується розрахунками пенсії.
За таких обставин відповідач згідно п. 4 розділу XV Закону №1058-IV обґрунтовано не зменшив розмір пенсії позивача, а залишив її у незмінному розмірі (саме в аспекті індексаційних перерахунків), адже показник середньої заробітної плати для цілей індексації був меншим, ніж наявний наразі показник середньої заробітної плати (визначений при призначенні пенсії). При цьому відповідач також вірно згідно п. 4 Постанови №118 та п. 6 Постанови №168 встановив позивачу щомісячну доплату як особі, пенсія якої «не підвищилася з 1 березня 2022/2023 року згідно з Порядком».
Суд зауважує, що подібне правозастосування здійснено і Третім апеляційним адміністративним судом у постанові від 29.02.2024 року у справі №280/6340/23, Другим апеляційним адміністративним судом у постановах від 30.04.2024 року у справі №440/18252/23, від 27.03.2024 року у справі №440/15105/23, Першим апеляційним адміністративним судом у постанові від 04.04.2024 року у справі №200/5908/23, від 21.03.2024 року у справі №200/5515/23, Сьомим апеляційним адміністративним судом у постанові від 22.01.2024 року у справі №120/16176/23.
Враховуючи викладене, підстави для задоволення позовної заяви відсутні.
Щодо розподілу судових витрат.
В зв'язку з відмовою у позові підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко