20 травня 2024 року Справа № 608/430/24
Номер провадження1-кп/608/180/2024
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чорткова в порядку кримінальне провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , пенсіонерки, вдови, раніше не судимої,
обвинувачується у вчинені злочинів передбачених ч.1,2 ст. 190 КК України, з участю прокурора ОСОБА_4 ,
ОСОБА_3 , діючи умисно, з метою заволодіння чужим майном у вигляді грошових коштів, що нараховуються та виплачуються в якості компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб, діючи в особистих інтересах, керуючись корисливим мотивом, в порушення вимог Порядку компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 333 від 19.03.2022 року (надалі - Порядок) та Меморандуму про взаєморозуміння, укладеного між Міністерством розвитку громад та територій України, Міжнародною Федерацією Товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця в Україні та Товариством Червоного Хреста України щодо компенсації витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб, які перемістилися у період воєнного стану, власноручно заповнила 01 червня 2023 року та подала в Виконавчий комітет Чортківської міської ради, що за адресою: АДРЕСА_2 , від свого імені заяву особи, що розмістила внутрішньо переміщених осіб, про отримання компенсації витрат, що пов'язані з безоплатним розміщенням внутрішньо переміщених осіб за травень 2023 року, в якій зазначив неправдиві відомості, наявність яких стали підставою для надання їй грошової компенсації.
У вказаній заяві ОСОБА_3 , переслідуючи мету особистого збагачення, вказала що у належній їй житловій квартирі, яка розташована за адресою АДРЕСА_3 , протягом усього місяця проживала внутрішньо переміщена особа, а саме ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка на той час жодного дня у вказаному будинку не проживала.
В результаті зазначення неправдивих відомостей ОСОБА_3 у вказаній заяві, щодо безоплатного розміщення внутрішньо переміщених осіб, їй Товариством Червоного Хреста України, нараховано та виплачено за період з 01.05.2023 по 31.05.2023, як компенсацію витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб в сумі 457 гривень 87 копійок.
Внаслідок чого, ОСОБА_3 шляхом обману незаконно заволоділа коштами Товариства Червоного Хреста України, які їй нараховано та виплачено як компенсацію витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб в сумі 457 гривень 87 коп, в результаті чого спричинила вказаному Товариству матеріальну шкоду.
Окрім цього встановлено, що ОСОБА_3 , діючи умисно, з метою заволодіння чужим майном у вигляді грошових коштів, що нараховуються та виплачуються в якості компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб, діючи в особистих інтересах, керуючись корисливим мотивом, повторно, в порушення вимог Порядку компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 333 від 19.03.2022 року (надалі - Прядок) та Меморандуму про взаєморозуміння, укладеного між Міністерством розвитку громад та територій України, Міжнародною Федерацією Товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця в Україні та Товариством Червоного Хреста України щодо компенсації витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб, які перемістилися у період воєнного стану, власноручно заповнила 02 серпня 2023 року та подала в Виконавчий комітет Чортківської міської ради, що за адресою: АДРЕСА_2 , від свого імені заяву особи, що розмістила внутрішньо переміщених осіб, про отримання компенсації витрат, що пов'язані з безоплатним розміщенням внутрішньо переміщених осіб за липень 2023 року, в якій зазначив неправдиві відомості, наявність яких стали підставою для надання їй грошової компенсації.
У вказаній заяві ОСОБА_3 , переслідуючи мету особистого збагачення, вказала що у належній їй житловій квартирі, яка розташована за адресою АДРЕСА_3 , протягом усього місяця проживала внутрішньо переміщена особа, а саме ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка на той час жодного дня у вказаному будинку не проживала.
В результаті зазначення неправдивих відомостей ОСОБА_3 у вказаній заяві, щодо безоплатного розміщення внутрішньо переміщених осіб, їй Товариством Червоного Хреста України, нараховано та виплачено за період з 01.07.2023 по 31.07.2023, як компенсацію витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб в сумі 457 гривень 87 копійок.
Внаслідок чого, ОСОБА_3 шляхом обману незаконно заволоділа коштами Товариства Червоного Хреста України, які їй нараховано та виплачено як компенсацію витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб в сумі 457 гривень 87 копійок, в результаті чого спричинила вказаному Товариству матеріальну шкоду.
Також встановлено, що ОСОБА_3 , діючи умисно, з метою заволодіння чужим майном у вигляді грошових коштів, що нараховуються та виплачуються в якості компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб, діючи в особистих інтересах, керуючись корисливим мотивом, повторно, в порушення вимог Порядку компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 333 від 19.03.2022 року (надалі - Прядок) та Меморандуму про взаєморозуміння, укладеного між Міністерством розвитку громад та територій України, Міжнародною Федерацією Товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця в Україні та Товариством Червоного Хреста України щодо компенсації витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб, які перемістилися у період воєнного стану, власноручно заповнила 04 вересня 2023 року та подала в Виконавчий комітет Чортківської міської ради, що за адресою: АДРЕСА_2 , від свого імені заяву особи, що розмістила внутрішньо переміщених осіб, про отримання компенсації витрат, що пов'язані з безоплатним розміщенням внутрішньо переміщених осіб за серпень 2023 року, в якій зазначив неправдиві відомості, наявність яких стали підставою для надання їй грошової компенсації.
У вказаній заяві ОСОБА_3 , переслідуючи мету особистого збагачення, вказала що у належній їй житловій квартирі, яка розташована за адресою АДРЕСА_3 , протягом усього місяця проживала внутрішньо переміщена особа, а саме ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка на той час жодного дня у вказаному будинку не проживала.
В результаті зазначення неправдивих відомостей ОСОБА_3 у вказаній заяві, щодо безоплатного розміщення внутрішньо переміщених осіб, їй Товариством Червоного Хреста України, нараховано та виплачено за період з 01.08.2023 по 31.08.2023, як компенсацію витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб в сумі 457 гривень 87 копійок.
Внаслідок чого, ОСОБА_3 шляхом обману незаконно заволоділа коштами Товариства Червоного Хреста України, які їй нараховано та виплачено як компенсацію витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб в сумі 457 гривень 87 копійок, в результаті чого спричинила вказаному Товариству матеріальну шкоду.
В результаті вище вказаних протиправних дій ОСОБА_3 , Товариства Червоного Хреста України були заподіяна матеріальні збитки на загальну суму 1373 гривні 61 копійка.
Органом досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.190 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство) та ч.2 ст.190 КК України, тобто в заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненим повторно.\
Допитана під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст.190 КК України визнала повністю, погодилася зі всіма обставинами вказаними у обвинувальному акті, відмовилася від їх дослідження під час судового розгляду. Заподіяні Товариству Червоного Хреста України матеріальні збитки на загальну суму 1 373 гривень 61 копійка нею відшкодовано.
Представник потерпілого в судове засідання не з'явилася, просила справу слухати у її відсутності, претензій ні матеріального, ні морального характеру до обвинуваченої не мають, оскільки збитки відшкодовані.
Учасники судового провадження не оспорювали обставин винуватості ОСОБА_3 за ч.1, ч.2 ст.190 КК України, а тому на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, урахувавши те, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає доведеною винуватість обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), та ч.2 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, і кваліфікація її дій за ч.1, ч.2 ст. 190 КК України є вірною.
При призначенні обвинуваченій ОСОБА_3 покарання, суд, у відповідності із вимогами ст.ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які є кримінальним проступком та нетяжким злочином, фактичні обставини кримінального провадження, а також розмір заподіяної шкоди, особу обвинуваченої, яка характеризується позитивно за місцем проживання, на обліках в лікаря нарколога не перебуває, є вдовою, пенсіонером, особою похилого віку, обставини, що пом'якшують покарання, а саме: активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування заподіяної шкоди. Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
З врахуванням наведеного, суд вважає, що обвинуваченій ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах санкцій статей обвинувачення, а саме за: ч.1 ст.190 КК України у виді штрафу, ч.2 ст.190 КК України у виді позбавлення волі на певний строк.
Остаточне покарання обвинуваченій слід визначити відповідно до приписів ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі.
На підставі встановлених судом обставин та особи обвинуваченої, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 без відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом 1 року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки, передбачені п.п. 1, 2 ч.1 ст.76 КК України.
Дане покарання обвинуваченій відповідає передбаченій ст.50 КК України меті покарання, зокрема, її виправленню та запобіганню вчинення нею нових злочинів.
Підстав для обрання запобіжного заходу не встановлено.
На підставі наведеного та керуючись ст.370,374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст.190КК України та призначити їй покарання:
- за ч.1 ст. 190 КК України у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн.;
- за ч.2 ст.190 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання, якщо вона протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.
Згідно п.п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Чортківський районний суд протягом 30 днів з часу його оголошення, а обвинуваченим у той же термін з дня отримання копії вироку.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченій та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1