20 вересня 2023 року Справа № 160/17116/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), викладену у листі №30874-24818/0-01/8-0400/23 від 03.07.2023 року, що полягала у не зарахуванні до пільгового стажу роботи позивача за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, періодів роботи з 14.08.2019 року по 30.06.2020 року та з 01.07.2020 року по 31.07.2022 року;
- зобов'язати відповідача зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, періоди роботи з 14.08.2019 по 30.06.2020 року та з 01.07.2020 року по 31.07.2022 року;
- зобов'язати відповідача до нарахувати та позивачу пенсію за невраховані періоди роботи з 14.08.2019 року по 30.06.2020 року та з 01.07.2020 року по 31.07.2022 року за Списком № 1, починаючи з 06.06.2023 року з дня подання заяви до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про перерахування пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно не зараховано період роботи позивача з 14.08.2019 по 30.06.2020 року та з 01.07.2020 року по 31.07.2022 року до пільгового стажу.
Ухвалою суду від 20.07.2023р. позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого заперечує проти заявлених позовних вимог, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі зазначає, що за період з 22.09.1999 по 01.04.2001 довідка, уточнююча пільговий характер роботи, не надавалася, тому підстави для його зарахування до стажу за Списком №1 відсутні. Довідку від 17.08.2022 №453, уточнюючу пільговий характер роботи, за період з 14.08.2019, видану ПАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат, позивач надав 30.08.2023 під заявою про перерахунок пенсії. Враховуючи зазначене, на підставі поданих 30.08.2022 документів з 01.09.2023 позивачу було проведено перерахунок з зарахуванням до стажу періоду роботи 01.07.2020 по 31.07.2022 на загальних підставах. А, надану позивачем, довідку, уточнюючу пільговий характер роботи, було передано на перевірку. З врахуванням результатів проведеної перевірки достовірності та обґрунтованості видачі довідки від 17.08.2022 №453, розрахунок стажу та відповідно розміру пенсії переглянуто з 01.09.2023. Згідно даних довідки від 17.08.2022 №453, що підтверджена результатами проведеної перевірки, атестація робочого місця на підприємстві проводилась 14.08.2014, відповідна її дія розповсюджується впродовж 5 років, а саме: по 13.08.2019 включно. Наступна атестація на підприємстві проводилась 16.06.2020. Таким чином, період з 14.08.2019 по 15.06.2020 не підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком №1.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, суд виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком по списку №1 згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
06.06.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо зарахування період роботи позивача з 14.08.2019 по 30.06.2020 року та з 01.07.2020 року по 31.07.2022 року до пільгового стажу
Листом №30874-24818/Ф-01/8-0400/23 відповідач повідомив, що на підставі подпаних 30.08.2022 документів з 01.09.2023 позивачу було проведено перерахунок з зарахуванням до стажу періоду роботи 01.07.2020 по 31.07.2022 на загальних підставах. А, надану позивачем, довідку, уточнюючу пільговий характер роботи, було передано на перевірку. Згідно довідки від 17.08.2022 №453, що підтверджена результатами проведеної перевірки, атестація робочого місця на підприємстві проводилась 14.08.2014, відповідна її дія розповсюджується впродовж 5 років, а саме: по 13.08.2019 включно. Наступна атестація на підприємстві проводилась 16.06.2020. Таким чином, період з 14.08.2019 по 15.06.2020 не підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком №1.
Вважаючи протиправною відмову відповідача, позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно із положеннями ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Відповідно ч.1 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1993 року за №637 (далі - Порядок №637) передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Отже, з аналізу вищевикладеного слід дійти висновку, що використання норм Порядку №637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у трудовій книжці серії НОМЕР_1 містяться записи, що ОСОБА_1 працював з 13.04.2005 по 15.06.2023 року на посаді машиніста екскаватора в кар'єрі.
В матеріалах справи містяться довідка №453 від 17.08.2022 року, надана ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» , про підтвердження наявногоо трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, яка підтверджує періоди роботи позивача за списком №1.
Судом встановлено, що фактично, відповідачем визначено підставою для не зарахування до пільгового стажу позивача періодів у роботі з 14.08.2019 по 30.06.2020 року та з 01.07.2020 року по 31.07.2022 року, перерву в атестації робочих місць.
Суд не погоджується з таким висновком відповідача з урахуванням наступного.
Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (далі - Порядок №442) пенсії за віком на пільгових умовах призначаються за результатами атестації робочих місць, яка також надає інші пільги і компенсації, передбачені законодавством, а саме надбавка за роботу в зазначених умовах, право на скорочений робочий день, додаткову відпустку й одержання лікувально-профілактичного лікування. Атестація повинна проводитися на підприємстві не рідше одного разу на п'ять років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Контроль за проведенням атестації, правильністю застосування Списків покладено на Державну експертизу умов праці.
Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року №41 (далі - Методичні рекомендації) визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.
Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків №1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування списків №1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005р. №383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за №1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
У пункті 4.2 Порядку йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку №442 проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.
Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Комплексний аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до частини 1 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
З аналізу зазначених норм вбачається, що для підтвердження трудового стажу можуть бути надані будь-які документи, як містять відомості про періоди роботи.
Довідка №453 від 17.08.2022 року, уточнює особливо шкідливі та особливо важкі умови праці, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній та підтверджує періоди роботи позивача за списком №1 з 14.08.2019 по 30.06.2020 року та з 01.07.2020 року по 31.07.2022 року.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що оскільки обов'язок проведення атестації покладається на керівника підприємства, а умови праці позивача залишалися незмінними значний проміжок часу, не проведення чергової атестації робочого місця за умовами праці, при наявності наступної атестації робочого місця і незмінності умов праці, не можуть обмежувати гарантії працівника на зарахування пільгового стажу його роботи і отримання пенсії на пільгових умовах.
Таким чином, записами у трудовій книжці та довідкою підтверджено характер роботи і стаж, який дає позивачу право на зарахування до пільгового стажу за списком №1 періоди роботи з 14.08.2019 по 30.06.2020 року та з 01.07.2020 року по 31.07.2022 року.
З огляду на вищевикладене, суд приходить висновку про протиправну відмову відповідача щодо не зарахування позивачу до пільгового стажу по списку №1 періоду роботи з 21.06.2005 року по 02.01.2006 року.
З урахуванням наведеного, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне на підставі частини третьої ст.245 КАС України з метою відновлення прав, свобод та інтересів за захистом яких позивач звернувся до суду, зобов'язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період роботи за Списком №1 з 14.08.2019 по 30.06.2020 року та з 01.07.2020 року по 31.07.2022 року.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача до нарахувати та виплатити позивачу пенсію за невраховані періоди роботи з 14.08.2019 року по 30.06.2020 року та з 01.07.2020 року по 31.07.2022 року за Списком № 1, починаючи з 06.06.2023 року з дня подання заяви до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про перерахування пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум, суд виходить з наступного.
Статтею 58 Закону України №1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення, перерахунку пенсій.
Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій, перерахунку пенсій громадянам, та на свій розгляд розраховувати пенсію позивача, оскільки прийняття рішень про призначення пенсії відноситься до компетенції відповідача, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Суд звертає увагу, що відповідно до абз.2 ч.4 ст.245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про перерахунок та виплату пенсії, суд дійшов висновку про зобов'язання відповідача повторно розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 06.06.2023 року щодо перерахунку пенсії за віком по списку №1, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку, що встановлені у справі обставини частково підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду правомірність та законність своїх дій всупереч вимогам ч.2 ст.77 КАС України.
Згідно із ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи часткове задоволення адміністративного позову, в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для присудження на користь позивача судових витрат пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме: судового збору у розмірі 536грн. 80коп.
Керуючись ст.ст. 9, 90, 72-78, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладену у листі №30874-24818/0-01/8-0400/23 від 03.07.2023 року, що полягала у не зарахуванні до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, періодів роботи з 14.08.2019 року по 30.06.2020 року та з 01.07.2020 року по 31.07.2022 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу по списку №1 періоди роботи з 14.08.2019 по 30.06.2020 року та з 01.07.2020 року по 31.07.2022 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 06.06.2023 року щодо перерахунку пенсії за віком по списку №1, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 536грн. 80коп. (п'ятсот тридцять шість грн. 80 коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Г. В.Кадникова