Справа № 455/977/24
Провадження № 3/455/729/2024
Іменем України
20 травня 2024 року м.Старий Самбір
Суддя Старосамбірського районного суду Львівської області Пошивак Ю.П.,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області,
про притягнення до адмiнiстративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , -
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адмiнiстративнi правопорушення (КУпАП),
ОСОБА_1 17.04.2024 року о 01 годині 48 хвилин в м.Хирів по вул.Стуса, №16, Самбірського району Львівської області, керував автомобілем, марки «Skoda Octavia», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.п. «а» п.2.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, та вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2024 року справу передано для розгляду судді Пошиваку Ю.П.
Справу призначено до розгляду на 12 годину 00 хвилин 20.05.2024 року.
В суд ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 14.05.2024 року подав в канцелярію суду клопотання, в якому просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Своє клопотання обгрунтовував безпідставною зупинкою транспортного засобу, відсутності доказів наявності причин для зупинки транспортного засобу чи порушення ним прави дорожнього руху. Окрім того, зазначив, що поліцейськими не було складено акт огляду на стан сп'яніння, який мав бути складений у двох примірниках, один з яких мав би бути вручений йому. Також матеріали справи не містять безперервної відео зйомки на бодікамеру.
Вивчивши справу про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, допиту свідків, висновком експерта, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ст.2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.
Положення ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожна особа має право на справедливий суд.
Так, пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
З відеоматеріалів, оглянутих в судовому засіданні вбачається, що працівниками поліції був зупинений автомобіль марки «Skoda Octavia», за кермом якого знаходився ОСОБА_1 .
Працівник поліції під час спілкування з водієм виявив у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння та запропонував останньому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціалізованого технічного засобу «Drager». Водій погодився та пройшов огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку на місці, проба огляду позитивна, результат склав - 1,73 ‰.
Крім того, за результатами огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 за допомогою приладу «Drager» зроблено роздруківку та складено акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з якими ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, з чим останній погодився, розписавшись в цих документах.
В протоколі про адміністративне правопорушення, серії ААД №667746 від 17.04.2024 року, а саме в поясненнях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 зазначив, що «випив 50 гр горілки, але нічого не їв, після чого керував транспортним засобом».
В матеріалах справи відсутні пояснення ОСОБА_1 , в яких було б висловлено незгоду з результатами тесту, натомість в роздруківці та акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів наявний підпис ОСОБА_1 , яким він засвідчив згоду з результатом тесту - 1,73 ‰.
Матеріали справи не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час зупинки автомобіля та складанні протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.
Відповідно до змісту ст.266 КУпАП та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за № 1413/27858, якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
З огляду на вище викладене, вважаю, що огляд ОСОБА_1 проведений у відповідності до ст.266 КУпАП.
Згідно п.27 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 року №4 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу.
Таким чином, приходжу до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 дійсно наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом, при цьому перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння.
Вважаю, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння був проведений з дотриманням вимог ст.266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року №1452/735(далі Інструкція), та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103.
Суддя відхиляє доводи ОСОБА_1 про відсутність підстав для зупинки поліцейськими транспортного засобу, оскільки з матеріалів справи видно, що транспортний засіб ОСОБА_1 рухався під час введеного на території України воєнного стану у нічну пору доби та під час комендантської години, а тому працівники поліції обґрунтовано зупинили транспортний засіб для перевірки документів у водія, що відповідає положенням пункту 7 частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 року № 1456
Зважаючи на те, що після зупинки транспортного засобу у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, зупинка поліцейським транспортного засобу була виправданою та переслідувала законну мету.
Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ'єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) ОСОБА_1 суду не надано.
Окрім того, не заслуговують увагу покликання ОСОБА_1 про відсутність акту огляду, адже такий додано до протоколу про адміністративне правопорушення, серії ААД №667746 від 17.04.2024 року та на ньому міститься підпис ОСОБА_1 .
Отже, протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали справи підтверджують фактичні обставини справи.
Відповідно до ст.53 Закону України «Про дорожній рух» юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява N 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франції проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У відповідності до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП, вважаю вище перелічені докази, які безпосередньо досліджені в судовому засіданні, належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій притягуваного та визнання його винуватості. Протокол про адміністративне правопорушення, пояснення свідків не містять істотних розбіжностей, а інші матеріали справи підтверджують фактичні обставини справи.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення доведена протоколом про адміністративне правопорушення, серії ААД №667746 від 17.04.2024 року, рапортом інспектора СРПП ВП №1 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області від 17.04.2024 року, тестуванням на алкоголь до протоколу серії ААД №667746 від 17.04.2024 року, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, постановою про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1928650 від 17.04.2024 року, відеозаписом події від 17.04.2024 року, з яких відомо, що ОСОБА_1 17.04.2024 року о 01 годині 48 хвилин в м.Хирів по вул.Стуса, №16, Самбірського району Львівської області, керував автомобілем, марки «Skoda Octavia», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння.
Обставин, що пом'якшують відповідальність, не знаходжу.
Обставин, що обтяжують відповідальність, не знаходжу.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
У відповідності до ст.40-1 КУпАП слід стягнути з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судовий збір в дохід держави в сумі 605 гривень 60 копійок.
Керуючись ст.ст. 40-1, ч.1 ст.130, 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Державної судової адміністрації України, місце знаходження: м.Київ, вул.Липська, будинок №18/5, поштовий індекс 01601, отримувач коштів: ГУК м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Суддя Пошивак Ю.П.