29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"20" травня 2024 р. Справа № 924/622/23 (924/483/24)
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі
за позовом фізичної особи ОСОБА_1 м. Хмельницький
до ОСОБА_2 м. Харків
про стягнення 522266,90 грн.
09.06.2023р. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Хмельницької області із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою суду від 05.03.2024р. відкрито провадження у справі №924/622/23; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено арбітражного керуючого Багінського А.О. керуючим процедурою реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 ; призначено попереднє засідання на 29.04.2024 року.
16.05.2024р. до господарського суду Хмельницької області із позовною заявою та заявою про забезпечення позову звернувся ОСОБА_1 , в якій просить забезпечити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів в сумі 522266,93 грн. шляхом накладення арешту на майно відповідача, а саме квартиру АДРЕСА_1 - реєстраційний номер нерухомого майна 2859633068040 відмовити.
В обґрунтування заяви вказує, що станом на день звернення до суду із заявою про неплатоспроможність, у власності у боржника була квартира, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 . Однак протягом довгого часу прийняття судами рішення про відкриття провадження та не розгляду ними заяви про забезпечення вимог кредиторів у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 у позасудовому порядку звернув стягнення на належну боржнику квартиру в рахунок погашення боргу за договором позики, який був забезпечений іпотекою, в порядку статті 37 ЗУ «Про іпотеку». Зазначене підтверджується рішенням державного реєстратора Хмельницької міської ради Ачкасової Азіми Зіяфеддінівни №71047986 від 09.01.2024.
Звертає увагу на те, що обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися (відчужувати) ним.
Зазначає, що у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватися із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
У зв'язку з наведеним, з метою забезпечення реального виконання рішення суду про стягнення із відповідача коштів, вважає за можливе накласти арешт на квартиру, яка раніше належала позивачу та перебувала в іпотеці у позивача, а стогодні право власності на яку перейшло до відповідача на підставі договору іпотеки від 04.06.2021 року в порядку статті 37 Закону України «Про іпотеку»
Так, оцінюючи обґрунтованість доводів позивача щодо необхідності вжиття визначених ним заходів до забезпечення позову, господарський суд не вбачає підстав для вжиття таких, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Згідно п. 1 чинної на даний час постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Частиною 1 статті 140 ГПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Так, позивач просить суд: - накласти арешт на майно відповідача, а саме: квартиру АДРЕСА_1 - реєстраційний номер нерухомого майна - 2859633068040.
Згідно з п. 3 постанови пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повного припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Потенційна можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
З поданих заявником матеріалів судом встановлено, що останні не містять будь-яких доказів на підтвердження факту витрачання відповідачем коштів. Разом з тим, жодних обґрунтованих причин, у зв'язку з якими необхідно забезпечувати позов та будь-яких належних доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, позивачем не надається.
Крім того, позивачем не обґрунтована необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, а саме квартиру АДРЕСА_1 - реєстраційний номер нерухомого майна 2859633068040, в частині вжиття таких заходів щодо нерухомого майна відповідача (квартири), яка як зазначає позивач була отримана останнім на підставі договору іпотеки від 04.06.2021р. в порядку ст. 37 ЗУ «Про іпотеку», а не іншого майна чи коштів, що належать відповідачу.
Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про вжиття, визначених ним заходів забезпечення позову, не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності термінового забезпечення позову.
За таких обставин та з огляду на те, що заявником не доведено, що невжиття, визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюванних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 136, 137, 138-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів в сумі 522266,93 грн шляхом накладення арешту на майно відповідача, а саме квартиру АДРЕСА_1 - реєстраційний номер нерухомого майна 2859633068040 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання законної сили ухвали господарського суду Хмельницької області.
Повний текст ухвали складено 20.05.2024р.
Суддя С.В. Гладій
Віддрук 4 прим. :
1 - до справи;
2 - заявнику ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1
3 - арб. кер. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2
4 - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , код НОМЕР_1 )(реком. з повід.)