58601, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 52-47-40, inbox@cv.arbitr.gov.ua
20 травня 2024 року Справа № 926/674/24
За позовом Приватного підприємства “Західний Буг”
до відповідача Вікнянської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області
про визнання укладеними додаткових угод про поновлення договорів оренди землі
Суддя Проскурняк О.Г.
Представники сторін: не викликались.
СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство “Західний Буг” звернулось до Господарського суду Чернівецької області із позовом до відповідача Вікнянської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання укладеними додаткових угод про поновлення договорів оренди землі.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 19 грудня 2016 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Хрещатик-Агро” (правонаступником якого є ПП “Західний Буг” укладено договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, а саме: № 202 щодо оренди земельної ділянки, загальною площею 8,1790 га. з кадастровим номером 7321588800:01:006:0046; № 203 щодо оренди земельної ділянки, загальною площею 10,6333 га. з кадастровим номером
7321588800:01:012:0049; № 204 щодо оренди земельної ділянки, загальною площею 13,2363 га. з кадастровим номером 7321588800:01:005:0056; № 205 щодо оренди земельної ділянки, загальною площею 16,7036 га. з кадастровим номером 7321588800:01:009:0085.
В рамках передачі земель сільськогосподарського призначення з державної в комунальну власність, здійсненої на виконання Указу Президента України від 15 жовтня 2020 року № 449/2020 “Про деякі заходи щодо прискорення реформи у сільському господарстві”, постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 р. № 1113 “Деякі заходи щодо прискорення реформи в галузі земельних відносин”, земельні ділянки, щодо яких укладено спірні Договори, передано Головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області з державної в комунальну власність Вікнянської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, у зв'язку з чим Вікнянська сільська рада Чернівецького району Чернівецької області стала стороною спірних Договорів та набула статусу Орендодавця.
Згідно пункту 3.1. спірних Договорів, строк їхньої дії завершився 19 грудня 2023 року.
Далі позивач стверджує, що повідомляв Вікнянську сільську раду про намір скористатись переважним правом на укладення спірних договорів оренди землі на новий строк та надало відповідні проекти додаткових угод, проте відповіді на листи ПП “Західний Буг” не отримало, що і стало підставою для звернення до суду із позовом про визнання укладеними додаткових угод про поновлення договорів оренди землі.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 березня 2024 року, судову справу № 926/674/24 передано на розгляд судді Проскурняку О.Г.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 06 березня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. підготовче засідання призначено на 27 березня 2024 року.
Ухвалою суду від 27 березня 2024 року в судовому засіданні оголошено перерву до 10 квітня 2024 року.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 10 квітня 2024 року в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 01 травня 2024 року.
Ухвалою суду від 01 травня 2024 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, в судовому засіданні оголошено перерву до 22 травня 2024 року.
17 травня 2024 року через систему “Електронний суд” надійшла письмова заява про забезпечення позову.
Свою заяву адвокат позивача обґрунтовує тим, що рішенням сесії Вікнянської сільської ради від 5 квітня 2024 року №51-28/2024 “Про розгляд клопотання ПП “Укрнамсад” щодо надання в тимчасове користування земельних ділянок в с. Товтри”, земельні ділянки з кадастровими номерами: 7321588800:01:006:0046, 7321588800:01:012:0049, 7321588800:01:005:0056, 7321588800:01:009:0085 надано в тимчасове користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва терміном на 1 рік приватному підприємству “Укрнамсад”. Пунктом 2 цього рішення сільського голову Ковалюка І.В. уповноважено на підписання договору.
Разом з тим, адвокат позивача вказує, що здійснення відповідачем за час вирішення даного спору дій із спірними земельними ділянками фактично порушить принцип ефективного судового захисту прав та інтересів позивача в обраний ним спосіб в межах даного спору, адже зумовить необхідність подальшого оскарження таких дій в судовому порядку в рамках іншого провадження та претензії до набувачів цих речових прав, що створює об'єктивну загрозу неможливості реалізації позивачем законного права на оренду у випадку задоволення позову.
Відтак, адвокат позивача просить суд: 1. зупинити дію рішення Вікнянської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області від 5 квітня 2024 року №51-28/2024 “Про розгляд клопотання ПП “Укрнамсад” щодо надання в тимчасове користування земельних ділянок в с. Товтри” до набрання законної сили рішення суду у даній справі; 2. заборонити ПП “Укрнамсад” вчиняти самостійно будь-які дії чи уповноважувати не це інших осіб, зокрема: приступати до користування земельними ділянками, здійснювати в будь-який спосіб обробіток земельних ділянок, польові роботи, посів, удобрення, збір урожаю, та ін. щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 7321588800:01:006:0046, 7321588800:01:012:0049, 7321588800:01:005:0056, 7321588800:01:009:0085 до набрання законної сили рішення суду у даній справі; 3. заборонити Вікнянській сільській раді Чернівецького району Чернівецької області, її посадовим особам, виконавчим органам, землевпорядним організаціям та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, зокрема, щодо розроблення технічних документацій із землеустрою, поділу, об'єднання, передачі в оренду, в користування, у власність щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами: 7321588800:01:006:0046, 7321588800:01:012:0049, 7321588800:01:005:0056, 7321588800:01:009:0085 до набрання законної сили рішення суду у даній справі; 4. заборонити органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 7321588800:01:006:0046, 7321588800:01:012:0049, 7321588800:01:005:0056, 7321588800:01:009:0085 до набрання законної сили рішення суду у даній справі.
Розглянувши заяву адвоката позивача про забезпечення позову, дослідивши письмові докази, що наявні в матеріалах справи та мають значення для вирішення питання про забезпечення позову, суд
Відповідно до приписів статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 ГПК України заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно приписів статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
При цьому суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Таким чином, звертаючись з відповідною заявою позивач серед іншого, повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову; наявність зв'язку між конкретним заходом забезпечення і предметом позовної вимоги; взаємопов'язаність заходу забезпечення з обставиною утруднення виконання чи невиконання рішення господарського суду, а саме, що обраний спосіб забезпечення спроможний запобігти відповідним утрудненням; імовірність утруднення виконання рішення або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів - саме з урахуванням предмета позову і неможливість виконання позовних вимог у випадку їх задоволення, тощо.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Близькі за змістом висновки викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.01.2019 у справі № 902/483/18, від 28.08.2019 у справі №910/4491/19, від 12.05.2020 у справі № 910/14149/19, від 13.01.2020 у справі №922/2163/17.
Згідно з частиною 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Як вбачається зі змісту заяви адвоката позивача про забезпечення позову, підставою для забезпечення позову є прийняття відповідачем рішення від 5 квітня 2024 року №51-28/2024 “Про розгляд клопотання ПП “Укрнамсад” щодо надання в тимчасове користування земельних ділянок в с. Товтри”, земельні ділянки з кадастровими номерами: 7321588800:01:006:0046, 7321588800:01:012:0049, 7321588800:01:005:0056, 7321588800:01:009:0085 надано в тимчасове користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва терміном на 1 рік приватному підприємству “Укрнамсад”.
Разом з тим, вказаного рішення сесії Вікнянської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області до заяви про забезпечення позову, заявником на надано, а відтак суд позбавлений можливості здійснити оцінку фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову, обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову та імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Частинами 6, 8 статті 140 ГПК України унормовано, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.
Керуючись статтями 13, 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/
Повний текст ухвали складено та підписано - "20" травня 2024 року.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 254-257 ГПК України.
Суддя О.Г. Проскурняк