16 травня 2024 року
м. Київ
справа № 743/1378/13-к
провадження № 51-1756ск18
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року про повернення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Київського апеляційного суду від 31 січня 2019 року стосовно нього.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом апеляційної інстанції обставини
Ухвалою судді-доповідача Київського апеляційного суду від 25 грудня 2023 року заяву ОСОБА_4 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами було залишено без руху з наданням йому семиденного строку для усунення недоліків.
На виконання зазначених в ухвалі суду вимог, 27 лютого 2024 року до апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_4 .
Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року вказану заяву було повернуто засудженому, оскільки особою не усунуто недоліків цієї заяви, яку залишено без руху, в установлений строк.
Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою апеляційного суду ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 2 квітня 2024 року на підставі п. 2 ч. 2
ст. 428 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року про повернення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Київського апеляційного суду від 31 січня 2019 року стосовно нього.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 вказує на незаконність ухвали Київського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року про повернення його заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Київського апеляційного суду від 31 січня 2019 року стосовно нього.
Вважає, що ухвала Київського апеляційного судупостановлена з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що апеляційний суд не мав права ухвалювати рішення про повернення його заяви, оскільки таке рішення, на його думку, суперечить постанові Верхового Суду від 16 листопада 2023 року, якою вже скасовувалася аналогічна ухвала апеляційного суду щодо його заяви за нововиявленими обставинами.
Крім того, у значній частині скарги засуджений здійснює аналіз доказів та не погоджується з фактичними обставинами, встановленими у рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій, які ухвалені за результатами розгляду кримінального провадження стосовно нього.
Межі розгляду кримінального провадження в касаційному суді
За змістом ст. 433 КПК Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до положень ст. 438 цього Кодексу підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Під час вирішення питання про наявність зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, суд виходить із фактичних обставин, установлених судами.
З будь-яких інших підстав касаційний суд не вправі втручатися в рішення судів попередніх інстанцій, а керується обставинами, установленими цими судами.
Отже, Верховний Суд позбавлений можливості давати оцінку доводам засудженого в касаційній скарзі, який у значній частині посилається на неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду встановленим фактичним обставинам кримінального провадження та надає власну оцінку доказам.
Мотиви Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши зміст оскарженого судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження потрібно відмовити з огляду на таке.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Як убачається з копії оскаржуваного судового рішення, засуджений
ОСОБА_4 звернувся до Київського апеляційного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Київського апеляційного суду від 31 січня 2019 року стосовно нього.
Залишаючи без руху заяву ОСОБА_4 , суд в ухвалі від 25 грудня 2023 року вказав, що зазначені засудженим обставини не є нововиявленими в розумінні ч. 2
ст. 459 КПК.
Згідно з ч. 3 ст. 464 КПК до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена згідно з вимогами, передбаченими статтею 462 цього Кодексу, застосовуються правила частини третьої статті 429 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо
особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що на виконання зазначених в ухвалі
суду вимог, 27 лютого 2024 року на адресу апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_4 , в якій він, як і в первісній заяві, вказував на те, що під час апеляційного розгляду не була належним чином досліджена та обставина,
що він має алібі і до інкримінованих йому злочинів непричетний, а для
об'єктивного вирішення всіх питань у цій справі, на його думку, необхідно отримати відповідь від компанії мобільного зв'язку щодо трафіку руху, зазначеного ним у заяві, мобільного терміналу, що належить свідку ОСОБА_5 , який надавав йому в той час послуги таксі. Просив розглянути справу з отриманням технічної інформації стосовно трафіку руху мобільного терміналу IMEI НОМЕР_1 ,
надати всім цим обставинам оцінку в порядку ст. 94 КПК і ухвалити правильне рішення. У зв'язку з цим апеляційний суд дійшов висновку, що доводи, викладені у заяві засудженого, фактично зводяться до незгоди з ухваленим Київським апеляційним судом рішенням від 31 січня 2019 року, і засуджений не вказує тих обставин, які б могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та
не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду, тобто ним не викладені обставини, які можуть бути визнані нововиявленими обставинами згідно з ч. 2 ст. 459 КПК, а також в ній відсутнє обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин.
Зважаючи на вищевказане апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що засуджений не усунув недоліків заяви, яку було залишено без руху, у зв'язку з чим, керуючись приписами ч. 3 ст. 464 КПК, ухвалою від 28 лютого 2024 року йому було повернуто його заяву.
Доводи касаційної скарги засудженого про те, що ухвала Київського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року суперечить постанові Верхового Суду від 16 листопада
2023 року, якою в цій справі раніше скасовувалася аналогічна ухвала апеляційного суду щодо його заяви за нововиявленими обставинами, є необґрунтованими, оскільки у вказаній постанові колегія суддів зазначила, що апеляційний суд, встановивши невідповідність заяви ОСОБА_4 вимогам ст. 462 КПК, всупереч положенню ст. 429 КПК не надав заявнику строк на усунення допущених недоліків, а відразу ж повернув заяву засудженому. Водночас, у цьому випадку, апеляційний суд дотримався приписів статей 429 та 462 КПК.
З огляду на викладене суддя апеляційного суду, повертаючи апеляційну
скаргу, діяв відповідно до вимог кримінального процесуального закону,
а тому обґрунтованих підстав для задоволення касаційної скарги засудженого немає.
Інші доводи касаційної скарги засудженого, що стосуються фактичних обставин кримінального провадження та непогодження із висновками судів, викладеними у рішеннях, ухвалених по суті цього кримінального провадження, не можуть бути предметом дослідження касаційного суду.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би безумовними підставами для скасування ухвали суду апеляційної інстанції, у касаційній скарзі не наведено.
Таким чином, оскільки з касаційної скарги засудженого та змісту судового рішення не вбачається підстав для її задоволення, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року про повернення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Київського апеляційного суду від 31 січня 2019 року стосовно нього.
Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3