про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю
за виконанням рішення суду
20 травня 2024 року ЛуцькСправа № 140/2659/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Андрусенко О. О.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 13.04.2023, яке набрало законної сили 16.05.2023, у цій справі позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення з ОСОБА_1 остаточного розрахунку у день виключення зі списків особового складу та всіх видів забезпечення; стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 68142,88 грн.; визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення, право на отримання яких встановлено судовими рішеннями у справі №140/4626/21, за весь час затримки виплати, починаючи з 2016 року по день фактичної виплати - 21.02.2022; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 провести нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення, право на отримання яких встановлено судовими рішеннями у справі №140/4626/21, за весь час затримки виплати, починаючи з 2016 року по день фактичної виплати - 21.02.2022; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
16.04.2024 до суду, в прядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), надійшла заява позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі шляхом подання до суду звіту про виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13.04.2023 у справі №140/2659/22. Заява обґрунтована тим, що 26.10.2023 Казначейською службою стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь позивача кошти в розмірі 54805,02 грн. (стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 68142,88 грн., з урахуванням ПДФО (18% - 12265,72 грн.) та військового збору (1,5% - 1022,14 грн.)). Також на вимогу органу державної виконавчої служби від 05.03.2024 Військова частина НОМЕР_1 листом від 08.02.2024 №556 підтвердила розрахунок виплати суми - 54855,02 грн. Однак позивач зазначає, що відповідач у цій справі повідомив орган державної виконавчої служби, що рішення суду виконане та ці кошти є саме компенсацією втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення, право на отримання яких встановлено судовими рішеннями у справі №140/4626/21, за весь час затримки виплати, починаючи з 2016 року по 21.02.2022, що не відповідає дійсності, позаяк ці кошти були виплачені саме як середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 18.04.2024 прийнято до розгляду вказану заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, її розгляд ухвалено здійснювати в порядку письмового провадження, встановлено відповідачу строк до 14.05.2024 для подання суду письмових пояснень щодо поданої заяви та їх документальне підтвердження.
Відповідач у встановлений судом строк пояснень щодо поданої заяви не подав.
За змістом частини четвертої статті 382 КАС України у судовому засіданні з повідомленням сторін вирішується лише питання про накладення штрафу за клопотанням позивача або за ініціативою судді. Відтак, заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, з урахуванням частини третьої статті 166 КАС України, розглянуто судом в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що заяву необхідно залишити без задоволення з таких мотивів та підстав.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з частиною другою статті 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, частиною першою статті 382 КАС України передбачено право суду встановити судовий контроль за виконанням рішення суду. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту і накладенням штрафу. Зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися залежно від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними і допустимими доказами, які вказують про невиконання рішення суду без поважних причин (вказані висновки щодо застосування положень статті 382 КАС України викладені у постанові Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №802/357/17-а).
Також у постанові Верховного Суду від 11.06.2020 у справі №640/13988/19 висловлено позицію, відповідно до якої адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. Встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду.
Судовим рішенням у даній справі суд не зобов'язував відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Разом з тим, на думку суду, вказана обставина не позбавляє позивача права звернутися до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду після його ухвалення.
Отже, необхідно встановити наявність підстав для покладення (в порядку частини першої статті 382 КАС України) на відповідача як суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, обов'язку подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у цій справі.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Частиною другою статті 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина перша статті 373 КАС України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За приписами пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (частина перша статті 5 Закону №1404-VIII).
Враховуючи вищевикладене, слід дійти висновку, що рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає виконанню на підставі виконавчого листа в порядку, встановленому Законом №1404-VIII.
У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 13.04.2023, яке набрало законної сили 16.05.2023, у цій справі позов задоволено частково, зокрема:
стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 68142,88 грн.;
зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 провести нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення, право на отримання яких встановлено судовими рішеннями у справі №140/4626/21, за весь час затримки виплати, починаючи з 2016 року по день фактичної виплати - 21.02.2022.
На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13.04.2023 у цій справі 23.06.2023 судом було видано позивачу виконавчі листи, в тому числі і про зобов'язання провести нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Як вбачається з долучених до заяви документів, ОСОБА_1 26.10.2023 на виконання рішення суду у цій справі №140/2659/22 було перераховано кошти у сумі 54805,02 грн. (а.с .86).
Судом також встановлено, що виконавчий лист №140/2659/22 про зобов'язання провести нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення, право на отримання яких встановлено судовими рішеннями у справі №140/4626/21, за весь час затримки виплати, починаючи з 2016 року по день фактичної виплати - 21.02.2022, на даний час перебуває на виконанні у Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що свідчить постанова від 11.10.2023 про відкриття виконавчого провадження №73008903 (а.с. 80).
Також з долучених до заяви, поданої в порядку статті 382 КАС України, документів вбачається, що в межах виконавчого провадження №73008903 державний виконавець надсилав боржнику Військовій частині НОМЕР_1 вимоги виконавця від 19.02.2024 №607 та від 05.03.2024 №763 (а.с. 81-84).
Листом від 08.02.2024 №556 Військова частина НОМЕР_1 повідомила державного виконавця, що ОСОБА_1 було виплачено компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 2016 року по день фактичної виплати - 21.02.2022 згідно рішення Волинського окружного адміністративного суду у справі №140/2659/22 на його картковий рахунок, відкритий у Приватбанку, 25.10.2023 (а.с. 87). Разом із вказаним листом Військова частина НОМЕР_1 направила державному виконавцю розрахунково-платіжну відомість №17 від 25.10.2023 (а.с. 88).
Тобто, на даний час орган державної виконавчої служби здійснює заходи із примусового виконання відповідачем (боржником) рішення суду від 13.04.2023 у даній справі в частині нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 2016 року по 21.02.2022, а також здійснює контроль за його повним виконанням, а тому відсутні підстави для встановлення такого контролю зі сторони суду.
Звернення до суду в порядку статті 382 КАС України є виключною мірою, якщо позивачем було вичерпано усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.
Відтак, враховуючи зазначені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що за умови невстановлення судового контролю, рішення суду у цій справі залишиться невиконаним, тому суд не вбачає фактичних та правових підстав для реалізації свого диспозитивного права покладення (в порядку частини першої статті 382 КАС України) на відповідача як суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, обов'язку подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, у зв'язку із чим у задоволенні заяви про встановлення судового контролю належить відмовити.
Керуючись статтями 248, 256, 382 КАС України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя О. О. Андрусенко