Справа № 464/2063/24
пр.№ 1-кп/464/336/24
17.05.2024 м. Львів
Сихівський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12024142410000094 від 04.03.2024, про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, 16.05.2023 Галицьким районним судом м. Львова за ч. 2 ст. 296 КК України до покарання у виді двох років позбавлення волі та згідно зі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку один рік, покарання не відбув, судимість не погашена,
за участю: прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
встановив:
ОСОБА_3 вчинив незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.
Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.
ОСОБА_3 02.03.2024 близько 20:00 год., перебуваючи у парку Архангела Михаїла, що по вул. Стрийська, 109, у м. Львові, знайшов упаковку з-під чіпсів «Lay's», всередині якої знаходився зіп-пакет із подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору, переконавшись, що вказана речовина є наркотичним засобом, у нього виник умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, у зв'язку із чим, діючи умисно, в порушення вимог чинного законодавства, яке регулює обіг наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів, незаконно придбав (привласнив знайдене), а саме: зіп-пакет із речовиною рослинного походження зеленого кольору з метою власного вживання, який поклав у свою наплічну сумку та зберігав її при собі без мети збуту.
В подальшому, 03.03.2024 близько 11:40 год. ОСОБА_3 , перебуваючи у парку Архангела Михаїла, що по вул. Стрийська, 109, у м. Львові, незаконно зберігаючи при собі раніше знайдений (придбаний) ним особливо небезпечний наркотичний засіб, був зупинений працівниками патрульної поліції, де в останнього виявлено та в подальшому в ході огляду місця події вилучено один зіп-пакет із подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору, яка згідно з висновку експерта є канабісом, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, масою в перерахунку на висушену речовину 12,26 грам, який він незаконно зберігав при собі без мети збуту.
Таким чином, органом досудового розслідування дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 309 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні вину у вчиненому визнав повністю та підтвердив, що вчинив злочин за обставин, викладених у обвинувальному акті, та пояснив, що 02.03.2024, повертаючись додому через парк Архангела Михаїла, що за адресою: АДРЕСА_2 , побачив пакет чіпсів «Лейс», який він відкрив та побачив там зіп-пакет. Відкривши такий та понюхавши, зрозумів, що в ньому знаходиться канабіс, що є наркотичною речовиною, поклав його у наплічну сумку та направився додому. Зазначив, що до того вживав наркотичні речовини, достеменно зрозумів, що знаходиться у зіп-пакеті та забрав його, з метою власного вживання. Після чого, 03.04.2024 був зупинений працівниками поліції, яким, на запитання про наявність при ньому заборонених речовин, повідомив про канабіс. Розумів, що вчиняє протиправне діяння під час іспитового строку. На даний час шкодує про вчинене, щиро розкаюється, розуміє, що вчинив неправильно, йому дуже прикро та соромно за скоєне. З матеріалами кримінального провадження ознайомлений, жодні докази не оспорює, правильно розуміє обставини за яких його обвинувачено, з якими повністю погоджується та просить здійснювати спрощений порядок дослідження доказів.
Заслухавши думку учасників провадження, суд приходить до висновку, що клопотання сторони обвинувачення та сторони захисту про проведення спрощеного порядку дослідження доказів підлягає до задоволення, оскільки показання ОСОБА_3 узгоджуються між собою, не викликають сумнівів у правильності розуміння ним змісту та обставин вчинення інкримінованого злочину, добровільності та істинності його позиції.
За таких обставин, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд вважає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які учасниками судового провадження не оспорюються. У суду відсутні сумніви у добровільності позиції обвинуваченого. Обвинуваченому роз'яснено, що у такому випадку він буде позбавленим права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, а прийняте рішення про скорочений судовий розгляд свідчитиме про те, що обставини, які сторонами не оспорюються, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.
При цьому, за основу суд бере до уваги покази обвинуваченого, вважає такі належними, допустимими та достовірними, послідовними, котрі у взаємозв'язку доводять фактичні обставини вчинення незаконного придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.
Кваліфікуючи дії ОСОБА_3 , суд враховує наступне.
Згідно з диспозицією ч. 1 ст. 309 КК України суб'єкт кримінального правопорушення підлягає кримінальній відповідальності за незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
Статтею 1 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» передбачено, що наркотичні речовини - це речовини природні чи синтетичні, препарати, рослини, включені до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.
Відповідно до Таблиці І Списку №1 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» канабіс віднесено до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.
Згідно з Таблицею 1 «Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу» затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України 01.08.2000 № 188 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров'я України від 29.07.2010 № 634 невеликими розмірами канабісу (цілі або різного ступеня подрібнення будь-які частини рослини роду коноплі або їх суміш (за винятком власне дозрілого насіння) незалежно від того, піддавались вони екстракції, деструкції, гниттю чи враженню пліснявою) є до 5, 0 г, та великими розмірами від 1,5 до 15,0 г.
Одночасно, згідно зі ст. 1 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» під обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів розуміються види діяльності в тому числі з зберігання, придбання наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів наркотичних засобів і психотропних речовин, включених до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що дозволяються і контролюються згідно з цим Законом.
У роз'ясненнях, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» № 4 від 26.04.2002 під незаконним придбанням наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів необхідно вважати серед іншого і привласнення знайденого. Під незаконним зберіганням потрібно розуміти будь-які умисні дії, пов'язані з фактичним незаконним перебуванням наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів чи прекурсорів у володінні винної особи.
За таких обставин, судом встановлено, що ОСОБА_3 , знайшов зіп-пакет з подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору, усвідомлюючи, що така є наркотичним засобом, обіг якої заборонено, діючи умисно, переслідуючи злочинний умисел щодо незаконного обігу наркотичних засобів, заволодів нею для подальшого вживання, та, з метою переміщення до місця проживання, поклав у наплічну сумку, тим самим вчинив незаконне придбання наркотичного засобу без мети збуту, а також, утримуючи наркотичний засіб при собі, володів таким з часу привласнення до моменту вилучення працівниками поліції, тим самим вчинив незаконне зберігання наркотичного засобу без мети збуту.
Таким чином, суд дії обвинуваченого кваліфікує за ч. 1 ст. 309 КК України, оскільки він вчинив незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.
У роз'ясненнях, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 №7 (зі змінами), зокрема в п.1, звертається увага на те, що суди при призначенні покарання мають суворо дотримуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через них реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, а в п. 3 наголошується на тому, що, встановлюючи ступінь тяжкості злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його скоєння (зокрема форми вини, мотиву й мети, способу, стадії скоєння, кількості епізодів злочинної діяльності, характеру і ступеня тяжкості наслідків, що настали).
Обираючи покарання ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу винного, та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, за яким кваліфіковано дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 309 КК України, є кримінальним проступком.
При вивченні особи обвинуваченого судом встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Львові, українець, громадянин України, з середньою освітою, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на обліках у КНП ЛОР «ЛОМЦП та ТУ» та КНП ЛОР «ЛОКПД» не перебуває, раніше судимий, 16.05.2023 Галицьким районним судом м. Львова за ч. 2 ст. 296 КК України до покарання у виді двох років позбавлення волі та згідно зі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку один рік, покарання не відбув, судимість не погашена.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 згідно зі ст. 66 КК України, є активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, визнання вини, щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , передбачених ст. 67 КК України, стороною обвинувачення не встановлено.
При призначенні покарання, суд бере до уваги положення ст. 50 КК України, якою встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, положення ст. 65 КК України, згідно з якою, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. При цьому, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
При визначенні виду покарання ОСОБА_3 суд враховує, що він не працює, не навчається, вчинив проступок під час іспитового строку, тобто маючи судимість, у сфері незаконного обігу психотропних речовин, що належать до глобальних проблем сучасності і цьому явищу притаманний надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, що на переконання суду покарання у виді штрафу та виправних робіт не може бути застосованим, оскільки обвинувачений офіційно не працевлаштований, доказів про отримання доходів суду не надав, а покарання у виді пробаційного нагляду не виконуватиме його мети, оскільки як встановлено судом, інкримінований кримінальний проступок обвинувачений вчинив під час іспитового строку, тому необхідним та виправданим є покарання у виді обмеження волі.
При цьому, враховуючи ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, зокрема визнання вини, щире каяття, характер його поведінки під час досудового розслідування, що добровільно видав психотропну речовину, давав визнавальні покази, що розцінюється стороною обвинувачення як активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення, погоджувався на розгляд обвинувального акту за його відсутності, тобто у спрощеному провадженні, поведінку під час судового слідства, зважаючи на кількість психотропної речовини, що незаконно була придбана шляхом знахідки та зберігалася обвинуваченим, його молодий вік, суд приходить до переконання, що при альтернативності міри вказаного виду покарання необхідно призначити таке у мінімальній межі строком на 1 рік
Саме таке покарання, на думку суду, дасть можливість обвинуваченому оцінити свої дії, стати на шлях виправлення, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а також не буде становити «особистий надмірний тягар для особи», відповідатиме тяжкості злочину та справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.
Одночасно, як встановлено судом, кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст. 309 КК України ОСОБА_3 вчинив, після ухвалення 16.05.2023 Галицьким районним судом м.Львова вироку у кримінальному провадженні № 62022140110000177 за ч.2 ст. 296 КК України.
Згідно ст. 35 КК України передбачено, що повторність, сукупність та рецидив кримінальних правопорушень враховуються при кваліфікації кримінальних правопорушень та призначенні покарання, при вирішенні питання щодо можливості звільнення від кримінальної відповідальності та покарання у випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 та 4 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Ч.3 ст. 78 КК України встановлено, що у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 72 КК України (п. 1а) закріплено, що при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення , зокрема, що одному дню позбавлення волі відповідають один день арешту.
Вирішуючи питання призначення остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим суд погоджується з позицією ВС України викладеній у постанові № 7 (п.21) від 24.10.2023, що при вирішенні питання про те, який із передбачених ст. 70 КК України принципів необхідно застосовувати при призначенні покарання за сукупністю (поглинення менш суворого покарання більш суворим або повного чи часткового складання покарань, призначених за окремі злочини), суд повинен враховувати крім даних про особу винного й обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, також кількість злочинів, що входять до сукупності, форму вини й мотиви вчинення кожного з них, тяжкість їх наслідків, вид сукупності (реальна чи ідеальна) тощо.
Таким чином, беручи до уваги, що ОСОБА_3 інкриміноване кримінальне правопорушення вчинив після ухвалення вироку, при призначені остаточного покарання за сукупністю вироків, зважаючи на дані, що характеризують особу обвинуваченого, й обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, відсутність наслідків, суд прийшов до переконання, про необхідність призначення остаточного покарання з урахуванням ч.1 ст.71, ст. 72 КК України шляхом часткового складання призначених покарань.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався, клопотання з даного приводу не заявлялися.
Питання процесуальних витрат суд вирішує відповідно до ст. 124 КК України.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що у справі понесені процесуальні витрати за проведення експертизи у зв'язку із залученням стороною обвинувачення експерта спеціалізованої державної установи.
Зокрема, 11.03.2024 експертом проведено хімічну експертизу №СЕ-19/114-24/5047-НЗПРАП, вартість якої становить 2 271,84 грн.
Таким чином, суд, з урахуванням положень ч. 2 ст. 124 КПК України, вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за залучення експерта у розмірі 2 271,84 грн.
Питання речових доказів слід вирішити згідно з вимогами ст. 100 КПК України.
Так, документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується, майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане, знищується, а у разі необхідності - передається до криміналістичних колекцій експертних установ або заінтересованим особам на їх прохання.
При дослідженні речових доказів встановлено, що речовими доказами у кримінальному провадженні визнано: прозорий зіп-пакет з речовиною рослинного походження зеленого кольору, який знаходиться у сейф-пакеті №CRI 1088773 «Національна поліція України», компакт-диски DVD-R (диск 1 та диск 2), на яких знаходиться відеозапис події, що мала місце 03.03.2024 за адресою: АДРЕСА_2 .
На підставі викладеного, ч.1 ст. 309, ст. ст. 50, 60, 65, 71, 72, 78 КК України, керуючись, ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винним у незаконному придбанні та незаконному зберіганні наркотичного засобу без мети збуту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ч.1, 4 ст. 71, ч.1 ст. 72 КК України ОСОБА_3 визначити остаточне покарання за сукупністю вироків, та до покарання, призначеного за вказаним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Галицького районного суду м. Львова від 16.05.2023 у кримінальному провадженні № 62022140110000177 від 12.09.2022, у виді позбавлення волі строком 2 (два) роки 1 (один) місяць.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за залучення експерта у розмірі 2 271 (дві тисячі двісті сімдесят одна) гривня 84 (вісімдесят чотири) копійки (отримувач: ГУК Львів/Львівська тг/24060300; код отримувача: 38008294; банк отримувача: Казначейство України (ел. Адм. подат.); UA758999980314000544000013933).
Речові докази у справі після набрання вироком законної сили:
-прозорий зіп-пакет з речовиною рослинного походження зеленого кольору, який знаходиться у сейф-пакеті №CRI 1088773 «Національна поліція України» - знищити;
-компакт-диски DVD-R (диск 1 та диск 2), на яких знаходиться відеозапис події, що мала місце 03.03.2024 за адресою: АДРЕСА_2 , - залишити зберігати при матеріалах досудового розслідування кримінального провадження №12024142410000094 від 04.03.2024.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий ОСОБА_1