20 травня 2024 року
м. Київ
справа № 759/3977/23
провадження № 61-6842ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 01 грудня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Явір-Житлобуд-2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Явір-Житлобуд-2» (далі - ТОВ «Явір-Житлобуд-2») у березні 2023 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість зі сплати житлово-комунальних послуг за період з 01 липня 2019 року по 31 липня 2022 року у розмірі 33 662, 86 грн, інфляційне збільшення суми боргу за весь час прострочення у розмірі 7 852, 29 грн та три відсотки річних у розмірі 1 563, 97 грн.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 01 грудня 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року, позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Явір-Житлобуд-2» заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг за період з 01 липня 2019 року по 31 липня 2022 року у розмірі 33 662, 86 грн, інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 7 852, 29 грн, 3 % річних у розмірі 1 563, 97 грн, а всього 43 079, 12 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Явір-Житлобуд-2» судовий збір у розмірі 2 684, 00 грн.
09 травня 2024 рокуОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргуна рішення Святошинського районного суду м. Києва від 01 грудня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року у вказаній справі.
За приписами пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028, 00 грн.
Ціна позову в цій справі становить 43 079, 12 грн, що станом на 01 січня 2024 року не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028, 00 грн * 250 = 757 000, 00 грн).
Касаційна скарга не містить посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалено в справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і вони не підлягають касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ухвалив:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 01 грудня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 квітня 2024 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Явір-Житлобуд-2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко