Справа№464/1034/24
пр.№ 3/464/581/24
20.05.2024 року м.Львів
Суддя Сихівського районного суду м.Львова Тімченко О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.2 ст.187 КУАП,
установив:
У провадженні Сихівського районного суду м.Львова року знаходиться дана справа.
Приписами ст.38 КУАП установлено наступне: якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій-шостій цієї статті.
Наведені строки відповідно до положень КУАП є присічними і продовженню чи поновленню не підлягають.
За змістом ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
У постанові Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 308/8763/15-а сформульовано наступний висновок.
Визначення на законодавчому рівні у ст.38 КУАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов'язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб'єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього Кодексу.
При цьому наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.
Окрім цього, логічне тлумачення абзацу першого ст.247 КУАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (ст.280 КУАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Таким чином, при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.
Із матеріалів справи, зокрема протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що інкриміноване ОСОБА_1 правопорушення вчинене 05.02.24.
Участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за зазначеною статтею, є особов'язковою.
Судом вживались усі заходи для виклику особи в судові засідання та її присутності в такому, що залишились безрезультатними. Органом, який складав відповідний протокол, явка особи забезпечена не була.
З урахуванням викладеного вище та зважаючи на те, що станом на день розгляду справи сплив установлений ст.38 КУАП строк накладення адміністративного стягнення, а закінчення такого строку є безумовною та достатньою підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.ст.38, 221, 247 п.7, 283, 284 КУАП,
постановив:
Провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.2 ст.187 КУАП закрити у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення до Львівського апеляційного суду. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Олена ТІМЧЕНКО