Справа № 453/1438/23
№ провадження 4-с/453/1/24
25 квітня 2024 року м. Сколе
Сколівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді - Курницької В.Я.;
за участі секретаря судового засідання - Трембач М.М.;
в судовому засіданні беруть участь:
представника заявника - ОСОБА_1 ;
представник стягувача - Гнатишак О.В.;
представник Сколівського відділу ДВС - Баб'як Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сколе скаргу ОСОБА_2 про визнання неправомірною бездіяльності Сколівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), зобов'язання вчинити дії,-
Заявник, ОСОБА_2 , звернувся до суду із скаргою, в якій просить визнати неправомірною бездіяльність начальника Сколівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) та зобов'язати його зняти арешт з усього майна ОСОБА_3 , ідентиф. № 2850321751, в тому числі нерухомого-житлового будинку у АДРЕСА_1 , накладеного на підставі постанови державного виконавця Сколівського відділу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на майно боржника від 21 жовтня 2010 року (АСВП 22053415), вилучивши запис із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про обтяження 10389817 від 21 жовтня 2010 року. В обґрунтування поданої скарги посилається на те, що листом начальника Сколівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 06 липня 2023 року повторно відмовлено заявнику у знятті арешту з майна боржника, рідного брата заявника, ОСОБА_3 , який помер, та спадкоємцем якого є заявник, з підстав відсутності у відділі виконавчих проваджень, стороною яких є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та відсутності рішень суду щодо заміни сторони у виконавчому провадженні. Зазначає у скарзі також про те, що йому, ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_4 , належить частина житлового будинку, який в цілому має житлову площу 38, 2 кв.м., загальну площу 81, 8 кв.м. з господарськими будівлями, за адресою: АДРЕСА_1 . Друга частина зазначеного будинку належала батькові заявника - ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого 05 травня 1989 року Сколівською районною радою. ІНФОРМАЦІЯ_2 батько заявника, ОСОБА_5 , помер, після його смерті відкрилась спадщина на належну йому частину житлового будинку, з відповідною частиною господарських споруд, за адресою: АДРЕСА_1 . За життя батько склав заповіт, яким розпорядився всім своїм майном на користь заявника та його брата. Брат, ОСОБА_3 ОСОБА_3 , прийняв спадщину після смерті батька, спільно з ним проживаючи, однак, не оформив своїх спадкових прав, дружини та дітей не мав, заповіту за життя не складав. Заявник, будучи спадкоємцем другої черги за законом після смерті брата відповідно до ст. 1262 ЦК України, в листопаді 2021 року звернувся до приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу з метою належного оформлення своїх спадкових прав після смерті брата, однак нотаріусом встановлено, що на спірний житловий будинок, який увійшов до складу спадкового майна, накладено арешт. А саме, за життя спадкодавець, ОСОБА_3 , був боржником перед АТ КБ «Приватбанк». 19 січня 2009 року Сколівським районним судом Львівської області винесено судовий наказ № 2-н-3 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ЗГРУ «Приват Банк» 5 708, 46 грн. Згідно бази даних АСВП (22053415) 21 жовтня 2010 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на все майно боржника ОСОБА_3 . Запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про обтяження нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 10389817 від 21 жовтня 2010 року. 27 січня 2011 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого провадження стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на момент здійснення виконавчих дій. Згідно листа керівника Сколівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) № 2948/19.18-14/11060 від 18 жовтня 2022 року вищевказане виконавче провадження знищено. Відповідно до відповіді АТ КБ «Приватбанк» від 25 липня 2022 року на запит приватного нотаріуса Навальковської М.М., залишок на картковому рахунку брата становив (- 3 105,86) грн. Вказані кошти повністю повернуті заявником на рахунок стягувача у 2022 році, що підтверджується квитанцією «ПриватБанк». Арешт майна боржника, в тому числі будинку, як зазначає заявник, порушує його права, оскільки він позбавлений можливості оформити спадщину на 1/2 частину будинку та належно здійснювати своє право власності на іншу, вже належну йому частину будинку. Крім того, заявник посилається на те, що ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 06 грудня 2022 року закрито провадження у цивільній справі № 453/1383/22 провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до АТ КБ «Приватбанк», за участі третьої особи - Сколівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), про зняття арешту з майна.
Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Курницької В.Я. від 24 серпня 2023 року прийнято вказану вище скаргу до розгляду та відкрито провадження у справі.
В поясненні по справі від 12 вересня 2023 року Сколівський відділ державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції проти доводів скарги заперечив, пославшись на те, що оскільки заявник звернувся до суду із скаргою на бездіяльність державного виконавця, вчинену в межах виконавчого провадження, в якому він процесуального статусу сторони не має, заявник не є суб'єктом права на звернення з такою скаргою в порядку ст. 447 ЦПК України. Крім того, орган державної виконавчої служби звертає увагу на існування іншого, належного, способу судового захисту порушеного права, яке може бути захищене в порядку позовного провадження шляхом подання позову про визнання права власності на спадкове майно і зняття з нього арешту.
Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 28 вересня 2023 року витребувано у Сколівського районного суду Львівської області матеріали цивільної справи № 453/1383/22, провадження № 2/453/460/22 за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк», третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Сколівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), про зняття арешту з майна, відкладено судове засідання у справі № 453/1438/23 заскаргою ОСОБА_2 про визнання неправомірною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та явку представника Сколівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) - в судове засідання визнано обов'язковою.
09 листопада 2023 року Сколівським відділом державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції подано додаткові пояснення по справі, в яких наголосив на правих висновках Верховного суду у даній категорії справ.
Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 15 листопада 2023 року відкладено судове засідання, явку представника Сколівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) - в судове засідання повторно визнано обов'язковою.
Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 09 січня 2023 року відкладено судове засідання у справі № 453/1438/23 заскаргою ОСОБА_2 про визнання неправомірною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, явку представника Сколівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) - в судове засідання повторно визнано обов'язковою.
Судове засідання відкладалось на 20 лютого 2024 року та на 25 квітня 2024 року з підстав, викладених в ухвалах від 09 січня 2024 року та від 20 лютого 2024 року.
27 лютого 2024 року від представника стягувача у виконавчому провадженні (АТ КБ «Приватбанк») - адвоката Гнатишака О.В. - надійшла заява, в якій заявник заперечив проти задоволеня скарги ОСОБА_2 , з підстав відсутності у Сколівському відділі державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виконавчих проваджень, стороною в яких є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
В судовому засіданні 25 квітня 2024 року представник заявника - адвокат Маципура Г.І. підтримала вимоги скарги з підстав, аналогічних викладеним у такій.
Представник Сколівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - Баб'як Л.В. - проти задоволення скарги заперечила з підстав, наведених у письмових поясненнях.
Представник стягувача - адвокат Гнатишак О.В. - підтримав позицію представника Сколівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, просив в задоволенні скарги відмовити.
Дослідивши матеріали скарги, суд дійшов наступного висновку.
Частиною першою статті 431 Цивільного процесуального кодексу України ( далі - ЦПК України) визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
При цьому гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державного виконавця.
Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до частини першої статті 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Водночас за змістом положень статей 2, 4 та 19 КАС України до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Згідно з правилами адміністративного судочинства щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця за частиною першою статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Крім того, порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби встановлено Законом України «Про виконавче провадження», згідно із частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Оскільки Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця особами, які не є сторонами такого виконавчого провадження, то відповідно до частини першої статті 287 КАС України такі спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Тобто, відповідно до статті 74 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» та частини першої статті 287 КАС України рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця можуть бути оскаржені особами, які не є сторонами такого виконавчого провадження, до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 05 червня 2019 року у справі № 917/2267/14 (провадження № 12-32гс19).
Вимогами частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
За матеріалами справи ОСОБА_2 звернувся до суду із скаргою, на бездіяльність начальника Сколівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), в якій просить: визнати неправомірною бездіяльність начальника Сколівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) та зобов'язати його зняти арешт з усього майна ОСОБА_3 , ідентиф. № 2850321751, в тому числі нерухомого-житлового будинку у АДРЕСА_1 , накладеного на підставі постанови державного виконавця Сколівського відділу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на майно боржника від 21 жовтня 2010 року (АСВП 22053415), вилучивши запис із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про обтяження 10389817 від 21 жовтня 2010 року.
Судом встановлено, що 19 січня 2009 року Сколівським районним судом Львівської області винесено судовий наказ № 2-н-3 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ЗГРУ «Приват Банк» 5 708, 46 грн.
21 жовтня 2010 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на все майно боржника ОСОБА_3 . Запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про обтяження нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 10389817 від 21 жовтня 2010 року.
27 січня 2011 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого провадження стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на момент здійснення виконавчих дій.
Згідно листа керівника Сколівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) № 2948/19.18-14/11060 від 18 жовтня 2022 року вищевказане виконавче провадження знищено.
Як вбачається з долученого до матеріалів справи листа начальника Сколівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 06 липня 2023 року заявнику, ОСОБА_2 повторно відмовлено у знятті арешту з майна боржника, ОСОБА_3 , який помер, та спадкоємцем якого є заявник, з підстав відсутності у відділі виконавчих проваджень, стороною яких є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та відсутності рішень суду щодо заміни сторони у виконавчому провадженні. --
Таким чином, судом встановлено, що заявник ОСОБА_2 , який оскаржує бездіяльність начальника Сколівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні АСВП 22053415, не є боржником у зазначеному виконавчому провадженні з виконання судового наказу № 2-н-3 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ЗГРУ «Приват Банк» 5 708, 46 грн., тобто не являється стороною виконавчого провадження, а відтак, суд вважає, що неможливо здійснювати розгляду скарги ОСОБА_2 в межах цієї справи за правилами цивільного судочинства, оскільки згідно з приписами частини першої статті 287 КАС України та частини другої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» розгляд цієї скарги віднесено до юрисдикції адміністративних судів.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року в справі № 917/2267/14 (провадження № 12-32гс19), який є обов'язковим для врахування при застосуванні норми права за приписами частини четвертої статті 263 ЦПК України, особа, яка не є учасником виконавчого провадження, однак вважає, що діями чи рішенням виконавця порушено її права, може звернутися за захистом своїх порушених прав до суду в порядку адміністративного судочинства.
Отже, відповідно до пункту першого частини першої статті 186 ЦПК України суддя повинен відмовити у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
У випадку, якщо провадження у справі вже відкрито, але під час розгляду з'ясувалося, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, то за пунктом першим частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, встановивши, що скарга на дії державного виконавця подана не стороною виконавчого провадження, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суд із врахуванням того, що провадження вже відкрито, вважає за необхідне закрити провадження в справі.
Зважаючи на те, що фактичною підставою для звернення ОСОБА_2 із скаргою на бездіяльність начальника Сколівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції стала неможливість реалізації ним своїх спадкових прав, суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.
У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.
Частиною четвертою статті 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
При цьому, в порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
Так, відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24 травня 2021 року в справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19).
Відтак, суд наголошує, що для захисту прав спадкоємця, який після смерті свого брата ОСОБА_3 , не був залучений стороною виконавчого провадження АСВП № 22053415, в межах якого був накладений арешт на майно останнього, законом передбачено інший спосіб судового захисту його порушеного права, яке може бути захищене в порядку позовного провадження шляхом подання позову про визнання права власності на спадкове майно і зняття із нього арешту, відповідачами у якому мають бути особи, в інтересах яких накладено арешт на майно у виконавчому провадженні, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2023 року у справі № 463/2924/22 та від 03 травня 2023 року у справі № 463/3251/22.
З огляду на викладене, провадження у цивільній справі за скаргою ОСОБА_2 про визнання неправомірною бездіяльності Сколівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), зобов'язання вчинити дії слід закрити.
На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255, ст.ст. 258, 260 ЦПК України ЦПК України , суд, -
Провадження у цивільній справі за скаргою ОСОБА_2 про визнання неправомірною бездіяльності Сколівського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), зобов'язання вчинити дії - закрити.
Роз'яснити заявнику, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими ж самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 30 квітня 2024 року.
Головуючий суддя В.Я. Курницька