15.05.2024 Справа №607/10603/24 Провадження №1-кс/607/2938/2024
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12024210000000218 від 11.05.2024 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Варваринці, Теребовлянського району Тернопільської області, із середньою освітою, працюючого на посаді тракториста-машиніста «Микулинецького лісництва», філії «Кременецького лісового господарства» ДП «Ліси України», зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України,-
до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшло вказане клопотання, в якому сторона обвинувачення просить застосувати щодо ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном на 60 діб.
В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення посилається на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, на даний час існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, зокрема, останній перебуваючи на волі з метою уникнення відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих та експертів у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. Застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього судом обов'язків, не зменшить до прийнятного рівня ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Окрім цього, враховуючи наведені ризики, тяжкість злочинів, санкцію, яка загрожує підозрюваному у разі визнання його винним, дані про особу підозрюваного, його соціальний стан, з дотриманням п.п.4, 5 ч.4 ст.183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , просить не визначати розмір застави.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав вказане клопотання, з мотивів у ньому наведених.
Захисник - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечив щодо задоволення вказаного клопотання, просив застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Окрім того, просив врахувати, що наявність хвороби підозрюваного ОСОБА_4 .
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя вважає наступне.
Слідчий суддя встановив, що слідчими відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024210000000218 від 11.05.2024, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ст. 68 Конституції України та ст.1, п.1 ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» (№3353-XII від 30 червня 1993 року), із змінами та доповненнями (надалі - ЗУ «Про дорожній рух»), як особа - учасник дорожнього руху (водій транспортного засобу), зобов'язаний знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року із змінами та доповненнями (надалі - Правила дорожнього руху або ПДР) та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Однак, грубо ігноруючи вимоги вищевказаного ЗУ «Про дорожній рух», 10.05.2024 близько 19 год. 00 хв., тракторист-машиніст ОСОБА_4 , в порушення вимог пункту 2.9 (а) ПДР, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння (2,61 ‰ проміллє), керував колісним трактором «МТЗ-80 Білорус» р.н. НОМЕР_1 та рухався з пасажиром ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по АДРЕСА_1 в напрямку с. Мишковичі від с. Великої Луки.
Під час руху, тракторист-машиніст ОСОБА_4 , не був достатньо уважний, належно не стежив за дорожньою обстановкою, умовами та відповідно не реагував на їх зміну, чим порушив вимоги пунктів: 1.5 ч. 1, 1.10, (в частині визначення понять: «дорожні умови», «дорожня обстановка», і виконання їх вимог), 2.3 (б, д) Правил дорожнього руху, які зобов'язували його своїми діями не створювати загрозу безпеці дорожнього руху, небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Так, рухаючись вказаним трактором тракторист-машиніст ОСОБА_4 , проїжджаючи навпроти будинку АДРЕСА_2 , змінив напрямок свого руху ліворуч, виїхав за межі ґрунтової дороги - ліве узбіччя, де здійснив наїзд на нерухому перешкоду - дерево та зупинився. У подальшому, відновлюючи свій рух вперед, не врахував поперечний ухил дороги та грубо порушуючи вимоги п.10.1 ПДР розпочав рух, що призвело до перекидання трактора на лівий бік та дах трактора із зупинкою на його правій стороні.
Унаслідок перекидання трактора «МТЗ-80 Білорус» його пасажир ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження, від яких настала його смерть на місці пригоди.
Порушення трактористом-машиністом ОСОБА_4 вимог п. 10.1 ПДР перебуває у прямому причинному зв'язку із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням смерті ОСОБА_7 .
11.05.2024 о 01.40 год. ОСОБА_4 затримано в порядку ст.208 КПК України та 11.05.2024 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України.
Слідчий суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч.5 ст.9 КПК України).
У практиці останнього «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Тобто, стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.
Отже, під час перевірки, чи наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, слідчий суддя з'ясовує, чи наявні факти або інформація, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, своїми діями могла вчинити кримінальне правопорушення, а також, чи такі виправдовують подальше розслідування.
Дослідивши обставини вчинення зазначеного кримінального правопорушення, не вирішуючи питання про доведеність вини, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих та досліджених в судовому засіданні матеріалах, слідчий суддя переконався в тому, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України.
Вказане підтверджується доказами, а саме: протоколом огляду місцевості від 10.05.2024 з додатками яким зафіксовано кінцеве розташування транспортного засобу, відображення слідів зриву ґрунту та трав'яного покриву, пошкоджена огорожа і дерево, яка вказує про розташування місця з'їзду з дороги та перекидання трактор; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , яка повідомила, що 10.05.2024 вона виявили трактор «МТЗ-80 Білорус» р.н. НОМЕР_1 , що рухався по вул. Загребля с. Миролюбівка, за кермом якого сидів ОСОБА_4 , якого вона раніше не знала, а зліва біля нього знайомий її чоловік ОСОБА_7 , після чого тракторист, виїхав за межі дороги і зупинився на схилі, опершись лівою стороною трактора на дерево, після чого допустив перекидання в сторону обриву; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , який повідомив, що 10.05.2024 виявив навпроти свого господарства трактор «МТЗ-80 Білорус» р.н. НОМЕР_1 , який стояв нерухомо на схилі за межами дороги опершись лівою стороною на нерухому перешкоду-дерево, після чого відбулось перекидання трактора, при чому задні-ведучі колеса трактора крутились; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , який повідомив, що 10.05.2024 він, перебуваючи на місці ДТП виявив трактор «МТЗ-80 Білорус» р.н. НОМЕР_1 , що злетів з дороги і в якого крутились задні колеса, а біля нього лежали двоє знайомих йому чоловіків - ОСОБА_7 , що працював лісником та ОСОБА_4 , що працював трактористом, а також розмовляв з ОСОБА_8 , зі слів якої йому стало відомо, що безпосередньо перед ДТП кермував трактором ОСОБА_4 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , який є в.о. директора лісничого господарства, на якому працювали ОСОБА_7 - майстром лісу та ОСОБА_4 - трактористом та за яким був закріплений трактор «МТЗ-80 Білорус» р.н. НОМЕР_1 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 яка повідомила, що її батько - ОСОБА_4 працює трактористом в лісництві близько 20 років, а трактор «МТЗ-80 Білорус» р.н. НОМЕР_1 , зазвичай зберігає дома і нікому не дозволяв на ньому їздити; чек драгера від 10.05.2024 відповідно до якого ОСОБА_4 перебуває в стані сп'яніння, що відповідає 2,61 ‰ (проміллє); іншими матеріалами кримінального провадження.
В свою чергу, підозрюваним та стороною захисту не наведено обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на його непричетність до злочину, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, або необґрунтованість повідомленої підозри, а за такого на цій стадії досудового розслідування відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру є вочевидь необґрунтованим.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, зокрема, слідчий суддя зобов'язаний оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного.
Згідно положень ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
За результатами розгляду клопотання, слідчий суддя вважає, що оглянутими матеріалами та прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а саме: - п.1 ч.1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду. Такий висновок ґрунтується на тому, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, без альтернативної міри покарання. На думку слідчого судді, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, адже суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Також слідчий суддя вважає, що існує ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, вказана обставина підтверджується тим, що у разі застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою він, перебуваючи на волі, використовуючи свої зв'язки та авторитет може незаконно впливати на свідків, шляхом схиляння до відмови від дачі показань чи дачі завідомо неправдивих показань, чим перешкодить кримінальному провадженню.
Крім того, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 неодноразово раніше притягався до адміністративної відповідальності, керуючи трактором «МТЗ-80 Білорус» р.н. НОМЕР_1 , що свідчить про те, що він схильний до вчинення правопорушень. Вказана дорожньо-транспортна пригода набула великого суспільного резонансу, оскільки унаслідок неї загинула особа, тому, враховуючи вказану обставину, підозрюваний ОСОБА_4 , усвідомлюючи такі наслідки, які спричиненні його діями, і відповідно міру покарання, яку він може понести у зв'язку з цим, може вчинити дії спрямовані на переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
З урахуванням того, що стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя, з урахуванням характеру вчинених кримінальних правопорушень, тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винуватим, характеру та обставин справи, особи підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу та, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
На переконання слідчого судді, застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, про що клопоче сторона захисту, не буде достатнім для запобігання існуючим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного. Окрім того, у слідчого судді відсутні відомості, які б вказували на неможливість утримувати ОСОБА_4 під вартою.
Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України з врахуванням того, що ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, який спричинив загибель людини, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для визначення розміру застави у вказаному кримінальному провадженні.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню та слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави підозрюваному ОСОБА_4 , водночас в задоволенні клопотання захисника слід відмовити.
Керуючись ст. ст.183, 197, 199, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
клопотання сторони обвинувачення - задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 07 липня 2024 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської областіОСОБА_1