Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"20" травня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/5277/23 (922/432/24)
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавренюк Т.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Холд" (61145, м. Харків, вул. Клочківська, 174, код ЄДРПОУ 43524008)
про стягнення 2 907 761,84грн
без виклику учасників справи
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 2 872 425,61грн, 3% річних у розмірі 10 256,40грн, збитки від інфляції у розмірі 12 580,80грн, пеню у розмірі 12 499,03грн. Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором про врегулювання небалансів електричної енергії від 10.12.2020 з ідентифікатором № 1934-01024 в частині здійснення своєчасної оплати з посиланням на норми Цивільного та Господарського кодексів України.
Оскільки в провадженні Господарського суду Харківської області перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Холд", яка розглядається суддею Лавренюк Т.А., позовна заява прийнята до розгляду в межах справи № 922/5277/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Холд" за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, про що 15.02.2024 постановлено відповідну ухвалу.
Ухвалою суду від 09.04.2024 позовну заяву в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 2 872 425,61грн залишено без розгляду. В частині стягнення 3% річних, збитків від інфляції та пені провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням з розгляду заяви з кредиторськими вимогами у справі № 922/5277/23.
Ухвалою суду від 08.05.2024 провадження у справі поновлено.
Відповідач своїм правом, наданим відповідно до ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзив на позов не надав. Процесуальні документи направлені судом на адресу відповідача, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як місцезнаходження юридичної особи відповідача, повернуто на поштову адресу суду з відміткою: адресат відсутній за вказаною адресою.
Відповідно до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно з п.п.3, 4, 5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (надалі - Правила), і які регулюють відносини між ними.
Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (п. п. 11, 17 Правил).
Пунктом 99 Правил визначено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.
Рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 99.2 Правил).
Відповідно до п.п.116, 117 Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.
Системний аналіз ст.ст.120, 242 Господарського процесуального кодексу України, п.п.11, 17, 99, 116, 117 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду.
Враховуючи вищевикладене та факт направлення судом ухвали на офіційну адресу відповідача у справі та повернення вказаної ухвали із відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою", суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача у даній справі.
Суд зазначає, що сам лише факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Також необхідно зазначити, що за змістом ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Всі процесуальні документи оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Крім того, відповідно до ч.6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку, чого відповідачем зроблено не було.
Таким чином, судом всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.
Проте, від відповідача будь-яких заяв чи пояснень по суті спору не надходило.
Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (позивач) є юридичною особою, що утворена 29.07.2019 як акціонерне товариство, 100% акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р «Про погодження перетворення Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" у приватне акціонерне товариство».
Позивач є правонаступником майна, усіх прав та обов'язків Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" відповідно до ст.108 Цивільного кодексу України, п.5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 № 802, п. 3.2 Статуту НЕК "Укренерго".
Оператором системи передачі є суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з передачі електричної енергії (ч.1 ст.31 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Згідно з п.5 р.ХVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" до початку діяльності сертифікованого оператора системи передачі функції, права та обов'язки оператора системи передачі відповідно до цього Закону виконує державне підприємство, що здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління ОЕС України, або акціонерне товариство, утворене в процесі перетворення державного підприємства, яке має ліцензію на провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електромережами.
Акціонерним товариством, утвореним в процесі перетворення державного підприємства, що здійснювало централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління ОЕС України та має відповідну ліцензію є Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (п.п.1.1, 2.1, 2.2 статуту НЕК "Укренерго").
Таким чином, оператором системи передачі (далі - ОСП), тобто юридичною особою, відповідальною за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії є НЕК "Укренерго".
Крім цього, на НЕК "Укренерго" як оператора системи передачі покладені функції адміністратора розрахунків - юридичної особи, яка забезпечує організацію проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг, відповідно до п.2 ч.1 ст.1, ч.2 ст.52 Закону України "Про ринок електричної енергії".
Відповідно до ч.1 ст.68 Закону України "Про ринок електричної енергії" в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок. На балансуючому ринку оператором системи передачі здійснюються: купівля та продаж електричної енергії для балансування обсягів попиту та пропозиції електричної енергії у межах поточної доби; купівля та продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторін, відповідальних за баланс.
За приписами п.6 ч.1 ст.4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про врегулювання небалансів.
10.12.2020 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго Холд" (відповідач), укладений договір про врегулювання небалансів електричної енергії № 1934-01024 (далі договір) на підставі заяви-приєднання відповідача до договору про врегулювання небалансів електричної енергії, умовами якого визначено, що цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи. Цей договір є договором приєднання в розумінні ст.634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому.
На підставі цього договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ.
У п.2.2 договору сторони погодили, що порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів визначається Правилами ринку.
Відповідно до п.7.7.3 гл.7.7 р.VII Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку учасника ринку на банківський рахунок АР здійснюється протягом двох робочих днів з дати направлення платіжного документа.
Пунктом 5.1 договору передбачено, що виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку.
Розділом VII Правил ринку врегульовані питання щодо виставлення рахунків та платежів, у тому числі виставлення рахунків за небаланси електричної енергії.
Зокрема, за умовами п.7.3.1 гл.7.3 р.VII Правил ринку АР (позивач) на щодекадній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ (у т.ч. відповідачу) із зазначенням суми, що СВБ зобов'язана сплатити АР, або суми, що АР зобов'язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.
Підпунктом 5 п.3.5 договору передбачений обов'язок відповідача здійснювати вчасно і в повному обсязі оплату за небаланс електричної енергії та платежів, сформованих ОСП для СВБ відповідно до Правил ринку.
Відповідно до п.5.9 Договору ОСП формує та направляє акт купівлі-продажу до СВБ не пізніше 13 календарного дня місяця, наступного за розрахунковим.
Підписання акта відбувається в електронній формі або у паперовій формі, у випадку неможливості підписання в електронній формі.
Протягом двох робочих днів з дня направлення позивачем до відповідача акта останній розглядає та повертає позивачу один примірник акта, підписаного зі своєї сторони. Якщо відповідач протягом двох робочих днів з дня направлення позивачем акта не ініціював спір та не направив до позивача підписаний зі сторони відповідача примірник акту, то такий акт вважається підписаним відповідачем.
Позивач виконав розрахунки обсягу та вартості небалансів електричної енергії і направив відповідачу у системі управління ринком (MMS) сформовані платіжні документи (рахунки-фактури) із зазначенням сум, які відповідач зобов'язаний сплатити:
- рахунок-фактуру № 112202300238 від 01.12.2023 за врегулювання небалансів у розрахунковий період з 01.11.2022 - 30.11.2022 на загальну суму 1 797 257,15грн;
- рахунок-фактуру № 2112202300008 від 21.12.2023 за врегулювання небалансів у розрахунковий період з 01.12.2022 - 31.12.2022 на загальну суму 1 075 168,46грн.
Відповідач зобов'язання за договором не виконав, у зв'язку з чим у нього за період листопад-грудень 2022 року утворилась заборгованість в розмірі 2 872 425,61грн.
Ухвалою суду від 08.02.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Холд" (код ЄДРПОУ 43524008); введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражну керуючу Іванченко А.В., у справі призначено попереднє засідання господарського суду.
На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 09.02.2024 було оприлюднено повідомлення про порушення справи про банкрутство. Визначено граничний строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника. Зазначено відомості про розпорядника майна.
12.03.2024 до суду надійшла заява ПАТ "НЕК "Укренерго" з грошовими вимогами до боржника в загальній сумі 3 736 711,29грн, до складу якої увійшла заборгованість за період листопад-грудень 2022 року в розмірі 2 872 425,61грн за договором про врегулювання небалансів електричної енергії № 1934-01024 від 10.12.2020, яка була предметом спору у даній справі.
Ухвалою суду від 09.04.2024 позовну заяву в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 2 872 425,61грн залишено без розгляду на підставі ч.4 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства.
Звертаючись до суду з позовом, позивач на суму основного боргу здійснив нарахування відповідачу 3% річних у розмірі 10 256,40грн, збитків від інфляції у розмірі 12 580,80грн та пені у розмірі 12 499,03грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
За приписами ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частина 1 ст.202 Цивільного кодексу України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Суд зазначає, що укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов'язок щодо своєчасної оплати спожитої електричної енергії у встановлений договором строк не виконав.
Факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений документально та встановлений судом під час розгляду заяви ПАТ "НЕК "Укренерго" з грошовими вимогами до боржника у справі № 922/5277/23.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 Цивільного кодексу України).
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України).
На підставі зазначеного позивач, з посиланням на ст.625 Цивільного кодексу України, здійснив нарахування 3% річних за період з 07.12.2023 по 26.01.2024 та з 27.12.2023 по 26.01.2024 в розмірі 10 256,40грн та збитків від інфляції за період з 07.12.2023 по 26.01.2024 в розмірі 12 580,80грн.
Суд зазначає, що за змістом зазначеної норми закону нарахування трьох процентів річних та збитків від інфляції входить до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Перевіривши правомірність нарахування 3% річних за період з 07.12.2023 по 26.01.2024 та з 27.12.2023 по 26.01.2024 в розмірі 10 256,40грн та збитків від інфляції за період з 07.12.2023 по 26.01.2024 в розмірі 12 580,80грн на несвоєчасно оплачену заборгованість (за кожен період окремо), таке нарахування здійснено позивачем арифметично правильно, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 12 499,03грн за період з 07.12.2023 по 26.01.2024 та з 27.12.2023 по 26.01.2024, нарахованої за несвоєчасну оплату заборгованості за кожен період окремо, суд керується наступним.
У сфері господарювання згідно ч.2 ст.217 та ч.1 ст.230 Господарського кодексу України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За приписами ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Правові наслідки порушення грошового зобов'язання передбачені, зокрема, ст.ст. 549, 611, 625 Цивільного кодексу України.
Частиною 2 ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).
Щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, якою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
В силу приписів ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 4.2 договору визначено, що у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань після підписання сторонами акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів, винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,01% за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Перевіривши наданий позивачем до позовної заяви розрахунок пені, суд встановив, що відповідний розрахунок позивачем здійснено арифметично правильно, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 12 499,03грн за період з 07.12.2023 по 26.01.2024 та з 27.12.2023 по 26.01.2024, нарахованої за несвоєчасну оплату заборгованості за кожен період окремо є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи викладене, а також те, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 2 872 425,61грн ухвалою суду від 09.04.2024 залишено без розгляду, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.
При розподілі сум судового збору суд, керуючись ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладає на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 3 028,00грн, оскільки відповідно до Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання позову майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст.2, 13, 123, 129, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Холд" (61145, м. Харків, вул. Клочківська, 174 , код ЄДРПОУ 43524008) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227) - 10 256,40грн 3% річних, 12 580,80грн збитків від інфляції, 12 499,03грн пені, 3 028,00грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено "20" травня 2024 р.
Суддя Т.А. Лавренюк