65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про зупинення провадження у справі
"14" травня 2024 р. м. Одеса Справа № 916/4471/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,
секретар судового засідання Бондар О.Р.,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Сербулов О.В.,
від відповідача: Калугін Д.О.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні справу № 916/4471/23
за позовом Державного підприємства ,,Адміністрація річкових портів”
до Комунального підприємства ,,Херсонський комунальний транспортний сервіс”
про стягнення 547102,43 грн,
встановив:
Державне підприємство ,,Адміністрація річкових портів” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства ,,Херсонський комунальний транспортний сервіс” 436932,30 грн основного боргу за договором бербоутного чартеру від 23.05.2022 р., 86102,40 грн пені, 8853,49 грн відсотків річних, 15214,14 грн інфляційних втрат.
В обґрунтування позовних вимог Державне підприємство ,,Адміністрація річкових портів” посилається на невиконання Комунальним підприємством ,,Херсонський комунальний транспортний сервіс” умов договору бербоутного чартеру теплохода ,,АРАРАТ” від 23.05.2022 р. в частині оплати чартерної плати.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.10.2023 р. прийнято позовну заяву Державного підприємства ,,Адміністрація річкових портів” до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/4471/23 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання по справі.
Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.03.2024 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні.
З матеріалів справи вбачається укладання договору, невиконання якого стало підставою для пред'явлення позову, Комунальним підприємством ,,Херсонський комунальний транспортний сервіс”, зареєстрованим місцезнаходженням якого є м. Херсон, у т.ч. у період його тимчасової окупації.
Протокольною ухвалою Господарського суду від 01.02.2024 р. оголошено перерву у підготовчому засіданні до 20.02.2024 р., зокрема, для надання сторонами пояснень щодо розповсюдження на спірні відносини приписів ч.2 ст.13 Закону України ,,Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” відносно нікчемності правочину, стороною якого є суб'єкт господарювання, місцезнаходженням якого є тимчасово окупована територія.
У підготовчому провадженні та під час розгляду справи по суті позивач письмово висловив думку про неможливість поширення приписів ч.2 ст.13 Закону України ,,Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” на спірні правовідносини з огляду на невизнання м. Херсона тимчасово окупованою територію рішенням Ради національної безпеки і оборони України та відсутність рішення Кабінету Міністрів України щодо поширення положень ст.13 названого Закону України на території, які були окуповані після 24 лютого 2022 р.
Вже в ході розгляду справи по суті Господарським судом Одеської області з'ясовано, що ухвалою від 19.04.2024 р. об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду прийнято до розгляду справу № 908/1162/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ВІМ'' на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023 р. та призначено її до розгляду.
Як вбачається зі змісту п.47 цієї ухвали, обґрунтовуючи в ухвалі від 27.03.2024 р. підстави передачі справи № 908/1162/23 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду виходила з функції по забезпеченню сталості та єдності судової практики згідно із ч.2 ст.302 ГПК України та необхідності відступу від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.03.2024 р. у справі № 910/9680/23, щодо того, що достатнім для застосування ч.2 ст.13 та ч.2 ст.13-1 Закону України ,,Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” є розповсюдження дії цього Закону України на спірні правовідносини з огляду на приписи ст.2 цього Закону України, адже колегія суддів вважає, що положення ст.ст.13 та 13-1 Закону України ,,Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” можуть бути поширені на тимчасово окуповані території з урахування ч.1 цих статей, а саме за рішенням Кабінету Міністрів України.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. Згідно п.11 ч.1 ст.229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п.7 ч.1 ст.228 цього Кодексу, - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Згідно ч.4 ст.236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуються судами при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Враховуючи викладене, подібність правового регулювання відносин у справі № 916/4471/23 та у справі № 908/1162/23, те, що правовий висновок об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 908/1162/23 в контексті передумов для застосування ч.2 ст.13 та ч.2 ст.13-1 Закону України ,,Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України'' може мати суттєве значення для правильного вирішення спірних у даній справі питань, господарський суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі № 916/4471/23 до розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційної скарги по справі № 908/1162/23 за правилами п.7 ч.1 ст.228 ГПК України.
Окремо слід зазначити, що ч.3 ст.195 ГПК України, в якій обмежено певними випадками можливість зупинення провадження у справі на стадії її розгляду по суті, господарським судом в даному випадку не застосовується, виходячи з того, що ст.2 ГПК України зобов'язує суд керуватися завданням господарського судочинства, яке превалюють над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі та до якого відноситься справедливе та неупереджене судочинство. На думку суду, виконання завдання судочинства без отримання обов'язкового до врахування правового висновку об'єднаної палати Верховного Суду забезпечено не буде.
В названому аспекті господарський суд також вказує, що передача справи № 908/1162/23 на розгляд об'єднаної палати Верховного Суду та прийняття нею до розгляду цієї справи відбулись шляхом постановлення ухвал касаційним господарським судом 27.03.2024 р. та 19.04.2024 р. відповідно, а, отже, з боку Господарського суду Одеської області відсутня процесуальна помилка щодо невчинення процесуальної дії на підставі п.7 ч.1 ст.228 ГПК України в підготовчому провадженні, адже до закриття останнього, яке відбулось 12.03.2024 р., не існувало жодних підстав для зупинення провадження у справі № 916/4471/23.
Також потрібно зауважити, що розгляд справи № 908/1162/23 призначено об'єднаною палати Верховного Суду у відкритому судовому засіданні на 07.06.2024 р., тому зупинення провадження у справі не матиме впливу на право сторін відносно розгляду господарського спору протягом розумних строків.
Керуючись ст.ст.2,228,229,233-236 ГПК України, постановив:
Провадження у справі № 916/4471/23 зупинити до закінчення перегляду в касаційному порядку об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судових рішень у подібних правовідносинах по справі № 908/1162/23.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 20 травня 2024 р.
Суддя Л.В. Лічман