Справа № 459/4128/23
Провадження № 2/459/793/2023
15 травня 2024 року Червоноградський міський суд Львівської області
в складі: головуючого судді Грабовського В.В.
з участю: секретаря судового засідання Маїк А.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Червонограді у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа: приватний нотаріус Червоноградського нотаріального округу Павлик Петро Олегович, про усунення від права спадкування за законом,
У грудні 2023 року позивачі звернулися до суду з позовом, у якому просили усунути ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . В обгрунтування вимоги послалися на ч. 5 ст. 1224 ЦК України та зазначили, що відповідач є сином покійного чоловіка позивача ОСОБА_1 від першого шлюбу. Останній був одноосібним власником квартири АДРЕСА_1 . Відповідач був зареєстрований у спірному будинку, однак рішенням суду його визнано таким, що втратив право на проживання у вищевказаній квартирі та останнього знято з реєстрації місця проживання. Зазначили, що до дня смерті ОСОБА_6 протягом 5,5 років важко хворів (з початку 2018 року і до липня 2023 року - дня його смерті), перебував у безпорадному стані, позивач ОСОБА_1 здійснювала цілодобовий догляд за ним, оскільки йому була проведена хірургічна операція - трахеостомія й він потребував постійного стороннього догляду, був нездатний до самообслуговування, не пересувався. Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 21.06.2019 ОСОБА_6 було визнано недієздатним, призначено його опікуном ОСОБА_1 , строк дії такого рішення було продовжено 24.01.2022. Відповідач знав про такий стан свого батька, однак не виконував свій обов?язок (проявляв бездіяльність), як син, по допомозі та доглядом за хворим батьком, ухилявся від надання йому матеріальної та нематеріальної допомоги, всіляко умисно уникав обов?язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, який перебував у безпорадному стані. Відповідач, будучи обізнаним про смерть батька, на похорон такого не прибув, однак подав заяву про прийняття спадщини після померлого.
Ухвалою суду від 26.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.
06.02.2024 відповідач подав відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що шлюб між його батьками, розірвано 04.05.2004, він тривалий час проживає у Федеративній республіці Німеччина, звідки в Україну не повертався, у зв'язку з чим не міг перебувати з батьком та здійснювати догляд за ним. За рішенням суду ОСОБА_6 було визнано недієздатним та призначено його опікуном ОСОБА_1 . Вказав, що в матеріалах справи відсутні докази наявності у нього можливості надавати допомогу батькові та докази того, що позивач повідомляла його про необхідність надання такої допомоги.
22.02.2024 підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник позов підтримали з підстав, вказаний у позовній заяві. Зазначила, що відповідач був обізнаним про стан здоров'я свого батька, оскільки вона повідомляла його про такий, крім цього, просила відповідача про допомогу у купівлі матрацу для померлого, однак ОСОБА_5 попросив за такий високу ціну, а тому у зв'язку з неможливість оплати, позивач від такого відмовилася. Позивач вказала, що оскільки вона була опікуном померлого, не мала можливості працевлаштуватися, тому пенсійні виплати останнього були єдиним джерелом доходу сім'ї.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що шлюб між батьками відповідача розірвано, останній з 16 років проживав у Республіці Німеччина, з батьком не спілкувався у зв'язку з неприязними відносинами між ними. Відповідачу не було відомо про стан здоров'я батька, позивачем не доведено потреби в утриманні відповідачем свого батька. Крім цього, зазначив, що померлий отримував страхові виплати за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що працює на посаді сімейного лікаря у КП «ЧЦМЛ». Протягом 5 років була сімейним лікарем ОСОБА_6 , останній близько 6 років був лежачим, потребував постійного догляду. Нею здійснювалися виїзди на дім для надання допомоги та консультацій пацієнта. Відвідувала ОСОБА_6 за викликами його дружини два рази на місяць. Остання разом із сином ОСОБА_8 постійно були присутніми при огляді пацієнта, який був паралізованим, не розмовляв, не реагував на подразники, не міг харчуватися самостійно, потребував допомоги та постійного догляду. Про інших родичів пацієнта їй не було відомо, вона дізналася про наявність у нього сина ОСОБА_9 на похороні померлого.
Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснив, що понад 21 рік був сусідом померлого, із позивачем ОСОБА_1 знайомий, іноді, при потребі, допомагав останній по догляду за ОСОБА_6 , який понад 5 років перебував у безпорадному стані, був прикутим до ліжка, не розмовляв, харчувався за допомогою катетера, потребував щохвилинного догляду, який здійснювала позивач. Остання іноді просила його про допомогу при потребі підняти померлого. Зазначив, що ОСОБА_1 була дружиною померлого, проживала з ним понад 15 років, у них є спільний син ОСОБА_8 . Про те, що у померлого був син ОСОБА_9 , йому відомо не було, останнього ніколи не бачив, дізнався про такого після смерті ОСОБА_6 .
Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснила, що 21 рік проживала неподалік померлого, який останні 5 років до своєї смерті потребував догляду, оскільки не розмовляв та харчувався через катетер. Зі слів позивача дізналася, що в нього є син ОСОБА_9 від першого шлюбу.
Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснив, що є сусідом позивачів. Вказав, що з відповідачем не знайомий, його ніколи не бачив, однак знав про його існування зі слів своєї дружини. Вдома у померлого неодноразово був, присутніми при ньому була дружина ОСОБА_13 та син ОСОБА_8 .
Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні пояснила, що є сусідкою позивачів та померлого. Останній понад 5 років перебував у вегетативному стані, був паралізованим, не при свідомості, догляд за ним здійснювала його дружина. Вказала, що при потребі вона та її чоловік допомагали позивачу фізично при догляді за померлим, з його першою дружиною та сином ОСОБА_9 вона знайома, відповідач допомоги у догляді за ОСОБА_15 не надавав, однак, коли дізнався про те, що останній потрапив до лікарні, приходив до його будинку. Чи зверталась позивач до відповідача за допомогою, їй не відомо, однак вважає, що останній знав про стан свого батька.
Свідок ОСОБА_16 у судовому засіданні пояснила, що працює на посаді медсестри у КП «ЧЦМЛ», у померлого вдома була 1-2 рази на тиждень, завжди присутньою при останньому була дружина ОСОБА_13 . Зазначила, що з першою дружиною ОСОБА_6 . ОСОБА_17 та їх сином ОСОБА_9 вона знайома, останнім померлий після розірвання шлюбу придбав квартиру, відносини між ними були хорошими. Перша дружина померлого та його син ОСОБА_9 знали про стан здоров'я померлого, останній приїжджав до батька на початку його хвороби. Позивач ОСОБА_1 зверталась до відповідача про допомогу у купівлі спеціалізованого матрацу для померлого, оскільки у країні, де перебував останній, такий коштував значно дешевше, ніж в України, однак ОСОБА_5 попросив за такий дуже високу ціну, тому позивач від нього відмовилася у зв'язку з неможливістю оплати. Зі слів позивача, їй відомо, що відповідач під час хвороби померлого приходив на подвір'я будинку, де проживав батько, у нетверезому стані та поводив себе зухвало, жодної допомоги батькові не надавав. Зі слів матері відповідача їй відомо, що цей син вживав наркотики.
Свідок ОСОБА_18 у судовому засіданні пояснив, що працює на посаді лікаря анестезіолога у КП «ЧЦМЛ». ОСОБА_6 був його пацієнтом, який протягом 5 років перебував у важкому стані, приходив до останнього та навчав ОСОБА_1 здійснювати догляд за хворим. Померлий тривалий час був непритомний та без свідомості, не міг себе обслуговувати, був у вегетативному стані, потребував постійного ретельного догляду, харчувався через катетер, не розмовляв. Відвідував пацієнта один раз на місяць, при яких замінював шлунковий катетер, перев'язував дихальну трубку, слухав дихання та міряв тиск. Зазвичай такі візити тривали близько 30 хвилин, присутніми були його дружина ОСОБА_13 , син ОСОБА_8 та сімейний лікар. Опікуном померлого була його дружина ОСОБА_13 . Про те, що у пацієнта був син ОСОБА_9 , йому відомо не було.
Свідок ОСОБА_19 у судовому засіданні пояснила, що відповідачу було відомо про хворобу та стан здоров'я свого батька. Вона була свідком події, яка мала місце у 2021 році під час хвороби ОСОБА_6 , а саме того, як відповідач, перебуваючи в неадекватному стані, перелізши через паркан, приходив до будинку, у якому перебував його батько, та говорив різні нісенітниці. На її думку, син ОСОБА_9 мав змогу надавити допомого померлому, однак чи просила позивач останнього надавати таку допомогу, їх не відомо. Догляд за померлим здійснювала лише його дружина ОСОБА_13 .
Свідок ОСОБА_20 у судовому засіданні пояснила, що їй відомо про хворобу ОСОБА_6 . Зазначила, що відповідач закінчив школу та поїхав проживати до матері у Республіку Німеччина. Їй не відомо, щоб відповідач відмовлявся надавати допомогу померлому.
Третя особа, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справ за її відсутності, щодо рішення по даній справі поклалась на думку суду.
Вислухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з огляду на таке.
Установлено, що шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_21 зареєстровано 27.03.2007, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_1 .
Відповідно до свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_6 та ОСОБА_1 .
ОСОБА_6 успадкував після смерті свого батька ОСОБА_15 частину житлового будинку АДРЕСА_2 , що становить квартира АДРЕСА_3 , що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 39583587 від 10.02.2015 та свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 10.02.2015.
Згідно зі свідоцтвом про право власності № НОМЕР_3 від 12.10.2015 ОСОБА_6 на праві приватної власності належить земельна ділянка для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_4 .
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №33399310 від 10.02.2015 ОСОБА_6 на праві приватної власності належить житловий будинок, частина будинку, що становить квартира АДРЕСА_5 .
ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_4 .
Відповідно до довідки Відділу обслуговування громадян (сервісний центр) від 14.11.2023 ОСОБА_6 отримав пенсію за віком за період з лютого 2023 року по липень 2023 року у розмірі 86592,30 грн.
Згідно з копією медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_6 № 227 останній був інвалідом ІІІ групи по профзахворюванню, хворів та проходив лікування, за станом здоров'я потребував постійного стороннього догляду та не здатний до самообслуговування.
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №196 від16.05.2019 ОСОБА_6 страждав хронічним стійким психічним розладом у формі судинної деменції з гострим початком, за своїм психічним станом не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Потребує опіки.
Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 21.06.2019 ОСОБА_6 визнано недієздатним та призначено його опікуном ОСОБА_1 . Строк дій вказаного рішення продовжено на два роки рішенням суду від 24.01.2022.
Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 27.12.2012 ОСОБА_5 визнано таким, що втратив право на проживання у житловому приміщенні, та знято його з реєстрації.
За вищевказаним рішенням суду ОСОБА_5 12.02.2014 знято з реєстрації за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується копією будинкової книги.
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_22 розірвано 07.05.2004.
Згідно із посвідкою на проживання № Y07RG9XHJ, яка дійсна з 09.06.2016, ОСОБА_23 отримав дозвіл на постійне місце проживання у м. Гамбург, Республіка Німеччина.
ОСОБА_24 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 , з 30.03.2006, що підтверджується довідкою про підтвердження реєстрації.
Відповідно до інформації Професійно-технічного училища вторинної переробки та економічних технологій м. Гамбург ОСОБА_23 відвідував BVJM 05-1 клас Професійно-технічного училища для мігрантів з 09.09.2025 до закінчення занять 31.07.2006 в кінці навчального року.
Згідно з повним витягом Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 17.02.2024 № 00043645557 ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , його батьками є: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_8
ОСОБА_24 перебував на амбулаторному психотерапевтичному лікуванні з 18.05.2018 по 29.02.2021 з діагнозом: змішаний тривожно-депресивний розлад, що підтверджується інформацією психолога психотерапевта м. Гамбург.
Відповідно до повідомлення від 23.02.2024 від страхової компанії ОСОБА_25 сплачував внески пенсійного страхування та отримував допомогу від федерального агентства зайнятості та допомогу по безробіттю.
Згідно з інформацією Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України № 19-28857/18/24 від 25.04.2024 ОСОБА_26 у період з 01.01.2018 по 25.04.2024 неодноразово перетинав державний кордон України.
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК України (далі - ЦК)).
Відповідно до ст. 1261 ЦК у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно з ч. 5 ст. 1224 ЦК за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 березня 2019 року у справі №321/1573/17-ц (провадження №61-45879св18) зроблено висновок, що «для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно до частини п'ятої статті 1224 ЦК України має значення сукупність таких обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України (далі - ЦПК) доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи(ч. 1 ст. 79 ЦПК).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК).
Згідно із ч.ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
На підставі наявних у справі медичних документів, показань свідків, зокрема медичних працівників, суд уважає доведеним, що ОСОБА_6 упродовж приблизно 5-ти років до дня своєї смерті тяжко хворів та у зв'язку із цим був у безпорадному стані.
Суду не подано жодного доказу, який би свідчив про потребу спадкодавця чи ОСОБА_1 у зв'язку із його доглядом у допомозі саме відповідача. При цьому у позовній заяві зазначено, що ОСОБА_1 була необхідна лише стороння допомога, тобто допомога будь-якої іншої особи.
Навіть якщо вважати доведеним те, що спадкодавець потребував допомоги саме відповідача, у справі відсутні будь-які дані про обізнаність відповідача про таку потребу у його допомозі спадкодавцю.
Зазначені у позовній заяві доводи свідчать лише про інформування ОСОБА_1 відповідача про стан здоров'я спадкодавця, а не про ухилення його від надання допомоги, пов'язаної із хворобою спадкодавця. Жодного доказу відмови відповідача надати допомогу спадкодавцю суду не подано, а сам факт ненадання відповідачем допомоги, навіть за можливості її надати, за умови недоведення потреби спадкодавця в допомозі саме відповідача та обізнаності останнього у цьому, не вважається ухиленням у розумінні ч. 5 ст. 1224 ЦК та практики Верховного Суду.
Показання свідків, дані зі слів ОСОБА_1 , та її пояснення про те, що вона зверталася до відповідача за допомогою у придбанні спеціалізованого матрацу й що відповідач назвав ціну за нього значно вищу, ніж звичайну, жодним достовірним доказом не підтверджені й не можуть свідчити про його ухилення від надання спадкодавцеві допомоги.
Отже, відсутні правові підстави для усунення відповідача від права на спадкування за законом після смерті його батька, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 274, 354 ЦПК України, суд
У задоволенні позовних вимог відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивачі: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_8 )
Відповідач: ОСОБА_5 (отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування).
Третя особа: приватний нотаріус Червоноградського нотаріального округу Павлик Петро Олегович (вул. Тарнавського, 2, м. Червоноград, Львівська обл.)
Повне рішення складено 20.05.2024 року.
Суддя: В. В. Грабовський