Справа № 539/1653/24
Провадження № 2/539/689/2024
20 травня 2024 року м.Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Просіної Я.В.,
за участі секретаря судового засідання Левченко А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лубни в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, представник позивача - ОСОБА_3 ,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позову вказав, що він з відповідачкою перебуває у шлюбі з 03 вересня 1988 року, який було зареєстровано Піївською сільською радою Миронівського району Київської області, актовий запис №9. Від шлюбу мають повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Подружнє життя з відповідачкою не склалося, оскільки вони не зійшлися характерами та на підставі чого виникали сварки, які негативно впливали на стан в сім'ї. З травня 2021 року всі сімейні стосунки між позивачем та відповідачкою припинені. Шлюб існує формально.
26 квітня 2024 року судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначення справи до судового розгляду.
У судове засідання позивач та його представник не з'явились, представник позивача надав до суду заяву в якій просить розгляд справи проводити без його участі та участі позивача.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі. Проти задоволення позовних вимог не заперечує.
За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін на підставі доказів, які додані до справи.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог, оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, враховуючи заяви представника позивача та відповідачки, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
З матеріалів справи судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 03.09.1988 року, між позивачем та відповідачем зареєстровано шлюб 03 вересня 1988 року, місце державної реєстрації - Піївська сільська рада Миронівського району Київської області, актовий запис №9(а.с.6).
Як вбачається із позовної заяви, подружнє життя з відповідачкою не склалося, оскільки вони не зійшлися характерами та на підставі чого виникали сварки, які негативно впливали на стан в сім'ї. З травня 2021 року всі сімейні стосунки між позивачем та відповідачкою припинені. Шлюб існує формально.
Згідно ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки й чоловіка.
Відповідно до ст. 21, 24 СК України шлюбом є сімейний союз чоловіка і жінки, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка і жінки. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частиною 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Статтею 105 СК України визначено, що однією з підстав для припинення шлюбу є його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст.110 СК України.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи особливий характер сімейних відносин, які склалися в даній сім'ї, та їх об'єктивну недоступність до оточуючих, суд вважає встановленим, що подальше спільне проживання подружжя, збереження їх шлюбу неможливе та суперечило б інтересам кожного з них, а тому шлюб між сторонами слід розірвати.
Згідно ч. 2 ст. 115 Сімейного Кодексу України, рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Відповідно п. 2 ч. 3 ст. 115 Сімейного Кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 206, 263, 265, 273 ЦПК України, ст. 24, 56, 105, 110, 112, 113, 115 Сімейного Кодексу України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , зареєстрований 03 вересня 1988 року Піївською сільською радою Миронівського району Київської області, актовий запис №9.
Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Представник позивача: ОСОБА_3 , робоча адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Я.В.Просіна