16 травня 2024 року
м. Київ
cправа № 902/1240/21(902/386/23)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області
на рішення Господарського суду Вінницької області від 01.11.2023
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2024
у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроолія" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Гонти О.А.
до Головного управління ДПС у Вінницькій області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області,
про стягнення 900 656, 77 грн
в межах справи № 902/1240/21
за заявою Головного управління ДПС у Вінницькій області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроолія"
про банкрутство,-
1. В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/1240/21 за заявою Головного управління ДПС у Вінницькій області до ТОВ "Дніпроолія" про банкрутство.
2. Провадження у цій справі перебуває на стадії ліквідаційної процедури боржника.
3. Так, постановою суду від 15.08.2022 року ТОВ "Дніпроолія" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Гонту О.А.
4. Також, в провадженні суду в межах справи про банкрутство ТОВ "Дніпроолія" перебуває справа № 902/1240/21(902/386/23) за позовом ТОВ "Дніпроолія" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Гонти О.А. до ГУ ДПС у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - ГУ Державної казначейської служби України у Вінницькій області про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань надмірно сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 900 656,77 грн.
5. Так, 15.03.2023 року до суду від ТОВ "Дніпроолія" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Гонти О.А. надійшла позовна заява № 02-37/298 від 15.03.2023 року до Головного управління ДПС у Вінницькій області про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань надмірно сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 900 656,77 грн.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
6. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 01.11.2023 у справі №902/1240/21 (902/386/23) позов задоволено.
7. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 залишено без змін рішення Господарського суду Вінницької області від 01.11.2023 у справі №902/1240/21 (902/386/23).
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
8. До Верховного Суду від Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати повністю із закриттям провадження у справі постанову Північно-західного господарського суду від 13.02.2024 та рішення Господарського суду Вінницької області від 01.11.2023 у справі №902/1240/21(902/386/23).
9. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги Скаржник наводить наступні доводи:
9.1. Суди порушили пункт 1 частини 1 статті 231 ГПК України та не врахували висновок, щодо застосування цієї норми права, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 квітня 2023 року № 320/12137/20 щодо визначення підсудності спорів, які виникають з податкових правовідносин судам адміністративної юрисдикції.
Відзиви
10. Від ТОВ "Дніпроолія" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Гонти О.А. надійшов відзив на касаційну скаргу у якому наводяться заперечення проти її задоволення.
Позиція Верховного Суду
11. Верховний Суд, перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
12. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
13. Суди попередніх інстанцій встановили наступні фактичні обставини справи:
Арбітражний керуючий Гонта О.А., в ході здійснення повноважень ліквідатора позивача - ТОВ "Дніпроолія", звернулась із заявою №02-37/620 від 17.08.2022 до відповідача - Головного управління ДПС у Вінницькій області, у відповідь на яку останнім було надано лист №18395/6/02-32-13-02-13 від 02.09.2022 року в якому було повідомлено, що станом на 26.08.2022 року згідно даних ІС "Податковий блок" в ІКП ТОВ "Дніпроолія" (код ЄДРПОУ 36726560) обліковується заборгованість по єдиному внеску (КБК 71010000) в сумі 602 252,84 грн., яка виникла 22.04.2019 року та податковий борг на загальну суму 713 273 917, 61 грн., а саме:
- по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (КБК 14010100) - 712 888 061,21 грн. (дата виникнення 06.08.2019 року - в сумі 647 505 816,35 грн., 02.04.2020 року - в сумі 3 009,1 грн., 06.10.2020 року - в сумі 58 031,35 грн., 26.11.2021 року в сумі 20 860,81 грн., 29.12.2021 року - 65 300 343,6 грн.).
Свідоцтво платника ПДВ підприємства ТОВ "Дніпроолія" (код ЄДРПОУ 36726560) №200239038 від 12.11.2009 року анульовано 29.01.2021 року на підставі документа форми 6- РПДВ № 4622556124156.
- по адмін.штрафам та іншим санкціям (КБК 21081103) - 385 856,40 грн.; (дата виникнення 06.08.2019 року - в сумі 350 508,00 грн., 29.12.2021 року - 35 348,40 грн.).
Крім цього, згідно даних ІС "Податковий блок" в ІКП ТОВ "Дніпроолія" по податку на прибуток приватних підприємств (КБК 11021000) обліковується переплата з податку на прибуток в сумі 900 656,77 грн (дата виникнення переплати 30.05.2019) (а.с. 12).
Наявність переплати позивача з податку на прибуток в розмірі 900 656, 77 грн. також підтверджується витягом з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами станом на 15.03.2023 року щодо ТОВ "Дніпроолія" (а.с. 13-14).
В подальшому, позивач неодноразово звертався до відповідача з заявами про повернення коштів з бюджету.
Так, ліквідатор ТОВ "Дніпроолія" арбітражний керуючий Гонта О.А. звернулась до Головного управління ДПС у Вінницькій області з заявою №02-37/663 від 15.09.2022 року про повернення коштів з бюджету, з посиланням на положення ч. 1 ст. 59, ст. 64 КУ з процедур банкрутства, абз. 11 п. 52-2, п. 69.9 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, в якій, з метою формування ліквідаційної маси банкрута згідно вимог КУ з процедур банкрутства, просила повернути переплату з податку на прибуток в сумі 900 656,77 грн на ліквідаційний рахунок ТОВ "Дніпроолія" для подальшого використання вказаних коштів в порядку ст. 64 КУ з процедур банкрутства. Також, у даній заяві було вказано, що реквізити ліквідаційного рахунку ТОВ "Дніпроолія" буде повідомлено додатково протягом найближчих днів (а.с. 15-16).
У Доповненні №02-37/686 від 20.09.2022 року до заяви про повернення коштів з бюджету ліквідатор ТОВ "Дніпроолія" арбітражний керуючий Гонта О.А. просила відповідача повернути переплату з податку на прибуток в сумі 900 656,77 грн на ліквідаційний рахунок ТОВ "Дніпроолія" в АТ КБ "Приватбанк" № НОМЕР_1 для подальшого використання вказаних коштів в порядку ст. 64 КУ з процедур банкрутства (а.с. 17).
У відповіді № 20572/6/02-32-04-04-15 від 29.09.2022 року, посилаючись на те, що у ТОВ "Дніпроолія" обліковується заборгованість по податку на додану вартість, екологічному податку, адмінштрафах та інших санкціях, Головне управління ДПС у Вінницькій області вказало на необхідність застосування норм пункту 43.2 статті 43 Податкового кодексу України, який передбачає, що у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або на єдиний рахунок або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
У зв'язку з чим, у вказаній відповіді відповідач запропонував ТОВ "Дніпроолія" подати заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (а.с. 18-19).
В подальшому, ліквідатор ТОВ "Дніпроолія" арбітражний керуючий Гонта О.А. зверталась до Головного управління ДПС у Вінницькій області з заявами № 02-37/745 від 11.10.2022 року та № 02-37/888 від 07.12.2022 року (повторно) про повернення коштів з бюджету, з посиланням на положення ч. 1 ст. 62, ст. 64 КУ з процедур банкрутства, із зазначенням про неможливість застосування до ТОВ "Дніпроолія", яке 15.08.2022 року визнано банкрутом, положень п. 43.2. ст. 43 ПК України.
У вказаних заявах ліквідатор просила відповідача, з метою формування ліквідаційної маси банкрута згідно вимог КУ з процедур банкрутства, повернути переплату з податку на прибуток в сумі 900 656,77 грн на ліквідаційний рахунок ТОВ "Дніпроолія" в АТ КБ "Приватбанк" № НОМЕР_1 для подальшого використання вказаних коштів в порядку ст. 64 КУ з процедур банкрутства (а.с. 20-25).
Як підтверджується відомостями, що містяться в особистому кабінеті платника податків ТОВ "Дніпроолія", усі три заяви про повернення коштів з бюджету були введені до електронного кабінету інспектором та зареєстровані, відповідно: за №120558 від 26.09.2022; за №141941 від 03.11.2022; за№167966 від 13.12.2022 (а.с. 26-35).
Разом з тим, Головним управлінням ДПС у Вінницькій області не було надано відповідь на заяви ліквідатора № 02-37/745 від 11.10.2022 року та № 02-37/888 від 07.12.2022 року (повторно) про повернення коштів з бюджету.
Наведене і стало підставою звернення позивача з даним позовом про стягнення з Державного бюджету на користь ТОВ "Дніпроолія" за рахунок бюджетних асигнувань надмірно сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 900 656, 77 грн. на ліквідаційний рахунок ТОВ "Дніпроолія" (ідентифікаційний код 36726560) в АТ КБ "Приватбанк" № НОМЕР_2 .
14. Суди попередніх інстанцій на основі фактичних обставин справи дійшли висновку про те, що з огляду на неповернення Головним управлінням ДПС у Волинській області переплати з податку на прибуток в сумі 900 656,77 грн, колегія суддів вважає, що ТОВ "Дніпроолія" звернулось до суду першої інстанції з позовною заявою про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань надмірно сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств в межах встановлених строків позовної давності.
15. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
16. За приписами частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
17. Частинами першою, другою статті 7 КУзПБ передбачено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує, зокрема, всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України.
18. Предмет спору у цій справі є стягнення за рахунок бюджетних асигнувань надмірно сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств.
19. Згідно з правовою позицією в постанові від 13.04.2023 у справі № 320/12137/20 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про розгляд за правилами адміністративного судочинства справ за позовними вимогами, що стосуються перевірки законності дій суб'єкта владних повноважень, у спорі щодо суми заборгованості з ПДВ, строку сплати такої заборгованості та тривалості прострочення, оскільки такі спори є спорами публічно-правового характеру.
20. Ця правова позиція в подальшому підтримана Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 01.11.2023 у справі № 908/129/22 (908/1333/22) (провадження №12-46 гс23), предметом спору у якій є визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень.
21. Наведені правові позиції Великої Палати Верховного Суду щодо адміністративної юрисдикції податкових спорів, стороною в яких є платник податків, щодо якого порушено справу про банкрутство, підлягають врахуванню у спірних правовідносинах відповідно до частини четвертої статті 300 ГПК України.
22. Враховуючи ці висновки Великої Палати Верховного Суду щодо підсудності судам адміністративної юрисдикції спорів, які виникають з податкових правовідносин, Суд зазначає, що оскільки у справі, що розглядається, позовні вимоги стосуються перевірки законності дій суб'єкта владних повноважень, а предметом спору є стягнення за рахунок бюджетних асигнувань надмірно сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств, то цей спір має публічно-правовий характер та належить до юрисдикції адміністративних судів, що є підставою для закриття провадження згідно з пунктом 1 частини першої статті 231 ГПК України, оскільки спір між сторонами у цій справі не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
23. Окрім того, суд касаційної інстанції враховую те, що спеціальними нормами, що визначають юрисдикцію господарських судів, є приписи саме частини першої статті 20 ГПК України, пунктом 8 якої прямо передбачено, що не відносяться до юрисдикції господарських судів спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до ПК України, а також спори про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених ПК України.
24. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
25. Пункт 5 частини першої статті 308 ГПК України визначає, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі.
26. За змістом частини першої статті 313 ГПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.
27. Порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20-23 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.
28. Оскільки господарськими судами розглянуто по суті цю справу, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, судові рішення попередніх інстанцій скасувати, а провадження у справі закрити.
29. При цьому, слід роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпроолія" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Гонти О.А., що у відповідності до частини четвертої статті 313 ГПК України згідно яких, у разі закриття судом касаційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 231 цього Кодексу, суд за заявою позивача постановляє в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків закриття провадження щодо кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, чи передачі справи частково на новий розгляд або для продовження розгляду. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору.
Керуючись ст. ст. 240, 300, 301, 304, 308, 313, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -
1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Вінницької області від 01.11.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2024 у справі № 902/1240/21(902/386/23) скасувати.
3. Провадження у справі № 902/1240/21(902/386/23) закрити.
4. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпроолія" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Гонти О.А., що в разі закриття судом касаційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України, суд за його заявою вправі постановити в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Жуков
Судді В.І. Картере
К.М. Огороднік