17 травня 2024 року ЛуцькСправа № 140/1855/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - в/ч НОМЕР_1 , відповідач) про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2020 рік, а також додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017-2020 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби; зобов'язання нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2020 рік, а також додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017-2020 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби.
В обґрунтування позову позивач зазначила, що проходила військову службу в період з 23.09.2015 по 09.06.2020 у в/ч НОМЕР_1 та наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 09.06.2020 № 115 її виключено зі списків особового складу частини НОМЕР_1 та з усіх видів забезпечення.
Вказала, що в грудні 2023 року звернулася до в/ч НОМЕР_1 із запитом про надання відомостей про нараховане та виплачене грошове забезпечення за весь період проходження служби по день фактичного розрахунку та виключення зі списків особового складу в/ч НОМЕР_1 .
Ствердила, що 30.01.2024 відповідачем направлено відповідь за № 62/1/фс від 22.01.2024, якою повідомлено, що їй не надавалась додаткова відпустка, як учаснику бойових дій за період з 2017 по 2020 роки, а також щорічна основна відпустка за 2020 рік не використана.
Вважаючи протиправною таку бездіяльність щодо невиплати компенсації за невикористані дні щорічних основної та додаткових відпусток, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею одноособово .
В поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні. Вказав, що у випадку звільнення військовослужбовців з військової служби їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні щорічної відпустки, в тому числі за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 162 Закону України "Про відпустки" та пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Разом із тим, зазначив, що ОСОБА_1 згідно з наказом командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.06.2020 № 115 не була звільнена з військової служби, а вибула до нового місця служби - м. Нововолинськ, Волинської області, тому невикористана нею основна відпустка за 2020 рік, а також додаткова відпустка як учаснику бойових дій за 2017-2020 роки, відповідно до п. 181 Розділу VIII Положення про проходження служби, має компенсуватися по новому місцю служби.
Інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 проходила військову службу у НОМЕР_2 окремій механізованій бригаді, ОК « ІНФОРМАЦІЯ_1 », Сухопутних військ ЗСУ, в/ч НОМЕР_1 в період з 23.09.2015 по 09.06.2020.
Згідно з наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 09.06.2020 № 115 старший солдат за контрактом ОСОБА_1 вважається такою, що справи та посаду здала та вибула до нового місця служби, а у в/ч НОМЕР_1 її виключено зі списків особового складу та з усіх видів забезпечення.
В грудні 2023 року позивач звернулася до в/ч НОМЕР_1 із запитом про надання відомостей про нараховане та виплачене грошове забезпечення за весь період проходження служби по день фактичного розрахунку та виключення зі списків особового складу в/ч НОМЕР_1 .
22.01.2024 в/ч НОМЕР_1 листом за № 62/1/фс повідомлено, що ОСОБА_1 не надавалась додаткова відпустка, як учаснику бойових дій за період з 2017 по 2020 роки, а також щорічна основна відпустка за 2020 рік не використана.
Вважаючи протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2020 рік, а також додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017-2020 роки, позивач звернулася з позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 статті 10-1 Закону №2011-ХІІ передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Тривалість щорічної основної відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу в календарному обчисленні до 10 років, становить 30 календарних днів; від 10 до 15 років - 35 календарних днів; від 15 до 20 років - 40 календарних днів; понад 20 календарних років - 45 календарних днів, без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічних основних відпусток не враховуються.
У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі не використані за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, та додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України «Про відпустки» (абзац третій пункту 14 статті 10-1 Закону №2011-ХІІ).
Відповідно до пункту 3 розділу «XXXI. Виплата грошового забезпечення у разі звільнення з військової служби» Порядку №260 у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки. Іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини тривалістю, що визначається пропорційно часу, прослуженому в році звільнення за кожен повний місяць служби, та за час такої відпустки виплачується грошове забезпечення або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.
Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до ст. 4 якого ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать, зокрема, учасники бойових дій.
Учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час (ст. 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту").
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам бойових дій надаються пільги, зокрема, використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.
Статтею 4 Закону України "Про відпустки" передбачено такі види щорічних відпусток: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.
Відповідно до статті 16-2 Закону України "Про відпустки" учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.
Згідно з пунктом 8 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України "Про відпустки". Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.
Отже, законом не виключаються випадки, коли військовослужбовцем відпустка не буде використана протягом календарного року та не передбачено позбавлення права на відпустку, яке військовослужбовець отримав в попередньому календарному році. Водночас надано право використати право на відпустку за попередній рік.
Абзацом третім пункту 14 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Аналогічна правова норма міститься у частині першої статті 24 Закону України "Про відпустки", якою встановлено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація, зокрема, за всі не використані ним дні щорічної відпустки.
Як слідує із дослідженого судом посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_3 від 28.02.2017, ОСОБА_1 набула правового статусу учасника бойових дій та саме з 28.02.2017 має право на додаткову оплачувану відпустку.
Згідно наказу № 115 від 09.06.2020 ОСОБА_1 не звільнено з військової служби, а виключено із списків особового складу частини з направленням для подальшого проходження служби до м. Нововолинськ Волинської області, тобто, переведено до іншої військової частини для подальшого проходження служби.
З урахуванням вищенаведених правових норм, суд зазначає, що у випадку звільнення військовослужбовців з військової служби їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні щорічної відпустки, в тому числі за невикористані дні додаткової відпустки.
При цьому, ОСОБА_1 не була звільнена зі служби, а тому право на отримання компенсації щорічної основної відпустки, а також додаткової відпустки як учаснику бойових дій, не набула, відтак обов'язок нарахування та виплати позивачці грошової компенсації за всі невикористані дні основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій, покладається на ту військову частину, з якої позивачка буде звільнена з військової служби.
Аналогічна позиція щодо передчасності звернення з позовом в суд про стягнення компенсації відпусток у випадку направлення для проходження служби до іншої військової частини викладена в постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2024 у справі № 240/21522/23.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2020 рік, а також додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017-2020 роки задоволенню не підлягають.
Суд відхиляє доводи позивача, що остання була виключена зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, а тому має право на отримання повного розрахунку грошового забезпечення до дня виключення включно, з огляду на таке.
Згідно пункту 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктом 2 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260 визначено, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
З наведеного нормативно-правового регулювання вбачається, що компенсація за невикористані календарні дні основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій не входить до складу грошового забезпечення, яке виплачується військовослужбовцю на момент виключення зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.
Ураховуючи встановлені у справі обставини та положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини, відсутність інших доводів позивача на обґрунтування заявлених вимог, суд уважає такі вимоги недоведеними, а позов таким, що не підлягає задоволенню з наведених вище підстав.
Ураховуючи відсутність документально підтверджених судових витрат, питання про їх розподіл суд не вирішує.
Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, на підставі Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.Ф. Костюкевич