15травня 2024 року
м. Київ
справа № 760/34256/21
провадження № 61-6095ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Крата В. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 06 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою,
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила стягнути з відповідача на свою користь майнову шкоду, завдану внаслідок ДТП, у розмірі 466 882,37 грн; інфляційні втрати та 3 % річних від 466 882,37 грн за період з 15 жовтня 2021 року по 28 лютого 2023 року - 166 236,31 грн; частину втрат, які зазнала позивач - 37 035,34 грн; інфляційні витрати та 3 % річних від 39 399,30 грн за період з 15 жовтня 2021 року по 28 лютого 2023 року - 14 029,38 грн; моральну шкоду у розмірі 35 000,00 грн. Всього просила стягнути на свою користь 719 183,40 грн.
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 03 липня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 426 376,00 грн майнової шкоди, 134 255,21 грн інфляційних втрат, 3 % річних у розмірі 17 592,39 грн, 3 919,50 грн витрат на проведення експертного дослідження, 6 498,07 грн судового збору. Зобов'язано ОСОБА_1 , після отримання від ОСОБА_2 повного відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою у розмірі 424 396,00 грн, передати ОСОБА_2 залишки автомобіля «KIA-SPORTAGE», д. н. з. НОМЕР_1 , який був фізично знищений в результаті дорожньо-транспортної пригоди. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 06 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 03 липня 2023 року змінено, в частині стягнення майнової шкоди, зменшивши розмір майнової шкоди, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 з 426 376,00 грн до 240 664,00 грн, витрати на проведення експертного дослідження з 3 919,50 грн до 1 378,48 грн, судового збору з 6 498,07 грн до 2 406,26 грн. Рішення суду в частині зобов'язань ОСОБА_1 , після отримання від ОСОБА_2 повного відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою у розмірі 424 396,00 грн, передати ОСОБА_2 залишки автомобіля «KIA-SPORTAGE», д. н. з. НОМЕР_1 , який був фізично знищений в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 інфляційних втрат в сумі 134 255,21 грн та 3% річних в сумі 17 592,39 грн скасовано, в цій частині ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
23 квітня 2024 року через засоби поштового зв'язку ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 06 березня 2024 року.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Конституційний Суд України 22 листопада 2023 року ухвалив Рішення у справі
№ 10-р(ІІ)/2023 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, зокрема, визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2частини третьої статті 389 ЦПК України. У пунктах 7.6. - 7.8. Рішення вказано, що Європейський суд із прав людини послідовно обстоює позицію, що для розуміння змісту обмежень права на доступ до суду, гарантованого статтею 6 Конвенції, є потреба у врахуванні ролі касаційних судів та визнанні того, що умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги; застосування визначеного у національному праві критерію ratione valoris для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою з огляду на саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості. Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв'язанні цивільних спорів. Тому внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв'язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики.
Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
У цій справі ціна позову 719 183,40 грн не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому судове рішення у цій справі не підлягає касаційному оскарженню.
Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 06 березня 2024 року у справі № 760/34256/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Є. В. Краснощоков
Д. А. Гудима
В. І. Крат