16.05.2024 Справа № 940/528/24
Провадження по справі № 1-кс/940/41/24
16 травня 2024 року слідчий суддя Тетіївського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржниці ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову про закриття кримінального провадження,
встановив:
ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Тетіївського районного суду Київської області з скаргою, в якій просить скасувати постанову, винесену начальником сектору дізнання відділення поліції № 3 Білоцерківського районного управління поліції ГУ НП в Київській області ОСОБА_5 від 26.12.2023 року про закриття кримінального провадження № 12023116300000101 від 15.07.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, та зобов'язати слідчі органи перекваліфікувати в кримінальному провадженні № 12023116300000101 від 15.07.2023 року кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 162 КК України на злочин за ч. 2 ст. 162 КК України, об'єднавши два кримінальні провадження в одне за фактом того, що цілком ймовірно, що винні у скоєнні кримінального злочину по двом справам можуть виявитися одні і ті ж самі особи, та передати справу в підслідність слідчому.
В обґрунтування скарги зазначено, що 26.12.2023 року начальником сектору дізнання відділення поліції № 3 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_5 винесена постанова про закриття кримінального провадження № 12023116300000101 від 15.07.2023 року у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України.
Скаржниця вважає оскаржувану постанову незаконною, оскільки органом досудового розслідування не вжито жодних заходів спрямованих на встановлення дійсних обставин справи, а висновки зроблені дізнавачем є передчасними у зв'язку з неповнотою проведених слідчих дій.
У судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримала та просила її задовольнити, посилаючись на обставини, зазначені у ній.
Прокурор Тетіївського відділу Білоцерківської окружної прокуратури заперечувала проти задоволення скарги, вказуючи, що оскаржувана постанова про закриття кримінального провадження є законною та обґрунтованою.
Начальник сектору дізнання відділення поліції № 3 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду скарги, про причини неявки суд не повідомила.
Розглянувши матеріали скарги, кримінального провадження, заслухавши пояснення скаржниці, думку прокурора, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, із матеріалів скарги та кримінального провадження № 12023116300000101 від 15.07.2023 року вбачається, що 14.07.2023 року ОСОБА_3 звернулась до відділення поліції № 3 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області із заявою з приводу проникнення на огороджену територію домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
За цією заявою 15.07.2023 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023116300000101 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України.
26 грудня 2023 року у кримінальному провадженні № 12023116300000101 від 15.07.2023 року начальником сектору дізнання відділення поліції № 3 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_5 винесена постанова про закриття кримінального провадження з посиланням на те, що в діях працівників АТ «Київоблгаз» відсутній склад кримінального правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 162 КК України, тому дане кримінальне провадження підлягає закриттю.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскарженні такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: зокрема, рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Стаття 91 КПК України наводить обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
При проведенні досудового розслідування, після виконання вимог статті 91 КПК України, і встановлення вказаних обставин, досудове слідство визнається закінченим, якщо немає необхідності у проведенні ще будь-яких слідчих або негласних слідчих дій, спрямованих на збирання, перевірку та оцінку доказів, коли жодна з версій, яка виникла, не залишилась неперевіреною.
Якщо після дослідження всіх обставин кримінального провадження, та безпосереднього дослідження і оцінки показань, речей і документів, які стосуються цього кримінального провадження у їх сукупності, слідчим, прокурором встановлені підстави, передбачені ст. 284 КПК України, приймається рішення про закриття кримінального провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Тобто, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому, провадження має закриватися лише після всебічного повного та об'єктивного дослідження усіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Положеннями ст. 110 КПК України визначено, що постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася із повідомленням про кримінальне правопорушення та відповіді на поставлені нею питання, які виключають провадження в справі та зумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону, розглянувши матеріали скарги та кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що доводи скаржниці про те, що оскаржувана постанова винесена без повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження заслуговують на увагу.
Так, слідчий суддя вважає, що усім обставинам кримінального провадження, у порядку ст. 94 КПК України, не було надано належну правову оцінку в сукупності, що свідчить про те, що встановлена наразі органом досудового розслідування сукупність доказів, якою обґрунтовуються зроблені ним висновки, не може вважатися такою, що не залишає місце сумнівам, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» ( рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України).
Слідчий суддя зазначає, що відповідно до вимог ст. 92 КПК України у цьому кримінальному провадженні начальником сектору дізнання не в повній мірі виконаний обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК України, який за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених випадках, - на потерпілого.
Так, вирішуючи питання про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, начальником сектору дізнання не надано обґрунтування законності перебування працівників АТ «Київоблгаз» на території домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зроблено передчасно висновок про те, що газопостачання зазначеного домоволодіння було припинено через наявність витоків газу, оскільки у матеріалах кримінального провадження відсутні належні документи, які б підтверджували наявність витоку газу, причину витоку та його усунення.
Отже, у постанові про закриття кримінального провадження не наведені переконливі докази, які спростовують твердження скаржниці щодо проникнення на огороджену територію домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за обставин, на які вона посилається у своїх поясненнях.
З огляду на вищевикладене, слід дійти висновку, що начальник сектору дізнання відділення поліції № 3 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_5 без проведення необхідного обсягу слідчих дій, оцінки доказів та їх перевірки, зробила передчасний висновок про наявність підстав для закриття кримінального провадження.
За таких обставин, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, вважає, що скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню для відновлення досудового розслідування.
При цьому, слідчий суддя, виходячи з ч. 4 ст. 40-1 КПК України, позбавлений змоги надати конкретні вказівки (зобов'язання) дізнавачу у кримінальному провадженні на здійснення конкретних слідчих дій, адже останній є самостійним у своїй процесуальній діяльності, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних слідством доказів на етапі розслідування, однак він не може переймати на себе функції слідства (п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 22 КПК України).
Разом з тим, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити, що орган досудового розслідування зобов'язаний провести у кримінальному провадженні такий комплекс дій, який би не залишав місце сумнівам, а зроблені ним висновки випливали б зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, а не ґрунтувались на припущеннях.
Що стосується іншої вимоги, зазначеної у прохальній частині скарги, а саме щодо зобов'язання слідчих органів перекваліфікувати в кримінальному провадженні №12023116300000101 від 15.07.2023 року кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 162 КК України на злочин за ч. 2 ст. 162 КК України, об'єднавши два кримінальні провадження в одне, передавши справу за підслідністю слідчому, то слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у цій частині скарги, оскільки визначення правової кваліфікації кримінального правопорушення, його перекваліфікація належить до дискреційних повноважень уповноважених осіб органу досудового розслідування.
З огляду на викладене, скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 9, 91, 110, 284, 303-307 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Скаргу ОСОБА_3 на постанову про закриття кримінального провадження - задовольнити частково.
Постанову начальника сектору дізнання відділення поліції № 3 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_5 від 26 грудня 2023 року про закриття кримінального провадження №12023116300000101 від 15.07.2023 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, скасувати.
У решті вимог - відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали буде складено 20 травня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_6